Відвернення поширення ядерної зброї та захист довкілля : демонтаж російських підводних човнів

Розробитидорожню карту для проведення демонтажу старих штурмових підводнихчовнів та човнів, здатних перевозити крилаті ракети, зі складуТихоокеанського флоту Росії -- такою була мета семінару поглибленихвивчень, який проходив у м. Владивосток 17 та 18 березня. Західпроводився у рамках програми НАТО “Безпека через науку”.

Програма ліквідації російських ядерних підводних човнів стала предметомзанепокоєння широкої світової спільноти. Глобальне партнерство протирозповсюдження зброї масового знищення у рамках Великої Вісімки, якебуло прийняте у червні 2002 року, закликає виділити 20 мільярдівдоларів США до 2012 року на потреби знищення ядерної, хімічної табіологічної зброї та речовин на теренах колишнього Радянського Союзу.

Йдеться, зокрема, про ядерні матеріали, які містяться на списанихядерних човнах російського флоту. Хоча у справі списання тадемонтування надлишкових підводних човнів російського флоту булодосягнуто певного успіху, більшість цих зусиль торкнулася стратегічногопідводного флоту, який здатен переносити міжконтинентальні балістичніракети.

Залишається ще багато чого зробитистосовно підводних човнів загального призначення, тобто штурмовихпідводних човнів та таких, що перевозять крилаті ракети. Станом натравень 2003 року Росія мала 87 списаних ядерних субмарин, якізберігалися на воді із запасом ядерного палива на борту. Сімдесят сім зних -- це підводні човни загального призначення, що вже не на плаву істан яких продовжує погіршуватися, таким чином підвищуючи ризикпотенційного забруднення довкілля високорадіоактивними матеріалами.

Окрім цього, відпрацьоване ядерне паливо становить серйозну загрозупоширення небезпечних речовин та може бути використане терористами дляздійснення нападів із застосуванням радіоактивних речовин. До того ж,раніше більшість зусиль США та країн Європи було зосереджено наПівнічному флоті, що базується у Мурманську, неподалік Норвегії, тодіяк плани демонтажу застарілих кораблів Тихоокеанського флоту значноменш розвинуті.

У семінарі взяли участь 38представників, які порушували наукові, інженерні та організаційніпитання стосовно демонтажу ядерних підводних човнів Тихоокеанськогофлоту, які ще належить розв’язати у майбутньому. Вони також розглянулиможливості поліпшення координації зусиль із демонтажу кораблівПівнічного та Тихоокеанського флотів. Напередодні проведення семінаручлени організаційного комітету відвідали об’єкти ВМФ у Петропавловськута Владивостоці, після чого вони могли поділитися своїми висновками зучасниками семінару. Дискусії під час заходу ґрунтувалися на досвідіРосії, країн СНД і Західної Європи, Японії та США.