1958 – 2018: програма «Наука заради миру і безпеки» відзначає своє 60-річчя

  • 29 Mar. 2018 -
  • |
  • Last updated 27-Aug-2018 13:44

У 2018 році виповнюється 60 років програмі НАТО «Наука заради миру і безпеки» (SPS), основи якої були закладені 13 грудня 1956 року, коли Північноатлантична рада доручила підготувати доповідь про можливості поглиблення невійськової співпраці і координації в НАТО відповідно до статей 2 і 4 Північноатлантичного договору. Відомий як «Доповідь трьох мудреців», цей документ містив пропозиції щодо конкретних заходів з посилення співпраці в сферах політики, економіки і науки. Остаточна Доповідь трьох міністрів з країн НАТО, а саме: Лестера Б. Пірсона, міністра закордонних справ Канади, Гаетано Мартіно, міністра закордонних справ Італії, і Гальварда Ланге, міністра закордонних справ Норвегії, містила розділ, спеціально присвячений науково-технічному співробітництву.

Наукова програма НАТО була започаткована безпосередньо у відповідь на рекомендацію «Трьох мудреців» 1957 року, а також у контексті запуску Супутника І, який продемонстрував технологічне відставання союзників у сфері ракетних технологій. Метою програми було сприяння науковим проектам і співпраці між науковцями з країн НАТО, підтримка обмінів і забезпечення максимальної окупності інвестицій у дослідження. Роком пізніше був призначений перший науковий радник Генерального секретаря НАТО і перше засідання Наукового комітету НАТО (SCOM) відбулося 29 березня 1958 року. Науковий комітет НАТО складався з представників країн-членів, які були «достатньо кваліфіковані для того, щоб авторитетно обговорювати наукову політику» і надавав рекомендації Північноатлантичній раді. Його метою було сприяння науковому співробітництву заради безпеки членів Альянсу, зміцнення трансатлантичного зв’язку і посилення солідарності.

За часів розрядки 60-х років XX сторіччя члени Альянсу дедалі більше уваги стали звертати на спільну екологічну проблему, яка могла поставити під загрозу добробут і прогрес їхніх суспільств. Тому, в 1969 році, Північноатлантична рада створила Комітет з питань викликів сучасному суспільству (CCMS). CCMS з часом розширився, включив до своїх лав партнерів і став унікальною платформою для обміну знаннями й досвідом з технічних, наукових і політичних аспектів суспільних і екологічних питань як у цивільній, так і у військовій сферах.

У 1992 році, внаслідок політичних змін у Центральній і Східній Європі та Радянському Союзі, географічне охоплення діяльністю Наукового комітету і CCMS значно розширилось і була створена Рада північноатлантичного співробітництва (РПАС). РПАС потім перетворилась на Раду євроатлантичного партнерства, яка стала форумом для діалогу і консультацій з питань політики і безпеки, а також для розвитку партнерських відносин через практичну співпрацю.

У 2003 році Науковий комітет і його програма були передані до новоствореного Відділу громадської дипломатії НАТО. Ця подія ознаменувала фундаментальну переорієнтацію Наукової програми на безпеку, відповідно до нових напрямів і завдань НАТО. Лише у 2006 році реструктуризована програма отримала свою нинішню назву «Наука заради миру і безпеки», після злиття Наукового комітету і CCMS. Невдовзі по тому, в 2010 році, програма SPS і її співробітники були приєднані до Відділу нових викликів безпеці (ESC), створеного того ж року. Відповідно до цього кроку в 2012 році були переглянуті Ключові пріоритети SPS і посилена увага була звернена на нові виклики безпеці, такі як кібербезпека, тероризм і енергетична безпека.

Як показує цей короткий екскурс в історію, цивільна наукова програма НАТО залишається гнучкою і адаптивною протягом 60 років своєї історії, відображає зміни політичного і безпекового контексту, в якому вона функціонує, і відповідає на них. У перші роки свого існування Наукова програма допомагала створювати позитивний образ НАТО як організації, що гарантує безпеку через взаємодію з науковими колами і цивільними громадами на основі принципів солідарності. З часом, зокрема по закінченні холодної війни, ця внутрішня програма Альянсу трансформувалась і стала пропонувати практичну співпрацю і контакти в рамках мережі партнерства НАТО. З часу створення Програми була розвинута широка міжнародна мережа науковців і експертів з країн-членів і партнерів НАТО. Понад 20 Нобелівських лауреатів пов’язані з програмою SPS, що підтверджує найвищу наукову якість, яку підтримує програма SPS.

Сьогодні програма SPS пропонує перевірені і визнані в світі механізми залучення усіх партнерів до практичної співпраці, основаної на наукових дослідженнях, технічних інноваціях і обміні знаннями. SPS пропонує фінансування, експертну дорадчу допомогу і підтримку специфічної діяльності, пов'язаної з безпекою, яка відповідає стратегічним завданням НАТО і стосується пріоритетних сфер співробітництва саме з партнерами.

Коротко – головні флагманські заходи програми SPS

Протягом минулого десятиліття Програма ініціювала понад 800 заходів зі співпраці між 29 країнами-членами і 41 країною-партнером Альянсу, від кіберзахисту в Йорданії до гуманітарного розмінування в Україні. Головними флагманськими заходам SPS в минулому десятилітті були, серед інших, такі:

  • Забезпечення підключення до високошвидкісного Інтернету афганських університетів і урядових установ в рамках програми SILK-Афганістан;
  • Переробка токсичного окиснювача ракетного пального на добриво в Азербайджані і Узбекистані;
  • Встановлення багатонаціональної системи телемедицини для забезпечення дистанційного зв’язку з медичними фахівцями під час надзвичайних ситуацій;
  • Посилення регіонального співробітництва в рамках Програми реагування на сейсмічні надзвичайні ситуації на Кавказі;
  • Створення Національної системи координації управління кризами в Мавританії, яка слугує зразком для усього регіону Сахелю;
  • Розробка передових систем виявлення для розмінування і знешкодження боєприпасів, що не вибухнули, в Єгипті;
  • Надання специфічної підтримки Пакету комплексної допомоги Україні;
  • Участь в Ініціативах з розбудови оборонного і зв’язаного з ним потенціалу безпеки в Іраку, Йорданії і Республіці Молдова;
  • Створення Командної системи нового покоління при інцидентах (NICS) на західних Балканах;
  • Розвиток, на основі консорціуму, системи виявлення вибухових речовин у громадському транспорті в реальному часі;
  • Пакет спеціально розроблених навчальних курсів SPS в сферах РХБЯ захисту, енергетичної безпеки і кіберзахисту для усіх країн - учасниць ICI у партнерстві з регіональним центром НАТО –  ICI в Кувейті.