Договір про нерозповсюдження і майбутнє контролю над ядерними озброєннями
НАТО нещодавно організувала обговорення на високому рівні викликів і перспектив, пов’язаних з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, а також можливостей НАТО допомогти у зміцненні контролю над озброєннями. Під час дискусій виявилась необхідність розширення діалогу і кращого розуміння походження і призначення договорів і угод.
В обговоренні 26 червня 2017 року взяли участь заступниця Генерального секретаря Роуз Геттемюллер, спеціальний посланець європейської служби зовнішніх дій з питань нерозповсюдження і роззброєння Яцек Биліца, керівник Центру НАТО з нерозповсюдження ЗМЗ Вольфганг Рудішгаузер, керівник секції НАТО з контролю над озброєннями і координації Уїльям Альберк і Петр Топічканов, науковий співробітник програми нерозповсюдження Московського центру Карнегі.
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)
Учасники дискусії погодилися з тим, що ДНЯЗ – з його збалансованим підходом на основі трьох стовпів – нерозповсюдження, роззброєння і мирне використання ядерної енергії – є принципово важливою домовленістю, яка успішно обмежила розповсюдження ядерних озброєнь. Проте вони водночас вказали на низку основних викликів, які постають перед глобальним режимом нерозповсюдження, серед яких: переговори щодо Договору про заборону ядерних озброєнь; криза у зв'язку з програмами і діяльністю з розповсюдження ядерних озброєнь і балістичних ракет Корейської Народно-Демократичної Республіки; тривале прагнення зони, вільної від зброї масового знищення і відповідних систем доставки, на Близькому Сході; і розчарування недостатньою підтримкою мирного використання ядерної енергії.
ДНЯЗ може бути підірваний будь-яким з цих викликів, попри його нинішнє вирішальне значення для запобігання розповсюдженню ядерної зброї. Щодо переговорів про Договір із заборони ядерних озброєнь, учасники наголосили, що члени альянсу НАТО повинні більш активно залучитись до гарантування того, що не постраждають права і обов’язки, передбачені ДНЯЗ. Учасники дискусії визначили можливі шляхи розвитку, такі як збільшення відкритості, підтримка переваг договору і посилений діалог між країнами-учасницями, а також з різними зацікавленими сторонами, в тому числі з прихильниками руху за Договір про заборону ядерних озброєнь.
Уїльям Альберк зробив презентацію на основі статті, опублікованої «Французьким інститутом міжнародних відносин» (IFRI) в лютому 2017 року, під заголовком “ДНЯЗ і витоки домовленостей НАТО про ядерний захист». Він довів, що домовленості НАТО про ядерний захист, які вже існували до укладання ДНЯЗ, останнім часом неправомірно звинувачують в недотриманні вимог ДНЯЗ. На основі історичних протоколів переговорів ці домовленості добре відомі як частина acquis (положень) Договору і були спрямовані на запобігання подальшому розповсюдженню ядерних озброєнь, особливо серед європейських країн, і навіть членів НАТО.
Режими контролю над озброєннями
Після виникнення кризи в Україні режими контролю над озброєннями отримують посилену увагу завдяки своєму внеску в безпеку і мир. Проте більше уваги потрібно приділяти питанню невиконання вимог, необхідності модернізації і обмеженості знань щодо витоків контролю над озброєннями. Ці проблеми, на думку учасників дискусії, вимагають більш глибокого аналізу і обговорення, як в НАТО, так і в інших форматах.
Роуз Геттемюллер закликала усі сторони підтримувати наявні режими контролю над озброєннями, такі як ДНЯЗ, Договір про ядерні сили середнього радіуса дії (ДЯССР), Договір про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) і Договір «Відкрите небо». Вона наголосила на їхньому значенні для забезпечення передбачуваності і стабільності, а також забезпечення важливої прозорості й інструментів і засобів верифікації. Тому необхідно докладати постійних зусиль до модернізації і зміцнення цих норм.
Щодо цього НАТО може відіграти важливу роль для забезпечення дебатів щодо контролю над озброєннями і нерозповсюдження, достовірною інформацією і аналізом, а також посилюючи обізнаність із заходами з розбудови довіри і безпеки. Архів НАТО може надати країнам Альянсу, учасникам процесу і дослідникам серед представників громадськості, критично важливу інформацію, яка може допомогти збагатити наше спільне розуміння джерел, цілей і переваг контролю над озброєннями і нерозповсюдження.
Дебати також наголосили на необхідності звертати увагу на нові технології, які можуть допомогти у верифікації, і підкреслили значення обговорення шляхів включення цих технологій в наявні або нові договори і угоди.