Зробити безпечнішим басейн річки Тиса

  • 29 Jul. 2014 -
  • |
  • Last updated 12 Aug. 2014 09:05

Місцеві громади в басейні річки Тиса нещодавно зіткнулися з низкою серйозних токсичних забруднень і екологічних катастроф у цій річці. Регіональні науковці в рамках проекту програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (SPS) почали розробляти систему моніторингу для поліпшення можливості прогнозування екологічних криз і удосконалення реагування на катастрофи.

Від однієї катастрофи до іншої

Річка Тиса є однією із головних річок Центральної Європи, яка несе свої води до Дунаю. Її басейн пролягає в п’яти країнах (Угорщині, Румунії, Сербії, Словаччині і Україні) і страждає від аварійного потрапляння в нього токсичних хімічних речовин. Ці інциденти, часто викликані витоком з видобувних підприємств, створюють надзвичайні ситуації для місцевого населення, яке великою мірю залежить від річки Тиса як головного джерела питної води.

У 2000 році прорвало дві дамби, внаслідок чого тисячі тонн осадів, що вміщують токсичні важкі метали, а також сильно забрудненої води, опинилися в притоках річки Тиса. Кількома роками пізніше, в 2004 році, прорвало трубопровід на золотовидобувній шахті і забруднений мул витік у Тису, внаслідок чого,  як запобіжний захід, довелося припинити постачання води до п’яти міст українського Закарпаття. Сьогодні промислове забруднення продовжує залишатися постійною загрозою для регіону.

Спільними зусиллями подолати забруднення

У рамках проекту програми «Наука заради миру» (SPS) «Модель прогнозування і запобігання можливих катастрофічних наслідків токсичного забруднення водостоку річки Тиса» місцеві фахівці працюють разом над створенням спільної системи моніторингу і прогнозування з метою удосконалення виявлення і контролю токсичного забруднення у верхньому басейні річки Тиса. Отримані дані і модель будуть передані регіональним властям, що забезпечить їх знаннями про ситуацію на ранніх етапах, коли усе ще можна здійснити превентивні заходи для обмеження катастрофи і її наслідків. В Україні також буде встановлено сучасне обладнання, призначене для виявлення конкретних видів забруднення в пробах води. Ці заходи значною мірою посилять безпеку місцевого населення і здатність місцевої влади реагувати на інциденти швидше і краще.

Більше того, цей проект зміцнює конкретну транскордонну співпрацю в регіоні, де політичне напруження часто ускладнює дієву співпрацю. Проект ведуть фахівці з України і Румунії, які мають спільну зацікавленість в цьому водному ресурсі. «Річка Тиса є важливою водною артерією для обох наших країн», – каже Гліб Бурковський, заступник керівника Служби з надзвичайних ситуацій Закарпатської області України. – Тому було вирішено здійснювати спільний моніторинг за якістю води, оскільки річка Тиса є головним джерелом питної води в нашому регіоні для населення усього Закарпаття».  

Проект розпочався в лютому 2014 року і має завершитися навесні 2017 року. «Цей проект розрахований на три роки. Проте він вже дав практичні результати», – зазначив д-р Сімеон Белдан Гаела, фахівець-еколог з румунського університету Бабес-Больяї і директор цього проекту від країни – члена НАТО. Вже розроблено методологію і протягом наступних двох років буде створено спільну дослідницьку базу даних.

У рамках проекту, наприкінці травня 2014 року, провідні фахівці в галузі хімічної і радіологічної безпеки з цього регіону зібралися на другій Міжнародній конференції «Хімічна і радіологічна безпека: виклики і рішення». Головною метою цього заходу був обмін знаннями в цій галузі і обговорення подальших кроків з розв’язання екологічних проблем у Закарпатті і в Україні. Зокрема, обговорювалися підходи до запобігання негативного впливу забруднення басейну річки Тиса токсичними речовинами. Конференцію організував Ужгородський інститут електронної фізики Національної академії наук України. Учасники одностайно погодилися з тим, що лише об’єднаними зусиллями і в тісній співпраці між Румунією і Україною можна ефективно розв’язати екологічні проблеми річки Тиса. «Наша співпраця дозволяє підходити більш загально до питань екологічної безпеки басейну транскордонної річки Тиса і Закарпаття», – заявив д-р Георгій Лисиченко, директор Інституту геохімії довкілля Національної академії наук України і директор цього проекту від країни-партнера.