Header
Updated: 10-Oct-2002 NATO Publications

Інформація
Розділ 7: Формування політики та прийняття рішень
Інформування громадськості

Уряд кожної держави НАТО відповідає за пояснення громадянам національної політики в галузі оборони і безпеки та роль цієї країни в НАТО. В кожній країні НАТО існують різні шляхи інформування громадськості щодо політики та цілей НАТО, оскільки їх визначення є компетенцією національних урядів, як і виділення необхідних для цього коштів. Всі уряди країн - членів НАТО визнають демократичне право громадян отримувати інформацію щодо діяльності міжнародних структур, які підтримують національну безпеку, а також усвідомлюють важливість забезпечення розуміння і підтримки урядової політики безпеки з боку громадськості.

Роль Відділу інформації та преси НАТО полягає в доповненні та наданні допомоги у здійсненні заходів, спрямованих на інформування громадськості в країнах НАТО; у забезпеченні щоденних зв'язків НАТО із засобами масової інформації; у поширенні інформації щодо Альянсу в державах - не членах НАТО, які виявляють у цьому заінтересованість. Така заінтересованість є результатом програм співробітництва і партнерства НАТО з державами - членами Ради євро-атлантичного партнерств (РЄАП), ), особливих двосторонніх відносин з Росією та партнерських відносин з Україною і Середземноморського діалогу, що розвивається.

IКрім цього, увага, яку світова громадськість приділяє подіям у Боснії та Герцеговині , і Косові, викликала необхідність розширення інформаційних програм, спрямованих на роз'яснення ролі НАТО у врегулюванні конфлікту на території колишньої Югославії та створенні умов для стабілізації ситуації в регіоні. Інші аспекти діяльності НАТО, такі як ініціатива "Партнерство заради миру" , iреструктуризація збройних сил НАТО та внутрішня перебудова Альянсу, посилення європейської складової в Альянсі, а також процес зовнішньої трансформації НАТО, привели до зростання громадського інтересу і викликали потребу у відповідних інформаційних заходах.

Проголошення політики відкритих дверей для країн, що бажають вступити в Альянс , В Чеській Республіці, Угорщині та Польщі національні уряди мають вирішувати питання інформування громадськості щодо наслідків членства їхніх країн в НАТО та забезпечення підтримки з боку населення подальшої діяльності трьох держав у межах Альянсу. В кожній з цих країн розуміння НАТО, відносин між цивільними та військовими в державах-членах, процесу прийняття рішень в Альянсі було обмеженим й іноді спотвореним колишніми негативними стереотипами громадської свідомості, глибоко укоріненим сприйняттям та браком надійної інформації. Відтак Відділ інформації та преси НАТО взяв на себе зобов'язання в межах своїх можливостей надати допомогу урядам трьох країн у реагуванні на інформаційні потреби населення. Крім того, дедалі більше уваги надається питанням безпеки та НАТО в кожній з дев'яти країн, що беруть участь у втіленні Плану отримання членства (MAP), ухваленого на Вашингтонському саміті у квітні 1999 року (див. розділ 3). Відтак інформаційна діяльність НАТО пристосовується до необхідності адекватно задовольняти потреби в інформації про Альянс в кожній з цих країн.

Головною метою політики Альянсу в галузі інформації та преси є розширення громадського розуміння питань безпеки та залучення громадян до ґрунтовного і конструктивного обговорення поточних аспектів безпеки та формування політики на майбутнє. Всі плани заходів та робочі програми, розроблені з метою підтримки головних ініціатив, започаткованих державами НАТО в останні роки, містять окремі розділи, присвячені інформаційному забезпеченню. Прикладом є План дій РЄАП, затверджений міністрами закордонних справ країн РЄАП, робочі програми Постійної спільної ради НАТО - Росія та Комісії НАТО - Україна, а також заходи, що здійснюються в межах Середземноморського діалогу НАТО.

Програми, забезпечені бюджетом НАТО, призначеним для інформаційних потреб, охоплюють відповідну діяльність у штаб-квартирі НАТО; зовнішні заходи, керовані Відділом інформації та преси НАТО; заходи, що відбуваються під егідою урядових або громадських організацій поза межами штаб-квартири НАТО, але за практичної, фінансової або концептуальної підтримки Відділу інформації та преси; заходи, організовані іншими зовнішніми установами з безпосередньою або непрямою допомогою НАТО. Нижче наведено приклади кожного з цих видів діяльності.

Окрім НАТО, інші організації та установи відіграють важливу роль у забезпеченні доступу до інформації, що стосується Альянсу, шляхом розповсюдження друкованих матеріалів, використання електронних засобів зв'язку через Інтернет, реагування на громадські запити. Список цих установ охоплює велику кількість національних та міжнародних організацій. Окремо треба зазначити такі:

  • Відділи інформування громадськості та зв'язків із засобами масової інформації урядів держав НАТО та урядів країн - членів РЄАП і країн-партнерів.
  • Посольства держав НАТО, які на ротаційній основі виконують роль контактних посольств у столицях країн-партнерів.
  • Національні парламенти та Північноатлантична асамблея (ПАА), міжнародний парламентський форум, утворений з метою підтримки цілей та політики Альянсу на парламентському рівні. Штаб-квартира ПАА знаходиться в Брюсселі.
  • Національні Атлантичні ради, Атлантичні комітети або Атлантичні асоціації в державах - членах НАТО і країнах-партнерах, створені як освітні установи з метою поглиблення знання i розуміння цілей і політики Альянсу.
  • Національні та міжнародні інституції і фонди в різних країнах євро-атлантичного регіону, діяльність яких спрямована на розвиток політичних досліджень та забезпечення внеску науковців в обговорення питань безпеки.
  • Відділи інформування громадськості військових штабів Альянсу, які розміщені в різних державах-членах НАТО.
  • Освітні та навчальні установи Альянсу, такі як Оборонний коледж НАТО iв Римі, школа НАТО (SHAPE) в Обераммергау, незалежні Інституції, зокрема Центр Маршалла в Обераммергау, національні оборонні установи та коледжі.
  • Міжнародні структури, що об'єднують окремі національні філії різних організацій, такі як Асоціація Атлантичного договору (ААД), що об'єднує Атлантичні комітети, ради та асоціації країн-членів і країн-партнерів; Конфедерація офіцерів запасу держав Альянсу (CIOR), яка об'єднує асоціації офіцерів запасу всіх держав - членів НАТО. ААД має невеликий секретаріат в Парижі і контактну адресу в Брюсселі. CIOR має представництво в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

Детальнішу інформацію про ці організації подано в розділі 16.

Відділ інформації та преси підтримує прямий зв'язок з Відділом радників з інформування громадськості при Міжнародному військовому штабі з питань діяльності військового комітету.

Відділ інформації та преси має невеликий регіональний підрозділ у Рейк'явіку (Ісландія). Це єдиний виняток, в інших державах - членах НАТО регіональних відділів інформації та преси немає. Військові штаби, що входять в Інтегровану військову структуру НАТО, які розміщені в різних частинах території Альянсу, а також певні організації і агентства НАТО, розташовані поза межами штаб-квартири в Брюсселі, є важливими складовими структури Альянсу і виконують функції додаткових контактних установ та джерел інформації.

Відповідно до комплексної програми співпраці з країнами-партнерами, а також з урахуванням особливих відносин з Росією та Україною, Північноатлантична рада вжила заходів, спрямованих на вдосконалення забезпечення населення цих країн інформацією стосовно Альянсу. В 1995 році вона затвердила призначення співробітника з питань інформації в посольство Франції в Москві, яке на той час виконувало роль контактного посольства НАТО в Росії.

Цей невеличкий інформаційний відділ був згодом переміщений до посольства Німеччини, коли в 1996 році німецьке посольство перебрало на себе роль контактної установи. Згодом Німеччина прикомандирувала до цього відділу свого офіцера в ранзі полковника для сприяння НАТО у здійсненні інформаційних контактів і заходів зі збройними силами Росії.

У січні 1998 року в Москві відкрився незалежний Центр документації НАТО, який працює в приміщені Російського інституту наукової інформації суспільних наук. За підтримки НАТО Центр забезпечує доступ до публікацій і документів з питань безпеки, а також видає бюлетень для науковців та інших зацікавлених читачів.

Інформаційний відділ і Центр документації згорнули свою діяльність, коли Росія припинила співпрацю з НАТО після військового втручання Альянсу з метою покласти край кризі в Косові. Під час візиту до Москви в лютому 2000 , року Генерального секретаря НАТО лорда Робертсона була досягнута домовленість, яка, на думку членів НАТО, сприятиме відновленню широкомасштабної співпраці, передбаченої Основоположним актом НАТО - Росія. В лютому 2001 року Генеральний секретар НАТО знову відвідав Москву і офіційно відкрив Інформаційне бюро НАТО в окремому приміщенні в центрі Москви.

У 1997 році в Києві відкрився Центр інформації та документації НАТО. Центр комплектується і фінансується Відділом інформації та преси НАТО і працює в приміщенні Українського Інституту міжнародних відносин. Центр забезпечує доступ до відповідної документації, а також до участі в інших інформаційних заходах, зокрема в ознайомлювальних візитах до штаб-квартири НАТО і в семінарах, що спонсоруються НАТО.

Адреси різних інформаційних установ та центрів, згаданих у цьому розділі, подаються в кінці Довідника, де також міститься інформація про інтегровану базу даних НАТО, яка забезпечує доступ до інформації про НАТО через електронні засоби зв'язку в усьому світі.

Відділ забезпечує виконання важливої програми ознайомчих візитів, в рамках якої до 20 000 осіб, що впливають на формування громадської думки в своїх країнах, відвідують штаб-квартиру НАТО щорічно. Під час таких відвідин візитери беруть участь у брифінгах та дискусіях, де вони обговорюють різні аспекти діяльності та політики Альянсу з представниками Міжнародного секретаріату, Міжнародного військового штабу та національних делегацій.

Відділ інформації та преси також видає друковані матеріали - від збірок офіційних текстів і заяв Альянсу до періодичних та одноразових публікацій, які можуть бути використані для ґрунтовних громадських обговорень відповідних аспектів політики в галузі безпеки.

Офіційні тексти, що, як правило, публікуються Альянсом у вигляді комюніке або заяв для преси, є офіційно узгодженими документами, що віддзеркалюють спільно погоджену політику держав НАТО з конкретних питань або всієї сукупності політичних питань, які переглядаються протягом року. Ці документи утворюють громадський архів Альянсу і дають можливість аналізувати процес формування політики та еволюцію рішень у контексті відповідних політичних подій і обставин. Всі ці тексти публікуються двома офіційними мовами Альянсу, і досить часто іншими мовами.

Окрім цього, Відділ інформації та преси надає допомогу у розповсюдженні заяв Генерального секретаря НАТО, який є офіційним речником Альянсу, а також текстів промов Генерального секретаря та інших офіційних представників НАТО. Ці документи відіграють важливу роль у роз'ясненні політики та досягненні розуміння цілей і обґрунтування політичних рішень Альянсу.

Відділ інформації та преси має також від Генерального секретаря НАТО повноваження видавати періодичний журнал "НАТО Ревю", довідники, брошури, інформаційні бюлетені та інші матеріали, спрямовані на підвищення рівня поінформованості громадськості. Всі ці публікації, залежно від потреб та ресурсів, видаються всіма мовами країн НАТО, а також багатьма мовами країн-партнерів.

Для розповсюдження друкованої продукції нині дедалі частіше використовуються електронні засоби зв'язку. Більшість документів та інформаційних матеріалів НАТО можна отримати через інтегровану базу даних НАТО. Детальнішу інформацію подано в додатку "Джерела додаткової інформації" (Додаток 2).

НАТО має окрему Наукову програму, про яку йдеться в розділі 8, в межах якої видається інформаційний бюлетень та низка наукових публікацій. Ці матеріали друкуються пеціалізованими видавництвами на основі комерційних угод.

До складу працівників Відділу інформації та преси входять зв'язкові службовці з держав - членів НАТО, які відповідають за координацію інформаційних програм, призначених для їхніх країн. Такі програми передбачають візити до штаб-квартири НАТО, організацію конференцій та семінарів у різних країнах Альянсу, надання допомоги парламентарям, науковцям, журналістам та іншим професійним групам з країн НАТО в отриманні потрібної інформації. Відділ зовнішніх зв'язків та відносин з партнерами виконує аналогічну роботу для багатьох країн-партнерів. Зв'язкові службовці з країн НАТО допомагають в цій роботі, працюючи з країнами-партнерами, здійснюють контакти через посольства своїх держав у різних країнах-партнерах.

Інформаційні програми для окремих країн можуть передбачати і надання концептуальної, практичної та обмеженої фінансової допомоги у відповідній видавничій діяльності громадських організацій держав НАТО і країн-партнерів. Уряди держав-партнерів можуть також отримати таку допомогу у підготовці та виданні матеріалів, спрямованих на інформування громадськості з питань, що стосуються діяльності НАТО.

У науковій галузі інформаційна діяльність НАТО включає щорічне надання Стипендії імені Манфреда Вернера, nколишнього Генерального секретаря НАТО, та розподіл стипендій НАТО-РЄАП, що надаються науковцям з держав НАТО і країн-партнерів. Ці стипендії, які призначені для покриття транспортних видатків та підтримки наукових досліджень, розподіляються щорічно на конкурсній основі, відповідно до рекомендацій незалежного журі, з метою підтримки наукової та дослідницької роботи у галузях, пов'язаних з загальними політичними аспектами діяльності Альянсу та питаннями, що стоять сьогодні на порядку денному НАТО.

У межах програми академічних досліджень також періодично надається підтримка в організації міжнародних конференцій, присвячених важливим аспектам безпеки.

Зацікавленість громадськості в доступі до інформації щодо політичної діяльності Альянсу виявляється як безпосередньо, так і через засоби масової інформації, які висвітлюють перебіг подій, пов'язаних з НАТО. Відтак велика частина роботи Відділу інформації та преси пов'язана з пресою, зокрема з діяльністю прес-служби НАТО, яка надає підтримку акредитованим журналістам та іншим представникам засобів масової інформації.

Брифінги для представників преси, інтерв'ю з вищими посадовими особами НАТО, загальні інформаційні брифінги, доступ до фотоматеріалів, аудіо- та відеоапаратури, до електронних засобів зв'язку формують інформаційне середовище, яке має задовольняти потреби ЗМІ різних країн. Під час визначних подій, що відбуваються в Альянсі, зокрема зустрічей глав держав та урядів, у штаб-квартирі НАТО можуть водночас працювати до тисячі журналістів, робота яких має бути адекватно забезпечена. Визначні події, що відбуваються поза межами штаб-квартири, наприклад, засідання міністрів або саміти, що проводяться за кордоном, також потребують відповідних ресурсів для інформаційного забезпечення. Це забезпечення надається обома службами Відділу інформації та преси: прес-служба виконує негайні або короткострокові завдання, тоді як служба інформації забезпечує доступ до ґрунтовної інформації загального характеру, якою представники ЗМІ можуть користуватися довший період.

Прес-секретар та прес-служба щоденно співпрацюють з канцелярією Генерального секретаря та допомагають Генеральному секретарю у забезпеченні його контактів з представниками засобів масової інформації. Прес-служба також відповідає за контакти між представниками преси та іншими офіційними особами Альянсу і за акредитацію журналістів, які відвідують заходи для преси, організовані НАТО. Щоденно прес-служба готує короткі виклади та огляди міжнародної преси, звіти пресових агентств для працівників Міжнародного секретаріату, дипломатичних місій національних делегацій та зв'язкових службовців, що працюють у приміщенні штаб-квартири НАТО. Зв'язкові службовці Відділу інформації і працівники прес-служби також готують огляди національних видань в державах НАТО і країнах-партнерах для Генерального секретаря і допомагають йому у підготовці до офіційних візитів до цих країн.

Відділ інформації та преси також відповідає за бібліотеку штаб-квартири НАТО, якою послуговуються працівники національних делегацій та Міжнародного секретаріату.

  1. Туреччина визнає Республіку Македонія за її конституційною назвою.

Next Previous