![]() |
Updated: 20-Feb-2002 | NATO Publications |
Інформація |
Партнерство заради миру є важливою ініціативою, яку НАТО запропонувало на січневому 1994 року Брюссельському саміті Північноатлантичної ради. Метою Партнерства є зміцнення стабільності та безпеки в усій Європі. Запрошення приєднатися до Партнерства заради миру було надіслано усім державам-учасницям Ради північноатлантичного співробітництва (РПАС) 1та іншим державам, що беруть участь у Нараді з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ) 2 та які мають бажання і можливості зробити свій внесок у програму. Запрошення було прийнято 30 країнами. Вступ до Альянсу трьох країн - колишніх учасниць ПЗМ - Польщі, Угорщини і Чеської Республіки, зменшив число країн-учасниць цієї програми до 27. Програма ПЗМ зосереджена на співпраці в оборонній галузі, але виходить за рамки діалогу та співробітництва і спрямована на досягнення реального партнерства. Вона стала важливою і постійною рисою європейської архітектури безпеки, яка допомагає розширити та інтенсифікувати політичне і військове співробітництво у Європі. Програма допомагає посилити стабільність, зменшити загрозу миру та розбудувати зміцнені відносини безпеки на основі практичної співпраці та відданості демократичним принципам, на яких ґрунтується Альянс. Відповідно до Рамкового документа ПЗМ, який було прийнято главами держав та урядів водночас з Документом про запрошення до ПЗМ, НАТО зобов'язується проводити консультації з будь-яким з активних партнерів, якщо цей партнер вважає, що існує безпосередня загроза його територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. Усі учасники ПЗМ є також і членами (РЄАП), яка створює загальні рамки співпраці між НАТО та її партнерами. Однак Партнерство заради миру зберігає власну самобутність у межах гнучких рамок РЄАП та має свої основні елементи і процедури. Воно ґрунтується на двосторонніх відносинах між НАТО і кожною країною, яка приєдналась до ПЗМ.
![]() |