Виступ

Фарід Закарія (ведучий)
Пане Генеральний секретарю, ви чули, що Президент України казав, що він хотів би бути членом НАТО. Ви приймете його?

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО

Позиція НАТО лишається незмінною, і це те, що Україна стане членом НАТО. Але, звичайно, головна увага зараз на підтримці України, на забезпеченні перемоги України в цій війні і її збереження як суверенної, незалежної, демократичної європейської держави. І за цієї причини союзники по НАТО і партнери надають Україні безпрецедентну військову підтримку, а я подорожую столицями країн НАТО і закликаю їх робити ще більше, і тому я вітаю нещодавні оголошення про збільшення кількості бронетанкової техніки і більш просунутих систем ППО. Найновіше від Канади щодо 200 броньованих машин, також Польща надає більше зброї і, звичайно, США є лідерами усіх цих зусиль в тому, що ми називаємо Контактною групою цієї групи підтримки України.

І як щойно сказала Христя (Фриланд), надзвичайно важливо, щоби президент Путін не виграв цю війну – це було б трагедією для українців, але й дуже небезпечно для нас усіх. Тому що тоді авторитарні лідери, не лише Путін, а й усі інші авторитарні лідери, отримають сигнал про те, що застосовуючи брутальну силу, порушуючи міжнародне право, вони досягають свого. І це буде дуже поганим і небезпечним уроком. Це зробить світ більш небезпечним, а нас більш вразливими. І за цієї причини, якщо ми хочемо мирного розв’язання війни в Україні шляхом переговорів, нам потрібно надавати Україні військову підтримку. Це єдиний шлях.

Зброя є шляхом до миру. Це може звучати парадоксально, але єдиний спосіб мати домовленість в результаті переговорів, це переконати президента Путіна, що вони не переможуть на полі бою. Він має сісти за стіл переговорів. Ніхто не знає, як завершиться ця війна. Найвірогідніше, вона завершиться за столом переговорів. Але ми знаємо напевне, що те, що відбуватиметься за столом переговорів, повністю залежить від сили на полі бою. І якщо ми хочемо, щоб Україна перемогла, їм потрібна військова сила.

Дозвольте мені також додати ще одну річ. І це те, що нас всіх заохочує, надихає. Ми в захваті від українського народу, українського політичного керівництва. Водночас я вважаю, що дуже небезпечно недооцінювати Росію. Вони мобілізували ще 200 тисяч вояків. Президент Путін демонструє готовність жертвувати життям тисяч і тисяч молодих російських вояків. Вони знаходять все більше озброєнь у інших авторитарних режимів, включно з Іраном, і вони планують нові наступи. Тому, як сказав Президент Зеленський, існує нагальна потреба. Час має значення. Ми зберемося в Рамштайні, союзники по НАТО у складі очолюваної США Контактної групи для України з усіма численними партнерами, і головним  сигналом там буде більше підтримки і більше найновішої підтримки, більше важкого озброєння і більше сучасної зброї. Бо ця боротьба за наші цінності є боротьбою за демократію і ми повинні довести, що демократія перемагає тиранію і утиски.

Фарід Закарія (ведучий)
Генеральний секретарю, чи можете розповісти нам про ситуацію щодо вступу Швеції і Фінляндії до НАТО? Ззовні здається, що турки просто шантажують НАТО або Швецію зокрема. Це схоже на торги, де вони, знаєте, продовжують вимагати дедалі більше, доки не отримають, тому що вони знають, що врешті-решт вони мають зараз важелі впливу. Здається, що така поведінка в НАТО неприпустима. Це виглядає більше як базар.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО
Я упевнений, що Туреччина завершить процес вступу Фінляндії і Швеції. Я не можу сказати вам коли. Але я упевнений за кількох причин. По-перше, Туреччина була одним із союзників по НАТО, які на нашому саміті у Мадриді в липні минулого року фактично прийняли рішення запросити Фінляндію і Швецію до членства в нашому Альянсі. І всі союзники по НАТО, Туреччина також, за кілька днів підписали Протоколи про вступ. На сьогодні 28 із 30 членів Альянсу вже їх ратифікували. Це найшвидший, найстрімкіший процес вступу в сучасній історії НАТО. Зазвичай вступ до НАТО триває роками. З часу подання заявок Фінляндією і Швецією минуло менше року. Вони подали в травні. Їх запросили в липні, і вже 28 із 30 ратифікували.

Нам потрібно розуміти, з чого ми почали. За тижні чи за кілька місяців до вторгнення в Україну президент Путін запропонував підписати з НАТО договір про безпеку, де він висловив ряд ключових вимог. Однією з них було, щоб НАТО гарантувала, що більше не буде нових членів, не буде подальшого розширення НАТО. Ще однією головною вимогою було виведення усієї військової інфраструктури НАТО з усіх членів Альянсу, які приєднались після 1997 року, тобто, з усієї східної частини Альянсу. Ми, звичайно, відхилили ці вимоги. Але це демонструє, що мета, мета президента Путіна мати менше НАТО, досягла абсолютно протилежного.

За години після вторгнення ми значно збільшили кількість військ НАТО в східній частині Альянсу, включно з Польщею, надсилаючи Москві дуже чіткий сигнал про те, що для непорозуміння щодо готовності, здатності і рішучості НАТО  захищати і обороняти усіх союзників по НАТО немає місця. І це було зроблено для запобігання ескалації, тому що те, що зараз відбувається в Україні, надзвичайно дуже погано. І звичайно, якщо це буде розвиватись у повномасштабну війну між Росією і НАТО, все стане ще гірше. Тому присутність в східній частині Альянсу посилена не для провокації конфлікту, а для запобігання конфлікту, збереження миру, чіткого сигналу Москві про стримування. Це більше НАТО, збільшення НАТО на путінських кордонах.

Ще справа в тому, що Фінляндія і Швеція подали заявки тому, що він створює загрозу. Вони зрозуміли, що двері можуть, вони боялись, що двері до НАТО закриються, тому вони попросили про вступ. І вони стануть членами. І останнє, що я скажу з цього приводу, це те, що Фінляндія і Швеція перебувають на зовсім іншому місці сьогодні, ніж до того як вони подали заявки, тому що після подання заявок ряд членів Альянсу, в тому числі США, надали двосторонні гарантії безпеки, а НАТО посилила свою присутність в цій частині Європи. Фінляндія і Швеція зараз є запрошеними країнами, які беруть участь в політичних засіданнях НАТО, консультаціях і дедалі більше інтегруються в наші військові структури. Тому абсолютно немислимо, що у разі військової загрози для Фінляндії і Швеції, НАТО не відреагує. Отже, президент Путін хотів менше НАТО, він отримує більше НАТО. І це важливий сигнал.

Фарід Закарія (ведучий)
Дозвольте мені переконатись, що ми все зрозуміли правильно, тому що це дуже важливо, бо є вікно, незручний період, або небезпечний період. Якби Росія напала на Фінляндію або Швецію завтра, навіть попри те, що вони не є членами НАТО, НАТО прийде на допомогу цим двом країнам?

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО
Я кажу, що немислимо, що ми не відреагуємо. Я маю на увазі, що вони зараз не лише близькі партнери, вони запрошені країни. Вони інтегровані в наші військові структури, і ми маємо двосторонні запевнення щодо безпеки з боку низки членів Альянсу. Тому нам потрібно реагувати. Москва знає про це, і вони також знають, що вони направили більшість своїх військ проти України. Тому вірогідність збройного нападу дуже мала, частково тому, що вони вже так близькі до НАТО і частково тому, що вони зараз витрачають так багато, Росія витрачає так багато своїх військ в Україні.

Останнє, що я скажу про Туреччину, це те, що Туреччина має певні законні занепокоєння щодо безпеки. Жоден інший союзник по НАТО не постраждав від терористичних атак більше ніж Туреччина.   ПКК вважається терористичною організацією союзниками по НАТО. Фінляндією і Швецією задовго до того, як вони подали заявки. І тому частина угоди в Мадриді передбачала підписання спільного Меморандуму між Туреччиною, Фінляндією і Швецією про поглиблення співробітництва. Наприклад, зняти всі обмеження на експорт зброї, що Фінляндія і Швеція вже зробили. І більш тісно працювати у боротьбі з тероризмом. І саме це важливо як для Туреччини, так і для союзників по НАТО.