Декларація Чиказького саміту щодо Афганістану

Преамбула

1. Ми, держави, що беруть участь у МССБ, і уряд Ісламської Республіки Афганістан, зібралися сьогодні в Чикаго для того, щоб знову підтвердити нашу рішучу відданість суверенному, безпечному і демократичному Афганістану. Відповідно до стратегії, узгодженої нами на Лісабонському саміті, місія МССБ буде завершена до кінця 2014 року. Проте і після того Афганістан не залишиться на самоті: ми підтверджуємо, що наше тісне партнерство продовжиться і після закінчення періоду переходу відповідальності.
2. За десять років нашого партнерства життя афганських чоловіків, жінок і дітей значно покращилося в аспекті безпеки, освіти, охорони здоров'я, економічних можливостей і забезпечення прав і свобод. Ще більше залишається зробити, але ми рішуче налаштовані працювати разом над збереженням наших значних досягнень минулого десятиріччя. Отже, країни, які беруть учать у МССБ, продовжать надавати підтримку Афганістану на його шляху до самостійності щодо безпеки, покращеного врядування, економічного і соціального розвитку. Це унеможливить нове перетворення Афганістану на безпечний притулок терористів, які загрожують Афганістану, регіону і усьому світу. Безпечний і стабільний Афганістан робитиме важливий внесок у свій регіон, в якому безпека, стабільність і розвиток взаємозв’язані.
3. Країни – учасниці МССБ і Афганістан разом вшанували тих – цивільних і військових , афганців і іноземців – хто віддав своє життя або дістав поранення в боротьбі за нашу спільну безпеку і процвітаючий, мирний і стабільний Афганістан. Ми особливо шануємо хоробрість військових Афганістану і країн – учасниць МССБ, які живуть, тренуються і воюють поряд один з одним щодня. Ми прагнемо зробити так, щоб усі наші жертви були виправдані нашим міцним довгостроковим партнерством, яке допоможе забезпечити краще майбутнє народу Афганістану.

Загальні принципи

4. Наші зусилля є частиною більш широкої діяльності міжнародного співтовариства, яка була окреслена на Кабульській конференції в липні 2010 року, в Стамбульському процесі регіональної безпеки і співробітництва, розпочатому в листопаді 2011 року, і на Боннській конференції в грудні 2011 року.
5. Ми пригадуємо тверді взаємні зобов’язання, взяті на Боннській конференції 5 грудня 2011 року, які формують основу нашого довгострокового партнерства. В цьому контексті уряд Ісламської Республіки Афганістан підтверджує свою рішучість дотримуватися своїх зобов’язань щодо демократизації суспільства на основі верховенства права і належного врядування, зокрема прогресу в боротьбі з корупцією, суспільства, в якому поважають права людини і основні свободи громадян, в тому числі рівноправ’я чоловіків і жінок і їх активну участь у житті афганського суспільства. Наступні вибори мають бути проведені з цілковитою повагою до суверенітету Афганістану і згідно з Афганською конституцією. Їхня прозорість, загальність і достовірність також мають величезне значення. У цьому контексті подальший рух до цих цілей надихатиме країни – учасниці МССБ на надання подальшої підтримки до і після 2014 року.
6. Ми наголошуємо на важливості повноправної участі всіх афганських жінок у відбудові, політичному і мирному процесах, примиренні в Афганістані, та на необхідності поважати інституційні домовленості щодо захисту їхніх прав. Ми продовжуємо підтримувати виконання Резолюції 1325 Ради Безпеки ООН (РРБООН) щодо жінок, миру і безпеки. Ми також визнаємо необхідність захищати дітей від руйнівних впливів збройних конфліктів, як цього вимагають відповідні РРБООН.

Виконуючи Лісабонську дорожню карту і розбудовуючи Невпинне партнерство

7. У Лісабоні, в листопаді 2010 року, ми прийняли рішення про поетапну передачу відповідальності за безпеку від МССБ до Афганських національних сил безпеки (АНСБ) для того, щоб надати афганцям можливість взяти на себе всю відповідальність за власну безпеку. НАТО/МССБ і уряд Ісламської Республіки Афганістан залишаються відданими цій стратегії переходу відповідальності, яка бере свій початок від липня 2011 року. Незворотний перехід відповідальності йде на повний хід і буде завершений до кінця 2014 року. В цьому контексті ми також розуміємо важливість комплексного підходу і постійного удосконалення врядування і розвитку.
8. Третя хвиля провінцій, які входять у процес переходу відповідальності, була оголошена президентом Карзаєм 13 травня 2012 року. Це означає, що 75 відсотків населення Афганістану невдовзі житимуть на територіях, де АНСБ взяли на себе відповідальність за безпеку. До середини 2013 року усі частини Афганістану розпочнуть процес переходу, і афганські сили очолять забезпечення безпеки в усій країні. Це стане важливою віхою на Лісабонській дорожній карті. МССБ поступово і відповідально скорочують свої сили для завершення своєї місії до 31 грудня 2014 року.
9. Успіх переходу відповідальності став можливий завдяки значному поліпшенню АНСБ після Лісабонського саміту як кількісно, так і в аспекті професіоналізму. Афганські військові дедалі частіше беруть на себе відповідальність за проведення операцій на афганській землі. Афганські сили, як армія, так і поліція, довели свою здатність підтримувати безпеку на тих територіях, де процес переходу відповідальності вже розпочався.
10. Проте завершення переходу відповідальності не означатиме припинення зобов’язань, взятих на себе міжнародним співтовариством щодо стабільності і розвитку Афганістану. Афганістан і НАТО знову підтверджують свою прихильність до подальшого розвитку Невпинного партнерства між НАТО і Афганістаном, підписаного в Лісабоні в 2010 році, в усіх його вимірах, до 2014 року і після нього, в тому числі через спільні програми з розбудови потенціалу, такі як Ініціатива з розбудови доброчесності. В цьому контексті НАТО і уряд Ісламської Республіки Афганістан будуть поглиблювати свої консультації щодо формування Невпинного партнерства.
11. Тим часом ми схвалюємо те, що низка країн – учасниць МССБ уклала або укладає двосторонні партнерські угоди з урядом Ісламської Республіки Афганістан. Ці двосторонні рамки партнерства сформують основу співробітництва і дружби між незалежним, суверенним і демократичним Афганістаном і цими країнами на основі рівноправ’я і взаємної зацікавленості.

Після 2014 року

12. Для того щоб зберегти і посилити значний прогрес і спільні досягнення, країни – учасниці МССБ знову підтвердили своє невпинне прагнення допомагати Афганістану в галузі безпеки і після 2014 року; уряд Ісламської Республіки Афганістан продовжує схвалювати таку підтримку.
13. МССБ – в тому числі Тренувальна місія НАТО – Афганістан, відіграють основну роль у піднятті АНСБ на той рівень, на якому вони зараз перебувають. Уряд Ісламської Республіки Афганістан підтверджує, що НАТО має вирішальне значення разом з партнерами і поряд з іншими дійовими особами в підготовці, дорадчій діяльності і допомозі АНСБ і запрошує НАТО не припиняти свою підтримку. В міру того як в 2014 році завершиться передача відповідальності за безпеку НАТО перейде від бойової місії до нової місії з тренування, дорадчої діяльності і допомоги, яка за своїм характером відрізнятиметься від нинішньої місії МССБ.
14. Ми домовилися працювати над створенням такої нової місії на чолі з НАТО. Ми забезпечимо новій місії міцну правову основу, таку як Резолюція Ради Безпеки ООН.

Підтримка АНСБ

15. За підтримки країн – учасниць МССБ Афганістан прагне розвивати АНСБ, які керуються Конституцією і здатні гарантувати безпеку для усіх афганців. Вони діятимуть під дієвим цивільним керівництвом на основі верховенства права і поваги до прав людини. 
16. На міжнародній конференції по Афганістану в Бонні 5 грудня 2011 року широке світове співтовариство вирішило підтримати підготовку, оснащення, фінансування і розвиток сил і засобів АНСБ і після завершення переходу відповідальності за безпеку. Члени НАТО і партнери по МССБ підтвердили свою рішучу підтримку цього процесу і відіграватимуть свою роль у фінансовому забезпеченні АНСБ. Ми також закликаємо міжнародне співтовариство взятися за таку довгострокову підтримку. Темпи і обсяги поступового керованого скорочення військ від максимального пікового рівня АНСБ до рівня стабільного утримання будуть залежати від ситуації і визначатися урядом Ісламської Республіки Афганістан після консультацій зі світовим співтовариством. Попередня модель майбутньої загальної чисельності АНСБ, визначена міжнародним співтовариством і урядом Ісламської Республіки Афганістан, передбачає сили в кількості 228 500 осіб з приблизним річним бюджетом в 4,1 мільярда доларів США, і буде регулярно переглядатися в міру розвитку безпеки.
17. За збереження достатніх і спроможних АНСБ відповідає уряд Ісламської Республіки Афганістан за підтримки міжнародного співтовариства. В рамках широкого міжнародного співтовариства і розвиваючи механізми, що вже існують, ми відіграватимемо свою роль у розвитку належних, цілісних і дієвих механізмів фінансування і організації видатків для усіх елементів АНСБ. Такі механізми будуть гнучкими, прозорими, підзвітними, економними і передбачатимуть заходи протидії корупції. Буде проведено різницю між фінансуванням армії і поліції, а також передбачено подальший розвиток потенціалу відповідних афганських міністерств і інституцій безпеки.
18. Із зростанням афганської економіки і доходів афганського уряду щорічний внесок Афганістану поступово зростатиме з принаймні 500 мільйонів доларів у 2015 році з метою досягнення ним, не пізніше 2014 року, цілковитої фінансової відповідальності за власні сили безпеки. В цьому контексті, під час десятиріччя трансформації, ми очікуємо, що міжнародні донори скорочуватимуть свої фінансові внески відповідно до того як афганський уряд візьме на себе дедалі більшу фінансову відповідальність.
19. В міру подальшого розвитку і професіоналізації Афганської національної поліції вона розвиватиметься в напрямі сталої, надійної і відповідальної цивільної правоохоронної структури, яка візьме на себе головну відповідальність за безпеку всередині країни. Ця сила повинна бути спроможна надавати поліцейські послуги афганському населенню в рамках широкої афганської системи верховенства права. Це вимагатиме від уряду Ісламської Республіки Афганістан, за підтримки відповідною Міжнародною поліцейською координаційною комісією (ІРСВ), або її правонаступницею, розроблення відповідного плану. І Афганська національна армія, і Афганська національна поліція відіграватимуть вирішальну роль в забезпеченні стабільності і безпеки, та в підтримці законної влади і сталого економічного зростання в усій країні.

До мирного, стабільного і процвітаючого Афганістану

20. Політичний процес успішного примирення і реінтеграції є ключем до мирного і стабільного Афганістану. В цьому контексті ми підтверджуємо важливість принципів, вироблених на Боннській конференції. Вони передбачають, що процес, який веде до примирення, має бути по-справжньому очолюваний афганцями і належати афганцям і повинен бути відкритим для усіх і представляти законні інтереси усього афганського народу, незалежно від статі чи статусу. Примирення також повинно передбачати ствердження суверенного, стабільного і об’єднаного Афганістану, відмову від насильства, розривання зв’язків з міжнародним тероризмом і виконання вимог Афганської конституції, в тому числі її положень про права людини, особливо про права жінок.
21. Мирний, стабільний і процвітаючий Афганістан робитиме позитивний внесок в економічний і соціальний розвиток усього регіону і забезпечуватиме прогрес у боротьбі проти торгівлі наркотиками, нелегальної міграції, тероризму і злочинності. В цьому контексті основну роль відіграють регіональна співпраця і підтримка стабільності в Афганістані. На шляху до забезпечення майбутньої підтримки з боку головних регіональних і міжнародних партнерів є два важливих заходи. Наступна Кабульська конференція на рівні міністрів, присвячена Стамбульському процесу, започаткує попередній набір регіональних заходів з розбудови довіри, в той час як на Токійській конференції міжнародне співтовариство і афганське керівництво обговорять рамки майбутньої допомоги з розвитку.
22. Наше завдання ще не виконане. Проте в світлі наших значних досягнень, і ґрунтуючись на наших міцних і спільних зобов’язаннях, ми упевнені в тому, що наше міцне партнерство приведе Афганістан до кращого майбутнього.