Пом'якшити наслідки землетрусів на південному Кавказі

  • 12 May. 2011 -
  • |
  • Last updated 16 May. 2011 14:13

«Кавказ – один із найбільш сейсмічно активних і небезпечних регіонів Альпійсько-Гімалайського поясу зіткнення», – пояснює д-р Ніязі Тюркеллі. Він один зі співдиректорів фінансованого НАТО проекту з розвитку потенціалу і підтримки транскордонного співробітництва між Вірменією, Азербайджаном і Грузією з метою пом'якшення наслідків землетрусів у цьому регіоні.

Складна геологічна структура і активний рух платформ викликають на Кавказі потужні, інколи катастрофічні, землетруси. Лише за останні кілька десятиріч цей регіон вразило кілька великих землетрусів потужністю 6,5 – 7 балів, в тому числі землетрус силою 6,9 бала в Спітаку, Вірменія, що стався 7 грудня 1988 року, від якого загинуло 25 тисяч осіб, 20 тисяч було поранено і понад півмільйона залишилося без даху над головою.

«Серед численних природних катастроф, яких зазнають країни світу, землетруси історично мають найбільший вплив», – зазначає д-р Тюркеллі, професор відділу геофізики обсерваторії  Канділлі і Інституту дослідження землетрусів Університету Богазічі в Туреччині.

Землетруси завдають шкоди більшості країн, але для країн, що розвиваються, вони можуть бути особливо руйнівними. На додаток до величезної ціни у вигляді людських життів землетруси також можуть зруйнувати економічну і соціальну інфраструктуру. Пом'якшення людських втрат і руйнування майна внаслідок землетрусів «вимагає чіткого розуміння характеру поштовхів очікуваного землетрусу в різних місцях і будівництва та укріплення будівель і конструкцій відповідно до очікуваного впливу землетрусу», – каже д-р Тюркеллі.

З цією метою, за фінансування програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (SPS), в травні 2009 року було розпочато трирічний проект з удосконалення аналізу сейсмічної небезпеки і ризику і створення груп швидкого реагування. Вірменія, Азербайджан і Грузія спільно працюють над розвитком міжрегіональної співпраці і сприяння безперешкодному реагуванню у разі потужних землетрусів.

У проекті беруть участь фахівці з восьми країн членів і партнерів НАТО – Вірменії, Азербайджану, Канади, Грузії, Греції, Італії, Туреччини і США.

Розбудова потенціалу і підтримка регіональної співпраці

Сейсмографи, акселерографи і реєстратори потужних рухів, закуплені за кошти програми SPS, дозволять кожній країні збирати інформацію про активні розломи, сейсмічність і сейсмотектонічну активність в регіоні південного Кавказу.

Встановлене в різних місцях у Вірменії, Азербайджані і Грузії, це обладнання також допоможе цим трьом країнам створити мережу комунікації, що дасть змогу центрам збирання і обробки даних обмінюватися інформацією про землетруси.

«Для нас, представників різних регіонів, дуже важливо обмінюватися знаннями», – каже д-р Теа Годоладзе, заступник директора Інституту дослідження Землі при Державному грузинському університеті ім. Іллі Чавчавадзе, що бере участь у проекті .

Цей проект також допомагає усім трьом країнам організувати, оснастити і навчити багатодисциплінарні команди. Ці команди будуть здатні здійснювати комплексні сейсмічні спостереження і аналіз загроз, а також надавати екстрену допомогу під час надзвичайних ситуацій. Кожна команда також пройде підготовку з надання першої допомоги і зможе забезпечувати підтримку інших таких груп не пізніше, ніж через 12 – 24 годин після землетрусу.

«Сейсмічність не визнає кордонів», – каже д-р Крістіаан Віспелере, радник від SPS, що наглядає за цим проектом у штаб-квартирі НАТО. – Дуже важливо, щоб ці країни співпрацювали».

Долаючи перешкоди

Розвиваючи нове покоління молодих учених, проект дає додаткову користь: він допомагає відновити робочі відносини між країнами, що беруть в ньому участь.

Попри напруження і значні розбіжності, що існують в цьому регіоні, д-р Ейлін Верджайно, директор проекту і заступник директора Центру досліджень глобальної безпеки при Національній лабораторії ім. Лоуренса Лівермора в США вважає, що це важливий перший крок. «Я бачу тут можливість обійти деякі історичні проблеми і напруження», – каже вона.

Цей проект допомагає багатьом учасникам і молодим науковцям вийти за межі політичних обмежень, «ламаючи деякі непорозуміння і бар'єри», каже д-р Верджайно.

Д-р Годоладзе підтримує її думку: «Саме так треба об’єднувати людей, особливо молодь. Ви їм показуєте, що ви не вороги».