НАТО і Росія стали на шлях стратегічного партнерства
Третій саміт в історії Ради НАТО-Росія (РНР) відбувся 20 листопада 2010 р. в Лісабоні. Наприкінці цього історичного зібрання президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв і його співбесідники з інших 28 країн-членів РНР прийняли спільну заяву.
У цій заяві лідери РНР пообіцяли «працювати над досягненням по-справжньому стратегічного і модернізованого партнерства на основі принципів взаємної довіри, прозорості і передбачуваності з метою участі в створенні спільного простору миру, безпеки і стабільності в євроатлантичному регіоні».
Глави держав і урядів РНР прийняли низку важливих рішень.
По-перше, вони ухвалили перший в історії спільний огляд спільних викликів безпеці ХХІ сторіччя, описавши спільні погляди Росії і союзників з ключових питань безпеки і шляхів їх розв'язання через практичну співпрацю.
По-друге, вони узгодили спільну оцінку загрози від балістичних ракет і вирішили відновити співпрацю у сфері протиракетного захисту театру операцій. Більше того, вони поставили завдання підготувати комплексний спільний аналіз майбутньої структури більш широкої співпраці в сфері протиракетної оборони. Ця робота оцінюватиметься на червневому, 2011 р., засіданні міністрів оборони РНР.
По-третє, учасники підтвердили спільне прагнення надавати допомогу в стабілізації Афганістану і регіону загалом. У цьому контексті вони вітали розширені угоди щодо транзиту територією Росії несмертельних вантажів для МССБ, зробили кроки з розширення підготовки фахівців з боротьби з наркотиками і вирішили поставити завдання зі створення в 2011 р. Цільового фонду РНР з обслуговування гелікоптерів.
Серед інших питань, що обговорювались, були співпраця в рамках РНР у сфері боротьби з тероризмом і боротьба проти піратства.
Підсумовуючи результати саміту РНР п. Расмуссен сказав:
«Ми разом домовились щодо тих викликів безпеці, які постають сьогодні перед країнами – членами НАТО і Росією. Найважливіше те, що не включено до списку: ми самі. Країни – члени НАТО і Росія сьогодні погодились, у письмовій формі, що хоча перед нами стоїть багато викликів, ми не становимо загрози один для одного. Це само собою є чіткою межею між минулим і майбутнім у відносинах між НАТО і Росією».