''Україна і НАТО: партнери в сфері безпеки''

Пане ректоре [Пан Леонід Губерський];
Ваші екселенції;
шановні студенти,

Це мій перший візит в Україну як Генерального секретаря НАТО. І я дуже радий і пишаюсь тим, що моя програма передбачає зустріч тут, в Національному університеті ім. Тараса Шевченка – одному з найстаріших і найбільш престижних навчальних закладів України.

Для вас усіх, хто навчається тут, Тарас Шевченко має бути великим джерелом натхнення. Він не тільки великий символ культури, національної свідомості і державності України. Він став також втіленням постійного людського пошуку свободи, гідності і достойного життя.

Коли Трас Шевченко виступав за українську незалежність, він ставив під загрозу власну свободу. А коли він став членом Товариства, яке виступало за політичну лібералізацію і більш врівноважене врядування для усіх слов’янських народів, його ув’язнили і навіть позбавили права користуватись олівцем і папером.

Тарас Шевченко не лише збагатив українську літературу, він надихав українців на боротьбу за свободу. Нема чого дивуватись, що протягом більшої частини ХХ сторіччя деякі його твори в Радянському Союзі зазнавали цензури. Це був час, коли народ України і мільйони інших в Центральній і Східній Європі були позбавлені права на самовизначення та інших основних свобод.

Однак після того як двадцять років тому Україна відновила свою незалежність, відбулись суттєві зміни. Ми усі знаємо, що Україна сьогодні прагне повної інтеграції до європейської родини націй – бо саме до неї вона і належить. Україна також прагне зміцнювати свою позицію як активного гравця в сфері зовнішньої політики і безпеки як в цьому регіоні, так і поза його межами.

Це абсолютно законні прагнення для вільної і суверенної країни. І головна мета мого сьогоднішнього візиту – обговорити, як НАТО може допомогти Україні задовольнити ці прагнення.

Атлантичний альянс відіграє провідну роль в тому, щоб Європа була неподільною і вільною. Протягом понад 60 років НАТО не тільки стримувала холодну війну і не давала їй перетворитись на гарячу. Вона також забезпечила парасольку безпеки, під якою колишні вороги змогли стати друзями і рухатись до ще тіснішої інтеграції.

По закінченні холодної війни, поряд з Європейським Союзом, НАТО допомагала консолідувати Європу як неподільний простір демократичної безпеки. Ми відкрили свої двері для 12 нових членів, менше ніж за десятиріччя збільшивши кількість членів з 16 до 28 членів Альянсу і поширюючи свободу, демократію, мир і процвітання на континенті. Наші двері залишаються відкритими для європейських демократичних держав, які хочуть до нас приєднатись і які відповідають нашим стандартам.

Сьогодні НАТО залишається альянсом демократичних країн. Наші члени формують унікальне співтовариство цінностей, віддане принципам свободи особистості, демократії, прав людини і верховенства права; і на нашому саміті в Лісабоні минулого року ми підтвердили основний принцип, на якому ґрунтується НАТО: зобов’язання країн-членів захищати одна одну від нападу.

У Лісабоні ми також вирішили розвивати новий захист від нових загроз, таких як розповсюдження ракет, піратство і комп’ютерні напади. Ми також розвиваємо відносини з Росією й іншими партнерами з усього світу, пропонуючи їм більш активний політичний діалог і практичну співпрацю, ніж будь-коли раніше, тому що наші партнерства роблять чіткий і конкретний внесок в те, щоб цей світ став безпечнішим.

Пані і панове, протягом останніх двадцяти років Україна є дуже активним партнером НАТО. Справді, ваша країна стала першою країною-партнером, яка робить свій внесок в усі наші операції. Українські ВМС патрулюють Середземне море разом з НАТО задля запобігання терористичній діяльності. Українські військові служать разом з військовими союзників по Альянсу в Афганістані і Косові. Ми високо цінуємо ці внески.

Нинішній український уряд оголосив європейську інтеграцію своїм головним зовнішньополітичним пріоритетом. І він вважає, що конструктивна співпраця з НАТО – замість руху в напрямі членства – може в найкращий спосіб підтримати цю мету.

Я хочу чітко сказати, що ми в НАТО повністю поважаємо це рішення. Великою мірою в дусі Тараса Шевченка ми визнаємо суверенне право кожної країни вільно обирати систему своєї безпеки. Ми вважаємо, що конструктивне партнерство з НАТО справді може допомогти Україні прокласти свій шлях до серця Європи. І в Альянсі ми всіляко підтримуємо поглиблення нашого партнерства з Україною.

На додаток до допомоги Україні в задоволенні її європейських прагнень є ще одна важлива причина для розвитку партнерства між НАТО і Україною. Вона пов’язана зі складним, мінливим світом, в якому ми сьогодні живемо.

Сьогодні слабкі держави, що розташовані на великій відстані від нас, можуть безпосередньо вплинути на нашу безпеку. Вони можуть плодити терористів, наркотики, торгівців людьми чи зброєю. Афганістан є очевидним прикладом. Ми перебуваємо там тому, що афганський народ і решта народів світу страждають від цих негативних наслідків. Ми там для того, щоб не дати Афганістану знову стати безпечним місцем притулку терористів.

Ще один виклик – комп’ютерна безпека. Ми усі користуємося перевагами інформаційної доби. Для нас природно мати мобільний телефон, комп’ютер і легкий доступ до банкоматів. Однак щодня відбуваються буквально мільйони комп’ютерних нападів на наші банківські системи, інфраструктуру і мережі електропередачі. Я можу вам сказати, що навіть комп’ютери в НАТО зазнають майже 100 нападів щодня. Їх там дуже цікавить, що ми, в НАТО, робимо. Це мережі, від яких ми залежимо і які ми повинні захищати.

А ще є важливе питання енергетичної безпеки. Усі наші країни залежать – до різного ступеня – від іноземних джерел, з яких задовольняються наші енергетичні потреби. Ваша країна вже зазнала на собі, як припинення постачання енергоносіїв може занапастити не лише економічну діяльність, але й повсякденне життя без жодного пострілу. В міру того як енергоносії стають дедалі більш дефіцитними, на такий можливий сценарій повинні серйозно зважати усі країни, що імпортують енергію.

Я кажу про те, що більшість нинішніх викликів виходять поза межі державних кордонів. Багато з них взаємозв’язані. І жодна країна не може упоратись з ними самотужки. Єдиний спосіб дати відповідь на ці виклики – це новий рівень співпраці між державами і організаціями.

Останніми роками НАТО стає дедалі більш ефективною платформою саме для такого виду багатосторонньої співпраці в сфері безпеки. Ми вирішили модернізувати наші партнерства. Це посилить роль НАТО в багатосторонній співпраці у сфері безпеки. І це відкриє нові цікаві можливості поглиблення співпраці з Альянсом для такого активного партнера як Україна.

Головним пріоритетом повинна залишатись оборонна реформа. Для європейських прагнень України абсолютно необхідно мати такі збройні сили, які перебувають під демократичним контролем, добре організовані і структуровані для задоволення вимог майбутнього, а не минулого.

Отже, як ми можемо допомогти? НАТО може надавати поради щодо оборонного планування і бюджету. Але ми також можемо допомогти в перепідготовці військовослужбовців, які звільняються зі своїх посад. І ми можемо допомагати утилізувати небезпечні застарілі боєприпаси. Україна і НАТО також очевидно зацікавлені в здатності своїх збройних сил працювати разом – в тому, що ми називаємо оперативною сумісністю. Тут також НАТО має багатий досвід, яким може поділитись.

Поза нашими поточними місіями і операціями НАТО також прагне більш тісно працювати з Україною над доланням нових викликів безпеці. НАТО і Україна вже ведуть переговори з питань енергетичної безпеки і повинні продовжувати і поглиблювати цей діалог. Україна також висловила зацікавленість у співпраці в сфері протиракетної оборони. І хоча ми в НАТО усе ще перебуваємо на ранніх етапах нашої власної роботи з цього питання, ми готові до обговорення можливої співпраці з вашою країною також і в цій сфері.

І нарешті, один виклик, який не так новий, як той, що знову з’являється – піратство. НАТО дедалі більше зосереджується на безпеці судноплавства, і ми накопичили величезний досвід. Українські ВМС мають досвід співпраці з НАТО в рамках нашої антитерористичної морської операції в Середземному морі. Але українські торговельні судна і моряки також стають жертвами піратів в Індійському океані. Тому я сподіваюсь, що українські збройні сили розглянуть можливість приєднання до антипіратської операції НАТО і в цьому регіоні.

Як бачите, існує цілий спектр можливостей поглиблення партнерства між НАТО і Україною. Ми можемо разом робити більше на нашу спільну користь. Ми особливо зацікавлені у зміцненні нашого партнерства з європейськими країнами, такими як Україна, тому що вони близькі нам.

Пані і панове,

Дорогі друзі,

Я щиро вірю в те, що демократія є найміцнішою основою довгострокової безпеки. Політична і економічна свобода генерує мир, процвітання і прогрес, тому що свобода вивільняє завзятість і винахідливість.

Розвиток демократії і верховенство права є головними аспектами відносин між НАТО і Україною і я вірю, що Україна не зверне з цього курсу.

Тарас Шевченко помер 150 років тому. Якби він усе ще жив сьогодні, він пишався б прагненням України приєднатися до самого серця Європи і стати постачальником безпеки у своєму регіоні і поза його межами.

І я можу запевнити вас в тому, що НАТО і надалі продовжуватиме допомагати Україні рухатись цим шляхом. І у мене немає жодних сумнівів у тому, що з вашою відданістю, з вашою енергією і вашою рішучістю ця подорож завершиться успішно.

Дякую.