Спільна пресконференція

Президенте Дуда, дорогий Анджею!

Вітаємо вас знову в штаб-квартирі НАТО. Завжди радий приймати вас тут.

Польща є відданим союзником в НАТО, який робить внески в нашу спільну безпеку в багато різних способів.

Зокрема, надсилаючи своїх військових для участі в наших місіях, і операціях; регулярній участі в повітряному і морському патрулюванні; і будучи прикладом для інших в сфері оборонних видатків.

До того ж в Польщі багато НАТО.

Включно з багатонаціональною бойовою групою в рамках нашої оборонної присутності в регіоні.
А також наш багатонаціональний корпус Північний схід і об’єкт нашої оборони від балістичних ракет.

Отже, Польща стоїть разом з НАТО, а НАТО стоїть разом  з Польщею.

Ми щойно ретельно обговорили нинішні проблеми безпеки.

В тому числі продовження нарощування Росією своїх військ поблизу України.
І ситуацію на кордоні між Білоруссю і Польщею, Латвією і Литвою.

Усі члени НАТО чітко вказали, що вони рішуче засуджують експлуатацію режимом Лукашенка вразливих людей задля тиску на сусідні країни.

Це не по-людськи і цинічно.
І ми повною мірою солідарні з постраждалими членами Альянсу.

Ми також обговорили нарощування російських військ біля кордонів України.

Ми бачимо велику і незвичну концентрацію військ у поєднанні з агресивною риторикою і дезінформацією з Москви.

Отже, ми закликаємо Росію до прозорості, зниження напруження і деескалації.

НАТО зберігає пильність.
І ми продовжуємо надавати Україні політичну і практичну підтримку.

Це не загроза Росії.
А це допомога Україні захиститися від агресії.

Міністри оборони країн НАТО зберуться в Ризі наступного тижня.
Вони дадуть оцінку стану безпеки.
І зустрінуться зі своїми українським і грузинським колегами.
Ще один потужний сигнал про нашу підтримку. 

Я з нетерпінням очікую на роботу з вами над зміцненням нашого Альянсу в міру підготовки до наступного саміту в Мадриді. Отже, ласкаво просимо.

Оана ЛУНГЕСКУ (речниця НАТО):
Перше запитання поставить третій ряд. TVP.

Домініка КОСІК (TVP):
Домініка Косік […] Генеральний секретарю і Президенте Дуда.
Генеральний  секретарю: ви вже сказали – дещо відповіли на моє запитання, тому що ви згадали – є загроза гібридної війни, гібридні атаки поблизу кордону Білорусі і Польщі, а також відправка російських військ ближче до України. Проте Росія  також вдається до шантажу. Тому моє запитання: чи НАТО аналізує цю ситуацію і чи не думаєте ви, що це може бути зв’язано, ці дії з боку Росії і Білорусі? І якою може бути відповідь НАТО? Що ви можете зробити для розв’язання проблеми.

І запитання до Президента Дуди. Ви також сказали, що ви хотіли б попросити НАТО про підкріплення військової присутності на східному фланзі НАТО. Отже, ви думаєте, що це буде підтримано іншими членами Альянсу, наприклад, країнами Балтії, і чи ви сподіваєтесь отримати позитивну відповідь? Дякую.

Єнс СТОЛТЕНБЕРГ (Генеральний секретар НАТО)
Звичайно, НАТО стурбована подіями і ситуацією як на кордоні між Білоруссю, Польщею, Латвією і Литвою, так і, звичайно, нас турбує те, що ми бачимо поблизу України у зв’язку з нарощуванням російських військ.

Ми дуже уважно стежимо і спостерігаємо за цими подіями. Ми пильні. І, якщо говорити про Польщу і ситуацію на кордоні з Білоруссю, ми засуджуємо дії режиму Лукашенка, який використовує вразливих людей, мігрантів, задля здійснення політичного тиску на сусідів. Це не по-людськи і це цинічно, і це те, що ми рішуче засуджуємо.

Ми також надали Литві експертну підтримку щодо розвитку цієї ситуації, і ми готові до подальшої підтримки і допомоги нашим союзникам, тому що саме члени Альянсу безпосередньо страждають від цинічних акцій режиму Лукашенка.

Ми, звичайно, також уважно стежимо за подіями поблизу України. Вже вдруге цього року ми бачимо нарощування військ. Ми закликаємо Росію до прозорості, зниження напруження і деескалації.

Ми, звичайно, надаємо підтримку нашому близькому партнеру Україні. Це не загроза Росії. Це елемент нашого близького і добре розвинутого партнерства з Україною. І члени НАТО, звичайно, також солідарні у підтримці її територіальної цілісності і суверенітету.

І ми також зустрінемось з міністром закордонних справ України на засіданні наших міністрів закордонних справ у Ризі, разом з міністром закордонних справ Грузії. 

Ми продовжуємо дотримуватись двостороннього підходу до Росії. Ми повинні бути твердими. Нам потрібні стримування і оборона. Але водночас ми віримо в діалог, змістовний діалог з Росією.

А особливо в складні часи, такі як зараз, важливо говорити, намагатись знизити напруження і зберігати можливості для відкритих військових ліній зв’язку задля запобігання випадковим проблемам і інцидентам.

Тому ми висловлюємо жаль з приводу закриття Росією офісів НАТО в Москві і призупинення своєї дипломатичної місії при НАТО.

Ми готові зустрітись з Росією, провести засідання Ради НАТО-Росія для того, щоб обговорити з ними також складні і делікатні питання, зв’язані з Україною і навколо неї. Тому що ми вважаємо, що це найкращий спосіб розв’язання цих питань. І нам прикро, що Росія досі не відповіла позитивно, а фактично призупинила свою місію при НАТО.

Анджей Дуда (Президент Польщі)
Мадам.  Відповідь на ваше запитання дуже складна. Але я спробую відповісти все одно. Ситуація складна, тому що ми бачимо події на трьох різних рівнях: це цивільний рівень, військовий рівень і енергетичний рівень.

Що стосується цивільного рівня, ми бачимо гібридну атаку на кордоні.
Насамперед на кордоні Європейського союзу, який охороняє Польща, тому це водночас і кордон Польщі. Проте ми маємо зосередити увагу на тому, що напад розпочався з атаки на білорусько-литовському кордоні. Потім був білорусько-латвійський кордон і білорусько-польський кордон.
Тому, загалом ми можемо говорити про те, що це напад організований на кордон Європейського союзу і кордон НАТО водночас. Але ця атака має цивільний характер. У нас групи мігрантів. Звичайно, ми дуже уважно стежимо за ситуацією. Ми знаємо, і у нас є докази, що їх підтримують, або принаймні виштовхують, на жаль, до кордону білоруські силовики, білоруси в одностроях. Через це у нас немає жодних сумнівів в тому, що там спочатку здійснюють на них фізичний вплив. Їм допомагають, і часто їх оснащують доволі небезпечними предметами, як я говорив раніше в своєму попередньому виступі, і тому ми можемо назвати це гібридною атакою. Проте сьогодні це цивільний характер і кордон в Польщі захищають такі сили, які підготовлені для відбиття нападів цивільного характеру. Це прикордонники, польські поліцейські, в ситуаціях, коли здійснюються напади, заворушення на кордоні, тоді втручаються поліцейські. І ми можемо стежити за цим по відео. Ви можете це побачити на міжнародних каналах ЗМІ, що атака була відбита саме польськими поліцейськими. Отже, це цивільна частина.

Однак, як я зазначив раніше, можна сказати, що цей спосіб дії, ця гібридна атака, що сутність цієї гібридної атаки так змінилась, що раніше ми мали такі атаки фронтом, фронтальні атаки вдень, зараз це змінилось на нічні атаки, атаки меншими групами людей. Проте, як я сказав, на жаль, є більш агресивні і більш небезпечно оснащені також. І нас дуже непокоїть ця ситуація. Отже, це один бік медалі.

З іншого боку – військова проблема. І в цьому сенсі, ми вже давно спостерігаємо за накопичуванням російських військ в цій частині Європи. Протягом багатьох років це накопичування відбувається в Калінінградській області. Але протягом останнього місяця, цього року ми бачимо відверте нарощування російських військ навколо України, потім були маневри «ЗАПАД – 2021» поблизу кордонів з Польщею, Литвою і Латвією. І ми знаємо, що частина російських військ, які брали участь в цих маневрах, залишилась у Білорусі. Отже, що до цього ми можемо говорити ще про одне нарощування російських військ поблизу східного флангу НАТО. Нещодавно ми отримали інформацію про те, що знову російські війська підсилюються, цього разу на українському кордоні.

Отже, нарощування російських військ є фактом. І треба розуміти і можна чітко сказати, що якщо ми складемо разом ці два елементи, не буде ніякого сумніву в тому, що ці акції, вони повинні бути скоординовані. Важко оцінити це інакше. Ми вважаємо, що вони можуть бути скоординовані передусім на політичному рівні.

І тому необхідно, щоб НАТО, яка відповідає за військову безпеку членів Альянсу, має бути обачною і пильною.

Як це можна продемонструвати?

Це має продемонструвати посилення стратегічного спостереження в регіоні. За рахунок посилення повітряного патрулювання, і я говорив про це у своїй розмові з паном Генеральним секретарем. Також посилення спостереження, огляду і посилення бойової готовності підрозділів НАТО на східному фланзі Альянсу.

Наприклад, наші союзники з Великої Британії оголосили про готовність розгорнути додаткові підрозділи, додаткові війська у Польщі і загалом на східному фланзі НАТО. Про військову підтримку нещодавно також оголосила наша союзниця Словаччина, і таку саме заяву ми отримали від Чеської Республіки.

Тому ми хотіли б, щоб на це зважив Північноатлантичний Альянс, штаб-квартира НАТО, щоб такі рішення, як політичні, так і військові рішення, розглядались. Ми також просимо, щоб була підсилена боєготовність Альянсу, була посилена стратегічна обережність, особливо моніторинг ситуації уздовж східного флангу НАТО.

І третій елемент, можливо найбільш політизований з усіх, це питання енергетичної безпеки, безпеки газопостачання.

Важко говорити про перші два рівня окремо, наприклад від «Північного потоку 2». Обмеження постачання газу Росією. Той факт, що європейські газосховища не заповнені до рівня, до якого мають бути заповнені. І ціни на газ, які останнім часом швидко зростають на світових ринках, так само як і на європейському ринку.

Зважаючи на факт процесу сертифікації газогону «Північний потік 2», проти якого ми весь час протестуємо, ми проти його будівництва, тому що ми вважаємо, що він підриває енергетичні інтереси ЄС, енергетичні інтереси європейських держав, і насамперед це підриває енергетичну безпеку України, Польщі, Словаччини, а також інших країн на східному фланзі НАТО і у східній частині Європейського союзу.

Ми вважаємо, що цей газогін загалом не повинен був бути побудований. Це суперечить інтересам європейських країн. Він ніяк не посилює диверсифікацію газопостачання до Європейського союзу. Він істотно посилює монополію Росії, монополію Газпрому. І зрештою, він небезпечний для Європи. Тому ми вважаємо, що процес сертифікації повинен бути зупинений і газогін «Північний потік 2» ніколи не повинен отримати дозвіл на використання.

І якщо це питання розглядатиметься, воно має повністю підпадати під 3-й енергетичний пакет Європейського союзу. І я не маю жодних сумнівів в цьому сенсі.

Отже, це три елементи щодо гібридної атаки цивільного характеру, військової активності Росії, негативних дій з боку Росії в енергетиці. Усі ці елементи потрібно розглядати разом. І я думаю, що ваше запитання зводиться до цього. Дякую.

Оана ЛУНГЕСКУ (речниця НАТО):
Ми маємо також запитання онлайн. Тому я просила б вас ставити запитання коротко. Полсат.

Дорота БАВОЛЕК (Полсат):
Отже, якщо ситуація на кордоні усе ще така погана, усе ще так багато спроб незаконного перетину. Чи обговорювали ви можливість застосування статті 4 і закликати до офіційних консультацій з членами Альянсу? Що повинно статись, щоб ви це зробили? Чи ви боїтеся, що Росія сприйматиме це як провокацію? І також запитання, чи обговорювали ви гуманітарний аспект кризи, бо це дуже непокоїть багатьох в Європі? Дякую.

Єнс СТОЛТЕНБЕРГ (Генеральний секретар НАТО)
Щодо статті 4, я можу тільки сказати, що ми тут в НАТО постійно консультуємось. Ми консультуємось у Північноатлантичній раді. Ми консультуємось на двосторонньому рівні з Польщею та іншими членами Альянсу, яких це безпосередньо стосується. Нас постійно інформують і ознайомлюють з новинами. І сьогоднішня зустріч є ще однією демонстрацією того, що ми постійно консультуємось з цих питань з Польщею та іншими союзниками по Альянсу, яких це стосується. І звичайно ми високо цінуємо дуже тісні контакти між НАТО і Польщею, і Литвою, і Латвією щодо цієї дуже складної і проблемної ситуації на кордоні з Білоруссю.

Щодо гуманітарної ситуації. Я лише скажу, що я знаю, що це важлива проблема для уряду Польщі і  тому я залишу коментар з цього приводу Президентові Польщі.

Анджей Дуда (Президент Польщі)
Мадам, на це запитання відповідь проста. На наш погляд, ситуація не змінилась. Останній раз, коли Польща зверталась до статті 4, це було в 2014 році, коли Росія здійснила військовий напад на Україну. Стаття 4, яка, до речі, є статтею Північноатлантичного договору, Вашингтонського договору, слугує для оборони від збройного нападу, вона має захищати у разі військового нападу.

Отже, дозвольте мені сказати наступне. Звичайно, разом з паном Генеральним секретарем і з нашими союзниками по Альянсу ми замислюємось над можливістю застосування статті 4. Однак, для того щоб… ми хотіли б застосувати статтю 4 не нашвидкуруч, не поспіхом, а коли ситуація відповідатиме застосуванню статті 4. А за нашими оцінками сьогодні, ситуація не відповідає застосуванню статті 4. Сьогодні у нас не має прямої військової загрози. Сьогодні ми не бачимо жодного військового нападу на жодну з сусідніх з нами держав, коли ми могли б потенційно розраховувати на таке підсилення, застосування статті 4 і підвищення безпеки. Сказавши це, ми весь час пам’ятаємо про статтю 4. Ми свідомі цієї можливості, але, як я сказав, зараз ми перебуваємо на етапі консультацій. Проте ми переконані, що сьогодні немає підстав застосовувати статтю 4. І, до речі, я описав вам три різних рівні, на яких сьогодні розвивається ситуація. І як ви можете зрозуміти з того, що я сказав, сьогодні не спостерігається жодного військового нападу.

Оана ЛУНГЕСКУ (речниця НАТО):
два коротких запитання онлайн. Тері Шульц з NPR, Німецька хвиля.

Тері ШУЛЬЦ (NPR / Німецька хвиля):
Дуже дякую вам обом, пане Президенте, пане Генеральний секретарю.

Спочатку Президент Дуда. Чи не могли б ви пояснити, чи просили ви сьогодні Генерального секретаря порушити питання підсилення, про яке ви говорили; більше патрулювання, потенційно більше, більша військова присутність? Чи просили ви про це, чи ви лише сказали, що нам потрібно про це подумати? Отже, будь ласка, поясніть, в якому статусі перебувають ваші бажання з цього приводу?
І чи не відчуваєте ви, що донині спроби НАТО щодо стримування провалились на вашому кордоні і в Україні, тому жодна з акцій, які, за вашим словами, підтримує Росія, аж ніяк не ослабла.

І пане Генеральний секретарю, чи будете ви доносити запити такого зразка про підсилення до союзників по Альянсу в Ризі?
Дякую.

Єнс СТОЛТЕНБЕРГ (Генеральний секретар НАТО)
Що я можу сказати, це те, що ми виразили рішучу солідарність з Польщею та іншими членами Альянсу, яких це безпосередньо стосується.

Ми направили експертів до Литви, тому що вони попросили про таку підтримку, і ми направили їм підтримку і допомогу.

І ми здійснюємо постійну оцінку і підтримуємо тісні контакти з Польщею та іншими членами Альянсу. І ми готові надавати підтримку, якщо буде таке прохання.

Однак поки що Польща сама здатна упоратись з цим, без прямої участі НАТО. До того ж деякі країни Альянсу надають підтримку на двосторонній основі.

Тері ШУЛЬЦ (NPR / Німецька хвиля):
Але я про це. Ви зробили усі ці речі і нічого… а ескалація продовжується. Перепрошую, продовжуйте.

Анджей Дуда (Президент Польщі)
Відповідаючи на ваше запитання, дозвольте мені сказати наступне.
У 2015 – 2016 роках, коли ми обговорювали присутність або відправку військ НАТО до східного флангу НАТО, я сказав, що після російського нападу, спочатку на Грузію, а потім на Україну в 2014 році, НАТО має показати, що вона жива. НАТО мала продемонструвати, що вона динамічна. Що вона реагує на поточну ситуацію. Що вона здатна надати адекватну відповідь на час і на поведінку потенційних агресорів. І НАТО надала таку відповідь після консультацій з паном Генеральним секретарем в 2015 році, коли ми розпочали, потім  у 2016, аж до саміту НАТО у Варшаві. Всі рішення приймались після консультацій і вони приймались одне за одним внаслідок цих рішень. Сьогодні ми маємо присутність НАТО в рамках посиленої передової присутності в країнах Балтії і в Польщі. Є також сили передової присутності, розгорнуті в Румунії.

Отже, як ви бачите, НАТО демонструє, що вона готова, НАТО демонструє, що вона жива і що вона відповідальна.

І говорячи про стримування, я вважаю, що так, відповідь – так. Що Північноатлантичні місії, посилення східного флангу НАТО пройшли випробування і сьогодні НАТО зберігає присутність.

Проте якщо подивитись на те, як ситуація розвивається за межами кордонів НАТО, коли ми бачимо потенційне зростання загрози, хочу наголосити на слові «потенційне», плюс ми постійно отримуємо інформацію про нарощування російських військ, можливо агресивне нарощування безпосередньо по сусідству з українським кордоном.

Ми повинні поставити собі запитання, чи не настав для НАТО час знову продемонструвати адекватну відповідь, хоча б тимчасово посиливши свою боєготовність, хоча б тимчасово посиливши свою присутність. 

Чи то розгорнувши додаткові підрозділи НАТО на східному фланзі НАТО. Або, можливо, посиливши місію з патрулювання повітряного простору. Або посиливши інші місії зі спостереження.

І всі ці запитання я сьогодні поставив у моїй розмові з паном Генеральним секретарем.

Це були мої пропозиції, основані на результатах моніторингу ситуації на східному фланзі, тому, за який сьогодні відповідає Польща.

Оана ЛУНГЕСКУ (речниця НАТО):
Останнє запитання від Джуліана Рьопке в Берліні з газети «Більд».

Джуліан Рьопке («Більд»):
Так. Дуже дякую. Моє запитання до пана Генерального секретаря і до Президента. Ви говорили про оборонні видатки Польщі. І Польща [нерозбірливо]. Однак, ви можете побачити нову німецьку коаліційну угоду. І моє запитання до вас обох, як ви оцінюєте те, що мета НАТО у 2% видатків зникла з неї, а замість цього сформульовано «довгострокові 3% інвестиції і міжнародні дії, включно з розвитком дипломатії і» зобов’язань щодо НАТО? Це моє запитання до вас. Дуже дякую.

Єнс СТОЛТЕНБЕРГ (Генеральний секретар НАТО)
Я щиро вітаю угоду про створення нового уряду в Німеччині. Я знайомий з новообраним Канцлером Олафом Шольцем багато років і очікую з нетерпінням на співпрацю з ним. Я також  знаю, що він рішучий прибічник нашого трансатлантичного зв’язку, і я відданий НАТО і буду з нетерпінням очікувати на співпрацю з ним і його урядом.

Також я вітаю те, що у платформі нового уряду дуже чітко заявлено, що Німеччина виконує усі свої зобов’язання щодо НАТО. Що вони зосереджені на тому, як забезпечити Бундесверу таке ж само якісне обладнання, щоб він був оснащений якомога краще.

І я також знаю, що зосередження на силах і засобах і оснащенні Бундесверу  є фактично таким же само сигналом, про який ми домовились в НАТО. 2% ґрунтуються на вимогах, на цілях спроможності, досягнення яких ми очікуємо від усіх членів Альянсу. І я також упевнений, що Німеччина продовжить збільшувати оборонні видатки. За останні кілька років Німеччина прискорилась, збільшила оборонні видатки задля забезпечення Бундесверу найкращим обладнанням. І тому я також очікую, і я упевнений, що новий німецький уряд виконає свої обіцянки.
Дозвольте мені лише додати, що Німеччина є дуже важливим членом Альянсу, який робить різні внески в місії і операції НАТО, в тому числі в регіоні Балтії. Очолює одну з бойових груп балтійського регіону в Литві і підтримує колективну оборону НАТО в багато інших різних способів.

Отже, я очікую на можливість привітати і працювати разом з новим німецьким урядом.

Анджей Дуда (Президент Польщі)
Сер, якщо я маю відповісти на ваше запитання, дозвольте мені сказати наступне.

Ми маємо дуже велику повагу до наших західних союзників. Нашим західним союзником і дуже великим сусідом є Німеччина.

Проте якщо подивитись з польської точки зору, я можу сказати таке: нас найбільше цікавить наша власна ситуація. Тобто, питання нашої власної відповідальності за безпеку не на східному фланзі НАТО, а нашої відповідальності за безпеку Польщі, Республіки Польща, і її громадян.

Отже, говорячи з цієї позиції, ми не маємо сумнівів в тому, що нам потрібно зміцнювати наші збройні сили. Ми не маємо сумнівів в тому, що наші збройні сили потребують модернізації. Вони потребують оснащення сучасним обладнанням.

Ми вважаємо, що це має зростати і незалежно від наших зобов’язань, що випливають від зобов’язань, які взяли на себе в Альянсі, як члени Альянсу ми пообіцяли витрачати не менше 2% ВВП на рік на оборону, незалежно від цього ми збільшуємо наші видатки і ці видатки значно більші за сьогоднішні 2%. І вони будуть збільшуватись наступними роками.

Саме зараз ми починаємо в Польщі обговорення нового закону, який пропонує нові рішення щодо конструкції польської системи безпеки, конструкції польської оборонної системи. Цей закон також пропонує нові рішення для фінансування модернізації і закупівель для Збройних сил Польщі.

За цим законом, кількість польських збройних сил має бути збільшена за рахунок формування сил територіальної оборони. Останнім часом кількість Збройних сил Польщі поступово збільшується. У нас є волонтери, які записуються до лав Збройних сил Польщі. Отже, ми рухаємось вперед.

Ми вважаємо це нашим обов’язком. Це не лише наш обов’язок як союзників по НАТО, але насамперед це обов’язок, який випливає з необхідності забезпечити безпеку наших громадян, забезпечити безпеку Польщі, як такої.

Єнс СТОЛТЕНБЕРГ (Генеральний секретар НАТО)
Дякую.