Пресконференція

Доброго дня.

Ми щойно завершили зустріч з радниками з національної безпеки країн Альянсу.

Сьогоднішня зустріч стала значним кроком до саміту НАТО в Мадриді наступного року, на якому ми продовжимо нашу політичну і військову адаптацію.

По-перше, ми знову почули від Сполучених Штатів запевнення про їхню непорушну відданість НАТО і прагнення зміцнювати альянси.

Радники з національної безпеки обговорили досягнення по основних пунктах порядку денного НАТО.  Це стосується посилення нашого стримування і оборони через зміцнення НАТО як структури колективної оборони євроатлантичного регіону.

Ми також посилюємо нашу стійкість, і ми прискорюємо нашу роботу над кіберадаптацією, технологічними інноваціями і зміною клімату та безпекою.

Ми активізуємо наші зусилля зі збереження міжнародного порядку, що ґрунтується на правилах.

Працюємо тісніше з партнерами-однодумцями в усьому світі, в тому числі і в азіатсько-тихоокеанському регіоні. Ми також обговорили наступну Стратегічну концепцію НАТО, яка має бути затверджена на Мадридському саміті. Вона стане детальним планом  для нашої подальшої адаптації.

Підтверджуючи цінності, мету і завдання НАТО.

І ми обговорили важливість збільшення витрат на оборону і інвестування в сили і засоби, потрібні Альянсу для нашої спільної безпеки. Це стосується додаткового фінансування усіх трьох бюджетів НАТО – військового, цивільного і інфраструктурного.

Під час дискусії члени Альянсу також підкреслили важливість співпраці між НАТО і ЄС. За останні декілька років ми досягли значного прогресу, не в останню чергу за допомогою двох Спільних декларацій. Я зараз працюю з Президентом фон дер Ляєн і Президентом Шарлем Мішелем над новою Декларацією НАТО – ЄС, яка має бути підписаною в грудні.

Ми також обговорили уроки, які отримали за двадцять років дій Альянсу в Афганістані.

Після численних раундів консультацій союзники по Альянсу домовились разом вивести свої війська, які залишались в цій країні. 

Це було не просте рішення, і ми знали про наявність ризиків.

Сьогодні ми говорили про необхідність виконання НАТО своєї ролі у збереженні досягнень, які ми маємо в боротьбі з тероризмом в Афганістані.

Ми також обговорили недавню домовленість AUKUS, яка спричинила розбіжності поміж деяких членів Альянсу. Ця угода не спрямована ані проти Європи, ані проти НАТО. І є широка згода, що ми не повинні дати цьому питанню можливість створити розкол в трансатлантичному Альянсі. Як союзники по Альянсу ми не завжди обговорюємо віч-на-віч усі питання повсякчасно.

Проте ми ніколи не втрачаємо з поля зору велику картину.

У часи посилення глобальної конкуренції Європа і Північна Америка повинні міцно стояти разом в НАТО. Проблеми безпеки, які постають перед нами, занадто великі, щоб якась країна чи континент могли упоратись з ними наодинці.

А разом в НАТО ми і надалі будемо захищати наші країни, наші народи і наші цінності.

На цьому я готовий відповісти на ваші запитання.

Оана Лунгеску, речниця: Ми будемо відповідати на запитання з цієї кімнати на віртуальні, і ми розпочнемо з кімнати з Матіаса Кольба із «Зюддойче цайтунг».

Матіас Кольб (SDZ): Генеральний секретарю, два запитання, якщо дозволите. Чи не могли б ви трошки більше зупинитись на тому, що сказав сьогодні Джейк Саллівен про американське бачення AUKUS і як це нове утворення з безпеки вплине на НАТО у майбутньому? І ви нещодавно сказали в інтерв’ю у подкасті, що розумієте незадоволення французів AUKUS. Чи не боїтеся ви, що запланована НАТО співпраця з азіатсько-тихоокеанськими партнерами, а особливо з Австралією, може постраждати чи уповільнитись через нещодавні події? Дякую.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар: Лідери НАТО прийняли рішення зміцнити і активізувати нашу співпрацю з нашими азіатсько-тихоокеанськими партнерами, коли вони зустрічались на саміті в червні. І звичайно, НАТО буде виконувати і втілювати у життя рішення, прийняті нашими лідерами. Це передбачає також активізацію нашої співпраці з Австралією як з однією з чотирьох азіатсько-тихоокеанських партнерів НАТО.

Домовленість AUKUS не спрямована ані проти Європи, ані проти НАТО, і є широке розуміння того, що нам потрібно запобігти створенню розколу в Альянсі, підриву трансатлантичного Альянсу і співпраці, які ми маємо в НАТО через двосторонні суперечки між союзниками.

Потім, я, звичайно, знову повторюю, те, що я сказав раніше, що я розумію незадоволення Франції, але водночас я абсолютно упевнений, що ці союзники по Альянсу знайдуть вихід, а також схвалюю спільну заяву Президента Байдена і Президента Макрона. Звичайно, це питання обговорювалось на зустрічі, але знову-таки, такого роду розбіжності не повинні вносити розкол в Альянсі і послаблювати трансатлантичність, силу трансатлантичних відносин.

Оана Лунгеску, речниця: наступне запитання поставить Рікард Йозвяк з Радіо «Вільна Європа», який зв’язується з нами з Праги.

Рікард Йозвяк (Радіо «Вільна Європа» / Радіо Свобода): Правильно. Я сподіваюся, ви чуєте мене. Добре. Запитання щодо вчорашньої новини про висилку російських військових зі штаб-квартири НАТО. Чи не могли би ви трошки більше розповісти чому це відбулось зараз. Якби ви трошки розповіли, чи не займались вони військовою розвідувальною діяльністю в штаб-квартирі НАТО і чи не зв’язана ця висилка зі звинуваченнями ГРУ у втручанні в країни – члени НАТО, такі як Чеська Республіка і Болгарія, озвученими раніше цього року.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар: Ми позбавили акредитації вісім членів російської місії при НАТО, які були негласними офіцерами російської розвідки.

Це рішення не зв’язане ні з жодною конкретною подією, але останнім часом ми спостерігаємо за посиленням російської зловмисної діяльності і тому нам потрібно бути пильними і, звичайно, ми повинні діяти коли ми бачимо, що члени російської делегації при НАТО здійснюють дії, які не відповідають їхній акредитації. Тому їхню акредитацію відкликано.

Оана Лунгеску, речниця: Переходимо до Брукс Тайгнер з «Джейнс» , також онлайн.

Бркус Тайгнер («Джейнс дифенс віклі»: Так. Чуєте мене? Добре. Ви сказали, що радники з національної безпеки країн НАТО обговорили уроки як зберегти досягнення Альянсу у боротьбі проти тероризму в Афганістані, це добре. Але ж, звичайно, є ризик того, що тероризм перейде на інші частини світу, що підвело мене до запитання. Чи не існує відчуття, чи спільного розуміння поміж радників з національної безпеки, що члени Альянсу мають звернути свою увагу у боротьбі проти тероризму на проблеми безпеки у Північній Африці, особливо у Сахелі, і зробити це у більш конкретний і оперативний спосіб? Чи НАТО усе ще вважає неприйнятним для себе оперативне втручання в цьому регіоні? Дякую.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар: НАТО залишається на передовій боротьби проти міжнародного тероризму і ми увійшли до Афганістану задля того, щоб ця країна не була безпечним притулком для терористичних організацій, які організовують і готують, планують атаки на наші власні країни, як вони це зробили 11 вересня 2001 року. І протягом двадцяти років нам вдалося запобігти перетворенню Афганістану на безпечний притулок і продемонструвати, що наша місія не була марною. Тепер ми продовжуємо бути пильними, продовжуємо працювати разом над гарантуванням того, що Афганістан знову не стане платформою де організовані, де терористичні організації можуть організовувати, планувати, можуть здійснювати терористичні атаки проти наших  країн. Проте, звичайно, ми також протидіємо терористичним загрозам в інших країнах, не лише в Афганістані. Тому НАТО має як одне зі своїх основних завдань врегулювання криз, а воно також передбачає боротьбу проти тероризму.

Ми входимо до Глобальної коаліції з боротьби з Даеш. Члени НАТО і Глобальна коаліція і НАТО досягли величезного прогресу в цій боротьбі, звільнивши територію, яку ІДІЛ, або Даеш контролювала в Іраку і Сирії, допомагаючи це зробити. Ми лишаємось пильними, не в останню чергу, надаючи підтримку Іраку. Ми активізували нашу навчальну, тренувальну, дорадчу місію, допомогу в Іраку задля унеможливлення повернення Даеш, ІДІЛ. Ми працюємо також з іншими партнерами, такими як Туніс і Йорданія, допомагаючи їм розвивати потенціал, посилюючи їх антитерористичні сили і засоби. Тому що ми переконані, що тренування і розбудова місцевих сил – це одне з найкращих озброєнь, які ми маємо у боротьбі проти міжнародного тероризму, і тому ми працювали також разом з партнерами в інших місцях світу, в тому числі і у Північній Африці, Сахелі. Агентство НАТО з матеріально-технічного забезпечення і закупівель (NSPA) надає підтримку цим союзникам в галузі логістики, допомоги, постачання. Так що і НАТО, і країни – члени НАТО залучені і ми будемо постійно оцінювати як нам в найкращий спосіб організувати наші зусилля з тим, щоб ми усі працювали над боротьбою проти національного тероризму.

Оана Лунгеску, речниця: Дякую, і ми повертаємось до нашої кімнати, до Ірини Сомер з Інтерфакс-Україна.

Ірина Сомер (Інтерфакс-Україна): Дякую, Оане. Генеральний секретарю, повертаючись до вашої промови у Джорджтаунському університеті перед студентами. Вона була дуже гарна, вельми дякую. І ви говорили про країни-аспіранти Україну і Грузію. І ви сказали, що ми повинні допомагати більше, а потім ви також сказали, що сподіваєтесь, що на наступному саміті будуть прийняті амбіційні рішення. Що насправді ви маєте на увазі, які амбіційні рішення ви очікуєте? Вони будуть у форматі декларації саміту, чи вони будуть у вашій Стратегічній концепції? І чи консультуєтесь з цими країнами-аспірантами? І до речі, чи вам вже відома дата саміту? Дякую.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар: Так, ми вже визначились з датою…це двадцять…але ми ще її не оголосили, пробачте, ми це зробимо, ви отримаєте дату невдовзі. Тепер щодо рішень… Я думаю, ще ранувато передбачати, які точно рішення лідери прийматимуть на саміті наступного року. Проте я абсолютно впевнений, що члени Альянсу і надалі підтримають те, що вони заявляли раніше, а саме, цілковиту підтримку територіальної цілісності і суверенітету наших близьких партнерів Грузії і України. Ми також дотримуємось наших рішень в тому, що стосується їх прагнення вступити до НАТО. Ми і надалі надаватимемо практичну і політичну підтримку для того, щоб вони могли рухатись до подальшої євроатлантичної інтеграції. Я схвалюю той факт, що країни – члени НАТО як в рамках НАТО, так і на двосторонній основі надають підтримку і допомогу як Україні, так і Грузії. Лише кілька тижнів тому я зустрічався з Президентом України в Нью-Йорку. Ми продовжуємо зміцнювати наше співробітництво і партнерство і з Україною, і з Грузією, і це буде питання, до якого ми звернемось в міру підготовки  до наступного саміту в Мадриді наступного року.

Оана Лунгеску, речниця: Наше останнє запитання ми отримаємо знову онлайн від Альфа Б’ярне Йонсена з VG.

Альф Б’ярне Йонсен (Верденс Ганг): Я дякую вам. Я хотів би, щоб ви трошки більше розповіли про Росію, тому що Рада НАТО-Росія не засідала, я думаю, з липня 2019 року, і на додаток до відкликання акредитації, російська делегація, кількість російських дипломатів, акредитованих при НАТО, скоротилась з, я думаю їх було 30, коли ви прийшли до НАТО, пане Столтенберг. Зараз їх не більше 10. То ж чим НАТО мотивує це рішення про скорочення кількості, і чи не могли б ви більше сказати про нинішні відносини між НАТО і Росією загалом. І чи зараз на часі, щоб деякі голоси в НАТО пропонували послаблення обмежень і санкцій проти Росії, накладені 2014 року? Дякую.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар: Відносини між НАТО і Росією перебувають на своєму найнижчому рівні з часів холодної війни. І це викликано поведінкою Росії. Ми бачимо агресивні дії, не в останню чергу проти України, але і значне нарощування військової сили і порушення важливих угод з контролю над озброєннями, як, наприклад Договору ЯССД, що призвело до втрати сили цим Договором, який по суті забороняв усі системи озброєння середнього радіуса дії.

Рішення про позбавлення акредитації восьми членів російської делегації при НАТО було прийняте на основі даних розвідки, було прийняте тому, що вони є таємними офіцерами російської розвідки. І ми бачимо посилення зловмисної діяльності Росії, принаймні в Європі, і тому ми повинні діяти.

Позиція і підхід НАТО до Росії послідовні і чіткі, ми ґрунтуємось на подвійному підході стримування-оборони і діалогу. Ми готові до змістовного діалогу з Росією. Ми також готові до проведення засідань Ради НАТО-Росія; ми вже давно запрошуємо Росію до цього. Поки що Росія не відповідає позитивно. Тому і не відбуваються засідання Ради НАТО-Росія, але ми готові зустрічатися, тому що ми вважаємо, що сідати і розмовляти завжди важливо, але це особливо важливо коли часи важкі, напруження високе, як це відбувається зараз, і тому ми і надалі будемо прагнути змістовного діалогу з Росією.

Я зустрівся з міністром Лавровим в ООН під час Генеральної Асамблеї ООН не так давно. Ми не змогли домовитись про проведення нового засідання Ради НАТО-Росія, але я і НАТО, ми готові це зробити як тільки Росія буде готова зустрітись з нами.

Оана Лунгеску, речниця: Дуже дякую. На цьому ця пресконференція завершена. Дякую.