Вступне слово

Секретар Помпео, шановний Майке!

Передусім дуже дякую за ваше потужне лідерство і вашу рішучу особисту відданість нашому Альянсу і за ваше щедре запрошення. Те, що ви приймаєте нас усіх тут сьогодні є ще одним прикладом нашої відданості ідеї трансатлантичного партнерства. І це справді ідеальне місце для святкування 70-ї річниці нашого Альянсу.

Міністри,

Екселенції,

Пані і панове!

Сімдесят років тому дванадцять суверенних держав зібралися тут для підписання Північноатлантичного договору, який праворуч від нас. І щороку, коли ми повертались сюди для святкування двадцятої, п’ятдесятої, а зараз сімдесятої річниць, наша сім’я ставала дедалі більшою і міцнішою. Із 12 до, невдовзі, 30 друзів і союзників по Альянсу. Тому я не можу придумати кращого місця для святкування 70 років найуспішнішого Альянсу в світі, ніж ця зала з усіма вами, хто зібрався тут сьогодні.

Батьки-засновники НАТО були далекоглядними лідерами. Архітекторами глобальної системи, яка принесла 70 років безпрецедентного миру і процвітання. Одним з них був норвезький прем’єр-міністр Гальвард Ланге. Ланге провів три роки у концентраційних таборах в часи Другої світової війни. Тому він глибоко відчував цінність свободи і демократії. Після підписання Договору НАТО він сказав: «Наш пакт – це пакт за мир, не спрямований проти жодної країни, лише проти самого факту агресії». Ці слова звучать так само справедливо сьогодні, як вони звучали 70 років тому. 

Копія цього Договору написана на стіні при вході до штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Щоденне нагадування про зобов’язання, яке тримає нас в безпеці вже 70 років. Це один з найкоротших в історії міжнародних договорів, але сфера його дії широка і він витримав випробування часом, тому що ми згуртувались навколо нашого головного зобов’язання захищати і обороняти один одного.

Як і в усіх партнерствах, у нас інколи виникають різні думки. Проте, як ще в 1949 році сказав президент Трумен, хоча ми можемо «підходити до нашої справи по-різному, з різними урядами, економічними системами, мовами і культурами, ці розбіжності не створюють реальної перешкоди для об’єднання вільних народів, відданих спільній справі миру».

Знову і знову Європа і Північна Америка служать разом, під одним прапором, одній справі свободи і демократії. Стримуючи Радянський Союз, забезпечуючи стабільність на західних Балканах, долаючи тероризм в Іраку і Афганістані, змінюючись разом зі світом навколо нас. І маючи попереду, перед усіма нами, ще більш непередбачуваний світ, ми продовжуємо стояти пліч-о-пліч, вкладаючи більше в оборону, модернізуючи наш Альянс, шукаючи відповіді на завтрашні виклики у кіберпросторі.

Проте ми можемо і повинні робити ще більше разом задля гарантування безпеки і процвітання кожного нашого народу без винятку, нашого способу життя, наших спільних цінностей, наших взаємних інтересів. Отже, завтра ми продовжимо наше обговорення про майбутнє нашого Альянсу, щоб він залишався сучасним Альянсом, готовим до майбутніх викликів.

Дуже вам дякую і вітаю із 70-літтям.