Відносини з Україною

  • Last updated 14-Nov-2022 15:22

Сильна і незалежна Україна має першорядне значення для євроатлантичної безпеки. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, у зв’язку з незаконною анексією Криму Росією, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні.

NATO Secretary General Jens Stoltenberg and the  President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy

 

  • Діалог і співпраця розпочалися, коли Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).
  • Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про особливе партнерство, на основі якої було започатковано Комісію Україна – НАТО (КУН), що мала опікуватися розвитком співпраці.
  • Починаючи з 2009 року, КУН наглядала за процесом євроатлантичної інтеграції України, зокрема, за перебігом реформ за Річною національною програмою (РНП). 
  • Надалі співпраця продовжувала поглиблюватися на взаємовигідних засадах, причому Україна бере активну участь в операціях і місіях під проводом НАТО.
  • НАТО надає першорядного значення підтримці всеосяжних перетворень у галузі безпеки і оборони в Україні. Ці реформи мають вирішальне значення для демократичного розвитку України й зміцнення її здатності забезпечувати власну оборону.
  • З часу Варшавського саміту НАТО у липні 2016 року практичну підтримку Україні з боку НАТО оформлено у вигляді Комплексної програми допомоги (КПД) Україні.
  • У червні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, яким членство держави в Альянсі знову визнано стратегічним пріоритетом національної зовнішньої і безпекової політики. У 2019 році відповідна поправка до Конституції України набула чинності.
  • У вересні 2020 року Президент України Володимир Зеленський ухвалив нову Стратегію національної безпеки України, яка забезпечує основу для поглиблення особливого партнерства між Україною і НАТО з метою набуття країною членства в Альянсі. 
  • Починаючи з 2014 року, у зв’язку з незаконною анексією Криму Росією, НАТО розширила підтримку, що надається Україні, у галузі розвитку потенціалу і розбудови спроможностей. Держави–члени Альянсу засуджують та ніколи не визнають незаконну та нелегітимну анексію Криму Росією, а також її дестабілізуючі й агресивні дії на сході України та у Чорноморському регіоні. Збільшено присутність НАТО у Чорному морі й активізовано співпрацю у військово-морській галузі між НАТО та Україною і Грузією.
  • НАТО у найсуворіший спосіб засуджує загарбницьку війну Росії проти України. Ця війна істотно підриває міжнародну безпеку і стабільність і становить тяжке порушення міжнародного права. Держави–члени НАТО закликають Росію негайно припинити військові дії, вивести усі війська з території України і по-справжньому взятися до дипломатії.
  • Альянс також засуджує спроби Росії незаконно приєднати чотири області України – Донецьку, Луганську, Херсонську і Запорізьку. Псевдореферендуми у цих областях були організовані Москвою і нав’язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО ніколи їх не визнає. Це землі України, і вони назавжди залишаться територією України.
  • НАТО стоїть на боці народу України і її легітимного, демократично обраного президента, парламенту і уряду. Цілковита підтримка Альянсом територіальної цілісності і суверенітету України у межах міжнародно визнаних кордонів буде незмінною.

 

Відповідь на війну Росії проти України

НАТО у найсуворіший спосіб засуджує жорстоку і неспровоковану загарбницьку війну, розв’язану Росією проти України, яка істотно підриває міжнародні безпеку і стабільність і становить тяжке порушення міжнародного права. НАТО і держави–члени Альянсу закликають Росію негайно припинити цю війну і повністю вивести російські війська з України, а також забезпечити цілковите дотримання міжнародного гуманітарного права і гарантувати безпечний і безперешкодний доступ для гуманітарних потреб і надання допомоги усім, хто цього потребує.

Відколи у 2014 році Росія здійснила незаконну анексію Криму і дестабілізувала ситуацію на сході України, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Держави–члени Альянсу рішуче засуджують і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації.

НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш великомасштабного силового приєднання територій у Європі з часу Другої світової війни. Псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях були організовані Москвою і нав’язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО ніколи їх не визнає. Це землі України, і вони назавжди залишаться територією України. Голосування у Генеральній Асамблеї ООН, яке переважною більшістю голосів засудило спроби Росії анексувати ці території, надіслало чіткий і потужний сигнал того, що Росію ізольовано і що увесь світ на боці України, на захисті заснованого на правилах міжнародного порядку.  

Внаслідок незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році держави–члени Альянсу вирішили призупинити усіляке практичне цивільне та військове співробітництво з Росією, втім залишивши відкритими політичні і військові канали зв’язку. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, держави–члени Альянсу запровадили суворі санкції з метою позбавлення Кремля ресурсів для фінансування воєнної машини. Держави–члени Альянсу і надалі посилюватимуть санкції з метою збільшення тиску на російський уряд. Завдяки цим зусиллям Росії буде дедалі складніше ремонтувати свої танки, виробляти ракети і фінансувати війну.

Починаючи з 2014 року, з огляду на безпосередні загрози, яких зазнавали територіальна цілісність, політична незалежність і безпека України, упродовж кризи регулярно проводилися консультації на рівні Комісії Україна – НАТО (КУН). У листопаді 2018 року через необґрунтоване застосування Росією військової сили проти українських суден у Керченській протоці та загрози нарощування Росією військової моці у квітні 2021 року, було скликано позачергові засідання КУН. Інші екстрені засідання КУН, присвячені нарощуванню Росією військової сили і неспровокованому вторгненню в Україну, відбулися у штаб-квартирі НАТО в січні та лютому 2022 року.

Практична підтримка України – Комплексна програма допомоги

Поряд із політичною підтримкою, було також істотно збільшено практичну допомогу Україні з боку НАТО. Негайно після незаконної та нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році, міністри закордонних справ держав–членів НАТО узгодили низку заходів, спрямованих на підвищення здатності України гарантувати власну безпеку. Вони також ухвалили рішення про подальше розширення практичної допомоги Україні з боку НАТО завдяки істотному зміцненню поточних програм співробітництва, а також запровадженню нових вагомих ініціатив.

На Варшавському саміті НАТО у 2016 році заходи Альянсу на підтримку України було оформлено у вигляді Комплексної програми допомоги Україні (КПД), яка має на меті сприяти розбудові здатності України гарантувати власну безпеку та запроваджувати у життя широкомасштабні реформи відповідно до стандартів НАТО, євроатлантичних принципів та передової практики.

Протягом багатьох років у рамках КПД НАТО допомагала Україні здійснювати трансформацію національних структур безпеки і оборони, надаючи через Представництво НАТО в Україні дорадчу допомогу на стратегічному рівні, а також забезпечуючи практичну підтримку за допомогою різноманітних програм й ініціатив у галузі розбудови потенціалу. Завдяки цим програмам й індивідуально розробленим рекомендаціям НАТО істотно сприяла вдосконаленню потенціалу і підвищенню стійкості структур безпеки і оборони України, а також поліпшенню здатності цих структур протистояти гібридним загрозам. НАТО і держави–члени Альянсу також забезпечили широкомасштабну підтримку зусиль у галузі розбудови спроможностей, зокрема, шляхом здійснення підготовки і освіти, а також надання обладнання і техніки.

У 2014 році, на додаток до КПД, було запроваджено низку проєктів Цільових фондів. У рамках таких Цільових фондів виділяються ресурси для забезпечення розвитку спроможностей і сталої розбудови потенціалу у ключових галузях. Поточні проєкти Цільових фондів є такими:

  • Командування, управління, зв’язок і комп’ютеризація («C4»), у рамках якого Україні надається допомога щодо реорганізації і модернізації структур і потенціалу у галузі командування, управління, зв’язку й комп’ютеризації;
  • Медична реабілітація – ініціатива, покликана допомогти Україні вдосконалити систему медичної реабілітації з метою забезпечення сталого довготермінового медичного обслуговування пацієнтів з категорії діючих та звільнених військовослужбовців й цивільних службовців структур безпеки і оборони; а також
  • Програма професійного розвитку, яка сприяє формуванню цивільних кадрів в українських структурах безпеки і оборони.

Добігли завершення проєкти Цільових фондів, за якими Україні було надано сприяння у таких галузях, як перехід до цивільної кар'єри; утилізація вибухових боєприпасів і боротьба з саморобними вибуховими пристроями; утилізація стрілецької зброї і легкого озброєння, звичайних озброєнь і протипіхотних мін; організація безпечного зберігання боєприпасів; безпечна утилізація радіоактивних відходів і рекультивація земель; кіберзахист; а також логістика і стандартизація.

Розширення Комплексної програми допомоги

На Мадридському саміті НАТО у 2022 році держави–члени Альянсу ухвалили рішення щодо розширення Комплексної програми допомоги (КПД) і подальше збільшення підтримки України. До розширеної КПД увійшли ініціативи, покликані істотно зміцнити підтримку України з боку НАТО у довгостроковій перспективі і забезпечити надання країні невідкладної, короткотермінової, нелетальної військової допомоги. Починаючи з березня 2022 року, у рамках Цільового фонду Комплексної програми допомоги Україні, Альянсом було реалізовано низку проєктів, за якими надано сприяння у різноманітних галузях таких, як бойові пайки, паливні матеріали (включаючи авіаційне пальне), армійське взуття, предмети медичного призначення (включаючи аптечки і фармацевтичні препарати), військове навчальне обладнання й обладнання для знешкодження вибухонебезпечних предметів. Інші проєкти, включаючи надання Україні додаткової підтримки у галузі «С4» (командування, управління, зв’язок і комп’ютеризація), нині знаходяться на різних стадіях розробки і виконання.

У довгостроковій перспективі Альянс вивчає можливості долучення до прийдешніх зусиль України у галузі повоєнної відбудови і реформ. Отже, розширена КПД включає ініціативи, покликані сприяти подальшому вдосконаленню і модернізації структур безпеки і оборони України. Держави–члени Альянсу також вирішили підтримати Україну у здійсненні переходу від обладнання і техніки радянського зразка до сучасних обладнання і техніки НАТО, що сприятиме підвищенню оперативної сумісності зі збройними силами Альянсу.

Водночас держави–члени НАТО істотно збільшили двосторонню підтримку і надають ще більше зброї і техніки, щоб Україна була в змозі реалізувати своє право на самооборону, закріплене у Статуті Організації Об’єднаних Націй. Держави–члени Альянсу також виділяють вагому фінансову допомогу і забезпечують гуманітарну підтримку, зокрема, приймаючи мільйони українських біженців в усіх країнах Альянсу. Вони вирішили активізувати і продовжувати надання допомоги Україні – скільки це буде необхідно для забезпечення її перемоги.

НАТО стоїть на боці народу України, її демократично обраних президента, парламенту і уряду. Альянс завжди непохитно підтримуватиме незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води.

Рамки співробітництва

Відносини Україна – НАТО було офіційно започатковано у 1991 році. Тоді Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (РПАС) – форуму, у рамках якого здійснювалися діалог і співробітництво між країнами–членами НАТО і колишніми супротивниками, що раніше входили до Організації Варшавського договору. Кілька років потому, у 1994 році, Україна стала учасницею програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ) – ініціативи практичного двостороннього співробітництва між окремими державами-партнерами і НАТО. Україна також стала однією з країн-засновниць Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), створеної у травні 1997 року на заміну РПАС.

Хартія про особливе партнерство від 1997 року залишається основоположним документом, який регламентує відносини Україна – НАТО. Комісія Україна – НАТО (КУН) скеровує спільну діяльність і є форумом для проведення консультацій між державами – членами Альянсу і Україною з питань безпеки, що становлять взаємний інтерес. Засідання КУН можуть проходити на різних рівнях, зокрема, на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ або оборони, послів, а також у різних робочих форматах.

Ухвалена у 2009 році Декларація про доповнення до Хартії Україна – НАТО за підсумками рішень Бухарестського саміту НАТО 2008 року визначила провідну роль КУН щодо поглиблення політичного діалогу і просування співпраці з метою підкріплення процесу реформ, спрямованих на реалізацію Україною її євроатлантичних прагнень та курсу на вступ до НАТО. Основним інструментом на підтримку цього процесу є Річна національна програма (РНП), яка відображає цілі національної реформи в Україні і забезпечує Річні плани її реалізації. РНП складається з п’яти розділів, присвячених політичним та економічним питанням, військово-оборонним аспектам, ресурсному забезпеченню, безпековим проблемам і правовим питанням. Йдеться, з-поміж іншого, про реформи, націлені на забезпечення справедливого управління, боротьбу з корупцією, гарантування верховенства закону та прав людини, а також реформування національних структур безпеки і оборони відповідно до євроатлантичних принципів та стандартів. 

Держави–члени НАТО щорічно аналізують перебіг реалізації РНП. Основну відповідальність за її реалізацію покладено на Україну. Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, забезпечує загальну координацію її імплементації відповідними органами державної влади.

Створене у вересні 2015 року, Представництво НАТО в Україні забезпечує розвиток партнерства безпосередньо в країні. До його складу входять Центр інформації та документації НАТО і Офіс зв’язку НАТО в Україні.

  • Центр інформації та документації НАТО було відкрито у Києві в 1997 році з метою забезпечення зусиль, спрямованих на інформування української громадськості щодо діяльності НАТО і переваг співробітництва між Україною і НАТО. Центр інформації та документації НАТО структурно входить до складу Управління громадської дипломатії штаб-квартири НАТО і є першим інформаційним представництвом Альянсу в країні-партнері з вільним доступом для усіх громадян. Трьома основними напрямами діяльності Центру інформації та документації НАТО є такі: підвищення обізнаності і розуміння Альянсу серед української громадськості; інформування громадян України щодо основних заходів співробітництва між Україною і НАТО; а також надання офіційним установам України рекомендацій і підтримки з питань розбудови потенціалу у галузі стратегічних комунікацій. Центр інформації та документації НАТО проводить різні заходи у галузі громадської дипломатії і комунікаційні проекти, покликані сприяти реалізації основних завдань і заходів НАТО в Україні, а саме: круглі столи, семінари, конференції і мультимедійні проекти.
  • Офіс зв’язку НАТО в Україні створено у Києві в 1999 році. Він відіграє чільну роль у розвиткові відносин Україна – НАТО. Офіс зв’язку НАТО в Україні здійснює регулярні контакти з Міністерствами внутрішніх справ, закордонних справ і оборони, Офісом Президента України, Радою національної безпеки і оборони, Верховною Радою України і деякими іншими державними відомствами. Основні пріоритети діяльності Офісу зв’язку НАТО в Україні включають такі: сприяння запровадженню Україною широкомасштабних євроатлантичних реформ; розбудова політичного і практичного діалогу між Україною і НАТО; підтримка процесу трансформації і демократичного управління структурами безпеки і оборони; а також підвищення оперативної сумісності між збройними силами Альянсу і України для протистояння спільним викликам.

Під егідою Представництва НАТО в Україні також надається дорадча допомога стратегічного рівня у рамках Комплексної програми допомоги Україні.

Ширше співробітництво

Починаючи з 2014 року, на тлі незаконної анексії Криму Росією, співпрацю між Україною і НАТО у критично важливих галузях було активізовано. А відколи у лютому 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, НАТО і держави–члени Альянсу забезпечують безпрецедентний рівень підтримки України.

Втім підтримка України з боку НАТО і заходи партнерства з країною тривали ще до 2014 або 2022 року: практичне співробітництво Україна – НАТО не переривалося з 1990-х рр. За час, що сплинув, співпраця між Україною і НАТО була взаємно корисною і охоплювала широке коло заходів, починаючи від розбудови спроможностей України й розвитку оперативної сумісності зі збройними силами Альянсу до просування реформ українських оборонних і пов’язаних з безпекою структур і розвитку невійськового співробітництва, наприклад, у галузі спільних наукових досліджень і громадської дипломатії. 

Окрім наведених вище проєктів Цільових фондів у рамках Комплексної програми допомоги Україні, також реалізовувалися такі програми й ініціативи співробітництва між Україною і НАТО:

До того ж заходи співробітництва відбувалися у форматі кількох робочих груп під егідою Комісії Україна – НАТО, зокрема, таких:

Україна також долучалася до операцій і місій під проводом НАТО, завдяки чому вдосконалювалася оперативна сумісність між арміями України і НАТО.

Платформа Україна – НАТО із протидії гібридній війні

На тлі агресивних дій Росії проти України, причому не лише незаконної анексії Криму, але й застосування кібернападів, дезінформації та інших гібридних заходів, у липні 2016 року на Варшавському саміті НАТО було запроваджено Платформу Україна – НАТО із протидії гібридній війні, яка забезпечує механізм більш ефективного виявлення гібридних загроз і розвитку здатності визначати вразливості та зміцнювати стійкість держави і суспільства. Нині тривають проєкти на підтримку досліджень, підготовки та експертних консультацій, насамперед приділяючи увагу аналізу набутого досвіду, протидії дезінформації і підвищенню стійкості.

Дорадча група з питань стійкості

Відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму і дестабілізувала ситуацію на сході України у 2014 році, фахівці надавали Україні дорадчу допомогу стосовно того, як їй краще підготуватися до можливих непередбачуваних ситуацій та яких заходів слід вжити для реагування на кризи, що можуть загрожувати життєво важливій енергетичній інфраструктурі, а також у галузі захисту цивільного населення. Нині співпрацю зосереджено на вдосконаленні спроможності забезпечувати захист цивільного населення і стійкості. У 2019 році Дорадча група з питань стійкості видала рекомендації українським установам щодо шляхів підвищення стійкості на національному рівні. На прохання України на початку 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії, відбулися подальші консультації Дорадчої групи на рівні експертів, у рамках яких було сформульовано технічні рекомендації з метою забезпечення державних заходів у галузі стійкості і готовності цивільного населення у довготерміновій перспективі. Україна також регулярно бере участь у заходах Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи і неодноразово приймала на своїй території навчання із ліквідації наслідків катастроф.

Процес планування і огляду сил «Партнерства заради миру» (ПЗМ)

Участь у Процесі планування і огляду сил ПЗМ (ППОС) сприяє Україні у визначенні і реалізації амбітних, але досяжних цілей реформування структур безпеки і оборони, їх трансформації та розбудови потенціалу; підвищення спроможності національних збройних сил взаємодіяти з військами Альянсу і держав-партнерів під час проведення операцій з врегулювання криз і підтримання миру; а також бути краще здатною приймати на своїй території військові формування Альянсу і держав-партнерів для проведення навчань і тренувань.

Процес сприяння доброчесності (ПД)

Починаючи з 2007 року, Україна бере участь в Ініціативі НАТО із сприяння доброчесності  (ПД), у рамках якої надається практична і дорадча допомога з метою виховання доброчесності, підвищення прозорості й підзвітності в національних структурах оборони і безпеки. У жовтні 2019 року дев’ять оборонних та безпекових установ України завершили цикл самооцінки й експертного оцінювання ПД, завдяки чому вироблено всебічний аналіз їхніх потреб та вразливостей і викладено низку галузевих рекомендацій для управлінців щодо шляхів поліпшення справедливого управління і продовження сталих реформ з метою викорінення корупції в оборонних і пов’язаних з безпекою структурах. Виходячи з цього, продовжується запровадження індивідуально розробленої дворівневої програми заходів допомоги із розвитку спроможностей, а саме: обмін практичним досвідом з українськими інституціями з питань забезпечення справедливого управління й використання оборонних ресурсів (фінансових, кадрових і матеріально-технічних) і заходи освіти й підготовки для розвитку особистих навичок і просування доброчесності як організаційної культури.

Програма вдосконалення військової освіти

Програма вдосконалення військової освіти (ПВВО) сприяла вдосконаленню і реструктуризації системи військової освіти і професійної підготовки України, охоплюючи вісім закладів вищої військової освіти і п’ять центрів підготовки сержантського і старшинського складу. До того ж у рамках ПВВО НАТО надає дорадчу підтримку з питань управління закладами військової освіти, допомагаючи викладацькому складу з питань методики викладання й розробки курсів із розвитку навичок лідерства і процесів ухвалення рішень.

Програма обміну даними про повітряну обстановку 

Україна приєдналася до програми Обміну даними про повітряну обстановку у липні 2006 року. Дана програма має на меті підвищити обізнаність і авіаційну безпеку шляхом взаємного обміну даними про повітряний рух, що сприяє кращій оперативній ефективності протиповітряної оборони за допомогою ідентифікації, класифікації і запобігання потенційним інцидентам між повітряними суднами. Ця спроможність набула особливої оперативної значущості і забезпечила істотні переваги після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Відтоді НАТО тісно співпрацює з Україною з метою забезпечення якомога більш точної інформації в цьому сенсі.

Робочий план Військового комітету з Україною

Участь у широкому спектрі військових заходів і навчань у рамках Робочого плану Військового комітету з Україною має на меті сприяти підвищенню рівня оперативної сумісності й вдосконаленню оперативного потенціалу Збройних Сил України, водночас істотно просуваючи поточний процес національної оборонної і безпекової реформи.

Програма оцінювання і зворотного зв’язку у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО

Активна участь України у Програмі оцінювання і зворотного зв'язку у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО сприяє подальшій розбудові її збройних сил, водночас даючи змогу Альянсу ефективніше формувати контингенти, що можуть залучатися до майбутніх операцій і місій під проводом НАТО.

Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (НМБ)

Україна почала брати активну участь у проєктах програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (НМБ) у 1991 році. Спільна робоча група з питань науки і довкілля сприяє визначенню пріоритетних галузей практичного наукового співробітництва у рамках програми НМБ. Починаючи з 2014 року, внаслідок української кризи було активізовано співпрацю з Україною у галузі пов’язаної з безпекою цивільної науки і технологій, і відтоді вона є найбільшим отримувачем грантів НАТО за програмою НМБ. Пріоритетними галузями наукового співробітництва з Україною у рамках програми НМБ є такі: передові технології, боротьба з тероризмом, захист від хімічних, біологічних, радіоактивних та ядерних (ХБРЯ) речовин, а також енергетична безпека і безпека довкілля. Варто особливо відзначити внесок України до програми «DEXTER» під егідою НМБ, спрямованої на розробку інтегрованої системи виявлення вибухівки і вогнепальної зброї у громадських місцях.

Інші ініціативи

Окрім наведених вище програм, Україна також бере участь в інших чисельних ініціативах за сприяння дорадчої місії Представництва НАТО в Україні, а саме:

  • НАТО сприяє виконанню Україною Резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 з питань жінок, миру і безпеки.

    • Для забезпечення подальшого розвитку оперативного співробітництва між Україною і НАТО вироблено правову базу, яка включає Угоду «Партнерства заради миру» (ПЗМ) про статус збройних сил на території іноземної країни, що набула чинності у травні 2000 року, Угоду про надання підтримки з боку країни дислокації військ, ратифіковану у березні 2004 року, і Угоду про стратегічні авіаперевезення, ратифіковану у жовтні 2006 року.
    • У червні 2020 року Україна стала партнером НАТО із розширеними можливостями. Цей статус надається учасникам Ініціативи оперативної сумісності партнерства за особливо вагомий внесок до операцій під проводом НАТО й інших завдань Альянсу. Статус партнера із розширеними можливостями сприяє співробітництву, гарантуючи Україні пріоритетний доступ до набору інструментів оперативної сумісності НАТО, таких як навчання, тренування, обмін інформацією і спільна обізнаність з ситуацією. Окрім України, партнерами НАТО з розширеними можливостями є Австралія, Фінляндія, Грузія, Йорданія і Швеція.
    • Україна також працювала над розбудовою потенціалу і вдосконаленням оперативної сумісності з НАТО, беручи участь у Силах реагування НАТО.

Спільна робоча група Україна – НАТО з оборонної реформи (СРГОР)

Співробітництво між Україною і НАТО у галузі реформування структур безпеки і оборони є найбільш масштабним порівняно з будь-якою іншою країною-партнером. Спільна робоча група Україна – НАТО з оборонної реформи (СРГОР) є центральним органом у цій галузі співробітництва.

Започаткована у 1998 році під егідою Комісії Україна – НАТО, СРГОР запроваджує ініціативи у галузі цивільно-військових відносин, демократичного контролю і цивільного управління Збройними силами й іншими структурами безпеки, оборонного планування, вироблення політики, стратегії і концепцій національної безпеки.

Завдяки діяльності СРГОР Україна має змогу скористатися істотним досвідом і фаховими знаннями держав–членів Альянсу. СРГОР також є каналом передачі допомоги Україні з боку країн–членів НАТО. До того ж вона забезпечує інституційну основу для реалізації співробітництва між НАТО і відповідними міністерствами й установами, залученими до процесу безпекової і оборонної реформи в Україні. Йдеться, зокрема, про Раду національної безпеки і оборони України, Міністерства закордонних справ і оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Службу безпеки України, Верховну Раду України тощо.

У засіданнях СРГОР беруть участь представники усіх держав–членів Альянсу і України, а за конкретних обставин до засідань СРГОР можуть долучатися представники зацікавлених країн-партнерів і громадськості.

Спільна робоча група Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва 

Починаючи з 2004 року, Спільна робоча група Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва забезпечує розвиток співробітництва з таких аспектів, як розбудова спроможностей, процеси закупівлі військового обладнання і техніки й вироблення технічних стандартів. Йдеться, зокрема, про стандартизацію, кодифікацію, логістику і управління життєвим циклом, а також співпрацю під егідою Наради національних керівників НАТО у галузі озброєнь й Організації НАТО з питань науки та технологій. До того ж ця Спільна робоча група є форумом для обговорення зусиль у галузі реформування оборонно-промислового комплексу України.

Внесок до операцій під проводом НАТО

Україна була учасницею операцій з підтримання миру під проводом НАТО у Боснії і Герцеговині. Вона також брала участь у діяльності Сил для Косова (КФОР), зокрема, шляхом виділення інженерно-саперного підрозділу з важким обладнанням, здатного вести боротьбу із саморобними вибуховими пристроями.

На підтримку Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Афганістані Україна санкціонувала проліт над її територією і транзит предметів постачання для військ, дислокованих на території Афганістану, а також відрядила медичний персонал для роботи у складі Груп з відбудови провінцій (ГВП) в Афганістані й інструкторів до складу навчальної місії НАТО в Афганістані. Після завершення діяльності МССБ наприкінці 2014 року, Україна долучилася до подальшої місії НАТО «Рішуча підтримка» (2015 – 2021 рр.), яка мала на меті забезпечити підготовку й надання дорадчої і практичної допомоги Афганським силам безпеки.

З березня 2005 року Україна виділяла офіцерський склад для участі у Навчальній місії НАТО в Іраку, яка завершилася у грудні 2011 року.

У період з 2007 до 2010 року Україна шість разів відряджала кораблі ВМС до складу операції Альянсу «Активні зусилля» – антитерористичної місії військово-морського спостереження НАТО у Середземному морі. У 2013 році Україна також долучилася до операції НАТО із боротьби з піратством «Океанський щит» . Відколи у 2016 році розпочалася військово-морська операція «Морський охоронець», Україна надавала інформацію з метою сприяння обізнаності НАТО із ситуацією на морі у чорноморському регіоні і навколо.