Зміна клімату загрожує боєготовності і стійкості НАТО на морі

На Брюссельському саміті НАТО 2021 року члени Альянсу домовились поставити кліматичні зміни на перше місце порядку денного НАТО, намагаючись стати провідною міжнародною організацією в тому, що стосується розуміння і адаптації до впливу цього епохального феномена на безпеку. Нова Стратегічна концепція, яка була прийнята на Мадридському саміті 2022 року, підтвердила це зобов’язання. З того часу НАТО оприлюднила ряд провідних доповідей на цю тему, які показали, який глибокий вплив мають наслідки кліматичних змін на повсякденне життя. Проте усе ще існує велика потреба у вивченні впливу кліматичних змін на операції НАТО в різних оперативних сферах.

У цій статті розглядається, як кліматичні зміни вже формують проблеми в галузі безпеки на морі для НАТО, і що Альянс збирається робити для збереження своєї боєготовності і стійкості в морській сфері. Як конкретний приклад в ній презентується робота, виконана новим Відділом кліматичних змін і безпеки (CC&S) в єдиному дослідницькому центрі НАТО: Центрі морських досліджень і експериментів (CMRE) при Науково-технічній організації НАТО (STO), розташованому в Ла Спеція, Італія.

Спектр потенційних операцій НАТО розширюється і розвивається зі зміною геополітичного, військового, економічного, соціального, кліматичного і технологічного ландшафту. Космос, інфопростір і сфера урбаністики стали аренами особливо швидкої еволюції. Але, як зазначено у Доповіді про Науково-технічні тенденції НАТО 2023-2043 років, конкуренція в морській сфері матиме суттєве значення у найближчому майбутньому. НАТО доведеться розв’язувати на морі такі завдання, як захист критичної підводної інфраструктури, маршрутів постачання і виключних економічних зон. Але серед багатьох можливих загроз для боєготовності і стійкості НАТО в морській сфері, зміни клімату можливо найбільш значні. Вони вже впливають і продовжать впливати на доктрину, операції, активи, бази і інфраструктуру НАТО наступними роками.

Кліматичні зміни впливають як «мультиплікатор» на інші явища в галузі безпеки, включно з конфліктами і змаганнями за дефіцитні ресурси. Збільшення кількості природних катастроф і кліматичних криз вимагатиме більш активного застосування збройних сил і більш широкого використання автономних платформ і платформ подвійного призначення, таких як безпілотні підводні апарати. Екологічні зміни, спричинені кліматичними змінами, не є лінійними чи поступовими, і існують експонентні ризики, зв’язані «критичними точками”, які легко можуть призвести до різкої нестабільності. Для того щоб зустріти і успішно адаптуватись до мінливого середовища з належною швидкістю, союзники з НАТО повинні негайно розпочати акліматизацію своїх військових доктрин.

Те, як збройні сили воюють, залежить від широкого кола чинників, серед яких культура (служби і відповідної країни), конструкція військових інституцій, безпосередні загрози і операційне середовище. Кліматичні зміни матимуть глибокий, довготривалий і не інтуїтивний вплив на ці чинники, і в такий спосіб, на військові доктрини. Зростання розуміння кліматичних проблем впливатиме на те, як, навіщо і де діятимуть збройні сили. Таким чином, кліматичні зміни впливатимуть на те, як будуть сформовані збройні сили для розв’язання нестандартних ситуацій, які вони мають вирішувати. Загалом, вірогідно відбудеться значна адаптація доктрин, особливо необхідна задля інтеграції нових технологій, сил і засобів

Зміна стану навколишнього середовища і посилення людської діяльності впливатимуть на операції і змінюватимуть геостратегічне значення цілих регіонів. Наприклад, в Арктиці – регіоні, в якому тепліє майже втричі швидше, ніж в середньому в світі, танення морської криги сприяє експлуатації ресурсів і відкриттю нових сезонних морських маршрутів. З оперативної перспективи це може означати, що НАТО необхідно буде забезпечити свободу навігації і безперешкодний доступ до цього складного середовища. Хоча деякі країни Альянсу мають значний досвід арктичних операцій, реальність така, що посилення військової діяльності на Крайній Півночі може виявити недостатню спроможність НАТО. Фактично, станом на сьогодні, лише кілька членів Альянсу мають формальну стратегію щодо Крайньої Півночі і значні арктичні сили і засоби (наприклад, флот криголамів). Морозні зими і замерзання морського льоду, коротке літо, надзвичайно нестабільні погодні умови, обмежена логістична підтримка і супутникове покриття у високих широтах, усе це створює додаткові ризики для людського здоров’я і платформ/обладнання не підготовлених до таких умов.

Морське обладнання, платформи і сенсори страждають від природних умов, які ускладнені кліматичними змінами, зокрема, змінами щільності атмосфери і сильними дощами, які заважають роботі морських радарів, що безпосередньо впливає на обізнаність з обстановкою. Так само, підвищення температури води в океанах змінює поширення звуків під водою, що впливає на роботу сонарів (головного сенсорного інструменту з виявлення субмарин). Внаслідок підвищення кислотності океанів, спричиненого надлишками двоокису вуглецю, які поглинає море, цикли технічного обслуговування будуть проводитися частіше. Морські системи двигунів змушені працювати за безпрецедентних температури і солоності у відкритому морі, або не отримують належного охолодження, тому що медузи забивають фільтри, що призводить до перегрівання і відмов.

Підвищення максимальної температури повітря до або й вище 40°C в деяких регіонах призводить до більш розрідженого повітря, що зменшує підйомну силу морських гелікоптерів і обмежує їхні можливості злету з берегових баз. До того ж, поєднання високої температури повітря з відносною вологістю призводить до збільшення кількості так званих «днів чорного прапора» під час яких призупиняються фізпідготовка і вправи, що вимагають напруження. Військово-морські об’єкти також страждають від збільшення посух, підтоплень внаслідок підвищення рівня моря, штормів та інших екстремальних погодних умов, що значно зменшує їхню боєготовність і рівні оперативного застосування.

Критична підводна інфраструктура, від якої залежить переважна більшість передавання глобальних даних і енергопостачання, дедалі частіше стає мішенню для зловмисної діяльності (наприклад, нещодавні атаки на трубопровід Північний потік 2 і кабелі Свальбард). Вони також дедалі більше зазнають впливу надзвичайних подій, таких як буревії і шторми, які стають все більш агресивними і частими в контексті потепління океанів.

Усі вищезазначені впливи мають отримати якісну і кількісну оцінку, і це є сутністю поточних і майбутніх досліджень CMRE. Зважаючи на великий досвід і знання в сфері морських досліджень і арктичних студій, CMRE був запрошений Офісом головного науковця STO НАТО для вивчення нових викликів безпеці, спричинених кліматичними змінами, і їхнього майбутнього впливу на спроможність Альянсу. Ось деякі приклади досліджень, започаткованих CMRE:

Окрім цих досліджень, які передбачають аналіз великих даних (тобто, застосування алгоритмів і методів візуалізації для того, щоби розібратись у великих масивах даних), також проводяться польові випробування. Наприклад, в липні 2023 року дослідницький корабель НАТО «Альянс» встановив глибоководні якірні станції (тобто, поставив на якір вертикальні троси з кількома океанографічними і акустичними приборами уздовж стовпа води) в Арктичних морях. Метою цієї роботи було створити першу Арктичну кліматичну обсерваторію НАТО для спостереження за температурою, солоністю і розвитком фонового звуку в Арктичному регіоні, особливо в проливі Фрама і північній частині Норвезького моря протягом тривалого часу. Ці регіони особливо цікаві, тому що вони одні з тих, які зазнали найбільшого впливу від глобального потепління, демонструють більше підвищення температури і значні зміни уздовж усього океанічного водного стовпа. Отримані дані допоможуть дослідженням в критичних сферах операцій для НАТО, які усе ще дуже мало досліджені.

Більше того, відповідно до стратегічних цілей Стратегічного плану рамок використання даних, і визначених в ньому пріоритетних завдань, CMRE також зосереджується на зв’язку між дослідженням кліматичних змін і застосуванням нових технологій, зокрема, прийнятті рішень за підтримки ШІ і продуктів, що базуються на хмарах. Задля розширення своїх зв’язків і забезпечення обізнаності, CMRE також розбудовує мережу партнерів і розробляє нові шляхи в сфері вищої освіти для забезпечення Альянсу провідними фахівцями, необхідними в цій надзвичайно важливій сфері. Фактично, на саміті 2023 року у Вільнюсі союзники привітали створення Центру передового досвіду НАТО з кліматичних змін і безпеки, який приймає в себе Канада, і який, серед іншого, буде працювати над заповненням прогалин у знаннях про вплив кліматичних змін на морську сферу.

Нові виклики, які кидають кліматичні зміни і відповідні наслідки для безпеки в морській сфері, вимагатимуть значних дослідницьких зусиль від НАТО і членів Альянсу в історичний період, який вже виснажує наші сили і кидає виклик глобальній стабільності в такі способи, яких не було з часів закінчення холодної війни. Тим не менше, головне значення самого терміну «стійкість» полягає в реагуванні і випередженні в часи криз і потрясінь.

Глобальне бачення, яке покладено в основу Програми CMRE щодо кліматичних змін і безпеки, - це її міждисциплінарний характер, який є спільним ґрунтом, де можуть поєднуватись наукові, академічні, військові і політичні внески задля найкращої оцінки того, як кліматичні зміни впливають на морські сили і засоби НАТО.

Ширша обізнаність з тим, що поставлено на карту, може допомогти загальному усвідомленню того, що рішення можна знайти лише через співробітництво і інновації. Хоча це безперечно складне завдання, НАТО має усі можливості успішно його виконати, і лідерство в цих змінах є найкращою гарантією виконання основних завдань Альянсу і його основоположних цінностей.