Перед Альянсом постає цілий ряд викликів у нових сферах конфліктів. Ці сфери можуть виникати внаслідок запровадження нових і проривних технологій. Сфера космосу і кіберсфера, наприклад, виникли внаслідок розвитку ракетних, супутникових, комп’ютерних, телекомунікаційних і мережевих технологій. Дедалі більш поширене використання соціальних засобів інформації, соціальних мереж, соціальних меседжів і мобільних технологій створює нині нову сферу: когнітивну війну.

У когнітивній війні людська свідомість стає полем бою. Мета полягає в зміненні не лише того, що думає людина, а й того, як вона думає і діє. При успішному проведенні вона формує і впливає на індивідуальні і групові думки і поведінку на користь тактичних або стратегічних завдань агресора. У своїй крайній формі вона потенційно спроможна спричинити розбрат і розколоти ціле суспільство так, що воно втрачає колективну волю до спротиву намірам агресора. Це надає можливість супротивнику підкорити суспільство не вдаючись до відвертої сили чи примусу.

Цілі когнітивної війни можуть бути обмеженими близькими горизонтами. Або вони можуть бути стратегічними, коли кампанії ведуться десятиліттями. Окрема кампанія може мати обмежену мету запобігання проведенню запланованих військових маневрів або змусити до зміни певної державної політики. Декілька послідовних кампаній можуть бути розпочаті з довгостроковою метою підриву цілих суспільств чи альянсів, виклику недовіри до уряду, згортання демократичних процесів, підбурювання до громадянських заворушень або провокування сепаратистських рухів.

Поєднання видів зброї

Минулого сторіччя інноваційна інтеграція мобільної піхоти, броні і повітряних сил призвела до нового виду маневрених бойових дій, якому спочатку було важко протистояти. Сьогодні когнітивна війна, заради досягнення своїх цілей, поєднує в собі кібернетичні, інформаційні, психологічні засоби, а також засоби соціальної інженерії. Вона використовує переваги Інтернету і соціальних мереж задля спрямування на впливових осіб, конкретні групи і велику кількість громадян у суспільстві, вибірково та серійно.

Вона прагне посіяти сумніви, запровадити суперечливі наративи, поляризувати громадську думку, радикалізувати групи і спонукати їх до дій, які можуть зруйнувати або розділити згуртоване суспільство. А дуже поширене використання соціальних мереж і технологій «розумних» пристроїв в країнах - членах Альянсу може робити їх особливо вразливими для атак такого виду.

Когнітивна сфера – це новий простір, де відбуваються змагання, поряд із сухопутною, морською, повітряною, кібернетичною і космічною сферами.
© NATO Innovation Hub

Фейкові новини не потрібні

Корисно відзначити, що брехлива інформація або фейкові новини не потрібні для досягнення цілей когнітивної війни. Для провокування незгоди достатньо делікатного урядового документа, викраденого з електронної пошти державної посадової особи, анонімно завантаженого на відкритий сайт соціальної мережі, або вибірково злитого опозиційним групам через соціальну мережу.

Кампанія поширення соціальних меседжів, яка розпалює пристрасті серед тих, хто впливає онлайн, може стати заразною. Групи в соціальних мережах можуть відчути мотивацію влаштовувати демонстрації і виходити на вулиці. Офіційні заперечення або неоднозначна реакція держави за таких обставин можуть ще більше ускладнити ситуацію, збільшити сумніви або закріпити суперечливі наративи серед різних груп населення.

Хоча фейкова інформація в соціальних мережах і автоматизовані «боти», що розсилають меседжі, можуть посилити цю динаміку, вони не є необхідними. (Нещодавнє дослідження, проведене МІТ, вказує на те, що емоції здивування і відрази самі собою роблять меседж заразним – і реальні користувачі, а не «боти», швидко їх поширюють).

Наші розумні пристрої

Паперовий екземпляр вашої улюбленої газети не знає, які новини ви переважно читаєте. Але ваш планшетний комп’ютер знає. Реклама, яку ви побачили в газеті, не знає, що ви пішли до крамниці і купили те, що рекламувалось; ваш смартфон знає. Стаття, яку ви прочитали, не знає, що ви з ентузіазмом поділились нею з деякими з ваших найближчих друзів. Ваша соціальна мережа знає.

Наші додатки в соціальних мережах відстежують, що нам подобається і в що ми віримо; наші смартфони відстежують куди ми ходимо і з ким ми проводимо час; наші соціальні мережі відстежують, з ким ми спілкуємось і кого ми виключаємо зі спілкування. І наші пошукові і комерційні платформи використовують ці дані стеження задля перетворення наших уподобань і переконань на дії, – пропонуючи стимули, які заохочують нас купувати речі, які ми інакше можливо би і не купили.

Поки що суспільство споживання бачить свої вигоди і погоджується з ними. Планшет показує нам нові історії, які, як він знає, нам сподобаються, тому що він хоче підтримувати контакт з нами. Рекламні оголошення, які з’являються, відповідають нашим смакам, на основі наших попередніх покупок. В нашому смартфоні з’являються купони, які заохочують нас зупинитись в крамниці, яка, за якимось збігом обставин, розташована на нашому шляху. Соціальні мережі презентують думки, з якими ми щиро погоджуємось. Друзі в нашому колі соціальної мережі також поділяють ці думки, тому що тих, хто не поділяє, потихеньку вивели зі статусу друзів або залишили самих по собі.

Коротко кажучи, ми дедалі частіше опиняємось у комфортних бульбашках, де неприємні, або такі, що турбують, новини, думки, пропозиції і особи швидко зникають – якщо вони взагалі з’являються. Небезпека полягає в тому, що суспільство загалом може роздрібнитись на численні такі бульбашки, щасливо відокремлені одна від одної. І в міру того як вони розходяться в різні боки, кожна з них значно вірогідніше буде занепокоєна або шокована щоразу, коли вони зіткнуться.

Звична метушня і комерція публічної площі, відкриті дебати на публічному форумі, відчуття спільних res publica (публічних справ) плюралістичного суспільства – ці впливи, що пов’язують, можуть стати слабкими і виснаженими, а наша чуттєвість вразливішою. Те, що колись було жвавим відкритим суспільством, перетворюється на набір закритих мікросуспільств, які співіснують на одній території і легко вразливі до розколу і сум’яття.

Наші ослаблені розуми

Наша когнітивна здатність може також бути ослаблена соціальними мережами і розумними пристроями. Користування соціальними мережами може посилювати когнітивну упередженість і властиві помилки при прийнятті рішень, описані в книзі Нобелівського лауреата бігевіориста Деніеля Канемана «Мислення, швидке і повільне».

Новинні подачі і пошукові системи, які подають результати, що відповідають нашим вподобанням, посилюють упередженість щодо підтвердження, коли ми тлумачимо нову інформацію на підтвердження нашої попередньо сформованої думки. Застосунки з соціальними меседжами швидко навантажують користувачів новою інформацією, провокуючи упередженість щодо свіжості новин, коли ми вважаємо більш важливими нещодавні події порівняно з минулими. Сайти соціальних мереж навіюють соціальну доведеність, коли ми імітуємо і підтверджуємо дії та думки інших для того, щоб відповідати нашим соціальним групам, що стають маленькими замкненими світами конформізму і стадного мислення.

Швидкі темпи посилання меседжів і поширення новин, і думка про те, що на них необхідно швидко реагувати, заохочує до «мислення швидко» (рефлекторно і емоційно) на противагу «мисленню повільно» (раціонально і розсудливо). Навіть солідні агенції новин з гарною репутацією нині розміщують емоційні заголовки новин задля заохочення швидкого поширення своїх новинних матеріалів.

Люди менше часу витрачають на читання їх змісту, навіть якщо вони збільшують частотність їх розсилки. Системи соціального меседжингу оптимізовані для розповсюдження коротких фрагментів (сніпетів), в яких часто недостає важливого контексту і нюансів. Це може сприяти поширенню, як умисному, так і ненавмисному, хибно витлумаченої інформації або тенденційних наративів. Стислість постів у соціальних мережах у поєднанні з вражаючими візуальними образами може перешкодити читачеві зрозуміти мотиви і цінності інших.

Когнітивна війна, заради досягнення своїх цілей, поєднує в собі кібернетичні, інформаційні, психологічні засоби, а також засоби соціальної інженерії.
© Root Info Solutions

Необхідна обізнаність

У когнітивній війні перевагу отримує той, хто робить хід першим і обирає час, місце і засоби наступу. Когнітивна війна може вестись за допомогою різноманітних векторів і засобів. Відкритість платформ соціальних мереж дозволяє супротивнику легко націлюватись на індивідуумів, обрані групи і громадськість за допомогою соціального меседжингу, впливу через соціальні засоби інформації, селективного поширення документів, розповсюдження відеоматеріалів тощо. Кібернетичні засоби надають можливість полювати, здійснювати хакерські атаки і стежити за індивідуумами і соціальними мережами.

Належна оборона вимагає, як мінімум, усвідомлення того, що когнітивна кампанія ведеться. Для цього потрібна здатність спостерігати і орієнтуватись до того, як буде прийняте рішення діяти. Технології можуть надати засоби, які допоможуть знайти відповіді на ряд головних питань: чи ведеться кампанія? Звідки вона походить? Хто її організував? Які можуть бути її цілі? Наше дослідження вказує на те, що існують спільні риси таких кампаній, які повторюються і які можна класифікувати. Вони навіть можуть виявити унікальний для кожної дійової особи «почерк», який допоможе її ідентифікувати.

Особливо корисним технічним рішенням може стати система моніторингу і попередження про когнітивну війну. Така система може допомогти виявити кампанії когнітивної війни на самому початку і стежити за ними в міру їх розвитку. До неї може входити інформаційна панель, яка показує дані з широкого спектра соціальних засобів інформації, телерадіомовних ЗМІ, соціального меседжингу і сайтів соціальних мереж. Таким чином будуть отримані географічні мапи і схеми соціальних мереж, які покажуть як розвиваються з часом підозрілі кампанії.

Ідентифікуючи локації, як географічні, так і віртуальні, з яких походять пости, меседжі і новинні статті в соціальних засобах інформації, теми для обговорення, почуття і лінгвістичні ідентифікатори, просування релізів та інші чинники, така інформаційна панель здатна виявляти зв’язки і риси, що повторюються. Можливо побачити зв’язки між екаунтами соціальних засобів інформації (наприклад, обміни, коментарі, взаємодія) і їх часовими характеристиками. Використання алгоритмів машинного навчання і розпізнавання шаблонів може допомогти швидко виявляти і класифікувати без втручання людини нові кампанії, що розпочинаються.

Така система дозволяє здійснювати моніторинг у реальному часі і вчасне попередження відповідальних за прийняття рішень в НАТО і Альянсі осіб, допомагаючи їм сформулювати належні відповіді на кампанії в міру їх появи і розвитку.

Питання стійкості

З ранніх часів існування Альянсу НАТО відіграє важливу роль у розвитку і підвищенні рівня готовності до цивільного захисту серед країн-членів. Стаття 3 Основоположного договору НАТО встановлює принцип стійкості, який вимагає від усіх країн - членів Альянсу «підтримувати і розвивати свою індивідуальну і колективну здатність протистояти збройному нападу». Це передбачає забезпечення безперервності врядування і надання необхідних послуг, до яких належать і стійкі цивільні комунікаційні системи.

Деякі ключові питання для НАТО в нинішній час полягають в тому, як найкраще очолити визначення когнітивних атак, як допомогти країнам Альянсу підтримувати рівень обізнаності, і як підтримувати більш стійку і міцну цивільну інфраструктуру комунікацій і систему громадянської освіти з метою посилення здатності протистояти і давати відсіч.

** Це четверта стаття з мінісерії, присвяченої інноваціям, яка зосереджена на технологіях, які члени Альянсу прагнуть засвоїти, і можливостях, які вони зможуть додати обороні і безпеці альянсу НАТО. Попередні статті **: