Здоровіше, чистіше, екологічніше: стратегія НАТО щодо біореволюції, яка наближається

Біотехнологія і технології удосконалення людини (ТУЛ) аж ніяк не нові, але безпрецедентний темп розвитку інновацій, які з’являються, є проривним. Підтримані зближенням зі штучним інтелектом (ШІ), нові розробки у ТУЛ сприяли біореволюції, такої, яка трансформує наше суспільство – від охорони здоров’я і громадського здоров’я до промислових виробничих процесів, до безпеки і оборони.

Прориви в технології ТУЛ мають потенціал розв’язати найскладніші проблеми Альянсу в сферах медицини, довкілля і стійкості. Уявіть собі світ, де біовиробництво і синтетична біологія пропонують більш екологічні, альтернативні шляхи зменшення нашої залежності від ланцюгів постачання; де біосенсорні методи забезпечують більш точні, масштабовані способи виявлення нових патогенів та інших хімічних і біологічних загроз; і де екологічні методи зберігання ДНК заміняють енергоємні підходи до зберігання даних, на які ми нині покладаємось.

Як будь-які нові і проривні технології, біотехнологія і технології удосконалення людини (ТУЛ) також створюють нові ризики для НАТО, особливо, коли їх використовують зловмисники. Ті ж самі методи генетичної інженерії, які покладено в основу медичних проривів, можуть застосовуватись для створення новітніх, більш летальних або цільових патогенів. Подвійне поширення систем редагування генів і методів пошуку за допомогою ШІ означає, що бар’єри вартості і умінь на шляху отримання доступу і створення хімічних і біологічних загроз знижуються.

У лютому 2024 року міністри оборони країн Альянсу прийняли Стратегію ТУЛ НАТО: першу міжнародну угоду, яка регулює нову біотехнологію в галузях оборони і безпеки. Стратегія керується передусім першими в світі Принципами відповідального використання технологій ТУЛ в обороні і безпеці і підтверджує непохитну відданість Альянсу Конвенції про біологічну зброю. Запроваджуючи цю нову стратегію, Альянс має можливість просувати розробку і використання технологій ТУЛ для оборонних і мирних потреб, при цьому здійснюючи захист від поширення ризиків, які створюють ці нові технології.

Біотехнологія – це широка технологічна сфера, яка використовує біологічні процеси, клітини або клітинні сполуки для розвитку нових продуктів і технологій. Технології удосконалення людини – це біотехнологічні і небіотехнологічні втручання, які дають змогу індивідуумам діяти поза нормальними людськими обмеженнями або здібностями. Таким чином, технології удосконалення людини є зв’язаною, хоча і віддалено, категорією технологій.

Біотехнологія має такі різноманітні застосування, як матеріали на біооснові, які міцніші, легші і екологічніші за матеріали, якими зараз користуються наші військові; покращання нашого хімічного і біологічного захисту, за допомогою більш ефективного виявлення, ідентифікації і моніторингу; і використання живих мікробів для генерації електрики задля зменшення потреб в енергії.

Тим часом, технології удосконалення людини багато обіцяють для військової медицини і реабілітації особового складу. Ці технології означають прориви у регенеративній медицині, яка одного дня зможе відновити пошкоджені тканини і органи, або нові підходи до психологічної підтримки, які можуть покращити хід лікування посттравматичного стресового розладу, наприклад, за допомогою терапії віртуальної реальності. Протези, підтримані ШІ, вже допомагають покращити якість життя багатьох, хто втратив кінцівки. Медичні технології, які придатні до носіння, до введення в тіло і до вживляння, можуть лікувати розлади, які більш поширені серед військових і ветеранів.

Новатори, інвестори і дослідницькі інститути є рушіями цього розвитку. Оскільки прориви в технології ТУЛ прискорюватимуться найближчими роками, так само буде і з можливостями підтримки нашої колективної стійкості, наданням допомоги нашим військовим і забезпеченням енергетичного переходу для наших військ.

Водночас стратегічні конкуренти Альянсу і потенційні супротивники продовжують інвестувати в технології ТУЛ і активно розглядають можливості їх застосування в оперативному середовищі і в тактиці гібридної війни. Технології ТУЛ, особливо у поєднанні з інструментами, які підтримує ШІ, можуть бути зловмисно використані для створення і поширення нових патогенів. Ця проблема біобезпеки вимагатиме широкої міжнародної співпраці.

Без транскордонного, міжнародного наукового співробітництва наступні прориви в сфері ТУЛ уникнуть НАТО і членів Альянсу. Так само, жодна країна не може захиститись від нових ризиків біологічного поширення самостійно. Тісне співробітництво між членами Альянсу і технологічно орієнтованими партнерами-однодумцями приведе до проривів у ТУЛ і посилить нашу біобезпеку. Відповідальний підхід НАТО до технологій ТУЛ є одним ключовим кроком з пом’якшення ризиків ТУЛ при максимізації можливостей, які ця сфера технологій надає Альянсу.

Як альянс спільних цінностей, НАТО робить відповідальний розвиток і використання технологій ТУЛ наріжним каменем своєї стратегії. В стратегії знову робиться наголос на існуючих структурах – насамперед, на Конвенції ООН про біологічну зброю та інших відповідних обов’язках і зобов’язаннях, взятих на себе союзниками, як національних, так і міжнародних – а також на принципах біоетики і Принципах НАТО щодо відповідального використання ШІ для оборони і безпеки.

Члени Альянсу і НАТО взяли на себе зобов’язання забезпечувати, щоби застосунки ТУЛ, які вони розробляють і запроваджують, відповідали – на різних стадіях своїх життєвих циклів – наступним шести принципам відповідального використання ТУЛ:

Принципи НАТО щодо відповідального використання ТУЛ в обороні і безпеці були розроблені на публічних форумах з експертами з країн-членів і партнерів НАТО, в тому числі серед науковців, приватного сектора та інших міжнародних організацій. Експерти з різних дисциплін поділились своїми юридичними, етичними, культурними і науковими роздумами про те, наскільки мають бути відповідальні ТУЛ в контексті безпеки і оборони. Ці голоси відображають підхід до прийняття рішень на основі співробітництва, яким користується Альянс, а цей підхід забезпечив представництво поглядів союзників і технологічно орієнтованих партнерів при розробці принципів ТУЛ.

Члени Альянсу прагнуть працювати над технологіями ТУЛ на основі дотримання правових рамок і рішучій відданості відповідальності в інноваціях. Зокрема, союзники підтвердили в стратегії ТУЛ, що робота Альянсу над ТУЛ не повинна суперечити або підривати Конвенцію про біологічну зброю, або інші відповідні обов’язки і зобов’язання, взяті на себе членами Альянсу на національному і міжнародному рівнях.

До ключових міркувань у відповідальному використанні технологій удосконалення людини належать зворотність і інвазивність. Зворотні втручання (такі як стимулюючі речовини, на кшталт кофеїну, обмежені в часі, в той час як незворотні (такі як постійні протези кінцівок) не обмежені. Більше того, є різниця між інвазивним втручанням (таким, як кардіостимулятор) і неінвазивними (такими як біосенсори, інтегровані в однострої). Етичні дилеми, зв’язані з цими характеристиками, мають свої нюанси. Не всі постійні удосконалення є небажаними. Наприклад, ті, хто пройшли лазерну хірургію ока, як правило, сподіваються, що її результати залишаться надовго. Тому, хоча зворотність і інвазивність забезпечують рамки для етичних дискусій навколо технологій удосконалення людини, їх все одно потрібно розглядати на предмет ризику виходячи з обов’язку приділяти усім рішенням належну увагу.

Ці принципи подають сигнал міжнародному співтовариству про те, що Альянс буде активно пом’якшувати потенційні ризики від ТУЛ, продовжуючи їх розвиток для можливостей у військовій охороні здоров’я, стійкості і переходу на зелені джерела енергії. Хоча ці принципи зміцнюють зобов’язання союзників з НАТО використовувати відповідальні ТУЛ, лише їх недостатньо для забезпечення відповідального розвитку і використання технологій ТУЛ Альянсу. Ці принципи потрібно операціоналізувати, тобто, створити реальні рамки, які стосуються усіх фаз життєвого циклу цієї технології. Ця робота в НАТО зараз ведеться.

Принципи сильні лише настільки, наскільки сильна робота виконана з їх операціоналізації. Тут ми наголошуємо на двох сферах уваги: інструментах і освіті.

Союзники визнають сильні сфери технологічного зближення між ТУЛ і ШІ. В цьому напрямі НАТО повинна максимізувати синергію між принципами ТУЛ і кроками, які здійснюються для операціоналізації принципів НАТО щодо відповідального використання ШІ. Інструменти відповідального ШІ, які розробляються і поширюються під егідою Ради з перегляду даних і ШІ, пропонують потужну стартову точку для операціоналізації відповідальних ТУЛ. Ці інструменти ШІ ґрунтуються на відповідальних за своєю природою, мультидисциплінарних інженерних підходах, а елементи інструментарію включають оцінку ризику і впливу. Інструменти, включно з оцінками ризику і впливу, а також розроблені для відповідального ШІ стандарти, можуть застосовуватись і до технологій ТУЛ. Здійснення таких оцінок вимагає взаємодії з експертами з різних сфер, таких як молекулярна біологія, біохімія, генетика і біомедична інженерія, медицина, психологія і соціологія, прикладна філософія, біоетика, роботизація і інженерія людських факторів.

Є декілька специфічних для ТУЛ характеристик, які потрібно оцінити при побудові на основі відповідальних інноваційних підходів, взятих з інших сфер технології. Наприклад, деякі технології ТУЛ можуть створювати ризики звичок і залежності у персоналу, які мають братись до уваги при будь-якій оцінці ризику і впливу. Необхідно також зважати на різний вплив технологій ТУЛ на індивідуумів і групи, на жінок і чоловіків, і на тих, хто несе службу і тих, хто перебуває в резерві, а також на більш тривалі наслідки, в тому числі при поверненні до цивільного життя. Такі оцінки також мають брати до уваги потенційний вплив на довкілля.

Відповідальні інновації однаковою мірою стосуються не лише формування позитивної траєкторії технологій, а і запобігання і пом’якшення ризиків, зв’язаних з небажаними технологічними досягненнями. Як така, операціоналізація принципів означає не лише пом’якшення ризиків, але і покращання здоров’я і благополуччя військового персоналу за допомогою забезпечених біотехнологіями проривів у медицині, як на випередження, під час несення служби, так і після виходу у відставку. Це також стосується технологій ТУЛ, які належать не лише до медицини, таких як роботи в сфері біовиробництва задля створення менш токсичних матеріалів, ніж нинішні хімічні альтернативи.

Тестування, оцінка, затвердження і підтвердження важливі не лише в зв’язку з необхідними протоколами безпечності, але і для гарантування збереження людьми когнітивної свободи при прийнятті ними рішень. Необхідно робити цей інструментарій якомога зручнішим і зрозумілішим для користувачів, щоби він досягав своєї мети – допомагати розбудовувати довіру з усіма відповідними зацікавленими сторонами і мати зворотний зв'язок, який допомагав би удосконалювати самі ці інструменти.

Освіта зацікавлених сторін щодо відповідального розвитку і застосування технологій ТУЛ в обороні і безпеці є також ключем до операціоналізації принципів. Освітні інструменти вірогідно змінюватимуться залежно від аудиторії, серед якої кінцеві користувачі, новатори і громадськість.

Для кінцевих користувачів, у яких мoжуть запитати згоду на втручання з використанням ТУЛ, освіта і інформація, що покладена в її основу, мають бути високоякісними, точними і зрозумілими для нефахівця. Результативна освіта також означає забезпечення прозорості і досягнення довіри в тих випадках, коли біомедичне втручання вважається необхідним заради здоров'я і безпеки індивідуумів і підрозділу.

Новатори мають бути ознайомлені з потенційними впливами їхніх досліджень і продуктів відповідно до нових принципів ТУЛ. Відповідно до своїх «відповідальних» основ, обидві інноваційні ініціативи НАТО – Прискорювач оборонних інновацій для Північної Атлантики (DIANA) і Інноваційний фонд НАТО (NIF) — будуть важливими засобами операціоналізації принципів НАТО щодо ТУЛ на етапі розвитку.

Громадськість також має бути свідома відповідального підходу НАТО до ТУЛ і дотримання нею міжнародного права, зокрема, Конвенції про біологічну зброю. Інформація, відповідно до наших спільних цінностей, має надаватись на випередження, щоби підвищувати обізнаність громадськості про мирне застосування технологій ТУЛ, а також про потенційні можливості зловживання ними.

Наступного року НАТО працюватиме над створенням освітніх інструментів для біопросвіти, доступних громадськості онлайн. Це буде конкретна сфера, до якої НАТО залучатиме експертів з науковців, з приватного сектора і громадянського суспільства на допомогу з розбудови довіри і недопущення потенційного поширення дезінформації в цій сфері.

Забезпечити відповідальну розробку Альянсом технологій ТУЛ – в тому числі тих, які могли б захистити нас від майбутнього зловживання ТУЛ – надзвичайно важливо. Ми повинні діяти негайно для того, щоби технології ТУЛ Альянсу розвивались відповідно до наших цінностей, принципів і законів.

Відповідальна підтримка і захист технологій ТУЛ вимагає наскрізних зусиль усього суспільства Альянсу і повинна передбачати участь багатьох зацікавлених учасників з усього Альянсу і країн-партнерів. Це стосується всіх: тих, хто у нас приймає рішення, інноваційних ініціатив НАТО – DIANA і NIF – наших новаторів, інвесторів, особового складу і громадськості, якій служить НАТО.

Стратегією НАТО щодо ТУЛ Альянс сигналізує про своє прагнення максимізувати потенціал ТУЛ у відповідальний спосіб.