Когнітивна біотехнологія: можливості і застереження для альянсу НАТО

Перед Альянсом постає ряд значних можливостей в галузі нових і проривних технологій. Сфера когнітивної біотехнології (CBT) – це нова сфера з широкомасштабними наслідками для економічної і військової конкурентоспроможності членів Альянсу. І, як обговорювалось у випадку з Штучним розумом, досягнення в цій царині вимагатимуть як динамічного засвоєння нових технологій, так і уваги до відповідального управління ними.

CBT означає спроможність техніки посилювати і удосконалювати мислення, відчуття, координацію і дії людини стосовно фізичного і суспільного середовища. За допомогою CBT наша результативність, яка зазвичай обмежується можливостями людської фізіології, може бути поширена і посилена за допомогою біофізичних, біохімічних або біоінженерних засобів.

Ця сфера тільки починає розвиватись, але її наслідки широкі. Наприклад, минулого десятиріччя науковці точно поєднали сигнали мозку з машинними інтерфейсами і створили протези, які контролюються свідомістю. Зовсім недавно вони зробили цей потік інформації двостороннім і створили протез, який тепер може відчувати і надсилає ці почуття до мозку.

Якщо люди зможуть активувати (тобто, приводити до руху або в дію) машини, а ці машини, своєю чергою, можуть активувати людей, то ми вийдемо за межі нашої власної фізіології. Більше того, якщо ці машини будуть мобільними і зможуть взаємодіяти з нашою свідомістю на відстані, ми розширимо свої можливості поза межі нашої фізичної здатності.

І навпаки, наша власна свідомість також вже не є недоторканою: в той час, як нові інтерфейси між мозком і комп’ютером дозволяють нам навчати комп’ютери і давати їм вказівки, комп’ютери отримують дедалі більше можливостей зазирати в нашу свідомість і навчати і вдосконалювати нас. Отже, доки ми працюємо над удосконаленням і покращанням наших машин, ми вже розуміємо, що наші машини можуть удосконалювати, покращувати – і можливо контролювати – нас.

Розглядаючи широке коло застосувань CBT, корисно розрізнювати три широкі сфери застосування, які англійською мовою можна назвати « 3 R» – відновлення, посилення і заміна (Recover, Raise, and Replace).

Розуміння цього може допомогти при визначенні пріоритетів для подальших досліджень, інвестицій в технічний розвиток і прийняття для оперативного застосування. Це також може допомогти при визначенні принципів відповідального використання з огляду на різні рівні технічного ризику і етичної невизначеності цих трьох категорій.

Когнітивні біотехнології нині зосереджені на трьох основних сферах досліджень: біофізичній, біохімічній і поведінковій. Майбутній напрям розвитку цих технологій важко передбачити, особливо через те, що багато з них лише тільки з’являються. Проте вони можуть потенційно зруйнувати нинішні припущення про еволюцію громадянського суспільства, економіки і військової справи. Тому Альянс зацікавлений у ретельному спостереженні за зростанням цих нових технологій і застосувань, які найбільш вірогідно вплинуть або зруйнують існуючі оборонні конструкції і доктрину. Більше того, буде необхідно спрямувати інвестиції на початковому етапі на ті сфери, які особливо привабливі для Альянсу, або ті, які найбільш вірогідно впливатимуть на його конкурентоздатність.

Досягнення в біофізичній сфері зосереджені на інтерфейсах між мозком і комп’ютером (BCI), які можуть бути безпосередньо введені в людське тіло, або через транскраніальну безпосередню стимуляцію електричним струмом (tDCS). tDCS – це форма нейромодуляції, яка використовує безпосередній вплив постійного електричного струму через електроди на голові, які можна встановлювати та знімати за бажанням. Хоча BCI спочатку розроблялась для забезпечення технологій допомоги (таких як протези рук, інвалідні візки з ментальним керуванням), останні досягнення щодо двобічної спрямованості дозволяють покращити органи почуттів, наприклад, біонічні очі або інші удосконалення в сфері обізнаності з обстановкою. Подальше застосування цих технологій може привести до ментального контролю над літальними апаратами чи наземними транспортними системами; дронів або ракет, керованих свідомістю, або механізації солдатів за допомогою екзокістяків і просунутих сенсорів.

Водночас застосування tDCS продемонструвало регулювання самого людського мозку, впливаючи на виконавчі функції мозку, механізми навчання, пам'ять, обробку мов, сенсорне сприйняття і моторні функції. Поточна робота з tDCS зосереджена на відновленні від PTSD і лікування ментальних розладів, таких як обсесивно-компульсивний розлад. Проте технологія також надає можливість підвищити когнітивні і фізичні здібності солдат: швидше і точніше аналізувати сценарії; зберігати і відновлювати пам'ять з більшою точністю; регулювати сприйняття болю; покращити психологічний самозахист і швидше закріпляти мускульну пам'ять і моторні навички. Ще одним суперечливим аспектом tDCS є потенційна можливість зазирнути в свідомість користувача, демонструвати і відтворювати минулі спогади на зовнішньому моніторі або навіть запроваджувати синтезовані спогади і образи в свідомість.

Біохімічні дослідження зосереджені на удосконаленні людської фізіології і когнітивної функції за допомогою ліків, генетичної модифікації і біологічних деривативів. Комбінації ноотропічних сполук, як природних, так і синтетичних, продемонстрували здатність перебалансувати і оптимізувати нейрохімію задля покращання функціонування і ефективності мозку і нервової системи. Вони мають потенціал підвищення пильності і уваги; прискорення часу реагування; посилення витривалості і ментальної стійкості; зниження занепокоєння і страху; і поліпшення групової динаміки і координації. Аспекти відновлення передбачають лікування від депресії, PTSD, втрати пам’яті і деменції.

Поведінкові дослідження зосереджені на модифікації і покращенні когнітивної і моторної функції за допомогою алгоритмів навчання, віртуальної реальності і методів біологічного зворотного зв’язку. Середовище віртуальної реальності вже довело свою користь при підготовці пілотів, екіпажів танків і піхоти. Ментальна гострота може бути посилена тренуванням і алгоритмами гейміфікації. Поведінкові і особисті навички можна змінити посиливши методи навчання. Застосування зосереджується як на покращенні, так і на відновленні, в світлі нещодавніх досягнень у лікуванні PTSD і поведінкових розладів.

Інтеграція когнітивних і фізіологічних даних користувача в реальному часі (наприклад, вимірювання уваги, частота серцевих скорочень тощо) відкриває нові перспективи покращання фізичних і когнітивних функцій. Мотиваційні стимули можуть бути знову застосовані до користувача на основі його поточного фізіологічного і ментального стану через алгоритми, вироблені для машинного навчання. Майбутнє персонального тренера у вашому смарт браслеті, який стимулює і спрямовує вас до пікових результатів, може бути не таке вже й віддалене. Накопичення анонімних даних з результатів індивідуальної діяльності у великих базах даних може ще більше удосконалити ці алгоритми. В результаті можуть з’явитись смарт браслети, які знають вас краще за вас самих.

Існує цілий ряд етичних міркувань для CBT, які своєю складністю перевищують навіть ШР. Перше – це питання персонального агентства. Якщо CBT здатна мотивувати, забезпечувати і навіть контролювати людські рішення і дії, де тоді закінчується індивідуальна відповідальність? Чи несуть солдати відповідальність за свої дії коли вони перебувають під впливом просунутої CBT, і за яких умов?

Відповідно, як Альянс може забезпечити достатнє погодження на застосування CBT особами, перед якими поставлене завдання використовувати цю технологію? Ці технології можуть бути інвазійними, як фізіологічно, так і ментально, потенційно можуть завдати шкоду, особливо за умови неповного розуміння нами їхніх побічних когнітивних і біологічних наслідків.

До того ж значне занепокоєння щодо приватності з’явиться коли ці технології зможуть проникати до нашої свідомості і бачити наші інтимні думки і спогади. Де межі таких пошуків? І як захищаються фізіологічні і когнітивні дані і хто може зберігати і контролювати їх поширення або здійснювати їх стирання. В більш загальному сенсі, який захист ми матимемо від потенційного контролю за свідомістю, когнітивного стирання і перепрограмування?

Успіх Альянсу з CBT буде залежати від добре розроблених принципів і практик зв’язаних з цими етичними міркуваннями, оскільки запровадження і інтеграція цих технологій буде ґрунтуватись на згоді і сприйнятті урядів країн Альянсу і їх суспільств загалом. Як у випадку з ШР, Альянсу і урядам країн-членів потрібно буде розробити принципи відповідального використання, зважаючи на такі аспекти, як приватність, згода, законність, відповідальність і керованість.

**Це третя стаття з мінісерії, присвяченої інноваціям, яка зосереджена на технологіях, які члени Альянсу прагнуть засвоїти, і можливостях, які вони зможуть додати обороні і безпеці альянсу НАТО. Попередні статті **: