Удосконалення можливостей НАТО

  • Last updated 27-Feb-2018 14:53

Упродовж багатьох років в умовах міжнародної обстановки, що змінювалася, НАТО безперервно та систематично реформувалася з метою збереження необхідних принципів, можливостей та структур, які б дозволяли розв'язувати існуючі та майбутні проблемні питання, у тому числі, звичайно, колективну оборону її країн-членів. Оскільки війська Альянсу залучені до виконання операцій та місій на декількох континентах, він мусить забезпечити, аби вони залишалися сучасними, здатними до розгортання та забезпечення власної життєдіяльності.

Стратегічна концепція Альянсу 2010 року визначає стратегічні пріоритети НАТО та формулює бачення Альянсом євроатлантичної безпеки на наступні десять років. У ній аналізується стратегічна обстановка та рамки для планування розвитку всіх сил і засобів НАТО, у тому числі типи операцій, які повинен бути здатний виконувати Альянс, та умови розвитку сил і засобів.

  • Current objectives

    As outlined in the 2010 Strategic Concept, Alliance leaders are committed to ensuring that NATO has the full range of capabilities necessary to deter and defend against any threat to the safety and security of Allies’ populations and territories.  Therefore the Alliance will:

    • maintain an appropriate mix of nuclear and conventional forces;
    • maintain the ability to sustain concurrent major joint operations and several smaller operations for collective defence and crisis response, including at strategic distance;
    • develop and maintain robust, mobile and deployable conventional forces to carry out both its Article 5 responsibilities and expeditionary operations, including with the NATO Response Force;
    • carry out the necessary training, exercises, contingency planning and information exchange for assuring its defence against the full range of conventional and emerging security challenges, and provide appropriate visible assurance and reinforcement for all Allies;
    • ensure the broadest possible participation of Allies in collective defence planning on nuclear roles, in peacetime basing of nuclear forces, and in command, control and consultation (C3) arrangements;
    • develop the capability to defend NATO European populations, territories and forces against ballistic missile attack as a core element of its collective defence, which contributes to the indivisible security of the Alliance;
    • further develop its capacity to defend against the threat of chemical, biological, radiological and nuclear weapons;
    • further develop its ability to prevent, detect, defend against and recover from cyber attacks, including by using the NATO planning process to enhance and coordinate national cyber defence capabilities, bringing all NATO bodies under centralised cyber protection, and better integrating NATO cyber awareness, warning and response with member countries;
    • enhance the capacity to contribute to the fight against terrorism, including through enhanced analysis of the threat, consultations with partners, and the development of appropriate military capabilities, including to help train partner forces to fight terrorism themselves;
    • ensure that it is at the front edge in assessing the security impact of emerging technologies, and that military planning takes the potential threats into account;
    • continue to review its overall posture in deterring and defending against the full range of threats to the Alliance, taking into account changes to the evolving international security environment.
  • Реагування на нагальні та довгострокові ризики

    Для реагування на поточну критичну нестачу сил і засобів, що виникає під час проведення операцій, застосовується спеціальний механізм, який дозволяє оперативним командуванням визначати термінові оперативні потреби, які, після ретельного аналізу у Військовому комітеті та відповідних бюджетних комітетах, за необхідності виносятся на розгляд Північноатлантичної ради.

    З іншого боку, для оборонного планування застосовується систематичніший підхід на середньо- та довгострокову перспективу, в тому числі щодо визначення вимог, розвитку можливостей, уточнення структури військових і цивільних органів, кадрової політики, закупівлі техніки та обладнання та розвитку нових технологій (див. стислий опис процесу далі).

    Ухваленням нової Статегічної концепції керівники Альянсу зобов'язалися забезпечити НАТО всім спектром можливостей, необхідних для стримування та захисту від будь-якої загрози, а також забезпечення безпеки та захисту населення країн-членів Альянсу. Отже, Альянс зобов'язується:

    • Підтримувати відповідне співвідношення ядерних та звичайних збройних сил.
    • Підтримувати здатність забезпечувати одночасне проведення масштабних спільних операцій та декількох менших за масштабом операцій з метою здійснення колективної оборони та кризового реагування, в тому числі на стратегічному віддаленні.
    • Розвивати та підтримувати функціональні, мобільні та здатні до розгортання звичайні збройні сили для виконання зобов'язань за статтею 5 та проведення експедиційних операцій, включаючи Сили реагування НАТО.
    • Виконувати необхідні заходи підготовки, навчання, планування на особливий період та обміну інформацією з метою забезпечення захисту від усього спектру звичайних та таких, що з'являються, викликів безпеці, а також надання відповідної видимої допомоги та підсилення для всіх союзників.
    • Забезпечувати якнайширшу можливу участь союзників у плануванні колективної оборони з ядерних ролей, базуванні ядерних сил у мирний час та у домовленостях щодо управління військами та проведення консультацій.
    • Розвивати потенціал для захисту наших народів і територій від нападу з застосуванням балістичних ракет як основного елементу колективної оборони, який сприяє неподільній безпеці Альянсу.
    • Активно прагнути співпраці з Росією та іншими євроатлантичними партнерами у галузі ПРО.
    • Продовжувати розвивати потенціал НАТО щодо захисту від загрози хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї та ядерної зброї масового знищення.
    • Продовжувати розвивати потенціал щодо запобігання, виявлення, захисту від та відновлення після кібернападів, включаючи використання процесу планування НАТО для покращання та узгодження застосування національних систем кіберзахисту, шляхом об'єднання всіх органів НАТО у рамках централізованої системи кіберзахисту, а також краще об'єднуючи системи НАТО в галузі обміну інформацією, виявлення та реагування на кібернапади з системами країн-членів.
    • Покращувати здатність виявлення та захисту від міжнародного тероризму, в тому числі шляхом удосконаленого аналізу загрози, розширення консультацій з нашими партнерами та розвитку відповідного військового потенціалу, включаючи надання допомоги з підготовки місцевих сил для самостійної боротьби з тероризмом.
    • Розвивати здатність сприяти гарантуванню енергетичної безпеки, в тому числі захист важливої енергетичної інфраструктури, транзитних районів і маршрутів, співпрацю з партнерами та консультації між союзниками на підставі стратегічних оцінок і планів дій на особливий період;
    • Забезпечити перебування Альянсу на передовій лінії в оцінці впливу нових технологій на безпеку та врахування потенційних загроз у військовому плануванні.
    • Підтримувати необхідні рівні витрат на оборону для забезпечення наших збройних сил відповідними ресурсами.
    • Продовжувати розглядати конфігурацію сил Альянсу в стримуванні та захисті від повного спектру загроз Альянсу, враховуючи зміни до системи міжнародної безпеки, що розвиваються.

    Реформування структури управління військами

    Альянс проводить докорінну реорганізацією власної системи управління військами для забезпечення її більшої ефективності, раціональності та економічності. Ця система також буде рухомішою, гнучкішою та дозволить краще розгортати штаби для забезпечення операцій у віддалених регіонах, а також для захисту території країн-членів НАТО. Рамкову структуру нової системи без визначення географічних місць розташування різноманітних її об'єктів було схвалено на самміті в Лісабоні 19-20 листопада 2010 року. Рішення про власне розміщення об'єктів будуть прийняті в першій половині 2011 року.

    Широкомасштабне реформування агенцій НАТО відбувається у цьому ж дусі. Його результатом стане суттєве скорочення їхньої кількості за одночасного підвищення ефективності. Реформується також штаб-квартира НАТО, в тому числі у частині, що стосується збору та обміну розвідувальними даними, створення нового структурного підрозділу, відповідального за реагування на нові загрози безпеці, аналізу процесу оборонних закупівель на багатонаціональному рівні, а також значного скорочення кількості та обов'язків комітетів.

    Визначення пріоритетів – Лісабонські домовленості щодо можливостей

    Під час Лісабонського самміту було досягуто домовленості щодо переліку сил і засобів, що їх наразі конче потребує Альянс. Такий перелік обумовлений новою Стратегічною концепцією. Він був визначений з метою допомогти НАТО задовільнити потреби поточних операцій, реагувати на нові загрози та набути найважливіших для Альянсу сил і засобів. Перелік насамперед грунтується на наявних планах і програмах, а також реалістичному прогнозуванні ресурсів. Таким чином, у ньому визначені нові пріоритети і порядок дій для того, щоби в умовах обмежених ресурсів перевага надавалася тим силам і засобам, які потрібні найбільше.

    Поточні першочергові питання забезпеченості силами і засобами під час ведення операцій
    Мережа зв'язку для Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані

    НАТО утворює єдину об'єднану мережу зв'язку для Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) для покращання обміну інформацією шляхом полегшення інформаційного потоку та кращої поінформованості країн-учасниць МССБ про обстановку. Ця мережа досягла ступеню початкової оперативної готовності, та її слід розвивати далі для досягнення остаточного ступеню оперативної готовності.

    Боротьба із саморобними вибуховими пристроями

    Саморобні вибухові пристрої – основна причина численних втрат в Афганістані. НАТО запровадила амбітний «План боротьби з саморобними вибуховими пристроями», що виконується під проводом командування ОЗС НАТО з трансформації й сприяє співпраці в рамках НАТО та поза ними. У цьому плані поєднано короткострокові заходи на підтримку МССБ і довгострокові заходи розвитку потенціалу на випадок надзвичайних ситуацій у майбутньому. Робота виконується на різних рівнях (включаючи ініціативи з узагальнення та обміну розвідувальними даними, покращання підготовки, нові технічні можливості та співпрацю з іншими міжнародними організаціями) з метою реалізації заходів, що допоможуть захистити війська від саморобних вибухових пристроїв і протидіятимуть мережам повстанців, які стоять за цими знищувальними приладами.

    Удосконалення можливостей повітряних і морських транспортних перевезень

    Можливість здійснювати повітряні та морські транспортні перевезення – основна передумова виконання операцій, оскільки вони дозволяють оперативно передислоковувати війська і техніку скрізь, де це потрібно. Незважаючи на те, що на національному рівні в значних обсягах закуповуються потрібні засоби, чимало країн-членів Альянсу також об'єднали свої ресурси, у тому числі ресурси країн-партнерів, для набуття нового потенціалу шляхом укладання комерційних домовленостей або проведення закупівель, що дозволяє їм використовувати додаткові засоби транспортування для швидкої передислокації військ, техніки та майна по всьому світі. Це надзвичайно складно та важливо для виконання завдань на стратегічній відстані, наприклад, в Афганістані. Вертольотні перевезення в Афганістані є життєво важливими, оскільки вони збільшують мобільність і дозволяють рятувати життя людей. Багатонаціональна співпраця з питань технічного обслуговування та матеріально-технічного забезпечення дозволяє ефективніше використовувати деякі типи вертольотів, що експлуатуються більше, ніж однією країною-членом НАТО. Продовжуються спроби знайти нові галузі співпраці, включаючи співпрацю у контексті створення групи країн-учасниць відповідної ініціативи (HIP Helicopter Task Force).

    Колективні контракти у галузі матеріально-технічного забезпечення

    Для забезпечення своєї ефективності НАТО вивчає можливість запровадити процедури укладання та управління контрактами, які можна застовувати у стислі терміни, в тому числі контракти на медичне забезпечення, що підлягають оплаті країнами в разі їхнього використання. Наразі контракти з матеріально-технічного забезпечення укладаються за результатами переговорів і виконуються тільки тоді, коли розпочинається операція. Зазначена ініціатива передбачає завчасне запровадження процедур з метою заощадження часу та узгодження дій між країнами, які виділяють сили і засоби для участі в операції, та НАТО з тим, щоби швидше забезпечувати військовослужбовців на місцях. Ініціатива охоплює ті галузі, що становлять колективну відповідальність і спільно фінансуються.

    Протидія загрозам, що змінюються та виникають
    Протиракетна оборона (ПРО)

    У контексті ширшого реагування на розповсюдження зброї масового знищення та засобів їхньої доставки НАТО працює над Програмою протиракетної оборони на ТВД, спрямованою на захист військ Альянсу від загрози балістичних ракет, дальність яких сягає 3 тис. км. Від кінця 2010 р. Альянс матиме на озброєнні тимчасові сили та засоби для захисту військ у визначених регіонах від балістичних ракет малої дальності та деяких ракет середньої дальності.

    На Лісабонському самміті керівники НАТО вирішили розширити Програму ПРО на ТВД для захисту населення та території європейських країн-членів НАТО. Одночасно з цим вони запросили Росію спрівпрацювати з метою запровадження цієї системи та спільного користування її перевагами.

    Кіберзахист

    НАТО розробляє нові заходи покращання захищеності систем зв'язку та інформаційних систем від спроб зірвати їхню роботу шляхом кібернападів і несанкціонованого доступу. Альянс також готовий, за запитом, надавати допомогу союзникам у разі серйозних кібернападів на їхні національні системи. Такі зусилля є практичною демонстрацією політики НАТО щодо кіберзахисту, яка була переглянута у Стратегічній концепції 2010 року. Конкретніше, у рамках Лісабонських домовленостей щодо потенціалу наголошується на важливості програми реагування на комп'ютерні надзвичайні ситуації (Computer Incident Response Capability, ПРКНС), яка наразі розробляється. ПРКНС, яка вже досягла рівня початкової оперативної готовності, захищатиме мережі Альянсу від кібернападів і, за запитом, надаватиме відповідну технічну допомогу.

    Стабілізація та відновлення

    Досвід участі Альянсу в операціях з кризового реагування свідчить про важливість стабілізації та відновлення – заходів, що виконуються в нестабільних країнах, під час конфлікту або після нього з метою сприяння безпеці, розвитку та якісному управлінню в ключових сферах. В умовах сучасних конфліктів звичайних військових засобів часто недостатньо для відновлення стабільного та сталого миру. Основна відповідальність за таку діяльність зазвичай покладається на інших учасників, але Альянс нещодавно запровадив політичні принципи, що допоможуть покращити його залучення до заходів зі стабілізації та відновлення.

    Найважливіші довгострокові елементи потенціалу для проведення операцій

    Інформаційна перевага (див. нижче) – основний чинник на полі бою; вона дозволяє командирам всіх рівнів приймати найкращі рішення, утворює підгрунтя для успіху за меншого ризику та більшої швидкості. Тому НАТО продовжуватиме розвивати та набувати цілого спектру мережевих інформаційних систем (автоматизовані інформаційні системи стратегічних командувань ОЗС НАТО), які забезпечуватимуть діяльність двох стратегічних командувань. Вони охоплюють чисельні галузі, у тому числі сухопутну, повітряну, морську, розвідувальну, матеріально-технічну та спільну оперативну обстановку з метою надання можливості постійно мати комплексне уявлення, приймати обгрунтованіші та ефективніші рішення й здійснювати управління військами.

    Управління повітряними силами та засобами

    НАТО запроваджує повністю взаємосумісну, автоматизовану та інтегровану систему управління повітряними силами та засобами. Вона дозволить здійснювати управління військами у режимі реального часу, а також виконувати планування завдань та інших супутніх функцій. Крім виконання протиповітряних завдань система також дозволить виконувати завдання із протиракетної оборони.

    Об'єднані системи розвідки та спостереження

    НАТО потребує потенціалу системи об'єднаної розвідки та спостереження, яка забезпечуватиме узгоджений збір, обробку, розповсюдження та обмін у межах НАТО розвідувально-спостережними даними, зібраними за допомогою майбутньої системи спостереження Альянсу за наземними цілями, наявними засобами далекого радіолокаційного виявлення та управління, а також національними силами та засобами розвідки й спостереження. Незважаючи на те, що НАТО забезпечує Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані важливими силами і засобами розвідувального та спостережного забезпечення на міжвидовому рівні, упродовж наступних років слід розробити сталу систему, характеристики якої досі не визначені у повному обсязі.

    Система спостереження Альянсу за наземними цілями

    Система спостереження Альянсу за наземними цілями є одним з основних елементів реформування та істотною складовою боєспроможності військ в умовах повного спектру поточних і майбутніх операцій та місій НАТО. Система спостеження за наземними цілями буде системою повітряного базування для здійснення спостереження поза межами дії засобів ППО, здатною виявляти та слідкувати за транспортними засобами, наприклад, танками, вантажними автомобілями або вертольотами, що рухаються по або поблизу землі за будь-яких погодних умов. Очікується, що контракт на розробку такої системи буде укладений 2011 року.

    Інші ініціативи

    Сили реагування НАТО

    Сили реагування НАТО – війська високої готовності, оснащені новітніми зразками техніки та оснащення, до складу яких входять сухопутні, повітряні, морські та спеціальні компоненти, які Альянс може оперативно передислоковувати туди, де вони потрібні. Вони мають загальну мету забезпечувати швидке військове реагування на кризу, що виникає, з метою здійснення колективної оборони або для участі в операції з кризового реагування. Вони також є рушійною силою військового реформування НАТО.

    Застосовність

    На рубежі тисячоліття надто велика чисельність військ Альянсу не мала відповідної структури, підготовки або оснащення для забезпечення участі в операціях з кризового реагування та операціях поза межами районів відповідальності. З метою збільшення чисельності військ, життєдіяльність яких можна було би забезпечувати, беручи до уваги такі цілі, НАТО 2004 р. визначила мету, яка полягала у тому, що 40% сухопутних військ повинні бути здатними до розгортання, а забезпечувати життєдіяльність можна для 8% військ, залучених до участі в операціях, або таких, що перебувають у резерві високої готовності (пізніше рівні були підвищені до 50% та 10% відповідно). Упродовж останніх шести років це привело до 10% збільшення чисельності сухопутних військ, життєдіяльність яких можна забезпечувати під час операцій за кордоном або виконання інших місій. Такі ж цільові показники (40% та 8%) були нещодавно визначені для повітряних сил.

    Програми модернізації авіаційної галузі

    Альянс продовжуватиме розвивати свої можливості в галузі управління повітряним рухом і залучатися до планів модернізації цивільної авіації в Європі (програма єдиного європейського повітряного простору, Single European Sky ATM Research) та Північній Америці (програма «NextGen» федерального управління цивільної авіації Міністерства транспорту США) з метою забезпечення безпечного доступу до повітряного простору, ефективного надання послуг та забезпечення взаємодії цивільних і військових органів задля підтримання ефективності виконання військових завдань на глобальному рівні та здатності виконувати повний спектр операцій НАТО, включаючи використання у повітряному просторі непілотованих літальних засобів.

    Удосконалення інформаційної переваги

    Інформаційна перевага має на меті збір, обробку та розповсюдження безперервного потоку інформації за одночасного позбавлення противника такої можливості. На Ризькому самміті в листопаді 2006 року керівники Альянсу погодилися підтримувати заходи, спрямовані на досягнення інформаційної переваги. Запорукою успіху такої діяльності є реалізація програми управління потенціалом мережевого базування НАТО (NATO Network-Enabled Capabilities, NNEC), метою якої є забезпечення взаємосумісності та спроможності використовувати мережі для усіх оперативних складових, на всіх рівнях - від стратегічного до тактичного. Реалізація цієї програми дозволить об'єднати національні мережі і мережі НАТО, для чого НАТО встановила відповідні рамки, і яке в подальшому може бути використане як носій пов'язаних між собою прикладних програм.

    Планування мобілізації цивільних ресурсів у разі війни (надзвичайної ситуації)

    У відповідності до цілей Альянсу метою планування мобілізації цивільних ресурсів є збір, аналіз та обмін інформацією щодо національних заходів та можливостей планування з метою сприяння найефективнішому застосуванню цивільних ресурсів на підтримку національного військового керівництва та військового керівництва НАТО.

    У межах НАТО тісна співпраця між цивільними та військовими органами є запорукою забезпечення оптимального поєднання потенціалів у разі потреби. Узгоджене планування взаємодії цивільних і військових органів набуває особливої важливості у контексті підтримки операцій НАТО, включаючи ті, що передбачають стабілізацію та відновлення. Планування мобілізації цивільних ресурсів допомагає сприяти цьому завдяки широкому спектру відповідних механізмів та потенціалу і в такий спосіб дозволяє національному військовому керівництву та військовому керівництву НАТО використовувати цивільних фахівців та засоби у таких галузях як важливі об'єкти інфраструктури, транспорт, харчування, вода, сільське господарство, зв'язок, охорона здоров'я та промисловість.

    Енергетична безпека

    Зрив постачання життєво важливих ресурсів може вплинути на інтереси Альянсу в галузі безпеки. На Лісабонському самміті в листопаді 2010 р. керівники країн-членів Альянсу знову наголосили на своїй підтримці зусиль, спрямованих на гарантування безпеки важливих об'єктів енергетичної інфраструктури, транзитних районів і маршрутів. Вони також проголосили, що продовжуватимуть забезпечувати ефективність діляьності НАТО та її узгодження із зусиллями міжнародної спільноти. Виконуються чисельні практичні програми на рівні Альянсу та з країнами-партнерами по НАТО, а також провадяться семінари та дослідні проекти.

  • Critical long-term enabling capabilities

    Information superiority helps commanders in the battlespace at every level make the best decisions, creating the circumstances for success at less risk and greater speed. NATO will therefore continue to develop and acquire a range of networked information systems (Automated Information Systems) that support NATO’s Strategic Commands. They cover a number of domains, including land, air, maritime, intelligence and logistics, with a view to enabling more informed and effective holistic oversight, decision-making and command and control.

    Joint Intelligence, Surveillance and Reconnaissance

    The Alliance has long recognised the fundamental importance of Joint Intelligence, Surveillance and Reconnaissance (JISR) to its strategic preparedness and the success of its operations and missions. The aim of this capability is to support the coordinated collection, processing, and sharing within NATO of ISR material gathered by the future Alliance Ground Surveillance system (AGS), the current NATO Airborne Early Warning and Control Force (NAEW&C Force) and Allies’ own ISR assets.

    In early 2016, NATO defence ministers declared an initial operational JISR capability centred on enhancing the situational awareness of NATO’s highest readiness forces. This initial operational capability was only the first milestone for the overall JISR initiative. Further work is ongoing to sustain these achievements and expand their scope. An enduring JISR capability is now being developed to strengthen the Alliance’s 360 degree awareness.

    More information

    Alliance Ground Surveillance

    The Alliance Ground Surveillance (AGS) programme represents an excellent example of transatlantic cooperation, thanks to the multinational industrial cooperation on which the programme has been founded. The AGS system is an essential enabling capability for forces across the full spectrum of NATO’s current and future operations and missions. Using advanced radar sensors, it will be able to continuously detect and track moving objects (such as tanks, trucks or helicopters, moving on or near the ground) in all weather conditions and provide radar imagery of areas of interest on the ground and at sea.

    As such, AGS will complement the NATO Airborne Warning and Control System (AWACS), which already monitors Alliance airspace. The AGS Core will be an integrated system consisting of air, ground and support segments. The air segment includes five Global Hawk aircraft.

    More information

    NATO Airborne Warning & Control System

    As one of the most visible and tangible examples of what cooperation between Allies can achieve, the NATO Airborne Warning & Control System (AWACS) provides NATO-owned and operated airborne command and control, air and maritime surveillance, and battlespace management capability. AWACS has continuously proven itself a critical asset over Libya and Afghanistan, and most recently safeguarding the Alliance’s eastern perimeter and providing support to the Global Coalition forces in their fight against ISIL.

    AWACS aircraft will continue to be modernised and extended in service until 2035. The modernisation of NATO’s AWACS fleet is vital to ensuring the security of all Allies and will strengthen the Alliance’s awareness and capacity for strategic anticipation.

    More information

    Alliance Future Surveillance and Control capability

    At the Warsaw Summit in 2016, NATO leaders launched the Alliance Future Surveillance and Control (AFSC)  initiative in order to determine how NATO maintains its situational awareness and commands Allied forces after the retirement of NATO AWACS in 2035. NATO is now moving forward to redefine its means for surveillance and control in the future.

    In cooperation with Allied experts from a range of communities and backgrounds, including science and technology, military and industry, NATO is launching studies to evaluate new technologies.  These studies will inform decisions by NATO, individual Allies, or multinational groups to develop and acquire new systems in the future. These solutions could include combinations of interconnected air, ground, space or unmanned systems to collect and share information.

    Ballistic Missile Defence

    In the context of a broader response to the proliferation of weapons of mass destruction and their delivery systems, NATO has been pursuing an Active Layered Theatre Ballistic Missile Defence programme since 2005. This programme aimed to protect deployed Allied forces against ballistic missile threats with ranges up to 3,000 kilometres. In 2010, it delivered an interim capability to protect troops in a specific area against short-range and some medium-range ballistic missiles.

    At the Lisbon Summit in 2010, NATO’s leaders decided to expand the scope of the existing Theatre Ballistic Missile Defence (TBMD) programme beyond the capability to protect forces to also include NATO European populations and territory. During the 2016 Warsaw Summit, Allies officially declared initial operational capability of NATO BMD, which offers a stronger capability to defend Alliance populations, territory and forces across southern NATO Europe against a potential ballistic missile attack. The ultimate aim remains achieving the full operational capability providing coverage and protection to all NATO Europe.

    More information

    Air Command and Control

    NATO is implementing a fully interoperable Air Command and Control System (ACCS), which will provide for the first time a fully integrated set of tools to support the conduct of all air operations in both real-time and non-real-time environments. ACCS will make available the capability to plan, direct, task, coordinate, supervise, assess and report on the operation of all allocated air assets in peace, crisis and conflict.
    The system is composed of both static and deployable elements with equipment that will be used both within the NATO Command Structure and in individual Allies. With the further inclusion of command and control (C2) functionality for Ballistic Missile Defence, a fully integrated system for air and missile defence will be fielded. The present schedule will see ACCS fully fielded in the 2021-2024 timeframe. 

    More information

    Federated Mission Networking

    Federated Mission Networking (FMN) is a key contribution to the Connected Forces Initiative (CFI), helping Allied and partner forces to better communicate, train and operate together. The capability aims to support command and control as well as decision-making in future operations through improved information-sharing.

    FMN is based on the Afghanistan Mission Network (AMN) lessons learned and the need for harmonised operational processes and scalable supporting systems for all future coalition missions.  The objectives of FMN are to ensure consultation, command and control (C3) interoperability and readiness; it will underpin the Alliance’s ability to connect its information systems and operate effectively together, including with partners, on training, exercises and operations.
    More information

    Cyber defence

    Cyber threats and attacks are becoming more common, sophisticated and damaging. The Alliance is faced with an evolving, complex threat environment. State and non-state actors can use cyber attacks in the context of military operations or as part of hybrid warfare.

    NATO and its Allies rely on strong and resilient cyber defences to fulfil the Alliance’s core tasks of collective defence, crisis management and cooperative security.  NATO needs to be prepared to defend its networks and operational capabilities against the growing sophistication of the cyber threats and attacks it faces.

    Allies reaffirmed at the 2016 Warsaw Summit NATO’s defensive mandate and recognised cyberspace as a domain of operations in which NATO must defend itself as effectively as it does in the air, on land and at sea. Allies also pledged to strengthen and enhance the cyber defences of their national infrastructures and networks.  The Cyber Defence Pledge aims to ensure that the Alliance keeps pace with the fast evolving cyber threat landscape and that Allies are capable of defending themselves in cyberspace. 

    More information

    Logistics

    Logistics planning is an integral part of NATO’s defence planning process. In concrete terms, logistics planning is done through the force planning process and Partnership for Peace (PfP) Planning and Review Process (PARP). It is at this level that the logistic capabilities needed to deploy, sustain and redeploy Alliance forces, are identified by the Strategic Commanders in consultation with participating countries.

    Logistic capabilities can be called upon by NATO commanders as part of the operational planning process to be used in a NATO-led operation. National and NATO logistic plans must ensure that sufficient quantity and quality of logistic resources are available at the same readiness and deployability levels to support forces as needed.

    More information

  • Delivering capabilities through multinational cooperation

    NATO began to adapt its defensive posture in 2014 in response to the major changes in the security environment. Allies agreed at the 2016 Warsaw Summit to further strengthen the Alliance’s deterrence and defence posture in order to better protect their citizens, territories and forces and to enhance NATO’s efforts to project stability in its neighbourhood.

    Multinational Approaches

    Many of the capabilities required to address today’s challenges can be very expensive when pursued by countries individually. Multinational approaches to capability delivery not only distribute the costs but can also benefit from economies of scale. For NATO, multinational cooperation remains an important means of delivering the capabilities that Allies need. Smart Defence is one of NATO’s approaches for bringing multinational cooperation to the forefront of Allies’ capability delivery efforts.
    Developing greater European military capabilities through multinational cooperation will continue to strengthen the transatlantic link, enhance the security of all Allies and foster an equitable sharing of the burdens, benefits and responsibilities of Alliance membership.  In this context, NATO works closely with the European Union, utilising agreed mechanisms, to ensure that Smart Defence and the EU's Pooling and Sharing initiative are complementary and mutually reinforcing. Through multinational cooperation Allies also contribute to maintaining a strong defence industry in Europe by making the fullest possible use of defence industrial cooperation across the Alliance.

    More information

    NATO Response Force

    The NATO Response Force (NRF) is a technologically advanced, multinational force made up of land, air, maritime and Special Operations Forces (SOF) components that the Alliance can deploy quickly to wherever it is needed. It has the overarching purpose of being able to provide a rapid military response to an emerging crisis, whether for collective defence purposes or for other crisis response operations. In light of the changing security environment to the east and south of the Alliance’s borders, Allies decided to enhance the NRF by both enlarging it and creating a Spearhead Force within it. Known as the Very High Readiness Joint Task Force (VJTF), it is able to begin deployment at very short notice, particularly on the periphery of NATO’s territory.

    More information

    Framework Nations Concept

    In June 2014, NATO defence ministers agreed the Framework Nations Concept, which sees groups of countries coming together for two purposes. Firstly, to maintain current capabilities and to act as a foundation for the coherent development of new capabilities in the medium to long term. This builds on the notions of multinational development of capabilities that are at the heart of Smart Defence. Secondly, the Framework Nations Concept reinforces engagement between nations as a mechanism for collective training and exercises in order to prepare groupings of forces. For example, those Allies that maintain a broad spectrum of capabilities provide a framework for other Allies to “plug” into.

    Strategic and intra-theatre lift capabilities

    Strategic and intra-theatre lift capabilities are a key enabler for operations and allow forces and equipment to be deployed quickly to wherever they are needed. While there is significant procurement nationally, many Allies have pooled resources, including with partner countries, to acquire new capacities through commercial arrangements or through purchase, to give them access to additional transport to swiftly move troops, equipment and supplies across the globe.

    More information

    Air-to-air-refuelling

    Air-to-air refuelling (AAR) tankers are a critical enabler for the projection of air power.  In coalition operations AAR tankers are a pooled asset; therefore interoperability is essential.  The modernisation of AAR tankers in Europe has been achieved through a multinational programme that led to a fleet of Multi-Role Tanker Transport. Through close cooperation with the European Defence Agency and the Joint Air Power Competence Centre (a NATO centre of excellence located in Germany), NATO continues to develop the interoperability and training required to enable this capability.

  • Розуміння процедур

    Після ухвалення Стратегічної концепції визначені у ній завдання будуть конкретизовані у нових політичних принципах, які замінять наявні документи, наприклад, Комплексну політичну директиву НАТО (Comprehensive Political Guidance, грудень 2005 р.) та визначатимуть реалізацію Стратегічної концепції у військовій галузі. Нові політичні принципи, серед іншого, в цілому визначають, що повинен бути здатний робити Альянс, скільки він повинен бути здатний робити та визначають пріоритети, у такий спосіб керуючи процесом оборонних закупівель та іншими основними заходами в умовах нового процесу оборонного планування НАТО.

    Реалізація нового процесу оборонного планування НАТО

    Новий процес оборонного планування НАТО, запроваджений 2009 р. з метою упорядкування діяльності НАТО в галузі