Структура органів військового управління
Військові органи та структури НАТО охоплюють все військове керівництво та збройні формування, які залучені та застосовуються для втілення політичних рішень, що спричиняють наслідки військового характеру.
Ключові складові органів військового управління НАТО – це Військовий комітет, до складу якого входять начальники штабів ЗС країн-членів НАТО, його виконавчий орган - Міжнародний військовий штаб і система органів військового управління (відрізняється від організаційної структури та складу ЗС НАТО), що складаються із Оперативного командування ОЗС НАТО та командування ОЗС НАТО з питань трансформації, які очолюють відповідно ВГК ОЗС НАТО в Європі та ВГК ОЗС НАТО з питань трансформації.
Структура ЗС НАТО складається із структурних формувань, які об’єднують війська, передані в розпорядження Альянсу країнами-членами НАТО, разом з їхніми відповідними органами управління. Ці війська беруть участь в операціях НАТО згідно з попередньо визначеними критеріями боєготовності та на основі правил розгортання військ і передачею повноважень командуванню НАТО, які можуть різнитись в кожній країні.
Робочі механізми
У практичній роботі Голова Військового комітету головує на засіданнях Військового комітету, в складі якого кожна країна-член має військового представника від начальника штабу ЗС країни. Цей комітет, який є найвищим військовим органом НАТО, надає Північноатлантичній раді та Групі ядерного планування військові поради на основі консенсусу, тобто вони погоджені всіма начальниками штабів ЗС країн-членів НАТО.
Військовий комітет тісно співпрацює з двома стратегічними командувачами НАТО – ВГК ОЗС НАТО в Європі, який відповідає за проведення операцій, та ВГК ОЗС НАТО з питань трансформації, який відповідає за питання реформування. Вони підзвітні Військовому комітету за загальне ведення всіх військових справ Альянсу відповідно до їхніх повноважень.
З однієї сторони Військовий комітет надає стратегічним командувачам керівні вказівки щодо військових питань, а з іншої сторони - він тісно співпрацює зі стратегічними командувачами, щоб виносити на обговорення політичні міркування Північноатлантичної ради, оцінки військових аспектів, плани, проблемні питання та рекомендації разом із їх аналізом, що вкладає ширший контекст у цю інформацію та враховує занепокоєння кожної країни-члена. Міжнародний військовий штаб надає підтримку Військовому комітету для виконання цієї функції.
Підсумовуючи сказане, окрім всього іншого, Військовий комітет відіграє роль ланки зв’язку між політичним керівництвом штабу та двома стратегічними командувачами.
Назустріч змінам
На додаток до цих робочих механізмів існує два явища, які чинять безпосередній вплив на військову структуру, на спосіб її функціонування та розвитку. Перше та головне – це міжнародні події, а друге – постійна взаємодія між політичними та військовими органами.
Очевидно, що політичні події із далекосяжними наслідками, наприклад, закінчення Холодної війни та такі військові операції, як операції Міжнародних сили сприяння безпеці в Афганістані, дійсно спонукають до широких реформ, особливо в органах військового управління НАТО. Щоб іти в ногу із всіма цими змінами та майбутніми викликами, постійно розвиваються органи військового управління та спосіб їхньої роботи. Крім цього, постійний обмін інформацією, спеціалізованими знаннями та досвідом між військовими фахівцями та політичними діячами в штаб-квартирі НАТО є сталим і безперервним засобом взаємної освіти. Ця здатність військових і цивільних тісно співпрацювати робить НАТО унікальною організацією.