Рада Україна – НАТО

Раду Україна – НАТО започатковано на Вільнюському саміті НАТО у 2023 році як один з трьох елементів пакету допомоги, що наближає Україну до НАТО. До пакету також входить багаторічна програма допомоги, покликана сприяти перебудові сектора безпеки і оборони України і переходу країни до цілковитої оперативної сумісності з НАТО разом із підтвердженням того, що Україна стане членом НАТО, коли держави–члени погодяться і будуть виконані умови.

Окремі члени Альянсу і Україна засідають у складі Ради як рівні. Її засідання можуть скликатися на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ і оборони, послів, або у військовому форматі, включаючи на рівні начальників оборонних штабів.

Інавгураційне засідання Ради Україна – НАТО відбулося 12 липня 2023 року на Вільнюському саміті. Засідання Ради проходило на рівні глав держав і урядів, і у ньому взяв участь Президент України Володимир Зеленський.

Історична довідка: Комісія Україна – НАТО

Рада Україна – НАТО замінила собою Комісію Україна – НАТО, яка була органом з ухвалення рішень, що опікувався розвитком відносин між Україною і НАТО і спрямовував заходи співробітництва у період з 1997 до 2023 рр. Комісію Україна – НАТО було засновано відповідно до Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, яку підписали глави держав і урядів України і країн–членів Альянсу в 1997 році у Мадриді. Її завданням було забезпечення належного виконання положень Хартії, широкий аналіз розвитку відносин між Україною і НАТО, здійснення нагляду за плануванням майбутніх заходів і формулювання пропозицій щодо вдосконалення або подальшого розвитку співробітництва. У грудні 2008 року міністри закордонних справ погодили подальше поглиблення діяльності під егідою Комісії шляхом розробки Річної національної програми (РНП), покликаної допомогти спрямовувати зусилля України у запровадженні реформ.

Той факт, що у 2023 році на заміну Комісії створено Раду Україна – НАТО свідчить про зміцнення політичних зв’язків і дедалі вищий ступінь інтеграції України з НАТО. У складі Ради Україна засідає з державами–членами НАТО на засадах рівності (на відміну від формату, коли держави–члени Альянсу зустрічалися з Україною як країною-партнером, як це відбувалося у складі Комісії). Рада Україна – НАТО ухвалює рішення виключно на основі консенсусу, тобто усі рішення є виявом колективної волі усіх учасників.

Засідання Ради скликає Генеральний секретар НАТО, який також головує на них. Їх може також скликати будь-який член Ради, включаючи Україну, для проведення кризових консультацій. Саме це відрізняє РУН від попереднього формату, коли Україна брала участь у засіданнях Комісії на запрошення НАТО.

Роль Ради Україна – НАТО і Комісії Україна – НАТО у підтримці України з боку Альянсу

Рада Україна – НАТО забезпечує форум для проведення консультацій між державами–членами Альянсу і Україною з питань безпеки, які викликають спільну стурбованість сторін, включаючи загарбницьку війну Росії проти України.

Після незаконної анексії Криму Росією і військового вторгнення на сході України у 2014 році, відбулася низка екстрених засідань Комісії Україна – НАТО. 2 березня 2014 року держави–члени Альянсу і Україна скликали позачергове засідання Комісії, на якому засудили військові дії Росії проти України. На засіданні у квітні 2014 року міністри закордонних справ, які взяли участь у засіданні Комісії, засудили незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і заявили про активізацію співробітництва між Україною і НАТО і просування реформ в оборонному секторі завдяки запровадженню програм розбудови потенціалу і розвитку спроможностей. Засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав і урядів також відбулося на Уельському саміті у 2014 році і подальших самітах НАТО, знову підтверджуючи підтримку з боку НАТО суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів. У наступні роки засідання Комісії проходили регулярно, допомагаючи координувати посилену підтримку України Альянсом.

У січні 2022 року засідання Комісії Україна – НАТО було присвячено нарощуванню Росією військової сили на кордонах України і на окупованих територіях. Кілька тижнів потому, 22 лютого 2022 року, за два дні до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, було скликано екстрене засідання Комісії. Держави–члени Альянсу засудили подальше вторгнення Росії в Україну і кричуще порушення нею міжнародного права, закликавши Росії повернутися на шлях дипломатії.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і упродовж війни, Україна і НАТО проводили консультації під егідою Комісії Україна – НАТО щодо ситуації у галузі безпеки і підтримки України з боку Альянсу. Ці консультації тепер триватимуть у Раді Україна – НАТО.

Система органів, підпорядкованих Раді Україна – НАТО

Засідання Ради Україна – НАТО відбуваються у різних форматах, включаючи на рівні п’яти основних підкомітетів, а саме:

• Комітет з політичних справ РУН – проводить консультації з політичних і пов’язаних з безпекою питань.
   
• Комітет з питань безпекового і оборонного сектора РУН – наглядає за практичною імплементацією Комплексної програми допомоги (КПД) Україні, насамперед в оборонному і безпековому секторі.
   
• Комітет зі стратегічних комунікацій РУН – підтримує зусилля України у цій галузі і сприяє координації підходу НАТО у сфері стратегічних комунікацій стосовно України і у відносинах з Україною.
   
• Комітет з питань інновацій і гібридних загроз РУН – скеровує співпрацю у сфері інновацій, гібридних загроз, кіберзахисту, енергетичної безпеки і безпеки довкілля.
   
• Робоча група Військових представників РУН – здійснює обмін думками і обговорює практичну імплементацію військового співробітництва Україна – НАТО, насамперед з таких аспектів, як розбудова спроможностей і оперативна сумісність Збройних Сил України.

Під егідою РУН можуть також скликатися засідання неформальних робочих груп з метою обговорення інших питань, що становлять спільний інтерес або викликають стурбованість.

Усі органи, підпорядковані РУН, мають гнучку структуру і, у разі потреби, можуть бути адаптовані для розгляду будь-яких питань, що виникають, або управління додатковими галузями співробітництва.