Щорічний звіт Генерального секретаря за 2023 рік

Національні прапори 31-ї країни – члена НАТО майорять у штаб-квартирі Альянсу після вступу Фінляндії в НАТО. Брюссель, Бельгія, квітень 2023 р.

Вступне слово

Поки в Україні лютує загарбницька війна Росії, а на Близькому Сході знову бої, держави – члени Альянсу потерпають від ще більш гострого суперництва з боку авторитарних режимів, включаючи Китай. До того ж ми і надалі стикаємося з низкою інших загроз нашій безпеці, зокрема, таких, як тероризм, кібернапади і зміна клімату. Світ став небезпечнішим, але НАТО сьогодні сильніша.

У 2023 році НАТО розширилася і стала більш дієздатною. До Альянсу вступила Фінляндія, і ми також щойно привітали Швецію як повноправного члена НАТО. Тривало зміцнення нашої оборони. На Вільнюському саміті Альянсу ми ухвалили нові потужні плани для захисту кожного дюйма території Альянсу. Ці плани підкріплюються сотнями тисяч військовослужбовців і високоефективними повітряними і військово-морськими силами підвищеного ступеня готовності, а також бойовими групами чисельністю до рівня бригади на східному фланзі Альянсу, яких нині налічується вісім і які простягаються від Балтійського до Середземного морів.

У 2023 році видатки на оборону в усіх європейських членах НАТО і Канаді збільшилися на 11 %, що становить безпрецедентне зростання. Відколи у 2014 році ми узгодили Зобов’язання у галузі інвестицій в оборону, європейські члени НАТО і Канада додатково витратили на оборону понад 600 мільярдів доларів США.

Ми очікуємо, що у 2024 році дві третини держав – членів Альянсу досягнуть або перевищать встановлений показник інвестицій в оборону на рівні 2 % національного ВВП. На Вільнюському саміті ми ухвалили План дій у галузі оборонного виробництва, покликаний наростити виробництво і поповнити наявні у нас арсенали зброї і боєприпасів. Вже підписано контракти на мільярди доларів з підприємствами оборонно-промислового комплексу. Це сприятиме зміцненню безпеки держав – членів Альянсу, збільшенню поставок зброї в Україну і створенню нових висококваліфікованих робочих місць в усіх країнах Європи і Північної Америки.

Окрім зміцнення власної колективної оборони, держави – члени НАТО, як і раніше, підтримують Україну. Україна має вистояти як незалежна і суверенна держава. Перемога Путіна стала б небезпечним сигналом авторитарним лідерам по всьому світу щодо можливості досягнення їхніх цілей за допомогою війни і насильства. Допомога Україні – це не благодійність, допомога Україні – наш власний безпековий інтерес.

На Вільнюському саміті Україна, як ніколи, наблизилася до НАТО. Створено Раду Україна – НАТО, у складі якої ми збираємося як рівні для обговорення і ухвалення рішень з питань наших спільних безпекових інтересів. Ми сприяємо переходу України від техніки і стандартів радянських часів до техніки і стандартів НАТО.

Ми також усунули вимогу щодо запровадження Україною Плану дій щодо членства, істотно скоротивши її шлях до членства в НАТО. Усі держави – члени Альянсу погоджуються, що Україна буде в НАТО.

Китай пильно стежить за нашими діями. Китай не поділяє наші цінності, кидає виклик нашим інтересам, причому Пекін дедалі більше зближується з Москвою. Ми і надалі торгуватимемо і взаємодіятимемо з Китаєм, але ми повинні управляти ризиками і готуватися до тривалого суперництва.

НАТО – це регіональний альянс, який проте стикається з глобальними викликами, отже наші партнерські відносини по всьому світу є першорядними для нашої безпеки. Ми і надалі тісно співпрацюємо з Європейським союзом з широкого кола питань безпеки. Ми також поглиблюємо співробітництво з нашими партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні, а саме: Австралією, Новою Зеландією, Республікою Корея і Японією, і я дав доручення групі експертів здійснити оцінку підходу Альянсу до нашого південного сусідства.

У 2024 році Північноатлантичному альянсу виповнюється 75 років. Упродовж цього часу, завдяки зв’язку між Європою і Північною Америкою, наші країни жили у безпеці, а населення було захищеним. На Вашингтонському саміті у липні ми дамо потужний сигнал єдності, солідарності і рішучості, щоб запобігти війні і вберегти мир.

Єнс Столтенберг
Генеральний секретар НАТО

Засідання Ради Україна – НАТО за участю заступника Генерального секретаря Мірча Джоане і Віце-прем'єр-міністерки України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. Брюссель, Бельгія, червень 2023 р.

НАТО вмить

Для чого створювалася НАТО?

Організацію Північноатлантичного договору було створено у 1949 році після завершення Другої світової війни. Її основним завданням є захист свободи і безпеки усіх її членів військовими і невійськовими засобами. В основу установчого документа НАТО – Північноатлантичного договору – покладено принцип колективної оборони. Цей принцип, який закріплено у Статті 5 Договору, пов'язує усіх членів Альянсу, проголошуючи, що напад на будь-кого з них є «нападом на них усіх». НАТО прагне забезпечити тривалий мир в Європі, ґрунтуючись на спільних цінностях, таких як демократія, особиста свобода і верховенство права.

Держави – члени НАТО

Станом на 2023 рік населення держав – членів Альянсу становить один мільярд осіб і на них припадає майже половина світового економічного і військового потенціалу.

Держави – члени НАТО разом міцніші і краще захищені, ніж вони були б поодинці.

У 1949 році Північноатлантичний договір підписали 12 країн-засновниць, а саме: Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки і Франція.

За Північноатлантичним договором до Альянсу можуть вступати інші європейські держави за умови згоди на це усіх чинних членів Альянсу. Будь-яка країна, що претендує на вступ до НАТО, має поділяти ключові цінності Альянсу, а також бути в змозі і прагнути робити внесок до безпеки на євроатлантичному просторі.

Відколи у 1949 році засновано НАТО, до Альянсу вступили такі 20 країн: Греція і Туреччина (1952 р.), Німеччина (1955 р.), Іспанія (1982 р.), Чеська Республіка, Угорщина і Польща (1999 р.), Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина і Словенія (2004 р.), Албанія і Хорватія (2009 р.), Чорногорія (2017 р.), Північна Македонія (2020 р.), Фінляндія (2023 р.) і Швеція (2024 р.). 

У 2022 році Фінляндія і Швеція подали офіційні заявки на вступ до НАТО. У липні того ж року, після завершення переговорів про приєднання, держави – члени Альянсу підписали Протоколи про вступ, внаслідок чого ті здобули статус запрошених країн із правом брати участь у засіданнях НАТО. У квітні 2023 року, після того, як держави – члени Альянсу ратифікували протокол про вступ Фінляндії до НАТО відповідно до власних національних процедур, вона стала 31-им членом Альянсу. Коли друкувався цей Звіт, Швеція також стала повноправним членом НАТО.

Офіційне групове фото глав держав і урядів країн – членів НАТО на Вільнюському саміті. Вільнюс, Литва, липень 2023 р.

НАТО у 2023 році: Адаптація у критичні часи

2023 рік був складним, але успішним для Альянсу. НАТО привітала у своїх лавах Фінляндію як 31-го члена, було також ухвалено вагомі рішення для зміцнення колективної оборони Альянсу і адаптації до нових реалій у сфері безпеки.

У 2023 році Москва продовжувала свою жорстоку загарбницьку війну проти України, яка несе насильство і смерть у самому серці Європи, водночас намагаючись розколоти НАТО. Але в обох випадках Росія недооцінила рішучість українського народу і єдність Альянсу. Україна завзято захистила свій народ і звільнила майже половину територій, захоплених Росією на початку війни.

Упродовж 2023 року держави – члени Альянсу були неухильними у своїй солідарності з Україною. Як і більшість членів Організації Об’єднаних Націй, вони і надалі цілковито віддані захистові суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Під час візитів до Києва у квітні і вересні Генеральний секретар НАТО наголосив на важливості справедливого і тривалого миру, а також знову підтвердив, що НАТО стоїть пліч-о-пліч з Україною, як нині, так і у довгостроковій перспективі. НАТО продовжувала підтримувати право України на самооборону і наблизила Україну до Альянсу, зміцнивши політичні відносини і збільшивши практичну допомогу.

Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Самохідні артилерійські установки «Panzerhaubitze 2000» Сухопутних сил Хорватії ведуть вогонь під час навчань «Ґрифін шок – 2023». Бемово Піскі, Польща, травень 2023 р.

Стримування і оборона: Захист наших громадян

Нова ера колективної оборони

Триває модернізація НАТО до нової ери колективної оборони, включаючи подальшу реалізацію заходів, яких було вжито внаслідок незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році. Починаючи з 2020 року, рушійною силою процесу адаптації було запровадження двох основних військових концепцій Альянсу: Концепції стримування і оборони у євроатлантичному регіоні, яку зосереджено на поточних аспектах, і Основоположної концепції ведення бойових дій НАТО, у якій викладено настанови на віддалену перспективу. Процес адаптації позиції Альянсу у галузі стримування і оборони набув нового імпульсу внаслідок розв’язання Росією загарбницької війни проти України у 2022 році.

На Мадридському саміті у 2022 році, а також відповідно до Стратегічної концепції Альянсу від 2022 року, в НАТО запроваджено нові базові критерії стримування і оборони відповідно до усебічного підходу Альянсу «на 360 градусів» в усіх галузях операцій – на суходолі, у повітрі, на морі, у кіберпросторі і в космосі, – а також на противагу усім загрозам і викликам.

Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Фрегат «Тритон» Королівських Військово-морських сил Данії у водах навколо Гренландії, листопад 2023 р.

Інвестиції в оборону: Забезпеченість ресурсами на майбутнє

Зусилля НАТО, спрямовані на збільшення інвестицій в оборону, стали ще більш невідкладними з огляду на реальність сьогодення, яку характеризує війна в Європі. Держави – члени Альянсу не можуть дозволити собі самозаспокоєння. На Вільнюському саміті глави держав і урядів визнали важливість подальшого збільшення інвестицій в оборону і забезпечення дотримання взятих на себе зобов’язань, включаючи давні вимоги щодо основних зразків обладнання і техніки і Цілі НАТО у галузі розбудови потенціалу. Вони також визнали нагальність забезпечення ресурсами нових оборонних планів і моделі сил НАТО та участі в операціях, місіях і заходах Альянсу.

Упродовж 2023 року держави – члени Альянсу, як і раніше, збільшували видатки на оборону, розбудовували свої збройні сили і військові спроможності, а також брали участь в операціях, місіях і заходах НАТО. Європейські члени НАТО і Канада збільшують видатки на оборону вже дев’ятий рік поспіль. Видатки на оборону зросли на 11% у реальному вираженні порівняно з 2022 роком.

У 2023 році 11 держав – членів досягли 2% показника витрат національного ВВП на оборону, а на початку 2024 року їхня кількість сягнула 18 замість лише трьох членів Альянсу у 2014 році.

На частку Сполучених Штатів Америки припадало 53% сукупного ВВП країн – членів Альянсу і 67% сукупних оборонних видатків НАТО. За оцінками, у 2023 році сукупний оборонний бюджет НАТО становив 1,1 трильйон доларів США.

Також досягнуто поступу у реалізації зобов’язання інвестувати принаймні 20% національних оборонних бюджетів в основні зразки обладнання і техніки. Узгодженого в НАТО 20% показника досягли двадцять вісім держав – членів Альянсу замість семи у 2014 році.

Прискорення інвестицій в оборону сприяє зміцненню стримування і оборони Альянсу. Завдяки цьому держави – члени НАТО можуть набувати нових основних зразків важкого обладнання і техніки і розвивати високотехнологічний потенціал, як того потребує НАТО, а також вдосконалювати готовність, здатність до розгортань, витривалість і оперативну сумісність союзницьких сил. Інвестиції в належний потенціал наступними роками будуть вкрай важливими.

Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Британська мобільна авіаційна група готує «підвісний» вантаж для гелікоптера «Мерлін» під час навчань «Спільний вікінг». Норвегія, березень 2023 р.

Комплексний підхід НАТО у галузі стійкості

Стримування і стійкість: Два боки однієї медалі

Стійкість є вагомою складовою стримування і оборони Альянсу. Визнаючи цей факт, у 2023 році держави – члени Альянсу вирішили ухвалити набір Цілей у галузі стійкості. Це перший подібний набір цілей, і вони сприятимуть зміцненню готовності НАТО і окремих держав – членів узгоджено реагувати у разі стратегічних потрясінь і зривів із урахуванням потреб окремих держав – членів. З-поміж іншого, ці цілі покликані вдосконалити здатність як окремих членів, так і НАТО загалом, забезпечувати безперервність врядування і основних послуг, а також надання підтримки з боку цивільних служб у проведенні військових операцій в мирний час, під час війни і криз. Держави – члени НАТО планують застосовувати ці цілі у розробці національних орієнтирів у галузі стійкості і планів їх впровадження.

Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Заява Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга перед початком засідання Міністрів оборони держав – членів НАТО у штаб-квартирі НАТО. Брюссель, Бельгія, червень 2023 р.

Взаємодія з громадянами НАТО, підвищення обізнаності

Підтримка і розуміння Альянсу громадянами є умовою того, щоб він залишався міцним і дієвим. Це досягається шляхом цілеспрямованої комунікації і взаємодії з широким колом міжнародних ЗМІ і провідних лідерів громадської думки, завдяки використанню цифрового спілкування на різних платформах, а також за допомогою чіткого і послідовного «бренду НАТО».

Окрім роз’яснення громадянам сутності Альянсу і його діяльності, НАТО також докладає зусиль для протидії «Зовнішньому маніпулюванню інформацією і втручанню», включаючи дезінформацію. Підхід НАТО ґрунтується на наданні громадянам фактичної і достовірної інформації.

Читайте Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Винищувачі «Ф-35 Блискавка II» Королівських Повітряних Сил Нідерландів летять у бойовому порядку з винищувачами «Рафаль» Повітряно-космічних сил Франції під час вильоту у рамках місії НАТО із патрулювання повітряного простору країн Балтії. У небі над Польщею, березень 2023 р.

Адаптація Альянсу до світу стратегічного суперництва

Інвестиції у найсучасніший і оперативно сумісний потенціал

Оперативна сумісність – це здатність діяти колективно для досягнення спільних цілей, включаючи вміння застосовувати стандартизовані обладнання і техніку. Оперативна сумісність – це те, завдяки чому уможливлюється координація і взаємодія багатонаціональних сил. Саме ця характеристика є невіддільною для забезпечення здатності НАТО виконувати свою місію.

Альянс запроваджує широке коло багатонаціональних місій і завдань, для чого необхідні найсучасніші і оперативно сумісні військові спроможності. На Вільнюському саміті держави – члени Альянсу поновили зобов’язання щодо вдосконалення оперативної сумісності національних збройних сил, зокрема, шляхом збільшення інвестицій у належний потенціал.

З метою забезпечення цих зусиль в НАТО розроблено гнучкий, масштабований і адаптований  багатонаціональний інструмент, що має назву «Проєкти високої наочності». Ці проєкти присвячені одному або кільком першорядним пріоритетам НАТО у галузі оборонного планування і покликані надати країнам – членам спеціалізовану фахову підтримку упродовж усього життєвого циклу проєкту. Такий багатонаціональний підхід дав змогу державам Альянсу – а подекуди і країнам-партнерам – усунути ключові недоліки з різних аспектів потенціалу, заощадити кошти і забезпечити оперативну сумісність за задумом.

Упродовж 2023 року досягнуто визначного поступу у рамках кількох з цих проєктів, що істотно сприяло зміцненню позиції НАТО у галузі стримування і оборони.

Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Десантні тренування у рамках навчань «Емекс Оріон». Фронтіньян, Франція, лютий 2023 р. Фото: Тома Прюдельо, Збройні Сили Франції.

Запобігання та врегулювання криз

Запобігання і врегулювання криз є одним із трьох основоположних завдань НАТО. У Стратегічній концепції від 2022 року наголошується, що держави – члени Альянсу поділяють зацікавленість у тому, аби сприяти стабільності і разом розв’язувати конфлікти за допомогою НАТО. Альянс готовий запобігати і реагувати на кризи у разі, якщо ті можуть потенційно позначатися на безпеці його членів.

Запобігання кризам – це реалістичний спосіб сприяння стабільності і безпеці Альянсу. НАТО віддана виконанню завдання із запобігання кризам, зокрема, шляхом запровадження програм підготовки і розбудови потенціалу, завдяки яким держави-партнери стають більш вправними, захищеними і краще підготовленими реагувати на кризи, як у своїх країнах, так і за кордоном. На рахунку НАТО десятиріччя здобутків у галузі розбудови оборонних установ і розвитку потенціалу спільно з партнерами, як по сусідству з НАТО, так і більш віддаленими.

Спроможності і досвід НАТО у галузі врегулювання криз є унікальними й охоплюють координацію, проведення, підтримку і забезпечення багатонаціональних операцій із врегулювання криз.

Читайте Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Шведський військовий і американський морський піхотинець тиснуть руки на Дні визначних гостей під час навчань «Аврора – 2023» на півдні Швеції, травень 2023 р.

Партнерські відносини: Спільна безпека шляхом співробітництва та діалогу

Партнерські відносини НАТО є вагомою складовою методів роботи Альянсу. Вони відіграють чільну роль у виконанні трьох основоположних завдань НАТО, а також у всебічному підході НАТО «на 360 градусів» у сфері безпеки. В умовах складнішого і більш непередбачуваного стратегічного ландшафту, ще більш важливо, щоб НАТО і партнери співпрацювали у реагуванні на спільні загрози безпеці, захистові загального надбання людства і підвищенні стійкості. Партнерські відносини НАТО ґрунтуються на обопільних повазі і зацікавленості.

НАТО має активні партнерські відносини з 35-ма країнами в усьому світі і кількома міжнародними організаціями. Партнери Альянсу беруть участь в окремих центральних заходах, починаючи від обміну знаннями до розбудови спроможностей, розвитку оперативної сумісності і участі у запобіганні і врегулюванні криз. Упродовж 2023 року 18 країн-партнерів долучилися до шістнадцяти навчань під проводом НАТО, а 11 з них відрядили понад 30 військових до складу командної структури НАТО і Міжнародного військового штабу. Країни-партнери також брали участь у місіях НАТО в Іраку і Косові, виділяли фінансові внески до керованих НАТО Цільових фондів і надавали допомогу в натуральній формі каналами Центрів підготовки і освіти НАТО для партнерів.

Офіси зв’язку НАТО діють у Белграді, Відні, Ель-Кувейті, Києві, Кишиневі, Нью-Йорку і Тбілісі, а також при штабі НАТО у Сараєво.

Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Данська військовослужбовиця у лісі під час навчань «Кришталева стріла – 2023». Латвія, березень 2023 р.

Людська безпека й тематика жінок, миру і безпеки

У Стратегічній концепції НАТО від 2022 року висвітлено, що тематика «жінок, миру і безпеки» і людської безпеки – це ключові «наскрізні» напрямки роботи, які має бути включено до усіх трьох основоположних завдань Альянсу, і держави – члени НАТО знову підтвердили цей принцип на Вільнюському саміті у 2023 році. Вони наголосили на необхідності сприяти впровадженню в життя обох тематик для досягнення цієї мети. Для цього застосовуватимуться активна політика і настанови, а також триватиме співпраця з партнерами, міжнародними організаціями і громадянським суспільством.

Партнерські відносини, як і раніше, становлять невіддільний інструмент впровадження у життя обох тематик, як у рамках НАТО, так і поза межами Альянсу. У 2023 році до Індивідуальних програм партнерства НАТО з Ірландією, Республікою Корея, Швейцарією і Японією включено індивідуально розроблені цілі з тематики «жінок, миру і безпеки» і людської безпеки. До того ж Колумбія заявила, що поділяє політику НАТО з питань жінок, миру і безпеки, засвідчивши міцну відданість цій тематиці у рамках партнерства країни з НАТО. Серед заходів, у яких останнім часом взяла участь Спеціальна представниця Генерального секретаря НАТО з питань жінок, миру і безпеки, були відвідання Австралії, Грузії, Республіки Корея і України, завдяки чому поліпшено синергію між НАТО і партнерами.

Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Персонал НАТО, члени сімей і друзі беруть участь у «Забігу без винятків» – спортивному змаганні, що пропагує інклюзивне робоче середовище для расових меншин, співробітників зі спільноти ЛГБТК+ і співробітників з дітьми. Брюссель, Бельгія, жовтень 2023 р.

Організація

Штаб-квартира НАТО

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі розміщуються Міжнародний секретаріат Альянсу і Міжнародний військовий штаб, а також делегації і військові представництва 31 держави – члена НАТО, місії 18 держав-партнерів і персонал кількох агенцій НАТО. Штаб-квартира НАТО є основним форумом для проведення обговорень і консультацій, виходячи з яких формуються політика і практична діяльність НАТО.

Читайте англійською відповідний Розділ Щорічного звіту (у форматі PDF)

Сили у Косові (КФОР)

Місія сил під проводом НАТО у Косові (КФОР) має на меті гарантувати безпеку, спокій і свободу пересування для усіх громад, що населяють Косово, відповідно до мандата, наданого Резолюцією Ради Безпеки ООН № 1244 від 1999 року. У запровадженні цієї місії НАТО співпрацює і надає сприяння Організації Об'єднаних Націй, Європейському союзу й іншим міжнародним суб'єктам за доцільністю з метою розбудови стабільного і мирного Косова. Сили КФОР також допомагають створити у Косові професійні, багатоетнічні структури безпеки під належним демократичним контролем.

Читайте англійською Додаток до Щорічного звіту (у форматі PDF)

Оборонні видатки країн НАТО (2014–2023 рр.)

НАТО регулярно збирає і оприлюднює відомості про оборонні видатки держав – членів Альянсу. Міністерства оборони кожної з країн НАТО повідомляють про поточні і передбачені на майбутнє оборонні видатки відповідно до узгодженої формули. Ці показники стосуються виплат, які національні уряди здійснили або планують здійснити протягом фінансового року на потреби національних збройних сил, сил союзників по НАТО або Альянсу загалом. У наступних цифрах і таблицях НАТО також використовує економічні і демографічні відомості, надані Генеральним директоратом економічних і фінансових справ Європейської комісії і Організацією економічного співробітництва і розвитку.

Читайте англійською Додаток до Щорічного звіту (у форматі PDF)