Боннська конференція: НАТО не покине Афганістан напризволяще
5 грудня 90 делегацій з усього світу зустрінуться у Бонні, Німеччина, для обговорення ситуації в Афганістані. Ця конференція відбувається рівно через десять років після першої Боннської конференції, яка в 2001 році заклала рамки для відбудови афганської держави. Я очікую, що ця зустріч в Бонні дасть тверде підтвердження підтримки Афганістану не лише до 2014 року, коли бойова місія МССБ дійде кінця, а й після цього.
Це важливо, тому що навіть коли афганська армія і поліція візьмуть під свій контроль безпеку в країні, Афганістан сам не впорається без допомоги. Зрештою, це одна з найбідніших країн у світі, яку вже тридцять років роздирають конфлікти, що знищили інфраструктуру і інституції. Тому міжнародному співтовариству треба буде розділити вартість афганської безпеки, в тому числі його армії і поліції. Афганістану також буде необхідна значна підтримка з розвитку –трагічно, що 19 відсотків афганських дітей не доживають до свого п’ятого дня народження.
Боннська конференція дасть країнам можливість домовитися про взяття на себе цього тягаря. Коли буде досягнута ця широка домовленість, у 2012 році відбудуться інші засідання, на яких можна буде обговорити подальші деталі допомоги. Серед цих засідань і Чиказький саміт в травні, який стане важливим кроком у визначенні партнерства НАТО з Афганістаном після 2014 року і способів покриття вартості афганської безпеки.
На щастя, ціна, яку міжнародному співтовариству треба буде заплатити, становитиме лише невеличку частку нинішніх видатків, які зумовлені присутністю такої великої кількості військ МССБ в Афганістані. До того ж наше зобов’язання не буде однобічним: за розрахунками Геологічної служби США, Афганістан має поклади мінеральних речовин на більше як 900 мільярдів доларів США і зараз ведеться підготовча робота до їх видобування.
Отже, Боннська конференція дасть нам шанс подивитися у майбутнє, на наше довгострокове партнерство з Афганістаном. Проте я сподіваюся, що ми також скористаємося можливістю і озирнемося назад, на досягнуте після першої Боннської конференції десять років тому. З того часу ВВП на душу населення зріс із 180 до 530 доларів США. Поліпшення інфраструктури означає, що афганці можуть подорожувати між містами за чверть того часу, що дорога забирала в 2001 році. Покращився доступ до електроенергії, телекомунікацій, освіти і медичного обслуговування.
Попереду ще довгий шлях. Однак Афганістан рухається у правильному напрямку. Ми не залишимо Афганістан напризволяще після виведення наших бойових підрозділів. Саме в Бонні буде час чітко на це вказати.
Посол Саймон Грасс є Старшим цивільним представником НАТО в Афганістані.
З: http://www.isaf.nato.int/article/bonn-conference/index.php