Підготовка афганських груп саперів зі знешкодження бомб
Коли вони прямували на заняття через заросле травою і вкрите пилом поле в Мазарі-Шаріфі, найбільш пильний член групи помітив провід, що стирчав із землі. Його товариші з групи афганців – слухачів курсів зі знешкодження бомб – пішли своїм шляхом, а Абудлманан Шакі Шах залишився стояти мовчки, дякуючи своїй щасливій зірці, а потім опустився на коліна і почав виконувати завдання, на підготовку до якого він витратив тижні.
Протягом наступних кількох хвилин він обережно покрив провід матеріалом, що знешкоджує. Після останньої перевірки своєї роботи він покликав своїх колег з команди зі знешкодження вибухонебезпечних боєприпасів (EOD) Афганської національної армії (АNА). Вони прибігли і розглянули ситуацію. Однак замість похвали своєму пильному колезі почувся голосний регіт, тому що виявлений провід був шлангом, хоча і пофарбованим в такий же самий колір як і провід саморобного вибухового пристрою (IED). Цього разу знахідка була безпечною.
Для 26-річного старшого сержанта Шакі Шаха з батальйону RCC 1 -ї бригади 205-го Геройського корпусу це був найсмішніший і незабутній момент його навчання військовослужбовцями НАТО з метою стати елітним афганським фахівцем зі знешкодження боєприпасів. «Кожного разу, коли ми знешкоджуємо закладений біля дороги IED, і я, і моя команда дуже пишаємося своєю роботою, бо якщо ми залишимо IED позаду, або нічого не зробимо, від нього можуть загинути цивільні люди, військові коаліційних сил чи Афганських національних сил безпеки, або будуть зруйновані будинки», – каже він. «Мої батьки вважають, що це гарна робота і поважають мене за неї», – додає він.
Навчатися спочатку було важко, особливо застосуванню спеціального обладнання для знешкодження IED. Однак Шакі Шах каже, що за допомоги інструкторів навчання стало не складнішим, ніж він очікував. «Необхідно зазначити, що інструктори чудово нас навчали», – каже він з посмішкою.
Поділитися досвідом на практиці
Одним із цих інструкторів був 31-річний сержант-технік Райан Отеро з ВПС США. Після успішного складання свого військового тестування фахівці з набору персоналу до ВПС запропонували йому самому вибрати собі роботу. Він вирішив стати фахівцем зі знешкодження бомб і це вже його третє відрядження до Афганістану. Цього разу для підготовки батальйонів ANA EOD. «Коли я ішов до рекрутського центру, я не думав про те, що стану технічним фахівцем з боєприпасів», – каже він, додавши, що коли йому сказали, що потрібні люди для EOD, він мусив запитати, що це за служба. Однак коли йому пояснили, він, попри розчарування своїх батьків, вирішив, що саме цій справі він хоче присвятити своє життя.
«Робота з ANA є дуже вдячною, каже Отеро. – Хлопці з ANA дуже вмотивовані. Я вже робив майже усе, що можна робити в бойовій сфері. Це було щось новеньке і інше, ось чому я вирішив цим зайнятися». Разом з лідером своєї команди Отеро ділиться зі слухачами досвідом зі знешкодження майже 500 бомб. Він також ділиться широкими організаційними і практичними знаннями, які приходять, коли служиш у невеличкому підрозділі, приєднаному до великого в бойових умовах.
Тривалий процес набору кадрів
Новобранців до груп ANA зі знешкодження бомб відбирає спеціальна оперативно-тактична група «Паладін» – спеціальний саперний підрозділ, або один із підрозділів ANA EOD. Після відбору новобранці мають скласти тести з писемності і математики перед зарахуванням на перший етап школи EOD. На цьому рівні їх навчають базових методів поводження з боєприпасами, що не вибухнули на полі бою. Після завершення цієї підготовки вони вибирають, повернутися до своєї частини чи продовжити навчання IED. Після завершення другого рівня підготовки настає час Отеро і його колег навчати їх оперативної сумісності в команді і проведенню операцій. Спочатку представники ANA лише спостерігають за проведенням операцій, але в міру навчання ролі змінюються і команда Отеро спостерігає за їх діями. Після отримання дипломів вони повертаються до своїх частин і самостійно проводять операції.
Згадуючи деякі приклади непорозуміння, як, наприклад, коли чують «хвороб рій», замість «хоробрий», однак, Отеро співає дифірамби своїм афганським колегам, відмічаючи мотивацію і гонор, з якими вони виконують свої завдання. «Я знаю, що вони самі розуміють багато проблем, що стоять перед ними», – пояснює він.
Отеро додає, що афганські новобранці дуже схожі на своїх колег з НАТО. «Між нами багато спільного, одна з перших речей, що нас об’єднують, це любов саперів до величезних годинників. Це одна з тих універсальних речей, коли саперу потрібно мати супутниковий зв’язок, мікрохвильову піч і пульт дистанційного керування на годиннику, розміром із сонячний годинник».
Однак деякі питання логістики залишаються проблемними. «Не існує книги з готовими відповідями на все», – пояснює він, описуючи, як він долає ці питання задля безпроблемного процесу інтенсивного навчання. «Тут треба проявити трошки власної особистості, – додає він. – Я особисто вважаю, що готуючи власне афганські сили ми рухаємося вперед. Це майбутнє цієї країни і я пишаюся, що маю можливість взяти в цьому участь».