Західні Балкани: дедалі ближче до євроатлантичної інтеграції

«Ми хочемо, щоб весь цей регіон поділяв стабільність і добробут євроатлантичної громади народів», – сказав Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у своєму виступі в Чорногорії 29 червня. – Ми хочемо, щоб ви цим скористалися. Ми хочемо, щоб ви робили в це свій внесок. І ми хочемо допомогти вам туди прийти».

НАТО допомагає західним Балканам позбавитися етнічних конфліктів і перейти до безпечнішого, кращого майбутнього. За декілька років з часу розгортання своєї першої миротворчої місії в Боснії і Герцеговині в 1995 році НАТО мобілізувалася для втручання в кризу в Косові задля запобігання гуманітарній кризі і розгорнула сили в Косові під своїм проводом у 1999 році. У 2001 році НАТО разом з Європейським Союзом прийшли на допомогу колишній Югославській Республіці Македонія¹, посприявши припиненню внутрішнього конфлікту, а пізніше надіславши спеціальну групу для вилучення зброї у повстанців і підтримки виконання мирної угоди.

Місія в Косові продовжується, але центр уваги у відносинах з партнерами в регіоні зсунувся до розвитку співпраці в сфері підтримки реформ і євроатлантичної інтеграції. Програма НАТО «Партнерство заради миру» приносить значні результати, залучивши країни-партнери до політичного діалогу і допомагаючи їм долати труднощі реформ, особливо в оборонному секторі.

Генеральний секретар наголосив, що НАТО продовжуватиме надавати підтримку всьому регіону на шляху до євроатлантичної інтеграції, і що двері Альянсу залишаються відкритими для тих, хто поділяє ті ж самі цінності миру, свободи і демократії.

«НАТО має чітке бачення регіону західних Балкан: євроатлантична інтеграція є найкращою гарантією миру, прогресу і процвітання, – сказав він. – Політичні лідери на Балканах повинні продемонструвати хоробрість і рішучість заради кращого майбутнього – для своїх народів і для усього регіону».

Члени і партнери

Важливим показником досягнутого в регіоні прогресу стало те, що деякі колишні партнери вже вступили до Альянсу, зокрема Албанія (2009), Хорватія (2009) і Словенія (2004).

Три країни-партнера на західних Балканах є кандидатами на членство. Колишня Югославська Республіка Македонія¹ буде запрошена розпочати переговори про вступ коли буде розв’язане питання назви цієї країни.

Чорногорія приєдналася до ПДЧ в 2009 році, а Боснія і Герцеговина була запрошена до ПДЧ в 2010 році, якщо вона розв'яже головне питання військової нерухомості.

Хоча Сербія зараз не прагне вступити до НАТО, вона шукає можливості поглиблювати співпрацю з Альянсом і досягати своїх цілей інтеграції в Європейський Союз.

Уже не «споживачі безпеки»

Ще одним важливим мірилом прогресу на західних Балканах є те, що партнери, які раніше були «споживачами безпеки», тепер самі роблять свій внесок в міжнародну безпеку підтримуючи операції з підтримання миру за кордоном.

Колишня Югославська Республіка Македонія¹ бере участь у Міжнародних силах сприяння безпеці на чолі з НАТО (МССБ) в Афганістані з 2002 року, Боснія і Герцеговина з 2009 року, а Чорногорія з 2010 року.