Після непропорційних військових дій Росії у Грузії у серпні 2008 року Альянс призупинив проведення офіційних засідань Ради НАТО-Росія і співробітництво у деяких напрямах на той час, доки розглядалися наслідки дій Росії для відносин між Росією і НАТО. Співробітництво тривало по основних напрямах, що представляли спільний інтерес - таких, як боротьба з наркотиками і тероризмом. Рішення про відновлення офіційних засідань і практичного співробітництва було прийнято у березні 2009 року.
Раду НАТО-Росія було створено на саміті НАТО-Росія у Римі 28 травня 2002 року Декларацією «Відносини Росія-НАТО: нова якість». Римська Декларація основана на цілях і принципах Основоположного акта про взаємовідносини, співробітництво і безпеку між Організацією Північноатлантичного договору і Російською Федерацією 1997 року, який залишається офіційною основою взаємин між Росією і НАТО.
Призначення РНР – служити головною структурою і місцем для просування відносин між НАТО і Росією. Діючи на основі консенсусу, Рада прагне сприяти безперервному політичному діалогу з питань безпеки для раннього розпізнавання проблем, що виникають, визначення спільних підходів, розвитку практичного співробітництва і проведення спільних операцій залежно від обставин.
Роботу під проводом Ради НАТО-Росія зосереджено на всіх сферах, що представляють спільний інтерес, визначених у Основоположному акті. Нові напрями можуть бути додані до порядку денного РНР за взаємною згодою її членів.
РНР замінила Постійну спільну раду – форум для консультацій і співробітництва, створений Основоположним актом Росія-НАТО 1997 року. У рамках РНР Росія і країни - члени НАТО зустрічаються як рівні у форматі «29» замість двостороннього формату «НАТО+1», що практикувався у рамках Постійної спільної ради.
Учасники
До складу РНР входять 28 країн – членів НАТО і Росія. На засіданнях РНР головує Генеральний секретар НАТО.
Зазвичай засідання РНР проводяться щомісяця на рівні послів і військових представників, двічі на рік на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони і начальників Генеральних штабів збройних сил та час від часу на вищому рівні.
Члени РНР, виходячи зі своїх національних зобов’язань, узгоджених з їхніми відповідними колективними зобов’язаннями і обов’язками, приймають спільні рішення і несуть рівну відповідальність - кожен окремо і всі разом – за реалізацію цих рішень.
Робота РНР
З моменту свого заснування РНР розвинулася у продуктивний механізм для проведення консультацій, вироблення консенсусу, співробітництва, спільних рішень і спільних дій.
У рамках РНР було сформовано низку робочих груп і комітетів для розвитку співробітництва з питань тероризму, розповсюдження ЗМЗ, миротворчості, протиракетної оборони на театрі воєнних дій, управління використанням повітряного простору, надзвичайних ситуацій цивільного характеру, оборонної реформи, тилового і матеріально-технічного забезпечення та наукового співробітництва, зосередженого на нових загрозах і проблемних завданнях. Фахівцям було поставлено завдання забезпечити просування роботи над окремими проектами у інших основних сферах.
Важливим нововведенням у РНР є Підготовчий комітет, засідання якого відбуваються принаймні двічі на місяць з метою підготовки обговорень на рівні послів і загального нагляду за усією діяльністю фахівців під егідою РНР.
Критичний перегляд діяльності РНР було здійснено навесні 2006 року. Країни – члени РНР проаналізували успіхи і досягнення, а також проблемні завдання, визначені в процесі реалізації порядку денного РНР. На цій основі міністри закордонних справ країн – членів НАТО і Росії на зустрічі у Софії у квітні 2006 року погодили комплекс пріоритетів і рекомендацій, якими керуватиметься РНР у середньостроковій перспективі.
До загальних всеохоплюючих пріоритетів входять: зміцнення політичного діалогу; посилення співробітництва у таких сферах, як оперативна взаємосумісність, оборонна реформа, боротьба з тероризмом і врегулювання кризових ситуацій; подальше поглиблення взаємної довіри, впевненості і прозорості щодо збройних сил країн – членів НАТО і Росії; визначення напрямів орієнтованого на результат співробітництва з питань нерозповсюдження; поглиблення громадської обізнаності щодо цілей, принципів і досягнень РНР, а також пошук належних ресурсів для підтримки спільних ініціатив Росії і НАТО.
