Безпека знань: урок для НАТО

У контексті дослідження і розвитку передових технологій безпека знань дуже необхідна для здатності НАТО стримувати і оборонятись від супротивників і захищати процвітання своїх членів. Протидія гібридним загрозам для критично важливих для національної безпеки технологій вимагає участі усього суспільства, яке складається з державного сектора, приватних компаній, громадянського суспільства і індивідуумів, які пристосовують свої принципи і стандарти до розв’язання цього питання. Розвиток такого підходу стримується розбіжностями у сприйнятті загрози, інтересах і рівнях обізнаності відповідних зацікавлених сторін (цивільних і військових; приватних і державних). Для досягнення відкаліброваної відповіді на рівні усього суспільства НАТО потрібно розуміти, якими є протилежні імперативи для різних зацікавлених сторін і як їх можна примирити.

В цій статті вивчаються протилежні перспективи за китайсько-голландським проєктом досліджень штучного розуму (ШР) під назвою ДРІМЗ Леб і пропонується інноваційна аналітична структура для виявлення і розуміння цих розбіжних перспектив і інтересів, яку назвали «підходом на основі спільноти». Спільнота – це концепція, яка з’явилась вміжнародній соціальній теорії як альтернатива більш традиційним концепціям, таким як «держава», «альянс» або «мережа» при вивченні нових і непостійних формацій суспільного матеріалу в сучасних суспільствах. Підхід на основі спільноти тут застосовується для аналізу того, як група гетерогенних дійових осіб зібралась разом і відреагувала на проєкт ДРІМЗ Леб, попри різне сприйняття, а іноді конфліктні інтереси. Так само, підхід на основі спільноти може допомогти НАТО і її союзникам ідентифікувати і відреагувати на гібридні загрози в сфері знань і поза нею.

Хоча навколо теми «гібридної війни» усе ще точаться академічні і політичні дебати, дієва відповідь на гібридні загрози тим не менше стала головним пріоритетом для НАТО і її членів. Держави - опоненти дедалі частіше застосовують комбінації гібридних тактик задля досягнення своїх стратегічних інтересів, часто з метою залишитись нижче порога збройного конфлікту. Як такі, гібридні загрози вважаються нагальною проблемою, що стосується усіх сфер і перебувають у «сірій зоні» між війною і миром. Серед гібридних загроз, такі як дезінформація, втручання в політичні процеси, кібернапади і викрадення технологій.

В галузі економіки гібридні загрози створюють проблеми для енергетичної безпеки, критичної інфраструктури, прямих закордонних інвестицій і досліджень з передових технологій. Такі проблеми можуть не мати негайних військових наслідків, але залишаються надзвичайно важливими для стійкості Альянсу і його членів. У Декларації Мадридського саміту 2022 року чітко сказано про енергетичну безпеку і стійкість до кібер і гібридних загроз, а стаття 2 Північноатлантичного договору закликає до «економічного співробітництва» з питань національної безпеки, таких як вищезгадані проблеми.

Ця тема також актуальна з огляду на Стратегію щодо штучного розуму для НАТО, ухваленою міністрами оборони країн Альянсу в жовтні 2021 року, в якій вказується на ризики для міжнародної безпеки, які притаманні сфері штучного розуму. Тому розуміння того, що означає безпека знань і як вона може допомогти забезпечити стійкість проти гібридних загроз має особливе значення для НАТО.

Для ілюстрації проблем реагування на гібридні загрози в сфері знань ми наводимо емпіричне дослідження китайсько-голландського наукового проєкту в сфері ШР під назвою «ДРІМЗ Леб» , проведене 2021 року. Це спільний проєкт, який впроваджує Амстердамський університет (UvA) і Вільний амстердамський університет (VU). Проєкт фінансується китайською телекомунікаційною компанією Хуавей, яка протягом чотирьох років інвестує 3,5 мільйона євро. Мета проєкту полягає у вивченні можливості застосування ШР для оптимізації функціоналу пошукової системи. Хуавей зацікавлена в оптимізації своєї технології пошукових систем, тому що їй заборонено використовувати такі застосунки як Google Search.

Проєкти на кшталт ДРІМЗ Леб пропонують ряд вигід європейським дослідницьким інституціям, включно з доступом до талановитих фахівців, фінансування і знань у ключових технічних сферах. Але, попри ці вигоди, європейські уряди, політики, аналітичні центри і журналісти дедалі частіше оцінюють співробітництво з досліджень з китайськими партнерами як ризиковане в контексті нинішнього геополітичного напруження і суперництва.

Очікується, що розвиток і застосування передових технологій на кшталт ШР матимуть потужний вплив як в економічній, так і у військовій галузях. Тому доступ до ШР вважається необхідним для економічного процвітання країни і національної безпеки. Китай часто підозрюють, що під впливом амбіції стати світовим лідером в сфері провідних технологій, в тому числі ШР, він використовує міжнародну наукову співпрацю для доступу і отримання необхідних йому знань. Через це аналітичні центри попереджають про небажану передачу знань, крадіжку інтелектуальної власності, витік даних, зловживання академічною свободою і етичними дилемами (дивіться, наприклад, доповідь Лейденського азіатського центру і Гаазького центру стратегічних досліджень).

Ці застереження призвели до того, що Нідерланди, а також такі країни як Сполучене Королівство, Німеччина і Швеція здійснюють превентивні заходи. Такі заходи передбачають підвищення обізнаності персоналу, проведення комплексних експертиз, контроль за виконанням регламентів щодо подвійного застосування і інвестування в безпеку інформації. Як стане очевидно, справа ДРІМЗ Леб пропонує урок, корисний для НАТО, щодо характеру гібридних загроз в сфері знань і може допомогти заохочувати країни-члени до здійснення належних заходів з безпеки знань.

Коли журналіст Дач Файненшиел Дейлі почав писати репортажі про проєкт ДРІМЗ Леб, серед політиків і науковців розпочались гарячі дебати. В статтях ставилось під сумнів рішення UvA і VU працювати з Хуавей в світлі занепокоєння щодо державного шпигунства і крадіжки даних з боку Хуавей як постачальника 5G. Хоча проєкт ДРІМЗ Леб не мав відношення до 5G, політики хотіли знати, чому голландський уряд схвалив цей проєкт. Уряд пояснив, що Міністерства економіки і освіти та Служба безпеки лише повідомили UvA і VU про можливі ризики і що він не дав офіційного схвалення, тому що не має на це мандату.

Серед науковців дебати були зосереджені на етиці роботи з Хуавей. Китайську телекомунікаційну компанію звинувачують в участі в репресіях китайського уряду проти Уйгурів (мусульманської етнічної меншини, яка мешкає в провінції Сіньцзян). У жовтні 2020 року група голландських науковців і дослідників надіслала відкритий лист із закликом до UvA і VU переглянути проєкт з етичних міркувань, тому що робота з Хуавей може бути сприйнята як символічне виправдання дій і етики цієї компанії.

Дебати в політичних і академічних колах не призвели до припинення проєкту ДРІМЗ Леб, але вони піднесли «безпеку знань» на високий рівень у голландському політичному порядку денному. Безпека знань – це термін, який використовує голландський уряд ( у дедалі більше університетів) щодо ризиків від роботи над дослідженнями з партнерами з таких країн як Китай, а також Іран і Росія. Після інциденту з ДРІМЗ Леб ряд міністерств, університетів і національних дослідних організацій почали працювати (у співробітництві або самостійно) над практичними рекомендаціями на допомогу дослідницьким інституціям в оцінці ризиків для безпеки і етичних наслідків міжнародного співробітництва в сфері досліджень. Одним з головних завдань цих заходів з безпеки знань є забезпечення взаємного обміну знаннями і досвідом та запобігання небажаній передачі делікатних знань або технологій.

21 липня 2021 року створені в результаті цього Рамки університетів з безпекою знань були оприлюднені Асоціацією голландських університетів (VSNU). Рамки не лише передбачають аналіз ризиків, а і пропонують шість конкретних інструментів для підтримки безпеки знань і запобігання зловживанням, таких як національна мережа дорадчих команд, контрольний список для міжнародного співробітництва, реєстр ризиків і інцидентів, навчальні заходи і кампанії з покращання обізнаності.

За підходом на основі спільнот були зроблені три основних висновки з реакції на проєкт ДРІМЗ Леб

Перше, представлення загрози від ДРІМЗ Леб як ризику для безпеки і прав людини допомогло узгодити інтереси сторін-учасниць спільноти. В той час, як питання безпеки були підхоплені урядовими відомствами, які займаються національною безпекою, академічні кола більше були занепокоєні участю Хуавей в порушенні прав людини. Проте ці два сприйняття загрози не були взаємно виключними, а навпаки, підсилювали одне одного. Стурбованість наслідками небажаної передачі знань для голландської спільноти новаторів і дослідників розділили Міністерства економіки і освіти, а також галузеві організації, такі як вже згадана VSNU.

Друге, політика і практика безпеки знань допомогли зібрати докупи занепокоєння різних дійових осіб і зробити загрозу такою, якій можна протидіяти. По слідах дебатів про ДРІМЗ Леб міністр освіти, держсекретар з економічних справ і міністр юстиції і безпеки надіслали листа до Парламенту, в якому вони описали різні ризики, зв’язані з міжнародною дослідницькою співпрацею з відповідними країнами і пояснили, яку загрозу ці ризики становлять для безпеки знань. Міністри і державний секретар вказали на ряд контрзаходів, включно з розробленням і застосуванням інструкцій, які привели до вище згаданих рамок.

Третє, проєкт ДРІМЗ Леб поставив перед урядовими міністрами і університетами питання відповідальності, автономії, ідеологічних дилем і зовнішньої залежності. Визначення того, хто має відповідати за безпеку знань і як повинні регулюватись міжнародні дослідження не лише підняло практичні питання можливостей і обізнаності, а й ідеологічні питання ступеня залучення уряду при одночасному збереженні академічної свободи. До того ж і уряд, і академічні інституції були обмежені у своєму реагуванні зовнішньою залежністю. Конкурентна позиція голландських наукових досліджень, наприклад, залежить від міжнародного співробітництва і не в останню чергу з Китаєм, який є важливим партнером з досліджень для Нідерландів за межами Європи (дивіться наступний звіт про масштаб китайсько-голландського співробітництва). Тому замість заборони на все співробітництво з Китаєм спільнота віддає перевагу цільовому підходу до кожного випадку окремо .

Реагування на такі випадки як ДРІМЗ Леб потребує ретельного аналізу і розгляду різних підходів, інтересів і залежності залучених дійових осіб, а також тісного співробітництва в межах уряду і суспільства загалом. Це також потребує зважування інтересів безпеки порівняно з економічними і науковими інтересами, а також з демократичними цінностями, такими як академічна свобода.

Хоча ми не сперечаємось щодо того, що НАТО має напряму залучатись до реагування на проєкти типу ДРІМЗ Леб, з цього прикладу природно випливають три рекомендації для Альянсу.

По-перше, складні виклики, такі як гібридні загрози в сфері знань і в економічній сфері в ширшому сенсі, потребують глибокого розуміння їхнього багатошарового або багатовекторного характеру. Конкретніше, НАТО має інвестувати більше в соціальні дослідження для розуміння характеру викликів і формулювання дієвих відповідей. Недостатньо визнавати ці виклики лише з чисто технічної або військово-стратегічної точки зору, необхідно мати більш широку перспективу. Підхід на основі спільноти, який використовували при вивченні справи ДРІМЗ Леб, може бути застосований до вивчення схожих можливих загроз безпеці, допомагаючи примирити різних залучених до цього дійових осіб, технології, інтереси і перспективи заради більш цільового реагування.

По-друге, на основі цього дослідження НАТО необхідно інвестувати в підвищення обізнаності про те, як знання і технології можуть перетинати кордони і до чого це може призвести. Роблячи це, необхідно заохочувати членів Альянсу дотримуватись детального і цільового підходу і зміцнювати співробітництво між військовими і цивільними дійовими особами як в уряді, так і поза ним, задля відповідей на колективні виклики. Статті 2 і 3 Основоположного договору НАТО забезпечують основу і структуру для того, щоб Альянс це робив. Тим не менше, оскільки це вимагає підходу в контексті усього суспільства, НАТО потрібно розуміти і зважати на думки і інтереси усіх зацікавлених сторін. В цих формах співробітництва Альянс може взятися за просування і впровадження основних інструкцій з розроблення політики і відповідних дій, в той час як за виконання на національному рівні відповідатимуть окремі країни-члени.

По-третє, і насамкінець, для того, щоб результативно відповідати на гібридні загрози в цивільній сфері, і не лише в сфері знань, зацікавлені сторони повинні зважити конфліктні інтереси і дати відповіді на суто політичні питання. НАТО має прозоро зважити і на безпекові, і економічні інтереси, і на фундаментальні свободи, які визначають за що стоїть Альянс. Наприклад, такі міркування також застосовуються до політики, спрямованої на протидію дезінформації.

Застосування підходу на основі спільнот до справи ДРІМЗ Леб стало емпіричним прикладом того, як може виглядати така відповідь на гібридні загрози в цивільній сфері. Воно також демонструє необхідність ретельно працювати з багатовимірною динамікою праці з гетерогенними дійовими особами, які зближаються на основі міжнародної академічної співпраці.

Це друга стаття із мінісерії щодо «зеленої зони», яка зосереджена на гібридних загрозах, безпеці знань і обороні.

• Гібридна війна – нові загрози, складність і «довіра» як антидот