Ці багатонаціональні навчання на чолі зі США стали найбільшою за останні роки перевіркою здатності союзників по НАТО підтримати широкомасштабне перекидання військ через Атлантику і Європейський континент. Різні цивільні і військові учасники тісно співпрацювали заради забезпечення безперешкодного розгортання військ повітрям, морем, автомобільними і залізничними шляхами. Отриманий досвід дозволить посилити готовність Альянсу і стійкість у складному середовищі безпеки.

Із січня по березень 2020 року сухопутні війська США в Європі перекинули майже шість тисяч військовослужбовців зі США до Європи. Було розгорнуто дев'ять тисяч одиниць техніки і транспортних засобів, багато з яких були попередньо розміщені на резервне зберігання в Європі, а до трьох тисяч одиниць техніки перетнуло Атлантику. Для розуміння масштабу – це треті за обсягом військові навчання в Європі по закінченні холодної війни. У координації із союзниками і партнерами сухопутні війська США в Європі також перевозили особовий склад і обладнання з численних європейських морських і повітряних портів до навчальних полігонів у Німеччині і Польщі.

Через початок пандемії COVID-19 на початку 2020 року сухопутні війська США в Європі прийняли рішення, заради обережності, модифікувати обсяг і масштаб навчань «Дефендер – Юрип - 20» задля захисту військовослужбовців і місцевого населення. Попри таку адаптацію навчання продовжуються і допомагають Сполученим Штатам, їхнім союзникам і НАТО засвоїти численні цінні уроки з транспортування особового складу і техніки через Атлантику і в межах Європи.

Повернення до минулого?

Розглядаючи значення навчань «Дефендер – Юрип - 20» для НАТО, контекстуально важливо розуміти, як ми діяли за часів холодної війни. В ті часи ми дуже добре уміли швидко перекидати велику кількість військ і техніки. Для підтвердження дієвості стратегії і концепцій НАТО, і задля того, щоб залишатись на виду, збройні сили країн Альянсу регулярно відпрацьовували здійснення підкріплення. Вони знали точні місця розташування своїх позицій при розгортанні, які попередньо розміщені запаси і техніка були їм доступні, і яку підтримку надаватимуть країни, до яких вони прибули, на основі чітких стратегічних, оперативних і тактичних розроблень.

 У 1988 році 125 тисяч військовослужбовців було перекинуто через Атлантику протягом десяти днів в рамках навчань «РЕФОРДЖЕР» ("Повернення військ до Німеччини") – обіцянки США швидко і потужно підсилити війська на місцях  в разі виникнення такої потреби. © NATO

У 1988 році 125 тисяч військовослужбовців було перекинуто через Атлантику протягом десяти днів в рамках навчань «РЕФОРДЖЕР» ("Повернення військ до Німеччини") – обіцянки США швидко і потужно підсилити війська на місцях в разі виникнення такої потреби. © NATO

Навчання за часів холодної війни, такі як серія навчань «РЕФОРДЖЕР» ("Повернення військ до Німеччини"), розроблялись для відпрацювання перекидання військ до однієї країни, при цьому НАТО була готова захищати добре відоме місце від добре відомого супротивника. Майже через 30 років після останніх навчань «РЕФОРДЖЕР» нове середовище безпеки стало більш непередбачуваним, тому нашому плануванню довелось стати гнучкішим і здатним до негайного реагування. Місія навчань «Дефендер – Юрип - 20» з відпрацювання здатності до переміщення великої кількості військ і техніки через Атлантику і в Європі важлива для Альянсу, тому що таким чином перевіряються основні процедури і набори умінь і навичок при одночасній демонстрації єдності мети.

Здійснюючи відпрацювання найбільшого за десятки років розгортання військ США і їх союзників, навчання «Дефендер – Юрип - 20» демонструють міцність трансатлантичного зв’язку, водночас заохочуючи членів альянсу НАТО до відновлення інституційних знань, підсилених потужним логістичним потенціалом.

Практика ніколи не доведе варіанти реагування до ідеалу, але такі події, як ця, давно доводять, що ми можемо вчасно робити те, що нам потрібно. Потужна підтримка з боку країн, що приймають, таких як Бельгія, Данія, Німеччина і Нідерланди, на яку під час цих навчань покладаються союзники, які здійснюють підкріплення, слугує зразком для нас у майбутньому. Передовий досвід також допоможе членам Альянсу підготуватись до широкомасштабного прийому і підтримки сил НАТО.

Уряди країн Альянсу вже усвідомили необхідність повернення до великих, широкомасштабних військових заходів на своїх суверенних територіях, тому навчання зразка «Дефендер – Юрип - 20» повинні розглядатись як норма нашими громадянами. Заходи такого зразка надають можливість нашим військовим тренуватись на основі реалістичних і непростих сценаріїв і відпрацьовувати свої процедури і маневри, які є невіддільною частиною їхньої боєготовності і оперативної сумісності.

Ще одним важливим завданням таких навчань як «Дефендер – Юрип - 20» є демонстрація того, що НАТО може підготувати до застосування широкі військові можливості тоді і там, де це потрібно, водночас підвищуючи рівень розуміння нашими громадянами того, наскільки важливо їхнім збройним силам брати участь в тренуваннях такого масштабу задля стримування і оборони від агресора. В багатьох країнах молодь не знайома з подіями такого масштабу або характеристиками «нормального» життя в тіні холодної війни. Їм може бути нелегко зв’язати їх з важливістю військової і цивільної готовності і роллю, яку усі аспекти суспільства відігравали в наших колективних зусиллях зі збереження миру і безпеки. По суті, COVID-19 розкрив важливу роль, яку наші збройні сили можуть відігравати у підтримці цивільних зусиль під час кризи охорони здоров’я, а не лише військової – від повітряного перевезення предметів медичного призначення і пацієнтів до розгортання польових шпиталів і надання команд з дезінфекції і знезаражування.

Хоча навчання «Дефендер – Юрип - 20» були обмежені через заходи із запобігання поширення коронавірусу, вони все одно надали членам Альянсу чудову можливість перевірити свою здатність приймати і підтримувати велику кількість військ і техніки, в тому числі і броньованої (такої як танки, бронетранспортери і важка військово-інженерна техніка), і переміщувати їх своїми територіями. Закласти основу для такого розгортання означає бути готовим до гнучкого і ефективного логістичного забезпечення. Попри необхідність змінити масштаб навчань, час, який був витрачений на їх планування і здійснення, дав величезну користь.

Суть гнучкості – в розумі командира; втілення гнучкості – в логістиці.

Віце-адмірал Генрі Еклс, ВМС США

Зусилля НАТО із забезпечення

Поточна робота над гарантуванням здатності членів Альянсу підтримувати широкомасштабне й швидке пересування військ і техніки відоме на жаргоні НАТО як «забезпечення сфери відповідальності SACEUR (Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі)». Забезпечення означає, що члени Альянсу здатні підтримувати високі рівні готовності і підготувати організацію і інфраструктуру для пересування підрозділів якомога швидше туди, де вони потрібні. Здатність членів Альянсу швидко перекидати свої війська буде вирішальною для визначення швидкості реагування НАТО. В результаті, забезпечення є важливим інструментом стримування. У разі кризи перші елементи сил високої готовності НАТО готові до розгортання на підтримку члена Альянсу за лічені години, а негайно за ними підходитимуть сили підкріплення.
Країни НАТО здійснили широкий спектр заходів з прискорення пересування своїх військ і техніки. Робота ведеться за такими напрямами:

  • Законодавчі заходи і дипломатичні дозволи, які забезпечують швидкий перетин кордонів по суші, в повітрі і на морі;

  • Ефективне командування, управління і зв'язок;

  • Транспортний потенціал;

  • Інфраструктура.

 Колона британської армії перетинає Ерезундський міст, який поєднує Данію зі Швецією, на своєму двохтисячно кілометровому шляху в Голландському Гуку до Норвегії для участі в навчаннях НАТО «Трайдент джанкче  - 2018». Демонстрація спроможності швидко переправляти і утримувати збройні сили країн Альянсу до Європи і по Європі була важливим елементом навчань. © NATO

Колона британської армії перетинає Ерезундський міст, який поєднує Данію зі Швецією, на своєму двохтисячно кілометровому шляху в Голландському Гуку до Норвегії для участі в навчаннях НАТО «Трайдент джанкче - 2018». Демонстрація спроможності швидко переправляти і утримувати збройні сили країн Альянсу до Європи і по Європі була важливим елементом навчань. © NATO

На Брюссельському саміті в липні 2018 року члени Альянсу пообіцяли «посилювати нашу здатність розгортати і утримувати наші війська і їх обладнання в країнах Альянсу і за його межами і забезпечити покращання військової мобільності на суші, в повітрі і на морі якомога скоріше, але не пізніше 2024 року. Це потребує загальноурядового підходу, в тому числі із застосуванням національних планів, міжвідомчою співпрацею цивільних і військових учасників в мирний час, в часи кризи і у разі конфлікту».

Члени Альянсу домовились забезпечити наявність і цілковите набуття чинності необхідних законів, процесів і процедур, включно з дипломатичними дозволами, для сприяння швидкому пересуванню особового складу і обладнання. В цьому сенсі нам необхідно пам'ятати, що домовленості про перетин кордонів мають підтримувати швидке пересування військ багатьох різних країн. Ми повинні забезпечити дієве командування і управління для координації військових переміщень, забезпечуючи при цьому тісну координацію і співпрацю з цивільними властями, включно з правоохоронними органами і службами з надзвичайних ситуацій. Ми також повинні забезпечити доступ до усіх необхідних транспортних засобів і інфраструктури – в тому числі й тих, що перебувають у цивільній або комерційній власності – для забезпечення безперешкодного пересування військ повітрям, морем, автомобільними і залізничними шляхами. Наприклад, зараз члени Альянсу перевіряють і покращують доступи до тунелів і міцність мостів для проходження автомобільних колон і залізничного транспорту.

Широкі цивільно-військові командні зусилля

Створення необхідних умов і забезпечення потрібної підтримки для таких навчань, як «Дефендер - Юрип - 20» очевидно є значно ширшим завданням і викликом, ніж просто військова логістика, це виходить за рамки чисто військової сфери. Це робота для цивільно-військової команди, яка потребує співпраці різних учасників з дуже різних сфер, в тому числі залучення комерційного сектора, який має значні можливості, в тому числі транспортні засоби і інфраструктуру. Більше того, вона потребує узгодженого підходу на всіх рівнях уряду. І не лише під час кризи, а і у мирні часи, для підтримки тренувань, навчань і заради загальної підготовленості і готовності обороняти всі наші території, взяті разом.

Як довго протримається європейська країна після комплексного руйнування систем постачання енергії, води, телекомунікацій, пального, банків і супермаркетів?

Генерал сер Річард Берронс Кавалер Ордена Бані, Кавалер Ордена Британської Імперії («НАТО - час прокинутись або зачинитись»

Здатність членів Альянсу протистояти збройному нападу великою мірою буде залежати від стану їхньої цивільної інфраструктури і наявності цивільних ресурсів. Сильні і стійкі країни спроможні підтримувати свою життєдіяльність в кризові часи і, на додаток до цього, забезпечувати високий рівень мобільності військового особового складу і техніки. Так само, розгортання військ великою мірою залежить від цивільних ресурсів, таких як зв'язок, енергія, транспорт, продукти харчування, вода і медичні ресурси. Стійкість членів Альянсу була важливим виміром навчань «Дефендер – Юрип - 20» і саме тому оперативна сумісність між збройними силами і цивільним сектором є такою важливою.

У минулому така важлива для військових інфраструктура – залізниці, порти, аеродроми, національні електромережі і лікарні – в основному належали державі і тому військові мали до них легкий доступ. Національні уряди відповідали за підтримку цієї інфраструктури і забезпечення її необхідними цивільними ресурсами. Проте останніми десятиріччями державна інфраструктура почала стабільно переходити у власність приватного сектора, який, відповідно, почав відігравати значно важливішу роль у врегулюванні криз.

Нині усі члени Альянсу визнають взаємну залежність військового і приватного секторів. За поточними підрахунками, приватні компанії транспортують до 90 відсотків вантажів і техніки НАТО і забезпечують майже 75 відсотків підтримки з боку країни, що приймає. Очевидно, що не може бути ніякої цивільної – або військової – готовності без дієвої співпраці з приватним сектором і що першорядне значення для НАТО і членів Альянсу має забезпечення необхідних умов для цього. Вимога мати баланс між органічно військовою спроможністю і підтримкою на контрактній основі стала особливо очевидною під час нещодавніх широкомасштабних великих навчань країн Альянсу і НАТО і буде важливою сферою, де просуватиметься вперед практична робота.

Протягом усієї історії НАТО члени Альянсу приділяли велику увагу цивільній підготовці, вимога про яку міститься в статті 3 Основоположного договору НАТО. Реагуючи на складне і швидко мінливе середовище безпеки, яке кидає виклики зі сходу і півдня від кордонів НАТО, лідери Альянсу в 2016 році у Варшаві пообіцяли зміцнити стійкість, підтвердивши, що цивільна підготовленість – це національна відповідальність і визнавши її зв'язок з можливістю підкріплення. Вони також ухвалили «[Зобов’язання посилити стійкість](https://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_133180.htm?selectedLocale=en», домовившись виконати сім фундаментальних вимог до стійкості держави:

  • Гарантоване продовження діяльності уряду і надання основних урядових послуг, в тому числі здатність приймати рішення, повідомляти про них і забезпечувати їх виконання під час кризи;

  • Стійке енергозабезпечення, в тому числі диверсифікація маршрутів імпорту, постачальників і енергоносіїв, а також взаємна сумісність енергетичних мереж;

  • Стійке постачання води і харчових продуктів;

  • Контроль над переміщенням великих мас людей;

  • Долання проблем, пов’язаних з масовими жертвами;

  • Стійкі транспортні системи;

  • Стійкі цивільні системи зв’язку.

Хоча не все з цього було піддано випробовуванню, навчання «Дефендер-Юрип - 20» стали чудовим засобом розвитку цивільно-військової взаємодії і зв’язування цивільної підготовленості через стійкість зі здатністю забезпечити дієву і міцну підтримку з боку країни, що приймає. Наприклад, бельгійські сухопутні війська і ВМС забезпечили охорону, можливості для заправки пальним і приміщення для відпочинку водіїв у тимчасовому військовому містечку, побудованому поблизу доків у порту Антверпена.

Адаптація до неочікуваного

Широкі політичні й військові наслідки пандемії будуть темою значного дослідження і вже робляться різні спроби засвоїти уроки. Нам буде потрібно уважно подивитись на те, що наша реакція на COVID-19 говорить про наше забезпечення загалом. Це допоможе нам усвідомити важливість для Альянсу, серед іншого, стійких мереж постачання, потужної логістики, гарантованого доступу до критичної інфраструктури і посиленої цивільно-військової взаємодії. Яким не був би довгостроковий вплив коронавірусу, члени Альянсу прагнуть посилювати свою стійкість за допомогою цивільної підготовки, щоб бути здатними відновитись від стратегічних потрясінь і несподіванок, зберігаючи при цьому здатність продовжувати надавати підтримку силам стримування і оборони НАТО.

Отже, загалом, попри те, що внаслідок COVID-19 їх довелось модифікувати, навчання «Дефендер - Юрип - 20» на чолі зі США мають стратегічне значення для НАТО. Це була перша за останні роки велика перевірка здатності членів Альянсу підтримати широкомасштабне переміщення через Атлантику і Європейський континент. Вона надала дуже важливу інформацію про численні військові і цивільні функції забезпечення, а уроки, які ми визначили і вивчаємо щодо пересування військ, які прибули до Європи в рамках цих навчань, будуть застосовані в поточній роботі НАТО над питаннями забезпечення. Зокрема, навчання показали здатність країн Альянсу забезпечувати підтримку з боку численних міністерств в рамках загальноурядового підходу, і перевірили можливості тісної співпраці з комерційним сектором. Багато чого вивчено і вивчається, а простір для удосконалення завжди знайдеться. Проте є чіткий сигнал: Альянс готовий і здатний використовувати свої збройні сили там, де потрібно.