Інформація

Розділ 8: Програми та заходи Цивільне планування на випадок надзвичайних ситуацій   Цивільне планування на випадок надзвичайних ситуацій у рамках Партнерства заради миру На основі планів, що розробляються та узгоджуються на індивідуальному рівні між партнерами і НАТО, Альянс і партнери співпрацюють над втіленням спільних ідей демократичного контролю над державними інститутами, серед яких і збройні сили, а також над протистоянням багатьом загрозам, які повстають перед державами і які описані у Стратегічній концепції Альянсу. Союзники по НАТО та партнери спільно виконують планування і проводять навчання задля поліпшення здатності співпрацювати над розв'язанням завдань, які стоять перед Альянсом в галузі безпеки. Цивільне планування на випадок надзвичайних ситуацій продовжує залишатись найбільшою невійськовою програмою співпраці і складається з семінарів, практичних конференцій, навчань, навчальних курсів та обміну інформацією. Представники усіх країн-партнерів беруть в них участь на рівні місцевих, регіональних та національних органів влади та неурядових організацій. Програма безпосередньо торкається політичних завдань Партнерства і наразі дедалі більше зосереджується на конкретній участі партнерів у роботі планувальних комісій та комітетів. Така практична участь у цивільному плануванні в НАТО на випадок надзвичайних ситуацій посилює роль партнерів і допомагає зробити Партнерство більш оперативним і дієвим, що відповідає рішенням, ухваленим міністрами та главами держав і урядів. У цій діяльності також беруть участь багато інших міжнародних організацій. Поміж них - Рада Європи, Європейський Союз, Міжнародне агентство атомної енергетики, Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Агентство ООН ООН з координації гуманітарної діяльності (UNOCHA), ЮНЕСКО, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБООН). Готовність до боротьби з катастрофами і захист населення є у ПЗМ спільними складовими багатьох видів діяльності в цивільному плануванні на випадок надзвичайних ситуацій. Розглядалися питання, пов'язані з авіакатастрофами, сніговими лавинами, хімічними аваріями, землетрусами, повенями, ядерними аваріями і перевезенням небезпечних виробів. Значна частина цієї діяльності здійснювалася на підтримку Агентства ООН з координації гуманітарної діяльності та його проекту "Використання військових та цивільних оборонних ресурсів для допомоги в умовах катастроф" (MCDA). Відповідаючи на взаємне бажання більш конкретної співпраці в галузі реагування на катастрофи, SCEPC в рамках РЄАП розробив плани Євро-атлантичної системи координації реагування на катастрофи, що складається з Євро-атлантичного центру координації реагування на катастрофи (EADRCC) Утворення EADRCC схвалили міністри РЄАП 29 травня 1998 року, а наступного місяця він відкрився. Він виконав важливу роботу координуючи міжнародну допомогу Україні у зв'язку з повенями, а також Туреччині та Греції під час землетрусів. Він зробив також значний внесок в операції з гуманітарної допомоги УВКБООН в Албанії та колишній Югославській Республіці Македонія(1) і був незамінним у координації гуманітарної допомоги під час косовської кризи. EADRU не матиме постійних ресурсів, а складатиметься з ресурсів, які держави будуть готові надати у відповідь на прохання про допомогу з боку постраждалої від катастрофи країни. Його досвід є надзвичайно корисним для надання достатньої і гнучкої допомоги. Туреччина визнає Республіку Македонія за її конституційною назвою.