Інформація

Як користуватися цим довідником Частина І "Довідника" починається із стислого опису походження Альянсу та його фундаментальних завдань у галузі безпеки (розділ 1), після чого оцінюються чинники, які сукупно створили новий клімат безпеки по закінченні холодної війни і уможливили трансформацію НАТО, яка й відбувається (розділ 2). У наступних розділах частини І спочатку описана відкритість Альянсу, що проявляється у процесі розширення та багатосторонніх і двосторонніх формах співпраці під егідою Ради євро-атлантичного партнерства, Партнерства заради миру, Середземноморського діалогу, Основоположного акта НАТО-Росія та Особливого партнерства НАТО-Україна; потім виникнення власне Європейської системи безпеки та оборони в рамках Альянсу та відповідні форми співпраці спочатку в Західноєвропейському Союзі, а пізніше у Європейському Союзі (розділ 4); і нарешті, практична оперативна діяльність НАТО в галузі підтримання миру та з питань контролю над озброєннями і заходів з обмеження поширення зброї масового знищення (розділи5 і 6). Частина ІІ "Довідника" присвячена опису способу формування політики та прийняття рішень в Альянсі та інформації про різні ролі головних політичних і керівних органів НАТО (розділ 7). У наступних розділах розглядаються програми і заходи, що є основою результативної роботи Альянсу в багатьох різних сферах планування та співпраці,які становлять порядок денний роботи в галузі безпеки сьогодні. Наведена інформація про діяльність у галузі матеріально-технічного забезпечення, стандартизації, зв'язку, озброєнь, управління повітряним рухом та протиповітряної оборони (ППО), яка забезпечує здатність підрозділів країн - членів НАТО і країн-партнерів діяти спільно. Далі йде інформація про діяльність у сфері цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків катастроф; про наукове співробітництво; а також про співпрацю в екологічній та суспільній сферах (розділ 8). Ці програми і заходи тримаються на організаціях та структурах, які необхідні для сприяння обміну інформацією, консультаціям та процесу прийняття рішень, а також адміністративним та бюджетним аспектам у різних галузях. Розділи7 та 14 цього "Довідника" інформують про процедури, які роблять можливим прийняття рішень; механізми, що стоять за управлінням ресурсами та спільно фінансованими бюджетами; та про цивільні й військові організації, структури та агентства, які були створені у НАТО задля забезпечення виконання її завдань відповідно до колективних рішень, прийнятих країнами-членами. Важливість роботи, яку виконують у сфері безпеки інші міжнародні організації, як самостійно, так і у співпраці з Альянсом, а також взаємодоповнюючий характер їхніх ролей, підкреслюється у розділі 15, в якому розглядається широка інституційна структура безпеки. І нарешті, в розділі 16 описані три важливі чинники еволюції політики в галузі безпеки, а саме: Парламентська асамблея НАТО, яка забезпечує міжнародну взаємодію між законодавчими і виконавчими аспектами формування політики безпеки в окремих країнах-членах та партнерах; Асоціація Атлантичного договору, яка об'єднує ряд неурядових асоціацій, які займаються інформуванням своєї громадськості про роль і політику НАТО; і Міжсоюзницька конфедерація офіцерів запасу, яка забезпечує міжнародний фокус для відповідної діяльності офіцерів запасу як цивільних осіб в різних країнах - членах Альянсу. Загальновживані скорочення та джерела додаткової інформації наведені у додатках 1 і 2. "Довідник НАТО" публікується Відділом інформації та преси НАТО під егідою Генерального секретаря НАТО як довідкове видання про Альянс та його політику. Використані формулювання якнайточніше відбивають консенсус між країнами-членами, який є основою прийняття рішень в Альянсі. Однак цей довідник не є офіційно узгодженим документом НАТО і тому не обов'язково представляє офіційні позиції окремих урядів з кожного з розглянутих питань. Додаткову інформацію про НАТО, а також офіційні тексти комюніке та заяв Північноатлантичної ради можна знайти на сторінці НАТО в Інтернеті (http://www.nato.int).