Сьогодні глави держав і урядів держав–членів НАТО зустрілись із Президентом України Петром Порошенком. Під час зустрічі вони знову підтвердити спільну відданість подальшому розвитку Особливого партнерства між Україною і НАТО та його внеску у забезпечення мирної, стабільної і неподільної Європи. Вони обговорили конфлікт на сході України, де понад чотири роки Україна захищає свою територію від російської агресії. Держави–члени Альянсу висловили непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів, а також її права вільно обирати власне майбутнє і зовнішньополітичний курс без втручання ззовні, як окреслено у Гельсінському заключному акті. Україна і НАТО продовжують закликати Росію відмовитися від незаконної і нелегітимної анексії Кримського півострову, яку вони не визнають і ніколи не визнаватимуть у майбутньому. НАТО і її держави–члени залишаються відданими подальшому наданню допомоги Україні щодо реалізації порядку денного реформування національних структур безпеки і оборони, зокрема, у рамках Комплексної програми допомоги (КПД).
У світлі того, що Україна знову заявила про своє прагнення набути членства в Альянсі, НАТО дотримуватиметься рішень, ухвалених на Бухарестському саміті й самітах Альянсу, що відбулися згодом. Держави–члени Альянсу закликали Україну якомога ефективніше використовувати механізми, наявні під егідою Комісії Україна – НАТО, насамперед, у рамках Річної національної програми (РНП). Вони привітали досягнутий донині істотний поступ у просуванні реформ, насамперед, завдяки ухваленню останнім часом Законів про Вищий антикорупційний суд і національну безпеку. Ухвалення останнього – це очікуваний і вагомий крок уперед, який наближає структури безпеки і оборони України до євроатлантичних стандартів і методів роботи. Держави–члени Альянсу закликали Україну запровадити у життя його положення з метою зміцнення в Україні цивільного контролю і демократичного нагляду над структурами безпеки і оборони, подальшого вдосконалення командування й управління, процесів планування і укладання бюджетів, системи військової освіти, а також гарантування своєчасного реформування служб безпеки. Щодо Закону України про освіту, ухваленого Верховною Радою України у вересні 2017 року, країни–члени Альянсу закликали Україну цілковито втілити у життя рекомендації і висновки Венеціанської комісії, причому Україна заявила про свою готовність до цього. Країни–члени Альянсу сподіваються на подальший поступ щодо реалізації намагань України подолати істотні поточні виклики й забезпечити цілковиту реалізацію і сталість честолюбних, але необхідних реформ. Успіх реформ в Україні, зокрема, з питань боротьби з корупцією й забезпечення всеохоплюючого виборчого процесу, який ґрунтувався б на демократичних цінностях, повазі до прав людини і прав національних меншин та верховенства закону, буде вирішальним у створенні підґрунтя для розбудови процвітаючої і мирної України, яка міцно закріпилася б серед європейських демократій.
Глави держав і урядів привітали поступ щодо запровадження КПД протягом останніх двох років та її роль у вдосконаленні оборонних спроможностей України і розбудові оперативної сумісності. Вони також привітали вдосконалення спроможностей у галузі стратегічних комунікацій і поступ, якого було досягнуто щодо реалізації спільних проектів з питань матеріально-технічного забезпечення і стандартизації, утилізації вибухонебезпечних боєприпасів і протидії саморобним вибуховим пристроям (СВП), а також запровадження у життя нових заходів з метою надання допомоги Україні ефективніше гарантувати безпеку на складах боєприпасів. До того ж було успішно реалізовано проекти, покликані вдосконалити потенціал України з таких напрямів, як кіберзахист, телемедицина й утилізація радіоактивних відходів. Завдяки навчанням Україна – НАТО із проведенням комп’ютерного моделювання вдалося істотно підвищити стійкість критично важливої енергетичної інфраструктури України. У 2017 році НАТО сприяла участі української команди у складі чоловіків і жінок-військовослужбовців, які зазнали поранень, в «Іграх нескорених» у Торонто. Україна і НАТО активізують співпрацю у рамках Платформи із протидії гібридним загрозам, маючи на меті зміцнити спроможність України давати відсіч гібридним нападам на її території.
Країни–члени НАТО і Україна засудили порушення прав людини і дискримінаційну політику, яку здійснює російська влада де-факто стосовно населення незаконно анексованого Кримського півострову, зокрема, щодо населення кримських татар, а також українців і осіб, які належать до інших етнічних, політичних та релігійних груп. Вони закликали Росію і її владу де-факто надати міжнародним моніторинговим організаціям доступ на територію Криму, а також звільнити українських в’язнів і заручників, які утримуються під вартою в Росії, Криму та на територіях на сході України, підконтрольних бойовикам, яких підтримує Росія. Лідери держав–членів НАТО і України також висловили стурбованість з приводу застосування тортур і переведення українських громадян до в’язниць на території Росії. Мілітаризація Криму, Чорного і Азовського морів, яку продовжує проводити Росія, становить нову загрозу державній незалежності України і підриває стабільність у ширшому регіоні. Лідери НАТО і України засудили будівництво і часткове введення в експлуатацію мосту через Керченську протоку, який поєднує Росію із незаконно анексованою територією Криму. Це становить ще одне порушення суверенітету й територіальної цілісності України, зокрема, порушення права судноплавства в її територіальних водах.
Поточний збройний конфлікт на сході України, підбурюваний і повсякчас підтримуваний Росією, продовжує становити серйозний виклик євроатлантичній безпеці, спричинивши гуманітарну катастрофу на Донбасі, внаслідок якої загинули понад 10 000 осіб, а понад 1,5 мільйони українських громадян нині є внутрішньо переміщеними особами. Держави–члени Альянсу і Україна знову підтвердили прагнення розв’язати конфлікт дипломатичними засобами відповідно до Мінських угод і привітали зусилля «Нормандського формату» в цьому сенсі. Вони закликали усі сторони цілковито дотримуватися взятих на себе зобов’язань. Росія як сторона, що підписала Мінські угоди, несе в цьому плані особливу відповідальність. Україна і НАТО закликали Росію вивести війська і припинити надавати будь-яку політичну, фінансову і військову підтримку проросійським бойовикам у Донецькій і Луганській областях.
Лідери України і НАТО наголосили, що першорядними необхідними передумовами деескалації конфлікту є забезпечення всеохоплюючого припинення вогню, виведення важкої військової техніки, здійснення ефективного моніторингу і верифікації з боку Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ, виведення підтримуваних Росією збройних формувань і важкої військової техніки, а також роззброєння незаконних збройних формувань. Мають бути забезпечені умови для виконання мандату СММ. Для цього її представники повинні мати повний, безпечний і безперешкодний доступ на усій території України, зокрема, на російсько-українському державному кордоні. Україна і НАТО закликали Росію відновити співпрацю у рамках Спільного центру управління і координації з метою сприяння припиненню вогню на місцях.
У зв’язку з цим, глави держав і урядів держав–членів НАТО і України взяли до уваги нещодавні обговорення у рамках «Нормандського формату» щодо шляхів забезпечення цілковитої реалізації Мінських угод. Вони також порушили можливість запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі і наголосили на тому, що така місія має підтримувати і сприяти цілковитій імплементації Мінських угод, маючи при цьому потужний мандат із гарантування безпеки території в усій зоні конфлікту аж до російсько-українського кордону і на ньому.
Країни–члени Альянсу і Україна стурбовані подальшими намаганнями Російської Федерації дестабілізувати ситуацію в Україні, зокрема, вдаючись до загрози застосування сили, поширення дезінформації, кібернападів, енергетичного шантажу, а також втручання у суверенні інституційні й виборчі процеси в Україні. Вони закликають Росію утримуватися від таких дій.
НАТО високо цінує істотний внесок України в операції під проводом Альянсу, діяльність Сил реагування і навчання НАТО. Держави – члени Альянсу вітають рішення України збільшити внесок до місії НАТО «Рішуча підтримка» в Афганістані і до складу Сил реагування НАТО. Це свідчить про неухильну відданість України гарантуванню євроатлантичної безпеки і сприяє підвищенню рівня оперативної сумісності національних збройних сил із військами НАТО. Держави–члени Альянсу визнали зацікавленість України розвивати можливості поглибленого співробітництва у рамках Ініціативи оперативної сумісності партнерства, і НАТО розглядатиме це у контексті рішень, ухвалених на Уельському і Варшавському самітах Альянсу.
Незалежна, суверенна і стабільна Україна, неухильно віддана демократії і верховенству права, є першорядною для безпеки на євроатлантичному просторі, невіддільною частиною якого, як зазначається у Хартії про особливе партнерство, вона є.
