Північноатлантична рада

  • Last updated 13 Sep. 2022 10:56

Північноатлантична рада – це найвищий політичний орган, що ухвалює рішення в НАТО. Вона наглядає за політичним і військовим процесом, пов’язаним з питаннями безпеки, що впливають на Альянс загалом. До складу Ради входить по одному представнику від кожної з держав – членів, які засідають з метою обговорення політики або оперативних питань, що потребують колективних рішень, забезпечуючи форум для широкомасштабних консультацій між державами – членами з усіх аспектів, що впливають на мир і безпеку в їхніх країнах.

First meeting of the North Atlantic Council since Sweden became an official member of NATO.

 

  • Північноатлантична рада (Рада або ПАР) є найвищим політичним органом, що ухвалює рішення в НАТО, а також вищою інстанцією, яка очолює мережу комітетів.
  • Рада обговорює і ухвалює рішення з усіх аспектів діяльності Організації, які часто ґрунтуються на звітах і рекомендаціях, підготованих підлеглими комітетами на запит ПАР.
  • Група ядерного планування має подібні повноваження, але з питань, що безпосередньо належать до її компетенції, тобто з питань ядерної політики, процедур планування і консультацій.
  • Політика, ухвалена ПАР, є виявом спільної волі усіх членів Альянсу, адже усі рішення ПАР ухвалюються на основі одностайності і спільної згоди.
  • На засіданнях ПАР головує Генеральний секретар, причому усі рішення Ради мають однаковий статус і чинність, на якому б рівні вони не були ухвалені.
  • Це єдиний орган, який було започатковано згідно з Північноатлантичним договором (Стаття 9) у 1949 році і єдиний, що має повноваження створювати допоміжні органи.

  • Реальні політичні повноваження і повноваження ухвалювати рішення

    ПАР має реальні політичні повноваження і повноваження ухвалювати рішення. Це єдиний орган, який було започатковано згідно з Північноатлантичним договором за Статтею 9:

    «Цим Договором Сторони засновують Раду, в якій кожна з них буде представлена для розгляду питань, пов'язаних з виконанням цього Договору. Рада буде організована таким чином, щоб її можна було скликати швидко і в будь-який час. Рада створить такі допоміжні органи, в яких вона може мати потребу: зокрема, вона негайно створить Комітет оборони, який рекомендуватиме засоби для виконання Статей 3 і 5».

    Окрім того, що Рада є єдиним органом, уповноваженим створювати «такі допоміжні органи, в яких вона може мати потребу», вона також є вищою інстанцією, що стоїть на чолі складної, розгалуженої мережі комітетів і робочих груп. Часто її називають просто «Рада».

    ПАР є найвищим політичним органом, що ухвалює рішення і наглядає за політичним і військовим процесом, пов’язаним з питаннями безпеки, що впливають на Альянс загалом.

    ПАР обговорює і ухвалює рішення з усіх аспектів діяльності Організації, які часто ґрунтуються на звітах і рекомендаціях, підготованих підлеглими комітетами на запит ПАР. Генеральний секретар і національні представники також мають право виносити на обговорення питання, зокрема, відповідно до Статті 4 Вашингтонського договору:

    «Сторони консультуватимуться між собою щоразу, коли, на думку якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із Сторін».

    Рішення ухвалюються на основі одностайності і спільної згоди. Не існує процедури голосування або ухвалення рішень більшістю голосів. Отже, політика, яку затверджує ПАР, користується загальною підтримкою і є виявом колективної волі усіх суверенних держав, які входять до складу Альянсу, і усі вони з нею погоджуються. Усі держави – члени мають однакові права висловлювати власну позицію і кожна з країн має лише один голос, коли йдеться про досягнення консенсусу, на якому ґрунтуються рішення.

  • Представництво на різних рівнях

    У складі ПАР представлені усі держави – члени Альянсу. Засідання можуть відбуватися на рівні «Постійних представників» (або послів), на рівні міністрів закордонних справ і оборони, а також на рівні глав держав і урядів.

    Рішення ПАР мають однаковий статус і чинність, на якому б рівні вони не були ухвалені.

    На засіданнях ПАР головує Генеральний секретар, а за його відсутності – заступник Генерального секретаря. Деканом Ради є посол із найдовшим терміном служби. Це переважно протокольна посада, але декана Ради можуть викликати для здійснення більш конкретних функцій головуючого, наприклад, щодо скликання засідань і головування під час дискусій у період виборів нового Генерального секретаря. Під час засідань міністрів закордонних справ міністр однієї з держав Альянсу стає почесним президентом. Це призначення є дійсним протягом року і відбувається за принципом ротації відповідно до англійського алфавіту.

    Посли засідають за круглим столом відповідно до громадянства за англійським алфавітом. Такої ж процедури дотримуються в усій структурі комітетів НАТО.

  • Робочі процедури

    Засідання ПАР проходять щонайменше раз на тиждень (або частіше) на рівні Постійних представників; зазвичай двічі на рік – на рівні міністрів закордонних справ, тричі – на рівні міністрів оборони, а також час від часу – на рівні саміту, тобто на рівні глав держав і урядів. Втім, періодичність засідань може різнитися залежно від необхідності обговорення Організацією міжнародних подій і заходів.

    Постійні представники діють від імені своїх урядів, інформуючи щодо позиції і політичних рішень свого керівництва і роз’яснюючи їх колегам, разом з якими засідають за круглим столом. Відповідно, вони звітують своєму національному керівництву щодо поглядів і позицій інших урядів, інформуючи свої столиці про перебіг подій і тримаючи їх у курсі процесу досягнення консенсусу з вагомих питань або з тих аспектів, де позиції національних урядів не збігаються.

    Усі країни, представлені у складі Ради або її допоміжних органів, цілком зберігають суверенітет і свободу ухвалювати рішення.

    Підготовка роботи Ради

    Підготовкою роботи Ради опікуються допоміжні комітети, кожен з яких відповідає за конкретний напрям політики. Більшість роботи виконують комітети у складі заступників Постійних представників кожної з країн – членів.

    Діяльність ПАР привертає істотну увагу громадськості. Рада видає декларації і комюніке, в яких міститься роз’яснення політики і рішень Альянсу. Зазвичай, такі документи оприлюднюються за підсумками засідань міністрів або самітів. Підготовкою цих документів опікується Комітет заступників Постійних представників. З цією метою він збирається напередодні цих засідань і розробляє відповідні проекти документів для подальшого затвердження Радою. У рамках Групи ядерного планування подібну функцію виконує Група співробітників Групи ядерного планування.

    Політичний комітет і Комітет з питань партнерських відносин і спільної безпеки опікуються іншими аспектами політичної діяльності. Відповідно до питання, що обговорюється, провідна роль у підготовці засідання ПАР і подальшому забезпеченні виконання її рішень належатиме вищому комітету, який спеціалізується на відповідній тематиці.

    Коли засідання Ради відбуваються на рівні міністрів оборони або стосуються оборонних питань і аспектів, пов’язаних із оборонною стратегією, основними дорадчими органами можуть бути такі, як Комітет оборонної політики і планування. Якщо на порядку денному Ради фінансові питання, підготовкою такого засідання ПАР опікуватиметься Рада ресурсної політики і планування.

    Забезпечення роботи Ради

    За безпосереднє забезпечення роботи Ради відповідає Секретар Ради, який опікується тим, щоб мандати, надані Радою, належно виконувалися, а рішення були відповідним чином зареєстровані і поширені. Такими аспектами, як організаційне і матеріальне забезпечення діяльності ПАР опікується невеликий Секретаріат Ради, а відповідні відділи Міжнародного секретаріату забезпечують роботу комітетів, підпорядкованих ПАР.

    Загалом, увесь Міжнародний секретаріат штаб-квартири НАТО напряму чи опосередковано сприяє роботі ПАР, водночас забезпечуючи виконання її рішень.