Разом сильніші – союзники по НАТО проводять спільні тренування з майбутнім членом НАТО Швецією для захисту Ґотланду
Після понад 200 років військового нейтралітету Швеція розпочала процес приєднання до НАТО і як новий член Альянсу продовжуватиме робитиме внесок до євроатлантичної безпеки. У рамках навчань «БАЛТОПС – 2022» на швецькому острові Ґотланд у Балтійському морі Збройні Сили Швеції відпрацьовують дії спільно з морськими піхотинцями США та представниками збройних сил інших країн–членів Альянсу.
Стрілець морської піхоти США (праворуч) розмовляє з колегами зі складу сил територіальної оборони Швеції, розміщеними на Ґотланді, під час навчань «БАЛТОПС – 2022» на острові Ґотланд за участі 16 держав–членів НАТО і партнерів.
«Перепрошую, пане, – звертається лейтенант Морської піхоти США, – я не розмовляю шведською, можемо говорити англійською?».
«Звісно!» – відповідає шведський фермер. У Швеції практично всі володіють принаймні однією іноземною мовою.
Офіцер представився і пояснив, що його взвод перебуває на острові Ґотланд для участі у навчаннях «Балтійські операції – 2022» (скорочено «БАЛТОПС – 2022»). Ці навчання під проводом США проходять у Швеції. Щоб дістатися місця проведення тренувань, військові мають перетнути приватну власність. Чи отримають вони на це дозвіл?
«Звісно!» – відповідає фермер. Подякувавши, лейтенант повів за собою взвод, і ось уже група морських піхотинців з гвинтівками напоготові та оснащена засобами зв'язку просувається ґрунтовою дорогою поруч із пасовищем, де під безхмарним небом корови продовжують мирно жувати траву.
Морські піхотинці США перетинають сільськогосподарське поле на шведському острові Ґотланд під час навчань «БАЛТОПС – 2022».
Захист морських воріт
Над мирним сільським ландшафтом сяяло сонце, а американські морські піхотинці просувалися вперед. Їм поставлено завдання відбити умовний напад на острів Ґотланд.
Захист острова Ґотланд є важливим елементом ширшого сценарію навчань «БАЛТОПС – 2022», покликаних вдосконалити здатність збройних сил реагувати на загальні загрози в регіоні, маючи на меті забезпечити свободу судноплавства і гарантувати безпеку в Балтійському регіоні.
Ідилічний влітку та штормовий взимку, Ґотланд – це не просто пляжні котеджі та пасовища для овець. Розташований між балтійським узбережжям Швеції і Латвії (і поблизу шляху морського сполучення між Санкт-Петербургом і російським ексклавом Калінінградом), Ґотланд має першорядне значення для контролю прилеглої морської акваторії і у разі конфлікту становив би надзвичайно бажану ціль для будь-кого.
Острів Ґотланд знаходиться у Балтійському морі, яке омиває береги дев'яти країн.
Ось чому Швеція готова захищати Ґотланд і його майже шістдесят тисяч мешканців від будь-якої загрози. Для цього може знадобитися перекинути на острів військові підкріплення, і Швеція має для цього добре відпрацьовані механізми, включаючи не надто традиційні, як, наприклад, перевезення сотень військовослужбовців і військових транспортних засобів цивільними поромами, а також інші ще більш винахідливі.
Під час навчань «БАЛТОПС – 2022» шведські авіадиспетчери приземлили транспортний літак C-130 «Геркулес», розмах крил якого сягає 40 метрів і який залежно від моделі може важити понад 70 тисяч кілограмів при повному завантаженні. Літак здійснив посадку на польовій дорозі на північ від столиці острову Вісбю. Тим часом над районом операцій винищувачі «Ґріпен» розрізали небо. Асфальт вигинався під вагою величезного транспортного літака поки той вирулював, потім розвернувся і випустив зі свого черева взвод шведських рейнджерів зі штурмовими гвинтівками і протитанковими ракетними установками.
Рейнджери Сухопутних Сил Швеції висаджуються з транспортного літака C-130 «Геркулес» після приземлення у сільській місцевості на шведському острові Ґотланд в рамках навчань «БАЛТОПС – 2022».
Тим часом морські піхотинці США відпрацьовували висадку десанту з великого десантного корабля ВМС США «Ґанстон холл». Легкі броньовані машини виплескуються з нього і прямують на галькове узбережжя полігону Тофта на Ґотланді. Згодом, з'єднавшись зі шведським контингентом з броньованою технікою полку оборони Ґотланду, вони підуть на північ, аби дати відсіч умовному агресору.
Полк Збройних Сил Швеції на острові Ґотланд – на прапорі якого зображений героїчний баран з червоним прапором, на який надихнув герб острову – є уособленням сьогодення: після тринадцяти років бездіяльності у 2018 році його було знову введено в дію.
Шведський військовослужбовець з шевроном Ґотландського полку в очікуванні наказу висунутися з полігону Тофта на шведському острові Ґотланд під час навчань «БАЛТОПС – 2022».
На думку його командира полковника Маґнуса Фріквалла, завдання полку ніколи не були настільки актуальними і вагомими для його країни.
«Нині все набагато відчутніше», – каже він, стоячи на узбережжі полігону Тофта, а за його спиною американські морські піхотинці збираються на скелі.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало сигналом до пробудження, засвідчивши, наскільки далеко був готовий зайти цей балтійський сусід. Втім, відколи Росія здійснила незаконну анексію українського Криму у 2014 році, Швеція вже запроваджувала нові заходи з метою зміцнення власної позиції у галузі оборони. У 2017 році Швеція повернула призов на військову службу, внаслідок чого тисячі чоловіків і жінок поповнили лави національних збройних сил. Країна запровадила потужну кампанію інформування громадськості з метою підвищення обізнаності громадян із загальною оборонною концепцією Швеції, у рамках якої цивільні і військові заходи узгоджувалися б таким чином, щоб захист від можливої зовнішньої агресії став справою усього суспільства.
«Я почуваюся у безпеці, і я дійсно відчуваю, що моя робота потрібна», – каже полковник Фріквалл. «Це важливо. Я маю на увазі те, що сьогодні цивільне суспільство цінує нас більше, ніж у минулому. У цьому і полягає істотна різниця».
Полковник Маґнус Фріквалл, командир Ґотландського полку Збройних Сил Швеції.
Від військових маневрів до дипломатії
У рамках навчань «БАЛТОПС – 2022» американські військові висаджуються на острові Ґотланд вже не вперше. І не вперше Швеція і держави–члени Альянсу проводять спільні військові навчання. Втім не можна не визнати, що цього разу все інакше. На європейському континенті триває війна, а євроатлантичне середовище безпеки змінилося настільки радикально, що Швеція відмовилася від своєї давної політики військового нейтралітету і разом з Фінляндією почала переговори про вступ до Альянсу.
Швеція є партнером НАТО з середини 1990-х рр. Відтоді країна розвивала тісні робочі відносини з Альянсом. Вона навіть відрядила особовий склад для участі у військових операціях під проводом НАТО, як, наприклад, Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані, хоча при цьому продовжувала відхиляти як зобов'язання, так і переваги, що випливають з повноправного членства в Альянсі. Починаючи з 2014 року, співробітництво поглиблювалося як один із заходів, яких Швеція вжила внаслідок незаконної анексії Криму Росією. Для цього було активізовано програму військових навчань і поглиблено політичний діалог. Кульмінацією цього процесу стала офіційна заявка Швеції на вступ до НАТО у травні 2022 року.
Поки американські морські піхотинці висувалися на позиції, щоб перейти у наступ, політики у Стокгольмі і Брюсселі продовжували обговорювати вступ країни до Альянсу. Ще рік тому це було б неможливо навіть уявити, адже нейтралітет Швеції був одним із символів країни поряд з її відомими модульними меблями. Нейтралітет був політичною характеристикою Швеції, навіть предметом національної гордості.
На Мадридському саміті НАТО у червні 2022 року Швецію і Фінляндію було запрошено вступити до Альянсу. 5 липня 2022 року у штаб-квартирі НАТО усі 30 держав–членів Альянсу підписали Протоколи про вступ цих країн до Альянсу, таким чином їх було офіційно запрошено стати членами НАТО. На фото: Генеральний секретар НАТО і посли держав–членів Альянсу аплодують Міністру закордонних справ Швеції Анн Лінде і Міністру закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто.
Втім, на думку як шведських військових, так і уряду і громадян, більшість з яких підтримує вступ до НАТО, світ розділився на «до» і «після» – світ, що існував до 24 лютого і світ, в якому ми живемо сьогодні.
«Загроза цілком реальна», – стверджує полковник Фріквалл. «Ми побачили, на що, як у даному випадку, здатна Росія стосовно свого сусіда».
Ця стаття входить до серії польових репортажів, які описують повсякденне життя військовослужбовців НАТО і партнерів. Читайте інші статті та дивіться інші сюжети про особовий склад збройних сил в іноземних країнах, забезпечення військових підрозділів і співпрацю з друзями.