НАТО відповідає на нові виклики щодо зміни клімату

НАТО є найбільшим у світі військовим альянсом. Його багатонаціональний характер і постійна адаптація його структури, сил і засобів дають йому змогу швидко реагувати на зміни ландшафту безпеки, включно з екологічними змінами.

У підготовленій Світовим економічним форумом Доповіді про глобальні ризики (pdf) «надзвичайні погодні умови» займають перше місце серед десяти найбільших ризиків в аспекті вірогідності. «Бездіяльність щодо клімату» перебуває на першому місці в плані впливу – попереду «зброї масового знищення», «кібератак» і «інфекційних хвороб». Надзвичайні погодні умови і бездіяльність щодо клімату є таким чином визначальними характеристиками цієї матриці ризиків, випереджаючи економічні, суспільні і технологічні категорії.

Згідно з Доповіддю, кліматичні зміни «вражають сильніше і швидше, ніж багато хто очікував. Останні п’ять років можуть стати найтеплішими за часи ведення записів, природні катастрофи стають дедалі більш інтенсивними, все частішими, і минулого року ми мали справу з безпрецедентними надзвичайними погодними умовами в усьому світі».

Вимірювання антропогенного (внаслідок діяльності людини) збільшення концентрації парникових газів (ПГ) за останні 200 років вказують на значне глобальне потепління компонентів кліматичної системи (атмосфери, океанів, земної і льодової поверхонь) протягом кількох десятиліть. Моделі циркуляції в системі океан-атмосфера постійно змінюються, що призводить до коливань в різних масштабах часу. Довготривала тенденція до глобального потепління, а також його велика швидкість вказують на те, що нинішні зміни відрізняються від попередніх природних варіацій.

Для НАТО це означає, що у майбутньому середовище, в якому доведеться діяти, радикально зміниться. Якщо Альянс хоче залишитись дієвим провайдером безпеки, йому потрібно зрозуміти наслідки, до яких ведуть зміни клімату, і відповідним чином пристосовувати свою стратегію, сили і засоби.

Зусилля НАТО з адаптації можуть ґрунтуватись на загальній орієнтації на роботу Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (IPCC). IPCC – це орган ООН, який здійснює оцінювання наукової інформації, зв’язаної зі змінами клімату. До нього входить 195 країн-членів і 161 організація як спостерігачі.

Усі країни НАТО є членами IPCC. Сценарії, які розробляє IPCC, ґрунтуються на Репрезентативній траєкторії концентрацій і демонструють серйозний консенсус на науковому і державному рівнях і тому політичні дії мають загалом керуватись ними. НАТО потрібно здійснити комплексне оцінювання цього консенсусу, яке також передбачає екстремальні сценарії і високу динаміку процесів кліматичних змін з усіма пов’язаними з ними ризиками.

З точки зору управління ризиком, екологічної безпеки і збереження обороноспроможності необхідно зважати на різні аспекти:

Усі обговорювані кліматичні сценарії матимуть наслідки для військових. З оперативної точки зору, перед видами військ постають такі проблеми:

Зміни клімату впливатимуть на повітряні операції в різні способи. Поведінка повітряного судна під час злетів і приземлень напряму залежить від температури повітря, тиску (або висоти льотного поля над рівнем моря) і вітру. Зростання температури внаслідок змін клімату погіршує поведінку повітряного судна і можуть потребувати продовження злітної смуги чи оновлення двигунів. Таке відбувалось з транспортними літаками і гелікоптерами в Афганістані.

Зростання частотності і інтенсивності піщаних і пилових бур, спричинене розширенням посушливих і напівпосушливих субрегіонів, дедалі більше буде перешкоджати операціям через обмеження на візуальні польоти (в зонах проведення операцій польоти мають тактичний характер і тому зазвичай виконуються за правилами візуального орієнтування).

Більш потужний внаслідок зміни клімату північноатлантичний потік струменевої течії збільшить ризик посилення зсуву вітру і турбулентності в ясному небі. Оскільки літаки – особливо транспортні – мають уникати зон сильної турбулентності, це також накладає обмеження на планування місій. Регіональний зсув струменевої течії безпосередньо вплине на повітряний рух у завантаженому трансатлантичному повітряному коридорі. Більше того, необхідно також зважати на шкідливий вплив космічного випромінювання на екіпажі під час польотів і місій північними маршрутами.

Ще одна проблема для повітряних операцій, спричинена змінами клімату, є перегрів військових літаків і обладнання авіабаз – для його компенсації необхідні додаткові логістичні зусилля і збільшення енергоспоживання.

Необхідно також брати до уваги зміни основних напрямків вітру на аеродромах (поступове перевищення максимально дозволеного бокового вітру для літака), яке може потребувати структурних модифікацій, таких як зміна напрямків злітних смуг.

У регіоні Арктики/за Полярним колом зміни клімату призведуть до необхідності зміни вимог до обробки проти обледеніння (з посиленим захистом довкілля), маршрутів постачання (які можуть постраждати внаслідок танення вічної мерзлоти) і аеродромів (наприклад, доступність альтернативного сталого забезпечення пальним). Необхідно буде також адаптувати пошуково-рятувальні процедури. Майбутні місії безпілотних літальних апаратів вимагатимуть стабільного передавання даних і стійких систем GPS для процедур контролю і застосування. Проте в Арктиці вони страждають від потужних завад, а також від космічної погоди, що може потребувати додаткового інвестування в посилення їхньої стійкості.

Перед морськими силами і засобами НАТО в Арктиці постане цілий ряд проблем. Це результат поєднання надзвичайно низької температури повітря і високої швидкості вітру, льодових перешкод, стану хвиль у високих широтах, віддаленості (наприклад, неполадки/неточність GPS через вплив космічної погоди у поєднанні зі складною навігацією) і посиленого впливу випромінювання, спричиненого зменшенням озонового шару над Арктикою. Системи озброєння і боєприпаси мають бути адаптовані до екстремальних температурних умов і швидких змін температури (системи озброєння і сенсори як правило пристосовані до конкретних температурних діапазонів) – такі вимоги до адаптації в разі необхідності можна з’ясувати за допомогою моделювання.

У тепліших водах ситуація не менш складна. Наприклад, зростання солоності в Аденській затоці призвело до відмови турбін на британських фрегатах. Нестабільність, спричинена посухами, зпустелюванням і голодом призводить до поширення піратства – наочний приклад того, як непрямі наслідки змін клімату можуть вплинути на операції НАТО. Океанографічні процеси (наприклад, охолодження субполярної Атлантики) зв’язані зі змінами у тенденціях опадів і додатковими чинниками зростання рівнів моря. Зміни напрямків морських потоків також впливатимуть на морську розвідку і спостереження та протидію підводним човнам.

Зміни клімату також впливають на морську економіку. Відступ криги в Арктиці відкриватиме нові торговельні маршрути і спровокує конкуренцію за ресурси. Великі географічні простори і безлюдні узбережжя можуть спричинити нові напруження щодо експлуатації нових морських ресурсів і сировини. Проте варто зазначити, що можливості досліджень на суші і з повітря обмежені через характер навколишнього середовища.

Ми можемо очікувати не менш складних умов і для сухопутних операцій. Діяльність у дедалі більш екстремальних кліматичних умовах створить проблеми для особового складу, наприклад, зменшення забезпечення питною водою завдяки зпустелюванню деяких регіонів. У нещодавній Доповіді Пентагона зазначено, що понад 50 відсотків американських військових баз, в тому числі оперативні бази за кордоном, перебувають під великою загрозою затоплення, екстремальних температур, вітрів, посух і лісових та степових пожеж.

Екстремальні кліматичні умови також прискорюють знос обладнання (зброї, транспорту тощо). Наприклад, зневоднене середовище в Афганістані спричиняє частіше «заклинювання» зброї. А військові бази докладають великих зусиль для охолодження, тому що спека впливає на солдатів (посилення небезпеки фізіологічного теплового удару), а також на комп’ютери та інше електронне устаткування . Зміна клімату також ставить складні завдання перед військовою логістикою. Наприклад, повені, сніг/лід або бурі можуть блокувати маршрути оперативного постачання. Особливо вразливі для екстремальної погоди транспортні маршрути прибережними шляхами.

Космічна сфера також не захищена від зміни клімату. Пускові платформи як правило розташовані поблизу узбережжя і перебувають над рівнем моря лише маргінально, що ставить їх під загрозу у разі зв’язаного зі зміною клімату підняття рівня моря. Непрогнозовані пориви вітру і зміни напрямків вітрів можуть впливати на траєкторії запуску супутників і ракет, ставлячи під сумнів можливість космічних операцій в певних регіонах.

Зміни у верхніх шарах атмосфери і необхідність забезпечення стійкості супутників до впливу космічної погоди створить проблеми при плануванні нових центрів запуску космічних місій, операцій і застосувань, серед яких спостереження за поверхнею Землі, оптичний зв'язок, широкосмугове передавання даних, моніторинг кордонів і трубопроводів і контроль за повенями. Усе це ускладнюється тим фактом, що протягом найближчих кількох років очікується запуск сотень піко- (масою до 1 кг), мікро- (масою до 100 кг включно) або невеликих (масою до 500 кг включно) супутників у цивільних і військових цілях.

Зважаючи на жорсткі обмеження, які зміна клімату накладає на військові операції, НАТО давно вже має реагувати.

Серед іншого, членам Альянсу потрібно вимірювати і надавати стандартизовані екологічні дані задля покращання прогнозованості і кліматичного моделювання. Альянс також може виступити рушієм технологічних інновацій щодо сталих і нейтральних в аспекті ПГ двигунів для авіації і на морі. Штучний розум і нові системи спостереження за поверхнею Землі пропонують нові підходи до аналізу змін клімату і їх наслідків.

Внаслідок ризику зворотної реакції, ризику точок неповернення, подальшого глобального потепління протягом наступних десятиріч поєднаного з довготривалими і незворотними змінами погодних тенденцій, перед військовими НАТО постає абсолютно нова ситуація. Проте Альянс здатен адаптуватись до неї в різні способи.

23 - 24 березня 2021 року міністри закордонних справ країн НАТО ухвалили конкретний порядок денний щодо зміни клімату і безпеки. За ним буде прийнятий план дій, в якому буде розписано що НАТО робитиме задля кращого ознайомлення із ситуацією за допомогою моніторингу і стеження за змінами клімату, діяльності в новому середовищі і пом’якшенні впливу зміни клімату.

Це перша стаття з мінісерії, присвяченої наслідкам зміни клімату для операцій. У наступній статті буде розглянутий вплив космічної погоди і змін у верхніх шарах атмосфери, спричинених зміною клімату, які також становлять загрозу для екологічної і енергетичної безпеки.