Після майже року дії санкцій, накладених на Росію і нею у відповідь після анексії Криму і інтервенції на сході України, нові дані показують їх вплив на економіку як Росії, так і Європи. Отже, запитує Едвард Крісті, чи вони діють?
Президент Росії Владімір Путін (попереду) виступає 18 березня 2014 року перед публікою під час мітингу і концерту під назвою "Ми разом" на підтримку російської анексії українського Криму. Позаду нього, на Красній площі в центрі Москви, на тлі напису "Крим в моєму серці!", стоять прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов і спікер парламенту Владімір Константінов (П). © Рейтер
Коли Росія незаконно анексувала Крим і почала втручатися на сході України, Захід відреагував економічними санкціями. В липні 2014 року санкції, в узгоджений спосіб, були ухвалені Європейським союзом, США, Канадою та іншими членами і партнерами Альянсу.
У вересні 2014 року ці санкції були посилені. Санкції ЄС, які мали закінчитися в липні 2015 року, були продовжені до січня 2016 року. Термін дії американських і канадських санкцій не встановлений.
Є три типи економічних санкцій. Перші обмежують доступ до західних фінансових ринків і послуг для визначених російських державних підприємств у банківській, енергетичній і військовій галузях. Другі накладають ембарго на експорт до Росії високотехнологічного обладнання для розвідки і видобування нафти. Треті – це ембарго на експорт до Росії визначених товарів військового і подвійного призначення.
Причина цих західних санкцій добре зрозуміла на міжнародному рівні. Проте для окозамилювання у серпні 2014 року Росія наклала заборону на імпорт продуктів харчування з країн Заходу. Ця заборона лишається в силі.
Після майже року цих санкцій і заходів, як вони вплинули на економіку Росії і Європи?
Щодо російської економіки загалом вважається, що санкції посили макроекономічні проблеми, які вже стояли перед нею, зокрема швидке і значне падіння цін на нафту, яке розпочалося в останні місяці 2014 року.
Останні дані підтверджують спад російської економіки з падінням зростання ВВП на -2,2% за перший квартал 2015 року порівняно з першим кварталом 2014 року.
Більше того, сумарний вплив цих санкцій і падіння цін на нафту призвів до значного падіння курсу рубля і посилення витоку капіталу.
Водночас санкції щодо доступу до фінансів змусили уряд Росії витратити частину своїх валютних запасів на підтримку суб’єктів, проти яких були введені санкції.
Ці події призвели до того, що Центробанк Росії несподівано припинив підтримувати курс рубля і різко підняв процентні ставки в грудні 2014 року.
Заборона Росією на імпорт західних продуктів харчування додала до цієї картини труднощів, бо спричинила зростання цін і подальшу інфляцію. Це ще додалось до падіння рубля, яке вже призвело до зростання рубльових цін на імпортні товари і послуги.
Останні дані підтверджують спад російської економіки з падінням зростання ВВП на -2,2% за перший квартал 2015 року порівняно з першим кварталом 2014 року. Найостанніші прогнози говорять про падіння реального ВВП порядку 3% - 3,5% в 2015 році і майже нульове зростання в 2016 році.
Брокери за своїми столами перед табло DAX на Франкфуртській біржі, 7 липня 2015 року. © Рейтер
Загалом західні санкції досягли успіху щодо безпосередньої мети завдавання шкоди російській економіці.
Це доповнює сигнальне значення економічних санкцій.
Західні країни
- вдалися до узгоджених дій (сигнал про єдність)
- проти стратегічних суб’єктів російської держави (сигнал про визначення відповідальності)
- в такий спосіб, який спрямований на завдавання конкретної економічної шкоди (сигнал про переконливість),
- погоджуючись з (обмеженим) ризиком того, що в результаті вони можуть зазнати певних економічних втрат (сигнал про рішучість).
Проте чи справді ці санкції принесли болісні наслідки своїм ініціаторам?
Санкції і поточна російська рецесія вплинули на європейські економіки в основному через торгівлю, тобто, у вигляді втрати доходів від експорту.
Втрати спричинені:
- безпосередньо західними санкціями (експорт нафтовидобувного обладнання і товарів військового і подвійного призначення);
- безпосередньо російською забороною на імпорт продуктів харчування;
- і опосередковано внаслідок російської рецесії і низького обмінного курсу, які разом призвели до значного зниження попиту на імпорт (з будь-якої країни світу).
Останній, непрямий вплив був найбільшим, але його лише частково можна назвати результатом західних санкцій – на думку провідних аналітиків, зниження ціни на нафту залишається головною причиною.
ТАБЛИЦЯ 1 – Зсув експорту товарів до Росії та інших країн – країни-члени ЄС
| РЕПОРТЕР | Сукупний експорт в 2014кв1 (EUR млн) | Зміни експорту до Росії EUR млн) | Зміни експорту до інших ринків (EUR млн) | Сукупні зміни (EUR млн) | Сукупні зміни (% в 2014кв1) |
|---|---|---|---|---|---|
| Кіпр | 325 | -5 | 182 | 177 | 54,3% |
| Ірландія | 21,107 | -78 | 3,717 | 3,639 | 17,2% |
| Болгарія | 4,859 | -41 | 646 | 606 | 12,5% |
| Хорватія | 2,364 | -21 | 254 | 233 | 9,9% |
| Польща | 40,223 | -521 | 3,811 | 3,291 | 8,2% |
| Чеська Республіка | 32,205 | -365 | 2,836 | 2,471 | 7,7% |
| Угорщина | 20,433 | -165 | 1,633 | 1,467 | 7,2% |
| Мальта | 536 | 0 | 37 | 37 | 6,9% |
| Данія | 20,548 | -114 | 1,490 | 1,376 | 6,7% |
| Словенія | 6,597 | -85 | 499 | 414 | 6,3% |
| Німеччина | 278,427 | -2,566 | 17,952 | 15,386 | 5,5% |
| Румунія | 12,758 | -91 | 734 | 643 | 5,0% |
| Люксембург | 3,618 | -14 | 177 | 163 | 4,5% |
| Португалія | 11,707 | -18 | 460 | 442 | 3,8% |
| ЄС разом | 1,143,317 | -8,652 | 49,019 | 40,367 | 3,5% |
| Іспанія | 60,276 | -301 | 2,358 | 2,057 | 3,4% |
| Італія | 96,151 | -668 | 3,708 | 3,040 | 3,2% |
| Франція | 109,586 | -612 | 3,667 | 3,056 | 2,8% |
| Словаччина | 16,194 | -156 | 547 | 391 | 2,4% |
| Велика Британія | 96,345 | -333 | 2,599 | 2,266 | 2,4% |
| Австрія | 33,037 | -360 | 497 | 137 | 0,4% |
| Нідерланди | 125,648 | -590 | 988 | 398 | 0,3% |
| Бельгія | 88,707 | -360 | 51 | -309 | -0,3% |
| Естонія | 2,854 | -147 | 132 | -15 | -0,5% |
| Швеція | 31,179 | -196 | -72 | -267 | -0,9% |
| Латвія | 2,589 | -87 | 55 | -33 | -1,3% |
| Греція | 6,379 | -24 | -81 | -105 | -1,6% |
| Фінляндія | 13,248 | -358 | 23 | -336 | -2,5% |
| Литва | 5,415 | -374 | 118 | -256 | -4,7% |
Джерело: Торгівельна статистка Євростат; 2015 кв. 1 порівняно з 2014 кв.1; зовнішня торгівля ЄС і внутрішня торгівля ЄС.
Щодо європейських членів Альянсу і партнерів, останні дані демонструють, що втрати, спричинені загальним економічним спадом Росії, добре контролюються.
Звичайно, експорт до Росії значно скоротився, в середньому на третину, у першому кварталі 2015 року порівняно з першим кварталом 2014 року. Проте важливість Росії як кінцевого ринку призначення для більшості Європейських країн досить обмежена, і, що ще більш важливо, європейські компанії здатні знайти нові ринки для своєї продукції як в Європі, так і поза нею – це явище економісти називають переорієнтацією торгівлі.
Аналіз переорієнтації торгівлі є важливим компонентом будь-якого серйозного аналізу дієвості санкцій.
Аналіз переорієнтації торгівлі є важливим компонентом будь-якого серйозного аналізу дієвості санкцій. Це видно на таблиці 1, де знову увага зосереджена на змінах між першим кварталом 2014 року (без санкцій, за високої ціни на нафту і продовження зростання Росії) і першим кварталом 2015 року (з санкціями, за низької ціни на нафту і рецесії в Росії). На таблиці 1 показані результати по 28 країнах Європейського союзу.
21 із 28 країн - членів ЄС зазнають загального зростання експорту попри падіння в Росії завдяки збільшенню експорту на інші ринки (як в ЄС, так і за його межами), яке більше ніж компенсувало падіння експорту до Росії. Те ж саме стосується Європейського союзу сукупно, де експорт до Росії скоротився на 8,65 мільярдів євро, а експорт до інших країн зріс на 49,02 мільярдів євро (в тому числі внутрішня торгівля в ЄС).
Чоловік стоїть біля будинку з табло з обмінним курсом валют у Москві, 16 грудня, 2014 р. © Рейтер
Цікаво також відзначити, що крім трьох країн Балтії, усі інші країни Центральної і Східної Європи – члени ЄС - спромоглися більш ніж компенсувати втрати, пов’язані з Росією (зокрема тому, що їхня залежність від російського ринку з самого початку не була помітно високою). Те ж саме стосується південних країн - членів ЄС, залишимо осторонь особливий випадок Греції (дивись нижче), та всіх великих країн ЄС, зокрема Німеччини і Італії, яких часто зображують як таких, що мають значні економічні зв’язки з Росією. Ця офіційна торговельна статистика чітко доводить сьогодні, що Росія може зазнати великої кризи, і може бути піддана режиму жорстких санкцій без завдавання будь-яких сукупних експортних втрат цим країнам.
Європейські компанії здатні знайти нові ринки для своєї продукції як в Європі, так і поза нею – це явище економісти називають переорієнтацією торгівлі. © Рейтер
Однак є сім країн - членів ЄС, які зазнали сукупних втрат. Ці країни можна розділити на дві групи: ті, що були здатні перейти на нові ринки, але в недостатній мірі; і ті, хто зазнав втрат на обох фронтах, тобто на російському ринку і на інших ринках. Швеція і Греція – лише ці дві країни зазнали втрат обох типів, що вказує на загальну втрату експортної конкурентоспроможності, спричинену not спадом в Росі. Бельгія, Естонія, Латвія, Фінляндія і Литва належать до першої категорії.
Що стосується обсягу сукупних втрат, лише Литву і Фінляндію можна віднести до дещо серйозних випадків, тобто, коли втрати доходів від експорту можуть серйозно вплинути на зростання ВВП. Проте в цьому сенсі, схоже, що лише Фінляндія зазнає серйозних втрат щодо макроекономічних показників, в той час як Литва залишається на міцній траєкторії зростання завдяки потужному внутрішньому попиту.
Коли європейська економіка в основному видужує після наслідків російської економічної кризи – яка лише частково спричинена санкціями – західні члени Альянсу повинні втішатися тим, що потужна і принципова політика санкцій, схоже, є однозначно можливою. Є докази того, що ті, хто передрікав великі проблеми, помилялися.