Інформація

Розділ 12: Військова командна структура Нові концепції командування та управління У своїй роботі з внутрішньої адаптації НАТО розробило нові концепції командних відносин, що мають забезпечити ефективну координацію між різними рівнями командування в межах нової військової структури. Ці нові концепції відображають гнучкіший підхід до виконання місій та завдань Альянсу. Вони базуються на раціоналізованому, багатофункціональному підході до всієї командної структури і мають такі характеристики: взаємна підтримка в командних стосунках є одним із основних принципів, які визначають нову структуру. Його метою є надання Північноатлантичній раді, Військовому комітету, та командувачам усіх рівнів більшої гнучкості щодо надання пріоритетності виконанню найнагальніших завдань. більший наголос на проведенні заходів та операцій Альянсу на регіональному рівні. Це, зокрема, обумовлено тим, що в сучасних умовах зросла взаємозалежність між регіонами. Робота над новою командною структурою виявила потребу у створенні штабів регіонального базування, які могли б приймати під своє командування нові сили, а також підтримувати процес підсилення на регіональному та міжрегіональному рівні. гнучкий підхід до заходів командування та управління (C2), таких як визначення географічних меж, координаційних ліній та розподіл на етапи, що значно полегшить проведення навчань і операцій. Так, наприклад, у об'єднаному командуванні в Європі постійного характеру набудуть лише заходи, необхідні для проведення повсякденних мирних операцій на регіональному та стратегічному рівні. Таким чином, усувається необхідність у постійних географічних межах розподілу нижче регіонального рівня об'єднаного командування в Європі, а також касовується постійно діюче об'єднане субрегіональне командування (JSRC) в зонах спільних операцій. зосередження більшої уваги на принципі багатонаціональності при комплектуванні особовим складом нових військових штабів, що дасть можливість представництва усіх країн-членів на рівні стратегічного командування. Це також полегшить забезпечення в усій командній структурі представництва країн, що межують з іншими регіональними командуваннями та сприятиме підвищенню можливостей первинного підсилення. Як наслідок, буде розширено коло країн, задіяних на рівні об'єднаних субрегіональних командувань (JSRC), що дасть змогу країнам, котрі межують з державами, на території яких розмішується об'єднане субрегіональне командування, бути представленими належним чином. Ця адаптація виконувалась відповідно до рекомендацій довгострокового дослідження, що було розпочате у 1994 році. Тип, кількість та розташування штабів, які мають складати командну структуру, були узгоджені в 1997 році. На основі цього рішення Північноатлантична рада ухвалила запити про активацію штабів у березні 1999 року, проклавши шлях широкомасштабній імплементації нової військової командної структури НАТО, яка розпочалась у вересні 1999 року.