Інформація

Розділ 9: Спільне фінансування : бюджети НАТО та управління фінансами Розподіл витрат Витрати, до яких застосовується принцип спільного фінансування, покриваються державами-членами відповідно до їх заінтересованості у результатах діяльності, що потребує такого фінансування, і згідно з узгодженою системою розподілу витрат. Загальне правило передбачає спільне фінансування тих видатків, які мають покриватись колективно. Тобто всі держави Альянсу роблять внески у фінансування підрозділів Міжнародного секретаріату, Міжнародного військового штабу та Військового комітету, а також у спільно фінансовані заходи в межах операцій з підтримання миру та Партнерства заради миру. Витрати на Сили раннього повітряного попередження і управління НАТО покриваються 13 країнами, які беруть участь у цій структурі. Витрати на інші частини та складові міжнародної військової структури, а також витрати в межах Програми інвестицій в безпеку НАТО розподіляються між різними групами держав - членів Альянсу відповідно до характеру їхньої участі в інтегрованій командній структурі НАТО. За традицією, узгоджена формула розподілу витрат, за якою визначається частка кожної держави, має віддзеркалювати "платоспроможність" кожної країни-члена Альянсу. Однак ця формула застосовується на основі не тільки економічних, а й політичних міркувань. Формули розподілу внесків у Цивільний та Військовий бюджети, а також у Програму інвестицій в безпеку НАТО були вперше затверджені на початку 50-х років. З часом вони зазнавали змін, які здебільшого стосувалися співвідношення внесків, внаслідок появи нових членів в Альянсі та різниці у ступені участі країн в інтегрованій командній системі. Отже, з точки зору сучасних показників відносної економічної потужності, таких як ВВП або купівельна спроможність, ці формули є неточними. Поки що Цивільний бюджет формується на основі єдиної формули, що передбачає участь 19 країн. Значна частина Військового бюджету, з якого покриваються витрати на міжнародну військову структуру, формується на основі дещо відмінної формули участі 19 країн, а також двох формул участі 18 країн. Програма інвестицій в безпеку НАТО, в свою чергу, має дві різні формули розподілу витрат, на основі участі 19 та 18 країн відповідно. Частина Військового бюджету, з якого покриваються витрати на утримання Сил раннього повітряного попередження і управління НАТО, регулюється двома формулами для 13 і 14 країн відповідно, які відображають промислову/комерційну орієнтацію угод щодо розподілу витрат для організації НАТО, що керує програмою розвитку системи раннього попередження і управління (NAPMO) (див. розділ 14). В таблицях 1 і 2 викладено дані про участь держав-членів у формуванні цивільного і військового бюджетів і в Програмі інвестицій в безпеку НАТО.