Консультації та співробітництво між Україною та НАТО охоплюють широке коло питань, визначених у Хартії 1997 року та Плані дій 2002 року. До них відносяться операції з підтримки миру, реформування сектору оборони та безпеки, військове співробітництво, озброєння, планування дій цивільних органів на випадок надзвичайних ситуацій, наука та довкілля, а також інформування громадськості.
Операції з підтримки миру
Україна має сталу репутацію країни, яка робить гідний внесок у зміцнення євроатлантичної безпеки, розгортаючи свої війська пліч-о-пліч з миротворцями від країн-членів та партнерів НАТО. Наразі вона є єдиною країною-партнером, яка бере активну участь у чотирьох головних операціях та місіях під проводом НАТО.
Україна надала піхотний та механізований батальйони, а також вертолітний загін до складу миротворчих сил НАТО у Боснії та Герцеговині. В операції, що проводиться під проводом НАТО у Косово, Україна розгорнула вертолітний загін, піхотні роти, надала представників, які виконують завдання на посадах у штабі, та допоміжний особовий склад. Наразі чисельність українського миротворчого контингенту складає 127 миротворців у спільному українсько-польському батальйоні місії КФОР у складі багатонаціональної бойової групи «Схід».
Україна робить подальший внесок у зміцнення міжнародної стабільності та в боротьбу з тероризмом, коли надала дозвіл на проліт над її територією літаків, що забезпечують усім необхідним розгорнуті в Афганістані Міжнародні сили сприяння безпеці (МССБ) під проводом НАТО, або як частина коаліційних військ, які проводять операцію «Незламна свобода» під проводом США. У квітні 2009 року Україна підписала Угоду щодо транзиту для постачання МССБ в Афганістані.
очинаючи з 2007 року українські медики в Афганістані надають допомогу в складі литовської Групи з реконструкції провінції, а з 2010 року – у складі польської Групи з реконструкції. Наразі Україна надала до складу МССБ в Афганістані 13 військовослужбовців.
Починаючи з березня 2005 року Україна направляє офіцерів для участі у Тренувальній місії НАТО в Іраку. Вона залишається єдиною країною-партнером, що виділяє особовий склад для виконання цієї місії.
Крім того, Україна надає підтримку операції «Активні зусилля». Ця операція НАТО на Середземному морі спрямована на стримування тероризму, його припиненні та захисті від нього. Починаючи з 2007 року Україна вже шість разів виділяла військово-морські сили та засоби для участі у цій операції, останнього разу вона зробила такий внесок у листопаді 2009 року.
Окрім цього, Україна є першою країною-партнером, яка зробила внесок до сил реагування НАТО (СРН). Наразі Україна виділила взвод РХБЗ до складу СРН. Україна також запропонувала свої сили й засоби для здійснення стратегічних транспортних перевезень повітрям для наступної ротації СРН.
Реформа сектору оборони та безпеки
Співробітництво з Україною з питань реформування сектору оборони та безпеки є наймасштабнішим у порівнянні з усіма іншими країнами-партнерами НАТО. Це є вирішальним для нинішніх перетворень у царині безпеки України та залишається невід’ємною частиною її демократичних перетворень.
Україна прагне підтримки НАТО в зусиллях, спрямованих на реформування успадкованих з часів Холодної війни багаточисельних збройних сил, укомплектованих за принципом призову, у менші за чисельністю, але побудовані на засадах професійного війська, мобільні збройні сили, які здатні гарантувати країні безпеку та активно сприяти стабільності та безпеці на євроатлантичному просторі та за його межами. Ще одним всеохоплюючим завданням співробітництва між Україною та НАТО є зміцнення демократичного та цивільного контролю над збройними силами України та безпековими структурами.
Спільна робоча група з оборонної реформи (СРГОР), створена у 1998 році, спрямовує у належне русло співробітництво у царині реформування сектору оборони та безпеки (дивіться відповідну сторінку СРГОР в мережі Інтернет).
Зусилля України, спрямовані на реформування сектору оборони та безпеки, отримують користь завдяки участі України у програмі ПЗМ. Зокрема, Процес планування та оцінки сил в рамках ПЗМ надає можливість визначати спільні цілі з метою створення таких структур, сил та засобів, які б допомогли збройним силам України підняти рівень взаємосумісності, щоб співпрацювати з військами НАТО.
- Дорожня карта реформ
Ключовим напрямком співробітництва в рамках СРГОР є надання допомоги Україні у розробці дорожньої карти оборонної реформи. У 2003 році працівники НАТО та окремі країни-члени Альянсу надавали поради та допомагали Україні у проведенні Оборонного огляду. Це допомогло Україні визначити напрямок проведення оборонних реформ на період до 2015 року.
Наразі НАТО та країни-члени Альянсу надають допомогу в реалізації цього Оборонного огляду, а також надають поради Україні стосовно проведення комплексного аналітичного огляду в державному секторі безпеки, що виходить за межі повноважень Міністерства оборони та збройних сил, з метою залучення до цього процесу усіх структур та органів, пов’язаних з безпекою держави.
Надається допомога в галузі демілітаризації сектора безпеки України, у тому числі шляхом співробітництва з військами Міністерства внутрішніх справ та Міністерства з надзвичайних ситуацій.
- Розбудова інституційних можливостей та цивільний контроль
Фундаментально важливе значення для розвитку України як демократичної країни та для її поступу в напрямку подальшої євроатлантичної інтеграції є зміцнення цивільного контролю над структурами безпеки й оборони, у тому числі над сектором розвідки, та поліпшення інституційних можливостей цих структур.
У рамках ширшого співробітництва у цій галузі за останні роки було здійснено ряд конкретних ініціатив:
- у жовтні 2005 року започаткована Програма професійної підготовки цивільних фахівців, що працюють в оборонних і безпекових установах України;
- у 2006 році створена Робоча група Україна-НАТО з питань цивільного та демократичного контролю за сектором розвідки;
- у 2006 році започаткована Мережа партнерства для підвищення рівня обізнаності з проблемами громадянського суспільства, метою якої є сприяння обміну досвідом стосовно ролі громадянського суспільства в оборонних та безпекових справах між окремими групами громадянського суспільства та спеціалістами-практиками з питань безпеки від НАТО, країн-членів Альянсу та України.
- Перепідготовка й адаптація колишніх військовослужбовців у напрямку оволодіння ними цивільних спеціальностей.
Наразі впроваджуються у життя різні ініціативи, щоб допомогти Україні в перепідготовці колишніх військовослужбовців, звільнених у запас внаслідок поступового скорочення Збройних сил України, та реалізації планів переходу до професійного війська, яке комплектується виключно на добровільних засадах.
Україні надається експертна допомога у розробці комплексної програми перепідготовки й адаптації військовослужбовців, що звільняються в запас.
У рамках програми перепідготовки за кошти НАТО організовані мовні та спеціалізовані курси підготовки за фахом для кількох сотень колишніх військовослужбовців щорічно. Проект з перепідготовки й адаптації до цивільного життя звільнених у запас військовослужбовців у Хмельницькому центрі, що на заході України, реалізується із залученням коштів Цільового фонду в рамках програми ПЗМ. Цей Центр є найбільшим постачальником допомоги такого зразка військовослужбовцям України, що готуються до звільнення в запас.
- Знищення запасів зброї та боєприпасів
У рамках проектів Цільового фонду ПЗМ окремі країни Альянсу надають Україні допомогу в знищенні протипіхотних мін, боєприпасів, стрілецької зброї та легкого озброєння.
Під час реалізації першого проекту, протягом 15 місяців у 2002-2003 роках на Донецькому заводі хімічних виробів було безпечно знищено 400 тисяч протипіхотних мін. Це стало першим кроком на шляху до знищення майже семимільйонного запасу протипіхотних мін, що накопичилися в Україні.
Другий проект, що передбачає знищення 133 тис. тонн звичайних боєприпасів, 1,5 млн. одиниць стрілецької зброї та 1 тис. переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), було започатковано у 2005 році. Орієнтовна вартість проекту становить близько 25 млн. євро, а термін реалізації проекту триватиме впродовж 12 років. Це наймасштабніший проект такого зразка у галузі демілітаризації, який будь-коли здійснювався. Він допоможе постійно підвищувати спроможність України в плані утилізації надлишкових запасів боєприпасів та озброєнь.
- Економічні аспекти оборони
В Україні також триває діалог і відбувається обмін досвідом з експертами з економічних аспектів оборони. Питання, що обговорюються, охоплюють безпекові аспекти економічного розвитку та економічні питання євроатлантичної інтеграції, а також теми, що конкретно торкаються оборонної економіки, зокрема питання оборонного бюджету, управління оборонними ресурсами та реструктуризація сектора оборони. Для українських представників також організуються курси з питань бюджетного процесу, починаючи від фінансового планування та закінчуючи фінансовим контролем.
Військова співпраця
Допомога Україні у виконанні завдань оборонної реформи також знаходиться в центрі уваги двостороннього військового співробітництва, завдяки якому, зокрема, надається експертна військова підтримка тим заходам, що реалізуються у рамках роботи СРГОР.
Ще одним важливим завданням військового співробітництва є досягнення оперативної сумісності шляхом реалізації низки заходів та проведення військових навчань у рамках програми ПЗМ, які інколи проводяться на території України і дають змогу проводити підготовку військовослужбовців для участі в операціях з підтримання миру та набуття практичного досвіду спільних дій з підрозділами країн-членів НАТО і країн-партнерів.
Українські офіцери вищої ланки регулярно беруть участь у курсах, що проводяться в Оборонному коледжі НАТО в Римі (Італія), а також у Школі НАТО в Обераммергау (Німеччина). Зв’язки із зазначеними навчальними закладами виявилися дуже корисними під час організації нового багатонаціонального викладацького складу в Національній академії оборони України.
Військове співробітництво зайняло також провідні позиції у розробці правової бази, яка дозволяє Україні та НАТО поглиблювати співробітництво на оперативному рівні:
- Угода ПЗМ про статус збройних сил на території іноземної країни, що набула чинності у травні 2000 року, полегшує участь у військових навчаннях у рамках програми ПЗМ шляхом звільнення учасників навчань від паспортних і візових формальностей, а також від імміграційних перевірок під час в’їзду та виїзду з території країни, де проводиться навчання;
- Угода про надання підтримки з боку країни дислокації військ, ратифікована у березні 2004 року, спрямована на вирішення питань, пов’язаних з наданням допомоги цивільних органів і військового відомства військам країн–членів НАТО, що перебувають на території України або пересуваються транзитом через цю територію у мирний час, під час кризової ситуації або під час воєнних дій;
- Угода про стратегічні авіаперевезення, ратифікована у жовтні 2006 року, надає Україні змогу робити суттєвий внесок у можливості НАТО щодо транспортування великогабаритних вантажів шляхом передачі в лізинг державам–членам Альянсу літаків виробництва заводу ім. Антонова. Така домовленість забезпечує економічну вигоду Україні.
Озброєння
Військово-технічне співробітництво між Україною та НАТО у галузі озброєнь зосереджено на підвищенні рівня взаємосумісності між оборонними системами з метою сприяння Україні зробити внесок у спільні операції з підтримання миру.
Співробітництво за цим напрямом розпочалося після приєднання України до програми ПЗМ та участі її представників у чисельних робочих групах з питань озброєнь, які проводять зустрічі під егідою Наради національних керівників у галузі озброєнь, що є структурою НАТО вищого рівня, яка визначає можливості співробітництва між країнами в рамках процедур закупівлі військової техніки, зосереджуючи увагу, зокрема, на технічних стандартах.
Розвитком подальшої співпраці між Україною та НАТО у цій галузі займається Спільна робоча група Україна – НАТО з питань озброєнь, перше засідання якої відбулося у березні 2004 року.
Планування дій цивільних відомств на випадок надзвичайних ситуацій
З часу підписання у 1997 році Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та НАТО було розгорнуто практичне співробітництво з питань планування дій цивільних відомств на випадок надзвичайних ситуацій та готовності до катастроф.
У західних регіонах України часто виникають сильні повені, а тому країни–члени НАТО та країни-партнери надавали допомогу для ліквідації наслідків повеней у 1995, 1998 та 2001 роках. Відповідним чином співробітництво з цього питання зосереджено на тому, щоб допомогти Україні краще підготуватись до подібних надзвичайних ситуацій та ефективніше здійснювати управління під час ліквідації наслідків таких катастроф.
Військові навчання у рамках програми ПЗМ також допомагають у розробці планів і підготовці боєздатних сил і засобів реагування на кризові ситуації, у випадку виникнення інших природних катаклізмів, зокрема снігових лавин, землетрусів, техногенних аварій та терористичних нападів з використанням токсичних речовин, хімічних, біологічних, радіоактивних матеріалів або ядерних засобів ураження. Україна провела на своїй території одне з таких навчань у 2005 році.
Наука та охорона довкілля
Україна розпочала брати участь у наукових програмах НАТО ще у 1991 році. Після обміну листами про співробітництво у науковій галузі й охороні довкілля в 1999 році Україна активізувала свою діяльність у цих програмах. З часом Україна стала другою після Росії країною за обсягом отримання наукових грантів НАТО на проведення наукових досліджень.
Крім застосування науки для боротьби з тероризмом і новими загрозами, пріоритетними напрямками співробітництва для України є дослідження у сфері інформаційних технологій, клітинної біології та біотехнологій, а також нових матеріалів, раціонального використання природних ресурсів і співробітництво з вирішення проблем навколишнього середовища, яке постраждало від наслідків військової діяльності.
НАТО є спонсором кількох проектів з питань створення базової інфраструктури для комп’ютерних мереж науково-дослідницьких громад України та сприяння їх доступу до ресурсів Інтернету. І хоча у минулому основна увага приділялася природничим наукам, наразі також розглядаються пропозиції стосовно проектів, присвячених питанням безпеки з точки зору соціальних наук.
Спільна робоча група з наукового співробітництва та питань довкілля забезпечує поглиблення співробітництва у цій галузі.
Інформування громадськості
Важливим завданням для керівництва України є інформування громадськості про стосунки між Україною та НАТО та про користь такого співробітництва для реалізації в Україні національної програми реформ. В Україні є багато людей, яким бракує інформації про роль, діяльність та цілі Альянсу, а застарілі стереотипи часів Холодної війни ще й досі продовжують сильно впливати на свідомість частини її населення.
Країни-члени Альянсу запропонували співпрацю з керівництвом України в напрямку підвищення рівня обізнаності населення про сутність Альянсу на сучасному етапі, а також поліпшення методики роз’яснення стосунків між Україною та НАТО.
