Інші мови

Проект "Віртуальний шовковий шлях" 3. Загальний огляд проекту У кожній з країн - учасниць проекту буде створена наземна станція, обладнана супутниковою антеною та маршрутизатором для здійснення спрямованої передачі даних в Інтернеті. Встановленням та обслуговуванням наземних станцій опікуватимуться відповідні НДОМ, які також вирішуватимуть, які саме науково-дослідницькі установи та вищі навчальні заклади мають право на підключення до мережі. Зміст   1. вступ   2. Окреслення проблеми  3. Загальний огляд проекту  4. Співпраця, спрямована на досягнення результатів  5. Розширення проекту  6. Наукова програма НАТО  7. Бліц-інтерв'ю Примітка редактора   Важлива видавнича та редакторська інформація Інші формати PDF українською (~1129Kb) Версія для друку з кольоровими ілюстраціями Замовте друковану версію в режимі он-лайн. "Шовковий проект" - це проект зі створення комп'ютерних мереж. Його першорядною метою є полегшення обміну інформацією між науково-дослідними установами й вищими навчальними закладами у країнах Кавказу та Центральної Азії й відповідними установами в усьому світі шляхом надання їм простого та надійного доступу до Інтернету. Проект був ухвалений 29 жовтня 2001 року під час осіннього засідання Наукового комітету НАТО у Грузії. Згодом його виконання було покладене на Дорадчу комісію Наукового комітету НАТО з питань розвитку комп'ютерних мереж. Вісім країн, що беруть участь у проекті, отримали високотехнологічне супутникове обладнання для підключення до Інтернету та створення найсучаснішої інформаційної мережі, так званої "Шовкової мережі", яку було введено в експлуатацію навесні 2003 року і яка поширюється на усі ці країни. У кожній з країн-учасниць за сприяння НАТО створюються осередки Національних дослідницьких та освітянських мереж (НДОМ), завданням яких є задовольняти потреби національних науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів щодо підключення до національних мереж. НДОМ мають розробляти правила надання доступу до мереж, зокрема, визначати коло можливих користувачів, вимоги стосовно надання доступу, а також види досліджень та проектів, для яких можуть застосовуватися національні мережі. До того ж користування "Шовковою мережею" не повинно суперечити правилам використання відповідних європейських мереж, через які проходить потік інформації. Ці обмеження не надто суворі: єдиною вимогою є заборона використання мереж у комерційних цілях. Рівень технологій, які застосовуються у рамках проекту, дає змогу використовувати сучасні методи кешування (збереження інформації у буферній пам'яті). Механізм кешування присутній на усіх сторінках у восьми країнах-учасницях. Кожного разу, коли користувач запитує будь-яку інформацію, завдяки цьому механізму спочатку перевіряється її наявність у буферній пам'яті. І якщо виявиться, що потрібна інформація зберігається на одній з національних сторінок, її буде завантажено звідти, а не через супутник. Внаслідок застосування методу кешування забезпечується підвищена "пропускна здатність" (час, необхідний для передачі та отримання інформації). Так економиться до ЗО відсотків потужності каналу та загалом забезпечуються більш раціональне та ефективне користування мережею. Інформація може зберігатися у кеш-пам'яті за різними критеріями, зокрема, за змістом, датою та розміром файлів. Інфраструктура "Шовкової мережі" також містить пункт обміну даними в Інтернеті, через який місцеві компанії з надання доступу до Інтернету обмінюються національними потоками інформації. Завдяки наявності пункту обміну даними місцеві компанії з надання доступу до Інтернету мають змогу обмінюватися потоками даних між державами-учасницями виключно за рахунок внутрішнього з'єднання між країнами регіону, минаючи дорогий міжнародний зв'язок. Ця властивість "Шовкової мережі" забезпечує суттєві економічні переваги внутрішнього використання Інтернету країнами-учасницями. Контроль та управління системою здійснює Центр управління, нагляду та контролю "Шовкового проекту". Здійснення контролю є необхідним з таких причин. По-перше, це пояснюється необхідністю забезпечення належної якості послуг, визначення потреб технічного обслуговування або модернізації обладнання. Ефективне управління системою є запорукою того, що буде постійно підтримуватися встановлена пропускна здатність мереж кожної окремої країни-користувача, гарантуватиметься безперебійне надання визначених їм частот, водночас не позбавляючи інші держави визначеної їм частки. До того ж під час проведення особливих заходів може виникати потреба у перерозподілі додаткових частот або у разі необхідності зміни параметрів буферної пам'яті. У Гамбурзі був створений Операційний центр "Шовкової мережі" (ОЦШМ) з російськомовною службою технічної підтримки, куди можна звернутися із запитаннями, щоб повідомити про проблеми, які виникають, отримати технічну допомогу або звернутися до фахівців компанії "ЄвразіяСат", яка надає послуги супутникового зв'язку. Служба технічної підтримки також стежить за пропускною здатністю мережі, щоб вона не була ані надмірною, ані недостатньою, і відповідала потребам користувачів. Успішній реалізації проекту значною мірою сприяв той факт, що НАТО здобуло суттєву фінансову підтримку з різних джерел. Серед них ~ компанія "Сиско Системо" та "Дойче Електронен-Сінхротон" (ДЕСІ). Міжнародна компанія з виробництва електроніки "Сиско" безоплатно виділила обладнання на загальну суму 400 000 американських доларів для встановлення на восьми національних станціях. Німецький науково-дослідний інститут "ДЕСІ", розташований у Гамбурзі, запропонував безоплатно розмістити у себе європейський вузол зв'язку та забезпечувати технічне управління мережею. Вартість цієї послуги оцінюється у 350 000 доларів. "ДЕСІ" також дав згоду на підключення "Шовкової мережі" до загальноєвропейської гігабитної дослідницької мережі Європейського Союзу "6ЕАМТ". Це дасть змогу користувачам "Шовкового проекту" підключатися до дослідницьких мереж в усьому світі. Ця послуга оцінюється у 125 тисяч доларів. До того ж Європейська комісія виділила додаткове фінансування у розмірі 220 000 доларів двом європейським університетам ~ Університетському коледжу Лондона та Університету Ґронингена ~ з метою забезпечення управління проектом та надання послуг з підтримання об'єктів інфраструктури. Що таке "пропускна здатність"? Термін "пропускна здатність" описує спроможність комп'ютерної мережі або іншої телекомунікаційної системи передавати сигнали. Поняття "пропускна здатність" найліпше ілюструє такий приклад. Під час наповнення ванни водою через широку трубу (мовою комп'ютерної термінології "з пропускною здатністю у мегабитах на секунду"), ванна наповниться за кілька секунд (час, потрібний для завантаження інформації з мережі). У разі ж, якщо труба тоненька (говорячи комп'ютерною термінологією "з пропускною здатністю у кілобитах на секунду"), знадобиться набагато більше часу для її наповнення. Кожній з країн, що беруть участь у "Шовковому проекті", виділено канал із пропускною здатністю не менше 3 мбит/с. До того ж вони можуть використовувати незадіяні канали інших держав-учасниць. Внаслідок реалізації проекту було суттєво поліпшено попередню систему, яка застосовувалася у восьми країнах, що отримали сприяння, та забезпечено їх надійним, високоякісним та швидкісним доступом до мережі Інтернет.

© NATO - OTAN 2004 -	NATO Public Diplomacy Division, 1110 Brussels, Belgium, web site: www.nato.int e-mail: natodoc@hq.nato.int Division Diplomatie publique de l'OTAN, 1110 Bruxelles, Belgique, site web: www.otan.nato.int Courriel: natodoc@hq.nato.int