Інші мови

Проект "Віртуальний шовковий шлях" 2. Окреслення проблеми Зміст   1. вступ   2. Окреслення проблеми  3. Загальний огляд проекту  4. Співпраця, спрямована на досягнення результатів  5. Розширення проекту  6. Наукова програма НАТО  7. Бліц-інтерв'ю Примітка редактора   Важлива видавнича та редакторська інформація Інші формати PDF українською (~1129Kb) Версія для друку з кольоровими ілюстраціями Замовте друковану версію в режимі он-лайн. Науковий комітет НАТО почав надавати підтримку проектам із розвитку комп'ютерних мереж на Кавказі та в країнах Центральної Азії ще у 1994 році. Ці минулі, а, у деяких випадках, поточні проекти зосереджені на тому, щоб допомогти науковим колективам цих країн: на Південному Кавказі - Вірменії, Азербайджану, Грузії та у Центральній Азії - Казахстану, Киргизькій Республіці, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану - створити належну інфраструктуру зв'язку, яка відповідала б їхнім потребам. У цих державах вже існували локальні (LAN) та глобальні (WAN) мережі, хоча й не були достатньо розвинутими. Існуючі технології були вдосконалені з метою поліпшення зв'язку між регіональними науково-дослідними та навчальними закладами. Невдовзі після встановлення наземної інфраструктури усвідомили, що для того аби повною мірою використовувати нову інфраструктуру й передові технології, які запроваджено, й полегшити контакти між регіональними дослідниками та світовою спільнотою, слід забезпечити країни регіону надійним доступом до мережі Інтернет. Проект "Віртуальний шовковий шлях" об'єднує академічні колективи восьми країн Центральної Азії та Кавказу, а саме: Вірменії, Азербайджану, Грузії, Казахстану, Киргизької Республіки, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Оскільки ці країни знаходяться поза межами європейської зони Інтернет для дослідницьких та навчальних закладів, вони не мають доступу до швидкісного, але недорогого волоконно-оптичного з'єднання, яке нині застосовується у Європі. Єдина можлива альтернатива ~ супутниковий доступ ~ є надто дорогим і у більшості випадків недоступним для дослідницьких колективів та викладачів регіону. Внаслідок реалізації проекту усі наукові та дослідницькі колективи восьми країн матимуть змогу отримувати інформацію зі швидкістю від 64 до 384 кбит/сек (кілобит на секунду), тоді як звичайні користувачі Інтернету в країнах Західної Європи забезпечені доступом до Інтернет зі швидкістю 56 ~ 500 кбит/сек. Без сторонньої допомоги ці країни - партнери НАТО були б не в змозі виділити ресурси, необхідні для здійснення модернізації систем доступу до глобальної мережі, а місцеві науковці та дослідники і надалі залишалися б ізольованими та позбавленими можливості обмінюватися інформацією зі своїми колегами з інших країн світу.

© NATO - OTAN 2004 -	NATO Public Diplomacy Division, 1110 Brussels, Belgium, web site: www.nato.int e-mail: natodoc@hq.nato.int Division Diplomatie publique de l'OTAN, 1110 Bruxelles, Belgique, site web: www.otan.nato.int Courriel: natodoc@hq.nato.int