Колумбія з НАТО: як південноамериканська країна стала партнеркою НАТО

Десятиріччями латиноамериканські країни намагаються зміцнювати свої зв’язки з сусідніми державами в регіоні. В деяких випадках країни намагаються зменшити свою залежність від глобальних держав, таких як Сполучені Штати. Наративи про «незалежність» від Сполучених Штатів традиційно посилюються, коли до влади приходять ліві уряди. Наприклад, на початку 2000-х років Союз південноамериканських націй (UNASUR) був створений лівацькими урядами так званої «рожевої хвилі» як спосіб розірвати зв’язки з Вашингтоном, досягаючи при цьому єдності в Латинській Америці. Колумбія спочатку не була схильна до приєднання, і навіть після її вступу міцний альянс цієї країни зі Сполученими Штатами часто піддавався критиці. Партнерство Колумбії з НАТО, як можна припустити, матеріалізує зближення між Боготою і західними державами всупереч прагненню до регіональної єдності.

Однак такий погляд ґрунтується на хибному розумінні того, чим є «партнерство» з НАТО, і що означає для країни бути глобальною партнеркою НАТО. Тісніше співробітництво з НАТО через зв’язки за програмою партнерства зв’язане з інтересом Колумбії до модернізації, навчання і посилення прозорості в секторі оборони, а також підтримування заснованої на верховенстві права міжнародної системи. Зрештою, статус глобального партнера дуже вигідний для Колумбії, і при цьому не обмежує позиції її уряду в міжнародній політиці.

Серед глобальних партнерів НАТО Австралія, Колумбія, Ірак, Японія, Республіка Корея, Монголія, Нова Зеландія і Пакистан. Країни-партнери вступають в партнерство з НАТО на основі своїх власних безпекових інтересів і потреб, і в межах, визначених країною-партнером і НАТО. Глобальні партнери не відповідають географічним критеріям членства і на них не поширюється стаття 5 Північноатлантичного договору щодо колективної оборони. Тому не існує жодного зобов’язання для будь-якої країни партнера, включно з Колумбією, обороняти союзника з НАТО або навпаки через механізми партнерства. Партнерство з НАТО безпрограшне: партнери виграють від свого співробітництва з НАТО і участі в навчаннях НАТО, але партнери також надають унікальні знання, досвід і можливості для проведення навчань членам НАТО та іншим партнерам.

Офіційний процес набуття Колумбією статусу глобального партнера НАТО розпочався в 2013 році з підписання Угоди по співробітництво і безпеку інформації, але взаємна зацікавленість існувала з початку 2000-х років. З початку тисячоліття серед колумбійських військових і політиків почала зростати спільна зацікавленість в наближенні до НАТО. Під час розмов з низкою вищих військових офіцерів, включно з колишнім командувачем сухопутних військ, з’ясувалось, що протягом багатьох років збройні сили були в тісному контакті з американськими військовими, вони вважали, що партнерство з НАТО є кроком у правильному напрямку, тому що Колумбія має багато чого запропонувати і багато чого навчитись.

Президент Альваро Урібе (2002 - 2010 роки) мав подібну зацікавленість, вважаючи, що тісніші відносини з НАТО були позитивною метою зовнішньої політики. Ця ідея отримала форму за адміністрації Хуана Мануеля Сантоса (2010 - 2018 роки). Його уряд хотів знайти для Колумбії місце в нових просторах за межами Латинської Америки, як політично, так і економічно, через, наприклад, ОЕСР, Тихоокеанський альянс і Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво (APEC). Оскільки Колумбія досягла значної спроможності у веденні нерегулярних бойових дій і була близька до укладання мирної угоди з групою повстанців, яка діяла найдовше, вона була готова допомагати іншим боротись проти злочинців і повстанців. Була розроблена амбіційна програма безпекової і оборонної дипломатії, яка мала за мету партнерство з НАТО, додаючи таким чином військовий вимір до завдань зовнішньої політики.

Угода про співробітництво і інформаційну безпеку 2013 року була зосереджена на обміні інформацією, особливо щодо організованої злочинності. Колумбія попередньо хотіла зробити свій внесок в глобальну боротьбу проти торгівлі наркотиками, але тогочасний колумбійський міністр оборони заявив, що існує ширша зацікавленість у вивченні питань миротворчих місій, гуманітарних місій і прав людини в секторі оборони.

До 2017 року партнерство розвинулось і зацікавленість сторін зросла. Колумбія зрозуміла, що вона багато чого може навчитись у НАТО щодо оперативної сумісності, стандартів, прозорості, гендерних питань і безпеки, а також кібербезпеки, серед інших питань, а Альянс розумів, що після шести десятиріч внутрішнього конфлікту досвід Колумбії у веденні нерегулярних бойових дій може бути корисним уроком для інших країн. Боротьба проти озброєних угруповань, як лівого, так і правого спрямування, вимагала спроможності і навичок, зокрема спеціальних операцій з протидії повстанцям, антитероризму і операцій з підтримання миру. Оскільки незаконна економіка – особливо кокаїновий ринок – стала основним джерелом фінансування майже всіх озброєних груп, Збройні сили Колумбії також навчились протидіяти організованій злочинності, ліквідовувати незаконні посіви, забезпечувати заборону і розвивати сприятливу для розвитку законної економічної діяльності атмосферу.

Того року була підписана індивідуальна Програма партнерського співробітництва (IPCP), яка надала Колумбії статус глобального партнера НАТО. Вона стала першим і понині залишається єдиним глобальним партнером в Латинській Америці.

У 2021 році між Колумбією і НАТО була підписана нова рамкова програма партнерства, названа «Індивідуально розроблена програма партнерства (ITPP)». ITPP організовує партнерство Колумбії з НАТО на індивідуально пристосованих до специфічних безпекових і оборонних потреб країни умовах. Нині Індивідуально розроблені програми партнерства (ITPP) є головним інструментом, який НАТО використовує для координації свого співробітництва з партнерами. Колумбія була першою країною-партнеркою, яка підписала ITPP.

На додаток до досвіду нерегулярних бойових дій, розмінування було особливим умінням, яке колумбійські військові розвинули протягом років. У рамках стратегії тактичної оборони озброєні групи мінували великі території в Колумбії, що вимагало значних зусиль з розмінування. З цією метою у форті Толемайда в центральній Колумбії, в одному з основних військових комплексів національної армії був створений Centro Internacional de Desminado: Міжнародний центр розмінування. Рівень якості цього Центру, унікальні уміння і знання його персоналу і зацікавленість інших країн до підготовки на його рівні привели до його акредитації як Освітньо-тренувального центру партнерства НАТО (PTEC) в 2019 році. 33 PTEC розташовані у 26 різних країнах членах і партнерах Альянсу в усьому світі. У травні 2022 року CIDES вперше приймав щорічну Конференцію начальників PTEC.

В ITPP викладені усі аспекти співробітництва НАТО з Колумбією в стратегічний і орієнтований на цілі спосіб. Фахівці з цього питання розповіли мені, що в ньому визначені порядки денні в 11 конкретних сферах, кожен з яких передбачає ряд етапів як показників виконання: консультації і діалог, антитероризм, врегулювання криз, освіта і підготовка, виховання доброчесності, розвиток потенціалу і оперативна сумісність, військова сумісність, мови, громадська дипломатія, кібероборона і кліматичні зміни. На основі мого спілкування з фахівцями з цього питання в Міністерстві оборони Колумбії, можна сказати, що ITPP між НАТО і Колумбією ґрунтується на чотирьох головних завданнях:

Незважаючи на своє партнерство з НАТО, Колумбія зберігає свободу вибору позиції, яку вона вважає належною щодо міжнародних безпекових справ, відповідно до пріоритетів своєї зовнішньої політики. Деякі голоси в Латинській Америці хибно тлумачать або ігнорують характер відносин з НАТО і стверджують, що партнерство руйнує свободу дій Колумбії і суперечить інтересам досягнення єдності латиноамериканських країн. Це неправильно, тому що партнерство ґрунтується на спеціально визначеному в ITPP порядку денному, який зосереджений на конкретних сферах, які покликані підвищити якість і стандарти Збройних сил Колумбії і посилити стабільність в країні.

НАТО – це політико-військова організація, яка має понад 75 років історії. Вона підтримує найвищі стандарти військової доктрини, підготовки, оборонного планування і оперативної сумісності серед членів Альянсу. Через свою програму партнерства вона ділиться інформацією, досвідом і отриманими уроками з країнами-партнерами. ITPP пропонує ряд програм і інструментів, які є ідеальними для того, щоби така країна як Колумбія покращила свої технічні можливості в оборонному секторі. Через партнерство Колумбія удосконалює свої військові стандарти і технічні умови в багатьох сферах, від військової оперативної сумісності до прав людини.

У Колумбії, як і в інших країнах Латинської Америки і глобального півдня, рівні корупції високі і поширена непрозорість урядових органів. Корупція завжди була в центрі політичних дебатів, і сектор оборони не виняток. Скандали в уряді, зв’язані з корупцією, зловживанням владою і непотизмом не були рідкістю в історії Колумбії.

Збройні сили Колумбії також були замішані у порушеннях прав людини і зловживання. Люди продовжують критикувати військових і відкидають військовоцентричні підходи до врегулювання внутрішніх конфліктів через скандал із “фальсифікацією ідентичності”, який виник в 2000-роках, коли цивільні були убиті і перевдягнуті як партизани задля підкреслення успіху операцій проти партизанів. Цей скандал підірвав довіру до військових.

Одним із прикладів того, як партнерство Колумбії з НАТО допомагає долати корупцію і покращувати стандарти і легітимність колумбійських військових є Програма виховання доброчесності, механізм, за допомогою якого можна посилити стандарти прозорості в оборонному секторі. Програма передбачає чіткий процес: так званий «Процес самооцінки і експертного перегляду в рамках програми НАТО з виховання доброчесності» за спеціальною покроковою методологією оцінки умов прозорості і належного врядування в оборонних інституціях країн, які добровільно погодились на оцінку. Колумбія приєдналась до Програми BI в 2013 році, до того, як стала глобальним партером. Вона погодилась передати Анкету самооцінки і на оцінку в процесі експертного перегляду. Процес було завершено в 2016 році. В жовтні 2020 року Міністерство оборони вдруге вирішило взяти участь в цьому процесі. З цієї нагоди процес було завершено у вересні 2023 року офіційним поданням остаточного звіту з рекомендаціями тодішнього заступника Генерального секретаря НАТО колумбійському міністру оборони під час його офіційного візиту до штаб-квартири НАТО. Рекомендації НАТО надали поштовх для подальших реформ.

На заході громадської дипломатії в Боготі, присвяченому порядку денному BI, офіцери з Колумбії і НАТО пояснювали, які плоди цей процес дає Колумбії. До 2016 року в Сухопутних військах було створено Офіс застосування норм прозорості і етики (DANTE), а до 2018 року Об’єднане командування створило подібний офіс в себе, мотивувавши ВПС і ВМС створити свої власні офіси: OFINT і DELTA, відповідно. Були створені конкретні плани і програми включення норм прозорості у військові процеси і підрозділи. Союзники з НАТО також скористались цими оцінками, в яких були зібрані знання про те, як розв’язувати проблеми корупції, питання належного врядування і прозорості в оборонному і політичному секторах.

Через ITPP, НАТО також надає Збройним силам Колумбії можливості для тренування і освіти. Як було зазначено раніше, існує 33 акредитованих в НАТО тренувальних і освітніх центра Партнерства (PTEC), які пропонують різні курси, від розв’язання конфліктів і розбудови миру до відновлення особового складу і операцій в гірській місцевості. Представники Збройних сил Колумбії вже тренуються в деяких з них. Між 2019 і 2023 роками понад 200 колумбійських цивільних і військовослужбовців взяли участь у курсах з BI, кібертероризму, стратегічних комунікацій, гендерних питань, врегулювання криз, вивчення мов і логістики. Їх відбирають на основі їхньої кар’єри, досвіду, ролей і посади у збройних силах, так, щоби вони могли зробити свій дієвий внесок у місію збройних сил після повернення. Вони поширюють знання у військах, інформуючи своїх соратників і удосконалюючи своє середовище.

Колумбія також може багато чого навчитись у Альянсу щодо кіберспроможності. У 2024 році колумбійський офіцер взяв участь у навчаннях НАТО з оперативної сумісності «Коалишн воріор» (CWIX). Цей офіцер став першим учасником з латиноамериканської країни. З 1999 року CWIX збирають разом професіоналів і офіцерів з різною підготовкою з країн-членів і партнерів Альянсу задля удосконалення оперативної сумісності з цифровими і комп’ютерними системами і платформами. У 2024 році відбулись найбільші в історії кібернавчання НАТО, в яких на місці взяли участь понад 2500 учасників, в тому числі інженери і оператори, які випробували більше 480 засобів, починаючи від інноваційних окулярів розширеної реальності до перевірених у бою геопросторових інструментів ознайомлення з обстановкою. Зважаючи на те, що кіберпростір стає однією з головних сфер у сучасній війні, а кібератаки можна очікувати з боку дуже різних дійових осіб, лише природно те, що Колумбія і усі країни-партнери НАТО отримують велику користь від участі в цих навчаннях. Як було зазначено раніше, партнерство – це дорога з двостороннім рухом, тому країни-партнери виграють від навчань із союзниками з НАТО і взаємодії з ними, а НАТО і її країни-члени навчаються на досвіді і участі країн-партнерів.

Очевидно те, що навіть для Південноамериканської країни, що розташована на відстані від Північноатлантичного регіону і дещо віддаленої від багатьох його геополітичних проблем, партнерство з НАТО дуже корисне. В цій статті наведено лише декілька прикладів більш широкого порядку денного, за допомогою якого Збройні сили Колумбії удосконалюють стандарти, сили і засоби, адаптуючись до глобальних викликів ХХІ сторіччя і прагнучи забезпечувати права людини, підзвітність і прозорість. Як політичний форум, який сприяє діалогу і обговоренням між союзниками і партнерами, НАТО займає важливе місце в міжнародній системі, якій постійно кидають виклик авторитарні дійові особи. Доступ до цього форуму як глобального партнера дозволяє Колумбії брати участь в цих важливих обговореннях. У підсумку, латиноамериканці не повинні перейматись з того, що партнерство Колумбії з НАТО підтримує нібито «імперіалістичний» порядок денний або створює місток для домінування наддержав над Латинською Америкою. Ці ідеї є очевидно хибними. Насправді, інші країни в Латинській Америці мають дивитись на приклад Колумбії, бачити вигоди від партнерства з НАТО і обговорювати переваги руху слідами Колумбії.