Після двадцяти років співробітництва з НАТО, починаючи з Партнерства заради миру в 1994 році, Швеція стала одним з п’яти партнерів, які на Уельському саміті 2014 року, першому моєму саміті як посла при НАТО, отримали розширені можливості для діалогу і співробітництва. Статус партнера з розширеними можливостями забезпечив платформу для розвитку гнучкіших і індивідуалізованих відносин на додаток до інших партнерських форматів. Це збіглося з незаконною анексією Росією Криму і її військовою інтервенцією на схід України, а також з нашим законом про оборону на 2016 - 2020 роки. Як необхідність перегляду нашої власної оборонної політики, так і драматичний сигнал про те, що одна європейська країна була готова порушити наявний порядок безпеки із застосуванням військової сили, надали поштовх розвитку нової партнерської платформи.
Відновлення балансу нашої національної оборони
У Швеції, як і у більшості європейських країн, події 2014 року повернули політику оборони і безпеки на перші місця політичного порядку денного. Закінчення холодної війни створило враження, що склався вічний мир і наступні десятиліття характеризувались зменшенням уваги до національної оборони. Відсутність чітких загроз нашій національній безпеці призвела до того, що ми поступово відмовились від попередньої концепції міцної національної оборони, розрахованої на запобігання і відвернення можливого повномасштабного вторгнення. Уряди один за одним скорочували військові бюджети. Першорядним пріоритетом стала участь в міжнародних місіях, спрямованих на стабілізацію Європи і сусідніх країн. Відбувся перехід до скороченої але більш активної версії національної оборони з особливою увагою до експедиційних сил.
Шведський зв’язковий офіцер несе службу в Міжнародних силах сприяння безпеці в Афганістані на чолі з НАТО, які завершили свою місію в грудні 2014 року. © Swedish Ministry of Defence
На сьогодні наш найбільший міжнародний військовий внесок – це Малі (MINUSMA). Загалом понад 80 тисяч шведів і шведок служили в місіях з підтримання миру в ООН, ЄС, НАТО та інших різних куточках світу. Швеція бере участь в усіх місіях на чолі з НАТО під мандатом ООН і продовжує активно підтримувати Сили в Косові на західних Балканах і місію «Резолют сепорт» ("Рішуча підтримка") з навчання, надання порад і допомоги силам і інституціям національної безпеки Афганістану. Це допомагає розвивати оперативну сумісність між Шведськими збройними силами і міжнародними партнерами, а також має розглядатись як прояв міжнародної солідарності.
Після часів холодної війни (1949-1989 роки) і наступних десятиліть зосередженості НАТО на місіях з врегулювання міжнародних криз наш новий статус партнера з розширеними можливостями також збігся з рішенням НАТО адаптуватись і змінювати центр уваги у зв’язку з новими реаліями. Погіршення стану безпеки і необхідність зосередитись на колективній обороні НАТО і захисті Європи посилило нашу взаємну зацікавленість у ще більш тісній співпраці. Необхідність розглядати регіон Балтійського моря як єдину стратегічну територію стала природним рушієм розширення нашого співробітництва.
Швеція визначила три пріоритетні сфери: політичні консультації, навчання і обмін інформацією. За останні три роки ми багато чого зробили в усіх трьох сферах. На Варшавському саміті 2016 року НАТО вказала на необхідність проведення регулярних політичних консультацій, ділитися інформацією про ситуацію і проводити спільні навчання з Фінляндією і Швецією. Спільна робота з колегами з країн - членів Альянсу і персоналом НАТО над цими питаннями багато чого навчає і дає велику користь.
Виклики світовому порядку
Наші спільні виклики найбільші і найскладніші за десятиріччя. Сили на регіональному рівні країни і недержавні дійові особи міряються силами зі своїми сусідами, іншими державами і міжнародними інституціями. Загрози багатосторонні і дуже складні. Боєготовність і військові сили й засоби не втрачають свого життєвого значення, але їх недостатньо для реагування на терористичні, кібер чи гібридні загрози. Їм можна протистояти лише за допомогою посилення міжнародного співробітництва, а не його зменшення.
Шведські війська беруть участь у навчаннях НАТО БАЛТОПС - 2015.
У цьому сенсі приємно відзначити нещодавні кроки вперед у співпраці між НАТО і ЄС. Швеція належить до тих країн - членів ЄС, які заявили про наміри приєднатись до нового Постійного структурованого співробітництва (PESCO) – структури і процесу, що ґрунтуються на договорі і спрямовані на поглиблення співпраці з безпеки і оборони серед тих країн-членів, які здатні на це і хочуть цього. Європейський союз, НАТО і США, разом з глобальними партнерами, повинні продовжувати відстоювати світовий порядок, оснований на міжнародному праві і повазі до прав людини. Міцний трансатлантичний зв'язок важливий для стабільності НАТО і Європи. Діючи разом на міжнародній арені, в операціях і навчаннях, ми піднімаємо поріг перед агресією.
Разом зі Статутом ООН принципи і зобов’язання Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) становлять нормативну базу європейської безпеки. Її ключовим елементом є право усіх держав на територіальну цілісність і власний вибір організації своєї політики безпеки, включно з принципом, що не дозволяє змінювати національні кордони силою. Швеція схвалює Ініціативу європейського стримування, запропоновану Сполученими Штатами, а також посилення присутності НАТО в регіоні Балтійського моря, яке зміцнює регіональну стабільність загалом. Реакція Швеції на агресивну військову поведінку Росії і непередбачувані дії передбачає зміцнення національної оборони і посилення співробітництва в галузі безпеки. У поєднанні з активною дипломатією через діалог це надає можливість знову підтвердити нашу постійну підтримку міжнародного права, демократичних цінностей і принципів.
Шведська оборонна політика в процесі трансформації
Наша національна безпека є нашим головним обов’язком і напряму зв’язана з миром і стабільністю у Північній Європі. Цього року шведський уряд схвалив Стратегію національної безпеки, рамковий документ, в якому визначаються національні інтереси і загрози в різноманітних сферах. Шведська оборонна політика зосереджена на двох елементах: посилити національну військову спроможність і поглибити співпрацю з іншими країнами і організаціями. Ця політика отримала широку парламентську підтримку.
Швеція інвестує в нові сили і засоби, в тому числі в нове покоління винищувачів «Грипен». Фото люб’язно надане Luftstridsskolan і Forsvarsmakten
Із 2015 року ми бачимо нову тенденцію в шведських оборонних видатках. Уряд, вперше за більше як два останні десятиріччя, вирішив збільшити витрати на оборону на 11 відсотків до 2020 року. Цього року, завдяки багатосторонній угоді, бюджет був ще збільшений, що привело до сукупного зростання на 17 відсотків за п’ять років.
Швеція сьогодні зайнята розбудовою мережі оборонного співробітництва. Ми маємо особливі і давні відносини з Фінляндією, країною, яка теж не входить до військових альянсів і є Партнером з розширеними можливостями. Разом ми плануємо спільні дії в мирний час і не тільки. Ми тісно працюємо з Нордичними і Балтійськими країнами. А також з Німеччиною, Польщею, Великою Британією і Сполученими Штатами.
Призов, сили і засоби, стійкість
Цього року шведський уряд вирішив відновити національну систему призову на військову службу. Призов, як для чоловіків, так і жінок, розпочнеться 1 січня 2018 року і в перший рік планується призвати приблизно чотири тисячі призовників.
Ще одними нашими пріоритетами є відновлення військової присутності на острові Готланд і активізація тренувальної і навчальної діяльності. Участь в найбільш сучасних і складних навчаннях НАТО допомагає досягати оперативної сумісності і готуватись до можливої майбутньої координації з країнами-партнерами. Зараз будуються два підводних човни наступного покоління. Додаткові інвестиції робляться в засоби боротьби проти підводних човнів. У галузі протиповітряної оборони ми продовжуємо інвестувати в нове покоління винищувачів «Грипен», а недавно уряд вирішив взяти участь в процесі закупівлі ракетних систем ППО «Патріот». Остаточне рішення щодо придбання очікується в 2018 році.
Основним пріоритетом в законі про оборону визначено посилення боєздатності збройних сил, але він також передбачає відновлення загальноурядового підходу до безпеки і розвитку стійкості відповідно до семи базових вимог, ухвалених на Варшавському саміті НАТО.
Усі ці заходи сигналізують про те, що ми ставимось до безпеки серйозно.
Країна, що є неприєднаною військово, але не нейтральна
Залишаючись неприєднаною у військовому сенсі, Швеція вже не прагне нейтралітету у разі конфлікту, як це було за часів холодної війни. Тоді наша доктрина передбачала статус неприєднання в мирний час з метою збереження нейтралітету у разі війни. Коли ми вступили до Європейського союзу в 1995 році, доктрина нейтралітету застаріла, особливо після підписання в 2007 році Лісабонського договору і його статті 42.7 (яка накладає на членів ЄС зобов’язання допомагати і підтримувати усіма можливими способами іншу країну-члена, яка зазнала нападу, відповідно до Статті 51 Статуту ООН).
Найбільші за більше як 20 років національні військові навчання Швеції відбулись із 11 до 29 вересня 2017 року. На зображенні морський десантний батальйон, який рухається в строю на південному шведському архіпелазі, що є стратегічним ключем до оборони столиці країни Стокгольма.
© Swedish Armed Forces
У 2009 році шведський парламент одностайно ухвалив Декларацію солідарності, яка з того часу стала частиною нашої доктрини політики безпеки. В ній сказано: « Швеція не є членом жодного військового альянсу. Загрози миру і нашій безпеці найкраще відвертати колективно і у співпраці з іншими країнами. Неможливо уявити військовий конфлікт в нашому регіоні, який впливав би лише на одну країну. Швеція не залишатиметься пасивною, якщо інша країна - член ЄС або Нордична країна зазнає катастрофи чи нападу. Ми очікуємо від цих країн таких же самих дій, якщо постраждає Швеція. Тому Швеція повинна бути готовою як надавати, так і отримувати військову допомогу».
У 2016 році уряд ухвалив законопроект про «Меморандум про розуміння щодо підтримки з боку країни, що приймає». Мета цього Меморандуму з НАТО полягає в тому, щоб Швеція, як країна, що приймає, могла надавати дієву підтримку військовій діяльності на шведській території, пов’язаній з навчаннями, кризами чи військовими операціями в Швеції і поблизу. У вересні цього року ми провели національні навчання «Аврора» за участю ряду європейських країн і Сполучених Штатів. Це були найбільші шведські військові навчання за більше як 20 років, в яких взяли участь майже 20 тисяч військовослужбовців і понад 40 відомств. Планування і проведення навчань ґрунтувалось на керівному принципі прозорості. Міжнародні спостерігачі, в тому числі з Росії і Білорусі, були запрошені відповідно до Віденського документа (угоди між країнами-учасницями ОБСЄ, укладеної з метою здійснення заходів довіри і безпеки).
Близький партнер, але не член
Позитивна оцінка наших перших років як партнера з розширеними можливостями привела до продовження цього статусу ще на три роки. Я переконаний, що ми можемо і надалі розвивати нашу співпрацю. Ґрунтуючись на взаємній зацікавленості і спільних цінностях, ми також повинні зважати на політичні і військові обмеження, які відрізняють країну - члена Альянсу від партнера. Ми готові консультуватись з країнами Альянсу і офіційними представниками НАТО щодо можливих наступних кроків і пріоритетів. Дозвольте мені, насамкінець, висловити нашу вдячність за щедру допомогу з боку колег з країн Альянсу, а також співробітників НАТО в просуванні вперед нашого партнерства!