Ексклюзивне інтерв’ю з Резолюцією 1325 РБ ООН з приводу її дев’ятнадцятиріччя

Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН (РБ ООН) з’явилась на перших шпальтах, коли вона народилась 31 жовтня 2000 року. Вона пролила світло на те, як непропорційно сильно конфлікти впливають на жінок і дівчат і визнала, що якщо вони не беруть участь в мирних переговорах, це є проблемою для безпеки. Її народження було зустрінуте із захватом і галасом. Уявіть собі сценку в Раді Безпеки того дня: радісні вигуки оглушливі, навіть сльози радості можна побачити в залі для публіки – так ті, хто невтомно працював над її народженням з часу Всесвітньої конференції з питань жінок 1995 року в Пекіні – члени ЮНІФЕМ (UNIFEM – попередниці ООН-Жінок), неурядові організації і представники громадянського суспільства – святкували довгоочікувану появу своєї резолюції.

Я зустрілась із 19-річною 1325 за кавою в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Вона подорожує Європою перед тим, як повернутись до своєї домівки у штаб-квартиру ООН в Нью Йорку для участі у відкритих дебатах з питань жінок, миру і безпеки в жовтні – вона щороку з’являється на арені Ради Безпеки з того часу, як була ще дитиною. 1325 попросила мене не описувати її вбрання, зазначивши, що «зовнішність або вік чоловічих резолюцій коментують не часто».

1325: Як на мене, це не має сенсу. Якщо говорити про моє походження, я сказала б, що в цей світ мене принесли Намібія і Бангладеш. Я також не можу забути решту моєї родини – п’ятьох постійних членів Ради Безпеки (Китай, Франція, Росія, Сполучене Королівство і Сполучені Штати), разом з Аргентиною, Канадою, Ямайкою, Малайзією, Малі, Нідерландами, Тунісом і Україною. Я не назвала б це типовим західним родоводом. Я набагато більш універсальна. Мою появу надихнуло громадянське суспільство: жінки і дівчата, виснажені конфліктами в Боснії і Герцеговині, Руанді і Сьєрра Леоне, і їх відсутність за столами переговорів. А які універсальні ідеали я втілюю? Відповіді такі ж само розмаїті, як жінки і дівчата, яких ви запитаєте. Запитайте Малалу Юсафзай з Пакистану, чого вона хоче і вона можливо скаже, що хоче, щоб дівчатка мали такі ж само можливості для освіти, як і хлопчики і не зазнавали переслідувань за те, що користуються своїми правами людини. Запитайте Надію Мурад з Іраку, яка може вимагати, щоб жінки і дівчата більше не ставали мішенями сексуального насильства під час війни і конфлікту. Запитайте ліберійку Ліму Гбові, яка може вимагати, щоб жінки були присутні за столом переговорів.

1325: Звичайно! Вони ж родина для кожної резолюції. Я підхожу не всім, тому важливо те, що Рада Безпеки забезпечує платформу мені і моїм родичам [станом на вересень 2019 року за Резолюцією 1325 РБ ООН було ухвалено ще вісім інших резолюцій з різної тематики, пов’язаної із жінками, миром і безпекою].

1325: На загал, я щаслива бути найстаршою в такій великій родині. Проте споріднені зі мною резолюції з питань жінок, миру і безпеки були народжені з розчарування. На жаль, я виявилась не такою дієвою, якою мене хотіла бачити міжнародна спільнота. Розумієте, я не була ідеальною – можливо жодна резолюція не є такою. Я не зважила на те, що чоловіки і хлопчики також можуть стати жертвами сексуального насильства, ігноруючи те, що жінки також можуть здійснювати акти насильства. Я також недостатньо конкретно вказала на важливу роль, яку чоловіки і хлопчики можуть відіграти для рівного для усіх суспільства і прав людини.

Тому я насправді пишаюсь такими резолюціями, як 2106 [2013] і 2242 [2015]. Вони вказують на роль, яку чоловіки і хлопчики можуть відіграти в боротьбі проти усіх форм насильства проти жінок і сприянні їхньої участі в запобіганні і врегулюванні збройних конфліктів, розбудові миру і забезпеченні стабільності і безпеки по закінченні конфлікту.

Моя наймолодша родичка, Резолюція 2467 [2019], справедливо вказує на поширення нападів на чоловіків і хлопчиків – сексуальне насильство застосовується в центрах утримування і протягом історії людства було способом домінування. Про такі випадки не часто повідомляють і я могла б зробити більше, інформуючи людей про цей забутий аспект конфліктів. Я впевнена, що 2467 це виправить.

1325: Гарне запитання! Я сама його ставлю майже щодня. Тут різні причини, я думаю. Для одних – це просто тому, що вони не знають, чого я хочу досягти. Для інших – відсутність знань про те, що треба робити [політичні і військові планувальники можуть подивитись цю графічну інформацію щоб зрозуміти, як інтегрувати Резолюцію 1325 РБ ООН].
Дехто з керівництва вважає, що вони вже виконують мене – багато хто плутає мене із Законом про збройні конфлікти. А дехто просто не бачить зв’язку між моїми цілями і завданнями і їхнім підходом до дилем безпеки. Інші не вважають мене юридично обов’язковою.

1325: Це складе запитання. Деякі правники вважають мене юридично не обов’язковою тому, що я не була ухвалена згідно з Розділом VII Статуту ООН – який присвячений діям щодо загрози миру, порушення миру і актів агресії. Деякі науковці вважають, що моя мова не достатньо сильна для того, щоб бути юридично обов’язковою для країн-членів ООН – наприклад, в мене немає офіційних «вимог». Проте як на мене, якщо ви мене прийняли, то ви повинні виконувати те, за що я стою. Стаття 25 Статуту ООН говорить, що усі члени ООН повинні «погодитись виконувати і приймати рішення Ради Безпеки відповідно до даного Статуту». Тому я вважаю, що будь-яка резолюція, ухвалена Радою Безпеки, є юридично обов’язковою. До того ж мене підтримують різні елементи юридично обов’язкового законодавства. Це зазначають науковці, такі як професор Крістін Чінкін, яка очолює Центр з питань жінок, миру і безпеки Лондонської школи економіки. Міжнародне гуманітарне право і міжнародне право з прав людини, які захищають жінок і дівчат під час і після конфліктів, вимагають мого виконання, особливо трьох «З» (залучення, запобігання і захисту) «обов’язково», а не «можливо».

1325: Ха! Я можу сказати вам, що на практиці це не так просто. Навіть якби мені вдалося беззаперечно довести свою юридичну обов’язковість, складний характер міжнародних відносин означає, що змусити мене виконувати майже неможливо. Навіть якщо воля є, не завжди є спосіб. Національні плани дій з питань жінок, миру і безпеки (ми скорочено називаємо їх NAP) були запроваджені в 2005 році для того, щоб стати прикладом того, як мене треба виконувати і допомогти протидіяти недостатній відповідальності щодо мене. Я аплодую Данії, як першій країні-члену ООН, яка прийняла NAP, і Норвегії, Швеції і Сполученому Королівству за те, що вони не набагато відстали від неї. NAP – це позитивні кроки, які показують, як мене можна виконувати. Проте NAP не просто контролювати – але я думаю, що з часом вони зроблять країни-члени ООН більш відповідальними. Я вдячна країнам-членам НАТО і багатьом країнам-партнерам за активну підтримку виконання як мене, так і моїх родичів, і узгодження офіційної політики і Плану дій.

1325: Я завжди відчуваю, що країни, які мене виконують, роблять не лише правильну річ, а і розумну. Я маю на увазі що, наприклад, якщо у вас змішані військові і поліцейські патрулі, то скоріше почуєте розповіді і пропозиції від жінок і дівчат.

Жінки і дівчата (а також, звичайно, чоловіки і хлопчики!) краще за будь-кого розуміють, в чому вони вразливі і як запобігати ризикам для їхньої безпеки і реагувати на них. Почувши їх, військові і поліцейські краще зможуть відреагувати на їх проблеми. Запровадження трьох «З» і включення гендерних питань до усіх сфер планування – як цивільного, так і військового, від стратегічного рівня до оперативного – забезпечить краще розуміння місцевого населення і ситуації на місцях.

1325: Я пишаюсь тим, що я стала першим кроком до міжнародного визнання важливої ролі жінок у питаннях безпеки і розуміння того, що сексуальне насильство не є побічним продуктом війни, а критично важливою проблемою безпеки. Я рада бачити, що жінки включені до ряду мирних процесів – нещодавнє дослідження довело, що участь жінок в мирних переговорах допомагає досягти кращого і більш тривалого миру. Я заохочую дійові особи встановлювати контакт з жінками-лідерами в зонах конфлікту і наголошую на необхідності захищати їх від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Мені було особливо приємно, коли НАТО відреагувала на мій заклик до дій! Члени Альянсу і їх партнери розпочали роботу над моїм виконанням і впровадженням споріднених зі мною резолюцій з питаньжінок, миру і безпеки (WPS) у 2007 році. І спеціальні представниці Генерального секретаря НАТО з WPS привернули увагу на високому рівні до цієї роботи як на цивільному, так і на військовому рівнях. Мене тішить те, що гендерні перспективи включені до аналізу, планування, виконання і оцінки операцій і місій Альянсу, і що радники з гендерних питань служать в стратегічних і підпорядкованих їм командуваннях НАТО, а також в операціях і місіях на чолі з НАТО. Військові радники з гендерних питань також призначаються в багатьох країнах-членах НАТО, але я завжди схвалюю збільшення їх кількості. Я сподіваюсь, що ця тенденція збережеться.

Мене також покладено в основу зусиль з протидії зв’язаному з конфліктом сексуального насильства і намагань унеможливити уникнення покарань за такі злочини. Наприклад, спеціальний посланець Верховного комісара ООН у справах біженців Анжеліна Джолі і тодішній британський міністр закордонних справ Вільям Хейг у 2012 році започаткували відповідну ініціативу, а НАТО і партнери ухвалили військові інструкції в 2015 році. Я заохочую уряди до зустрічей з громадянським суспільством, І мене тішить те, що НАТО створила Дорадчу комісію громадянського суспільства, яка виробляє рекомендації щодо включення гендерних питань до усіх основних завдань НАТО і здійснює зв’язок із жіночими організаціями на національному рівні. Я також сподіваюсь, що відіграю важливу роль в посиленні залучення жінок в секторі безпеки і оборони, в тому числі в НАТО, але оскільки це традиційно вважалось сферою діяльності чоловіків, попереду ще дуже довгий шлях. По суті, це стосується багатьох аспектів моєї роботи – тому я не хотіла б, щоб звучали фанфари! Попри покращання, труднощі з моїм втіленням означають, що те, що заплановане в WPS усе ще не виконане. Набагато більше треба зробити для того, щоб перетворити слова на справи. Я щиро вірю, що мені не доведеться чекати перетворення моїх мрій на реальність до похилого віку. 1325, мені було приємно спілкуватись з вами, дякую за ваш час і найкращі побажання вам, з Днем народження! 1325: Дякую НАТО за бажання відсвяткувати мій 19-й день народження зі мною!