Надійний трансатлантичний зв’язок: «Трайдент джанкче» і спроможність НАТО

Майже 50 тисяч учасників із 31 країни-члена і партнера Альянсу готуються до найважливіших військових навчань НАТО з часів холодної війни, «Трайдент джанкче - 18» , які розпочинаються 25 жовтня. Ці навчання з колективної оборони, які пройдуть головним чином в Норвегії та навколишньому її водному і повітряному просторі і з важливими елементами, які відбудуться в Ісландії і в повітряному просторі Швеції і Фінляндії (Article 5) грунтуються на сценарії загрози з боку приблизно рівного по силі умовного супротивника на північно-східному фланзі Альянсу. Буде відпрацьовуватись здатність НАТО захищати і підсилювати своїх членів, в тому числі і через Атлантику. Потужна участь Канади і США поряд з їхніми європейськими союзниками стане очевидною демонстрацією трансатлантичного зв’язку, єдності і рішучості членів Альянсу.

Навчання також продемонструють і удосконалять оперативну сумісність сил і засобів союзників. Це загальновійськовий навчальний захід із залученням повітряних, наземних і морських сил і засобів, які працюють разом в рамках умовного, але реалістичного сценарію. Майже 150 повітряних суден, 65 кораблів і до 10 тисяч сухопутних машин візьмуть участь у польових навчаннях із 25 жовтня до 7 листопада.

Зважаючи на географічне місце проведення навчань і спільні проблеми безпеки, Фінляндія і Швеція, які є одними з найбільш цінних оперативних партнерів НАТО, також візьмуть участь в польових навчаннях. Ряд інших ключових партнерів візьме участь в комп’ютерних командно-штабних навчаннях.

Інші країни, включно з Росією, отримали запрошення надіслати своїх спостерігачів на навчання, що демонструє відданість НАТО ідеї прозорості і цілковиту повагу до своїх зобов’язань з контролю над озброєннями, взятих згідно з Віденським документом щодо будь-яких навчань за участю більше як 13 тисяч осіб.

Відновлюється увага до Півночі

Північний фланг Альянсу свого часу найбільше турбував планувальників часів холодної війни, але до останнього часу, по закінченні холодної війни, НАТО приділяла йому мало уваги. Протягом останніх двох десятиліть головна увага при плануванні операцій і навчань приділялась врегулюванню криз, в тому числі військовим експедиційним місіям і можливостям на Близькому Сході і в Центральній Азії, або на південному фланзі Альянсу. Це було відображенням поточних операцій членів Альянсу в Афганістані та в інших місцях, а також занепокоєння нестабільністю, що зберігається уздовж майже усього південного флангу Альянсу.

Тим часом Росія - традиційний суперник на Півночі Європи - була охоплена економічними труднощами і перебувала на початковому етапі складного процесу військової модернізації. В міру зменшення або зміни впливу цих чинників велика стратегія, конкуренція між державами і геополітика знову непокоять Європу і Північну Атлантику. Тому ці великі навчання є актуальними для НАТО, яка намагається пригадати деякі ключові повчальні уроки минулого і підготуватись до нинішніх і майбутніх загроз.

Після холодної війни не все було спокійно на Півночі. Норвегія останнім часом регулярно приймає в себе менші за масштабом навчання НАТО, такі як «Арктик челендж», «Колд респонс» і «Дайнемік монгуз». Разом з менш масштабними навчаннями НАТО і місією НАТО з патрулювання повітряного простору Ісландії ця діяльність забезпечує Альянсу певну обізнаність з операціями на Півночі Атлантики.

Ще важливіше те, що події в реальному світі змусили політичне і військове керівництво звернути увагу на стратегічну ситуацію на Півночі. Більш зухвала і агресивна Росія останнім часом змінює ландшафт безпеки в Європі і Північній Атлантиці. Від операцій впливу до вторгнення це не просто питання посилення спроможності. Войовничі і погрозливі російські сигнали членам альянсу НАТО, партнерам і перспективним членам вказують на те, що не можна ігнорувати потенційну загрозу конфлікту. Тому військові планувальники НАТО та інші учасники роботи над «сценаріями найгіршого розвитку подій» підходять дуже уважно до оцінки і підготовки сил і засобів Альянсу зі стримування, протидії і, в разі необхідності, оборони від войовничої військової сили Росії, яка посилюється.

В той час як історія модернізації російського надводного флоту останнім часом є історією втрачених можливостей і промахів, основні зусилля Росія спрямовує на відбудову і модернізацію своїх субмарин. Вони вже стали справжніми конкурентами відповідних сил НАТО, а також головним інструментом блокування дій на морі і агресивних наступальних операцій в Північній Атлантиці. Ці сили, що зростають і виходять далеко за межі простого захисту зониоборони російських стратегічних підводних човнів, викликають велике занепокоєння.

НАТО, цілком правильно, зосередилась на цій новій загрозі, посилюючи протичовнові сили і засоби на Півночі за участю Ісландії, Норвегії, Великої Британії і США. Такі постійні сили і засоби роблять важливий внесок в такі навчання як «Трайдент джанкче», сценарій застосування військ, який у реальній ситуації конфлікту мав би різні наполегливі зусилля з блокування дій. Ці навчання також є потужним інструментом зосередження уваги лідерів країн Альянсу на завданнях застосування таких або більших сил.

Складні завдання, пов’язані із застосуванням сили

Важливо пам’ятати про те, що підходи НАТО до оборони повністю відрізняються від того, що ми мали в 80-ті роки XX сторіччя, в розпал холодної війни, коли в Європі перебувало 350 тисяч американських солдатів, на відміну від 62 тисяч сьогодні. Така значно менша присутність США в Європі означає, що здатність швидко і гарантовано перекидати значні американські підкріплення через Атлантику має суттєве значення для надійного стримування Росії НАТО.

Було б перебільшенням заявляти, що Росія обов’язково спробує військовими засобами перевірити відданість членів Альянсу Статті 5. Проте ніхто не може виключити потенційну спокусу застосувати підривні і таємні дії задля розпалювання нестабільності і кризи для того, щоб перевірити реакцію лідерів країн Альянсу.

Велика кількість аналітиків зосереджується на таких сценаріях, які можуть розгорнутись на східному фланзі НАТО, і мають для цього усі підстави. Наприклад, географічні і стратегічні обмеження на Балтиці означають, що рішучі дії Росії на початку буде неможливо зупинити. Тому НАТО доведеться переходити до контрнаступу, докладаючи значних зусиль і ризикуючи виникненням широкомасштабного конфлікту. Цю перспективу серйозно ускладнює очевидна готовність Росії застосувати тактичну ядерну зброю задля зупинення таких дій. Це ані новий, ані особливо винахідливий підхід – але в ньому основна проблема. До того ж він стосується суті Статті 5 – напад на одного члена Альянсу вважається нападом на усіх.

Саме в цьому світлі «Трайдент джанкче - 18» та інші подібні навчання набувають особливого значення. Їх успіх демонструє здатність країн Альянсу швидко застосовувати силу там, де відбувається криза задля протидії накопиченню ворожих сил або припиненню і протидії агресії.

Проте навчання також демонструють і добре відомі обмеження НАТО. Цикл планування навчань триває роками і певною мірою радше демонструє неповоротку політичну і військову Командну структуру, ніж швидкість розгортання національних збройних сил.

На противагу цьому, Росію часто відзначають за швидкість розгортання її військових підрозділів, проведення навчань і навіть агресивних дій. Це частково заслужено, а частково обумовлене географією, бо її війська тренуються в основному там, де вони базуються, уникаючи в такий спосіб великих логістичних проблем, з якими доводиться мати справу при проведенні широкомасштабних загальновійськових навчань. Також великі російські навчання ( «Запад» минулого року і «Восток» цього року) входять до серії регулярних навчань, а не є разовими акціями. Це звичайно спрощує планування, а той факт, що вони повторюються, робить їх більш дієвим навчальним інструментом. І нарешті, важливо відзначити, що Росія з політичних міркувань час від часу завищує заявлену кількість навчань, водночас інколи намагаючись всіляко уникнути звітування і обійти вимоги щодо верифікації навчань, які географічно підпадають під дію Віденського документа.

Незалежно від наявної кількості учасників російських навчань, її сили і засоби очевидно переважають над силами НАТО уздовж кордону з Росією. Зручність російської єдності командування і відсутність реального демократичного контролю також не можна недооцінювати. Це означає, що НАТО повинна бути завжди готовою до швидкого підкріплення своїх сил для того, щоб мати здатність стримувати і протидіяти в разі необхідності.

Демонстрація готовності і рішучості

«Трайдент джанкче» є суттєвим елементом підготовки. Ще однією важливою частиною картини є посилення уваги до планування і рівня боєготовності в Альянсі.

На саміті НАТО в Брюсселі в липні 2018 року політичні лідери Альянсу зробили значні кроки до посилення боєготовності. Вони адаптували структуру командування НАТО, створивши Загальновійськове командування ОЗС НАТО в Атлантиці (водночас, коли США знову ввели в дію свій 2-й флот, який відповідає за Атлантику і базується в Норфолку, Вірджинія) і Об’єднане командування підтримки і забезпечення в Ульмі, Німеччина, для забезпечення свободи дій і швидкого перекидання військ і оснащення. Члени Альянсу також розпочали Ініціативу НАТО з посилення боєготовності «Чотири рази по тридцять»Four Thirties, згідно з якою 30 ескадрилей ВПС, 30 кораблів і 30 бойових батальйонів мають бути готовими до бою не пізніше, ніж за 30 днів. Військова мобільність зараз також перебуває в центрі уваги співпраці з Європейським союзом.

Ці структурні зміни і навчання допомагають розвивати спроможність сил і засобів і, демонструючи єдність і рішучість членів Альянсу, є також головним елементом сигналу, покликаного стримувати будь-якого потенційного супротивника. Це особливо актуально і важливо, зважаючи на значну увагу громадськості до внутрішньополітичних розбіжностей між членами Альянсу за останні декілька років. Дехто ставить під сумнів зобов’язання членів Альянсу захищати одне одного, що може підірвати довіру до оборонного Альянсу, який покладається на стримування.

Статтю 5 покладено в основу підходу НАТО до стримування. Потенційні супротивники, які мають сумніви щодо міцності цього зобов’язання, можуть спокуситись на його випробування в який-небудь спосіб. Навчання «Трайдент джанкче - 2018» покликані розохотити їх, надавши очевидні докази здатності НАТО підготувати і розгорнути війська для здійснення масштабної операції за Статтею 5 в складному середовищі безпеки.