Нові виклики безпеці: зростання нелегальної торгівлі і корупції

Корупція і нелегальна торгівля є джерелом нестабільності в багатьох місцях світу, таких як Сирія і Ірак, постійних конфліктів у Африці, або у світових мегаполісах, де стає дедалі важче жити. Проте вплив нелегальної торгівлі і злочинної і всюди проникної корупції відчуваємо ми всі: вона руйнує тканину нашого суспільства, виснажує обмежені природні ресурси нашої планети і веде до знищення тих видів, які зникають. Корупція сприяє поширенню нелегальної торгівлі як в реальному, так і у віртуальному світі, роблячи товари і послуги нелегальної економіки більш широко доступними. Серед покупців цих нелегальних товарів ми усі - ті, хто купує рибу, яку заборонено ловити, продукцію з деревини, яка походить із заповідних лісів, комп’ютери і телефони, основні компоненти яких виготовляють нелегально привезені робітники. Боротьба проти такої шкідливої корупції та нелегальної торгівлі повинна стати більш важливим пріоритетом у світовому порядку.

Руйнівний вплив на Сирію

Конфлікт у Сирії привернув увагу до довгострокового руйнівного впливу корупції і нелегальної торгівлі. Ця смертоносна криза , в якій загинуло майже 475 тисяч і 14 мільйонів отримали поранення і були переміщені розпочалась не просто з Арабської весни і повстання населення проти авторитарного лідера. Тут скоріше було інше важливе джерело нестабільності.

Масовий вихід п’яти мільйонів із сільської місцевості частково став результатом регулярних посух і занепаду славнозвісного «плідного півмісяця Близького Сходу». Проте не лише кліматичні зміни зробили Сирію однією з найбільш урбанізованих країн світу між 2002 і 2010 роком. У 70-х роках XX сторіччя батько нинішнього сирійського президента Башар аль-Ассад розпочав непродуманий рух до сільськогосподарського самозабезпечення. Коли вода стала менш доступною, люди робили глибші колодязі в пошуках дедалі менш доступного ресурсу. У 2005 році для подолання нестачі води президент Башар аль-Ассад заборонив копання нових колодязів без ліцензії, яка надавалась за плату.

У середовищі з високим рівнем корупції копання колодязів не припинилось, бо ті, хто мав гроші на хабарі, могли копати глибше. Розпочалась нелегальна торгівля правами на воду, яка підсилювалась корупцією. Але навіть за наявності грошей проблема не розв’язувалась до кінця. Посуха в колись казковому «плідному півмісяці» продовжувалась – можливо під впливом кліматичних змін – і уся вода, що залишилась, знаходилась на такій глибині, що копати глибше ставало невигідно.

Мігранти до міської місцевості, які останнім часом лишають вражені посухами території , скупуються в незаконних поселеннях на околицях сирійських міст . Там наслідки поганого врядування підсилюють незахищеність новоприбулих мігрантів. Ці новозаселені громади, які ігнорує корумпований режим Асада, характеризуються відсутністю інфраструктури, високим рівнем злочинності, відсутністю послуг, безробіттям і зрештою «стали осередком розвитку заворушень» під час Арабської весни .

Історія арабських біженців від посухи не закінчилась з початком Арабської весни. Це скоріше стало початком «ефекту доміно». Вихід сирійців із сільської місцевості став першим етапом більш тривалого процесу, який часто ішов більш трагічним курсом, коли внутрішнім мігрантам доводилось рятуватись від громадянської війни і руйнації. Багато хто утік до Європи нелегальними контрабандними маршрутами на утлих човнах, що перетинали бурхливі води Середземномор’я.

Увесь цей нелегальний бізнес, якому сприяють корумповані чиновники, існує сьогодні задля транспортування або «торгівлі» людьми. Люди продають останні цінності для того, щоб заплатити контрабандистам, які можуть доставити їхні сім’ї в безпечне місце. Інші сплачують частину грошей авансом, а потім стають боржниками контрабандистів, жертвами торгівців людьми і часто змушені працювати на рабських умовах в Європі. Більше того, масовий рух мігрантів у відчаї до сусідніх країн і Європи створив серйозні політичні і економічні кризи в країнах призначення, які не були готові до прийому мільйонів переміщених осіб.

Арабська весна розпочалась з надії і перетворилась у тривалий конфлікт, що супроводжується стражданнями, загибеллю великої кількості людей і руйнуванням інфраструктури. Сирійський конфлікт, як і багато інших у світі, частково фінансувався нелегальною торгівлею. Ця нелегальна транскордонна торгівля залежить від корумпованих чиновників. Контрабанда наркотиків, людей, нафти, антикваріату, сигарет тощо забезпечує гроші на закупівлю зброї і утримання бійців як президента Башара аль-Асада, так і повстанців і терористів.

Сучасна нелегальна торгівля в Сирії, в якій збігаються численні різноманітні елементи незаконної комерції, допомагає підтримувати багато дестабілізуючих факторів – роздмухування смертоносних конфліктів, масове переміщення людей, сприяння руйнації довкілля. Серед тих, хто наживається на контрабанді в Сирії – корумповані урядові чиновники, злочинці і терористи, такі як Аль Нусра і так звана Ісламська держава. Своєю корупцією представники держави підривають державу зсередини. Нелегальна торгівля сьогодні, коли нею займаються недержавні учасники, яким не потрібна держава, або які прагнуть її знищити, забезпечує руйнацію існуючого порядку і загибель людей. Сирійська ситуація є найгіршим зразком нелегальної торгівлі і корупції, яка робить її можливою в сучасному світі.

Нелегальна торгівля на стероїдах

За останні тридцять років традиційні форми нелегальної торгівлі не були ліквідовані, а нові форми незаконної комерції зростають як на дріжджах. Зв’язані з комп’ютерами і соціальними мережами, вони підживлюють неймовірне зростання багатьох найбільш небезпечних форм нелегальної торгівлі: масовий продаж наркотиків і дитячу порнографію он-лайн, а також поширення секс-торгівлі через Інтернет і рекламу в соціальних мережах, доходи від яких вже становлять сотні мільйонів доларів.

У кіберсвіті – особливо у найбільш прихованій його частині – «Темному павутинні», торгівля основана виключно на знеособлених і часто анонімних відносинах. Оплата вже не підтримується державами і їхніми валютами, оскільки клієнти платять за свої покупки різноманітними новими кібервалютами, найбільш відомою з яких є біткойн. Більше того, в цьому підпільному світі самі товари змінюються, багато з яких вже неможливо торкнутись або пропустити через людські руки. Замість цього багато хто з найбільш злочинних незаконних торгівців купує товари лише на основі алгоритмів, такі як шкідливі комп’ютерні програми, Трояни, ботнети, програми, що вимагають викупу, і спами, які продають зловмисні постачальники як у розвинутих країнах, так і у світі, що розвивається. Ці віртуальні продукти здатні завдати великої шкоди простим громадянам – викрадати їхні особисті дані, паролі і гроші з банківських рахунків. Втрати, спричинені цими віртуальними товарами, становлять величезні суми. Втрати лише від ПЗ, що вимагає викупу, становили, за підрахунками, п’ять мільярдів доларів США в 2017 році .

Зміни, спричинені технологіями, найбільш очевидні в країнах Великої сімки – Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Японії, Великій Британії і США – найбільших економіках світу, але жертвами одного із останніх кіберзлочинів стали представники 189 країн. Незаконна торгівля в кіберпросторі також сприяла крадіжкам на європейських ринках вуглецю, що коштувало країнам - членам ЄС п’ять мільярдів євро. Це був напад на стратегію зменшення викидів, покликану розв’язати проблему кліматичних змін і викидів вуглецю. Скоєний звичайними злочинцями, корумпованими банкірами, терористами і представниками інтересів корпорацій, цей широкомасштабний злочин виявив одну з найбільших прийдешніх проблем: загрозу виживанню нашої планети з боку неадекватно врегульованого кіберпростору .

Незаконна торгівля на стероїдах не обмежується кіберпростором. За межами кіберсцени найбільше зростання нелегальної торгівлі спостерігається щодо екологічних злочинів. За нинішніх часів скорочення запасів природних ресурсів при постійному зростанні населення Землі, попит на ресурси, необхідні для виживання, високий як ніколи. Незаконні ділки разом з корумпованими чиновниками заробляють на обмежених ресурсах планети і експлуатують попит на продукцію, яка виготовляється з видів, що перебувають на межі зникнення, такої, як роги носорогів, слонові бивні або дерева, що перебувають під захистом.

У світі, в якому попит збільшує ціну, а дефіцит часто сприяє зростанню нелегального і чорного ринків, незаконна торгівля призводить до масового скорочення природних ресурсів, дикої флори і фауни. Світ є свідком постійного розширення торгівлі рибою, яку не можна виловлювати поблизу узбережжя Західної Африки і видів тварин, яких не можна убивати заради особистого споживання. За цією торгівлею часто стоять корумповані чиновники, які користуються службовим становищем для накопичення величезних капіталів. Фактично, незаконна торгівля різноманітними видами робить значний внесок в шосте велике вимирання на Землі. Ми стоїмо зараз перед дисфункційним відбором, замість процесу природного відбору, який виявив Дарвін, і яким керувалось життя на Землі протягом десятків, якщо не сотень мільйонів років.

Світ поставлений на карту

Незаконна торгівля існує за різних причин, але в її основу покладена широкомасштабна корупція на всіх рівнях. Її різноманітні причини вказують на те, що єдиного рішення немає – виключно поліцейського, юридичного чи військового втручання недостатньо. Сьогодні незаконна торгівля спрямована на саме ті ресурси, які нам потрібні для збереження життя на планеті. Чи можемо ми змінити ситуацію зараз? Переважна більшість країн світу підписала Паризьку угоду про кліматичні зміни, домовившись про засоби обмеження викидів вуглецю і запобігання таким чином швидким кліматичним змінам. А чи готове світове співтовариство до спільної роботи для протидії загрозам з боку незаконної торгівлі і корупції і чинникам їхнього зростання?

Такі зміни вимагають більше, ніж модифікацію правил торгівлі, а саме – контролю над населенням світу і вимог з їх боку до планети. Вони вимагають перегляду фінансової системи задля посилення прозорості, реструктуризації корпоративного світу і зосередженості на підзвітності і потужних механізмів протидії корупції задля подолання тих, хто підтримує незаконну торгівлю. Нам необхідно знайти способи контролювати злочинних недержавних дійових осіб, які є головними бенефіціями глобалізованої торгівлі. Можливо є сфери незаконної торгівлі, які нам варто декриміналізувати або менше регулювати, а зосередитись на найбільших загрозах світовому співтовариству?

Розробляється багато нових технологій, які належать і обслуговуються приватним сектором. Тому регулювання кіберпростору не перебуває виключно в руках урядів, а часто вимагає співробітництва з боку приватного сектора, який за визначенням більш зацікавлений у збільшенні прибутку, ніж управлінні. Цей конфлікт інтересів ускладнює скорочення незаконної торгівлі, якщо тільки не буде досягнуте плідне державно-приватне партнерство.

Нові виклики безпеці дуже великі, а вікно можливостей звернути планету з нинішньої небезпечної траєкторії обмежене. Боротьба проти комплексних джерел незаконної торгівлі вимагає кращої державної політики і кращого розуміння обмежень зростання, впливу кліматичних змін і корупції, і наслідків зростання економічної нерівності як всередині країн, так і між ними.