На початку Першої світової війни військова медицина була побудована навколо польових шпиталів і пунктів надання допомоги пораненим, розташованих за передовими позиціями і пов'язаних з подальшим їх транспортуванням подалі від лінії фронту. Всі розуміли, що пацієнтів треба було доставляти до шпиталів якомога швидше, а лікування повинно починатися ще до прибуття на місце.

З винайденням польового санітарного транспорту для доставки поранених з поля бою під час наполеонівських воєн, початку дев'ятнадцятого сторіччя, розпочала своє існування фронтова медицина. Вона отримала своє удосконалення під час Першої світової війни, коли лікарняна допомога була перенесена ближче до передової, проводилися експерименти з переливанням крові і подальшим розвитком системи евакуації пацієнтів.

Сьогодні величезна увага приділяється початку лікування на ранніх етапах, вже на місці поранення і найшвидшому транспортуванню. Військова медицина переносить профілактику, хірургічні процедури і стабілізацію поранених на передову. Графік транспортування передбачає початок надання першої медичної допомоги протягом перших 10 хвилин і забезпечення кожного пораненого солдата необхідною медичною допомогою протягом години.

З часів Першої світової війни сприйняття життя і смерті трансформувалося з колективного на більш індивідуальне. Це також знайшло своє відображення в очікуваннях військовослужбовців, які беруть участь в операціях, і військова медицина тут не виняток.

Наприклад, починаючи з війни у В'єтнамі, американських солдатів, які загинули в бою, вже не ховають на місці, а доставляють додому. Сім’ї зараз вимагають кращих результатів від допомоги своїм військовим; підтримка морального духу солдатів вимагає оптимального медичного догляду. Командири більше уваги звертають на захист, військова медицина налаштована рятувати життя, запобігати хворобам і відновлювати спроможність солдатів.

Військова медицина вже не логістична функція (транспортування поранених), а суспільна, що є наслідком цих покращань. Зокрема, за останні 30 років медицина (в тому числі і військова) стала важливим учасником життя суспільства, забезпечуючи величезну кількість робочих місць і відіграючи важливу роль в економіці.

Вона також змінює правила гри: медики з військових установ, міжнародних організацій і громадських організацій усвідомлюють, що можуть легко стати мішенню для супротивника, що робить їх оперативно і стратегічно впливовим елементом.

Ще однією важливою зміною стало те, що якщо за часів Першої світової війни медична допомога була виключно національною функцією, сьогодні військова медицина дуже багатонаціональна.

У польових шпиталях МССБ в Афганістані часто працюють представники семи різних країн і вони надають допомогу не лише своїм військовим, а й усім коаліційним силам, місцевим мещканцям і, в разі потреби, пораненим супротивникам.
Це створює нову роль, де багатонаціональна співпраця, взаємна довіра, безпека, тощо визначають те, як ми сьогодні працюємо.