![]() |
Updated: 13-Oct-2002 | NATO Publications |
Інформація |
Корпус швидкого реагування є сухопутним компонентом Сил швидкого реагування командування ОЗС в Європі. Він має перебувати в стані постійної готовності, щоб в разі потреби виконати завдання командування ОЗС в Європі і забезпечити поповнення або підкріплення місцевих сил в разі необхідності. В мирний час його структура складається з 10 дивізій і частин корпусу з 14 держав НАТО, що дає можливість швидко реагувати, коли виникає потреба. Широкий спектр можливостей корпусу дає змогу ефективно використовувати його у реагуванні на різноманітні непередбачені ризики. Оперативна організація, склад і чисельність корпусу швидкого реагування залежать від особливостей кризової ситуації, її політичного значення, регіону, від наявності і військової спроможності регіональних або місцевих сил. Транспортабельність компонентів корпусу, наявність транспортних засобів, відстані, які треба подолати, потенціал інфраструктури держави, що приймає корпус на своїй території, також відіграють вирішальну роль. Штаб корпусу може розгорнути до чотирьох дивізій та корпусних частин. До складу корпусу входять такі основні компоненти:
Штаб корпусу швидкого реагування є багатонаціональним. Він знаходиться в Райндалені, Німеччина. В мирний час штаб корпусу швидкого реагування знаходиться під командуванням і управлінням Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі (SACEUR), із штабом MND(C) під оперативним управлінням командувача ARRC. Решта дивізій і частин передаються під його оперативне командування тільки після розгортання. Командувачем корпусу швидкого реагування є британський тризірковий генерал. Штаб ARRC вперше перебрав на себе командування сухопутним
компонентом сил втілення миру під проводом НАТО (ІФОР)
в Боснії та Герцеговині 20 грудня 1995 року.
|