Інформація

Розділ 8: Програми та заходи Протиповітряна оборона Комітет протиповітряної оборони НАТО (NADC) розробляє рекомендації для Північноатлантичної ради та Комітету оборонного планування з усіх питань протиповітряної оборони, включно з обороною проти тактичних ракет. Це дає змогу країнам - членам НАТО узгоджувати свої зусилля з міжнародним плануванням у галузі повітряного командування та контролю і протиповітряних озброєнь. Протиповітряна оборона Канади і Сполучених Штатів координується Північноамериканською системою протиповітряної оборони(NORAD). У 1994 році NADC розпочав діалог з державами-партнерами під егідою Ради північноатлантичного співробітництва - з метою сприяти взаєморозумінню та довірі в питаннях протиповітряної оборони, що становлять спільний інтерес. Заходи, здійснювані за програмою "Партнерство заради миру", що далі зміцнюють співпрацю в цій галузі, включають ознайомлювальні зустрічі експертів протиповітряної оборони та здійснення Програми співробітництва в галузі протиповітряної оборони. Діалог триває в рамках Ради євро-атлантичного партнерства (РЄАП), що замінила РПАС, а також у контексті програми "Поглиблене партнерство заради миру". Ефективна протиповітряна оборона має дуже важливе значення для безпеки Альянсу, її забезпечує комплексна система, яка дає змогу виявляти, вистежувати та перехоплювати літаки і тактичні ракети з допомогою систем зброї морського чи наземного базування або літаків-перехоплювачів. Структура командування та керування, що забезпечує протиповітряну оборону, включає такі складові: колишню систему протиповітряної оборони НАТО (NADGE), до якої належать численні позиції, розташовані від Північної Норвегії до Східної Туреччини; вдосконалену систему протиповітряної оборони Великобританії (IUKADGE) та систему повітряного командування та управління Португалії (POACCS). Ці системи об'єднують різноманітні пункти, обладнані сучасними радарами, системами обробки даних та дисплеями і з'єднані сучасними цифровими засобами зв'язку. Системи озброєнь і система командування та управління спільно утворюють так звану Інтегровану систему протиповітряної оборони НАТО (NATINADS). Багатонаціональність є головним принципом системи. Значну частину наявної структури протиповітряної оборони традиційно фінансують через Програму спільної інфраструктури НАТО (у минулому - Програма інфраструктури); так само значною мірою фінансуватимуть її наступницю - систему, відому як Система повітряного командування та управління (ACCS). Ця система має поєднати тактичне планування, визначення завдань та виконання всіх операцій протиповітряної оборони, повітряного нападу та повітряної підтримки. Отже, її розмах набагато ширший за протиповітряну оборону. Вона розбудовується під наглядом Організації управління ACCS НАТО. Перша черга системи стане до ладу через кілька років. Наприкінці 1980-х років значно зросли можливості раннього попередження - завдяки придбанню літаків раннього попередження і наведення Е-3А (AWACS). Ці літаки нині вдосконалюють у рамках програм модернізації, здійснюваних під егідою Організації керування програмою авіаційного попередження і наведення (AEW&C). Ці літаки, що належать і експлуатуються НАТО, разом з літаками Е3-D, що належать Великобританії та експлуатуються нею, становлять Сили раннього повітряного попередження НАТО. У військово-повітряних силах Франції та Сполучених Штатів також є літаки Е-3, здатні взаємодіяти з структурою протиповітряної оборони НАТО. НАТО також вивчає можливості прискорити поширення інформації раннього попередження про запуски тактичних балістичних ракет. Більше того, Комітет протиповітряної оборони НАТО (NADC) переглянув Програму протиповітряної оборони Альянсу, яка перетворилась на Програму розширеної протиповітряної оборони Альянсу і охоплює заходи, спрямовані на пристосування структур протиповітряної оборони НАТО з метою врахування змін ситуації у сфері безпеки та відповідних змін у підходах Альянсу до дій за умов кризи. Вона також охоплює заходи для врахування багатонаціональної підготовки і вивчення потенційного внеску морських сил і засобів до континентальної протиповітряної оборони, так само як імовірні підкріплення легко переміщуваними підрозділами протиповітряної оборони. Крім того, оскільки тактичні ракети тепер перебувають на озброєнні в багатьох країнах, Альянс вивчає можливості застосування контрзаходів щодо цих систем. У CNAD провадиться робота з розробки системи наземного спостереження на додачу до системи AWACS, а також зі створення ефективної системи забезпечення військових операцій в контексті нарощування потужностей протиповітряної оборони (напр., операції протидії із застосуванням звичайних озброєнь), операцій з підтримання миру та врегулювання криз. Більше того, на виконання затвердженої радою політики CNAD розпочав дослідження ешелонованої системи протиракетної оборони для того, щоб розв'язати питання активної оборони, що є складовою частиною комплексної Програми розширеної протиповітряної оборони.