Інформація

Розділ 8: Програми та заходи Матеріально-технічне забезпечення (1) Термін "матеріально-технічне забезпечення" використовується в різних контекстах для позначення різноманітних явищ. У використанні цього терміну країнами НАТО є відмінності, як і в категоріях підтримки військових операцій, що їх розглядають як складові матеріального забезпечення. У прийнятому в НАТО визначенні матеріального забезпечення йдеться про "науку планування і здійснення руху і забезпечення діяльності військ". У найбільш повному сенсі цей термін стосується тих аспектів військових операцій, які торкаються таких сфер: проектування і розробка, придбання, складування, перевезення, розподіл, догляд, евакуація та продаж матеріальної частини; перевезення особового складу; придбання, спорудження, обслуговування, використання та продаж об'єктів; придбання чи надання послуг; підтримка медичної служби та служби охорони здоров'я. Ці категорії неминуче передбачають дуже широкий спектр послуг та обов'язків. У НАТО вони розділені з точки зору відповідальності за рішення, так само як і з організаційної, на такі сектори: виробничі та закупівельні аспекти матеріально-технічного забезпечення, які є, в першу чергу, індивідуальним обов'язком кожної країни і які регулюються на рівні однієї країни. Та все ж у багатьох галузях у НАТО відбувається співпраця та координація, великою мірою - під егідою Наради національних керівників у галузі озброєнь (CNAD) та підпорядкованих їй органів. З організаційної точки зору за виробничі та закупівельні аспекти матеріально-технічного забезпечення в НАТО відповідає передусім Відділ матеріально-технічного забезпечення оборони Міжнародного секретаріату - з боку цивільних; і Відділ матеріально-технічного забезпечення, озброєнь та ресурсів Міжнародного військового штабу - з боку військових. використання матеріальної частини або тилове забезпечення операцій військ, що є предметом розгляду в першій частині цього розділу, підпадає передусім під сферу відповідальності Наради керівників національних служб матеріально-технічного забезпечення (SNLC) та Комітету НАТО з питань трубопроводів. Комітет керівників військово-медичних служб країн НАТО (КОМЕДС) зобов'язаний консультувати Військовий комітет у медичних питаннях. З організаційного погляду, відповідальність за використання матеріальної частини з боку цивільних покладено на Відділ інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення та планування на випадок надзвичайних ситуацій З боку військових за це відповідає Відділ матеріально-технічного забезпечення, озброєнь та ресурсів Міжнародного військового штабу. Багато програм та заходів, згаданих у цьому розділі впроваджуються організаціями та агенціями, заснованими Північноатлантичною радою або Військовим комітетом НАТО задля виконання спеціальних завдань. Подробиці подано у розділі 14.